45. Символізм сучасної філософії

Главная трудность, с которою мы сталкиваемся, говоря о философии символизма, это его особое положение в русской культуре конца XIX - начала XX в. Символизм всегда хотел быть не только искусством, не только мировоззрением, но и религией и даже неким "хоровым действом". И все-таки искусством он был, и, если мы будем рассматривать только теоретические статьи его представителей, не учитывая их художественные произведения, т. е. ту сторону жизни, в которой символизм воплотился наиболее полно, мы рискуем слишком упростить основной смысл этого учения. И драматургию, и прозу, и особенно поэзию символистов мы должны все время иметь в виду, когда говорим о философии этого направления.

Но и ограничиться рассмотрением только теоретического и художественного творчества символистов мы не вправе. Ведь изначально символизм понимался его приверженцами не столько как некая теория или некое направление в литературе, сколько как жизнетворчество. И потому их собственная судьба - это тоже их слово.

Философия символизма - это не только чистое "умствование", но и творческое поведение. А сами символисты походят на героев какого-то грандиозного действа, что неизбежно накладывает печать и на их облик. Чтобы понять символизм, нужно принять его несколько "театральное" отношение к жизни как должное, как нечто для него естественное и даже необходимое. В жизни и творчестве символистов много недосказанности и намеков. Они живут вроде бы рядом с обычными современниками, но и как бы в другом пространстве. Чувствуя связь с неким высшим началом, они склонны в самых незначительных происшествиях личной жизни видеть вселенские события. Все воспринимается ими как символ, как знак высших сил. Их общение теснейшим образом связано с их литературным творчеством: образы произведений становятся частью жизни и даже "руководством к действию". Житейские события переводятся в символический план и становятся частью произведений.

Не менее существенно и то, что русские символисты жили в состоянии непрерывных ожиданий, причем ожиданий не вполне определенных, но зато апокалипсического, катастрофического размаха. Эти предчувствия часто придавали их стихам и статьям особый, пророческий тон, и многое из грядущих событий, как личной жизни, так и мировой они сумели предугадать. И в то же время жизнь в состоянии ожидания сделала их чуткими к малейшим колебаниям духовной атмосферы, что вызвало, в свою очередь, частые колебания в их мировоззрении. Поэтому, говоря о философии символизма, трудно подробно останавливаться на всех нюансах и оттенках, важнее выявить ту основу, которая в самых резких движениях мыслей, творчества его представителей оставалась неизменной.

Путеводитель

1. Від міфу до Логосу. Особливості виникнення філософського світогляду.

2. Філософія в системі духовної культури людства. Основні функції філосоіфї.

3. Специфіка філософії і науки.

4. Особливості виникнення і становлення філософської думки у Стародавньому Китаї та Індії.

5. Натурфілософія до-сократиків. Мілетстька школа (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен).

6. Піфагорейский союз. Вчення Піфагора.

7. Елейська школа. Метафізика Парменіда та діалектика Зенона.

8. Філософія Геракліта Ефеського.

9. Атомістика Демокріта.

10. Оберт філософії з приходом Сократа. Антропологічне та етичне вчення Сократа.

11. Теорія ідей Платона Проект ідеальної держави.

12. Метафізика Аристотеля. Проект ідеальної держави.

13. Середньовічна філософія. Ера християнства.

14. Представники патристики та схоластики.

15. Головні риси філософії доби Відродження.

16. Філософія Нового часу. Британський емпіризм.

17. Філософія Нового часу. Французький раціоналізм.

18. Філософські погляди Канта.

19. Філософія і діалектика Гегеля.

20. Християнський ексцентризм С. Кʼєркегофа

21. Філософія Шопенгауера і Ніцше.

22. Антропологічна філософія Фейербаха.

23. Філософський зміст класичного марксицизму: основні ідеї та принципи.

24. Філософія всеєдності В. Соловйова.

25. Вчення Бердяєва про свободу та творчість.

26. Основні риси і особливості української філософії.

27. Філософія у Києво- Могилянській Академії.

28. Антропологічне та етичне вчення Г. Сковороди.

29. Філософські погляди П. Д. Юркевича.

30. Філософія української діаспори (Д. Донцов, Д. Чижевський).

31. Екзистенціальна філософія (Гайдетгер, Сартр, Камю). Свобода та відповідальність.

32. Комунікативна філософія (Габермас, Апель).

33. Філософія прагматизму.

34. Проблема істини у філософії та науці.

35. Методи і форми наукового пізнання.

36. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.

37. Рівні та форми суспільної свідомості.

38. Свідомість та самовідданість. Концепт ідентичності.

39. Філософська категорія буття. Основні форми буття.

40. Суспільний прогрес та глобальні проблеми сучасності.

41. Проблема духовного буття.

42. Аксіологічні та етичні витоки сутності людини. Проблема сенсу життя.

43. Суспільство, як динамічний процес. Історичний розвиток та теорії суспільного прогресу.

44. Проблема свідомості.

45. Символізм сучасної філософії.