6. Піфагорейський союз. Вчення Піфагора

ПИФАГОРЕЙСКИЙ СОЮЗ - древнегреческая философская школа, основанная Пифагором около 525 года до н.э. и прекратила своё существование приблизительно в середине IV века до н.э. Наследие школы выражается в следующих положениях: 1) «все есть число», что означает – все явления могут быть, в конечном счете, сведены к числовым отношениям; 2) на самом глубоком уровне реальность имеет математическую природу; 3) взгляд на душу как на самодвижущееся число, которое претерпевает последовательную реинкарнацию различных физических оболочках до своего окончательного очищения путём духовного образа жизни; 4) душа способна возвыситься до единения с Богом; 5) философия может использоваться для духовного очищения. Впоследствии пифагорейский союз применил концепцию числовых взаимосвязей по отношению к музыке, акустике, геометрии и астрономии; определил мозг как центр души и создал комплекс тайных культовых практик. Пифагореизм оказал огромное влияние на астрологию своей идеей о том, что числовая гармония Вселенной воздействует на человеческую деятельность. Астрономические концепции союза стали фундаментом гипотезы Коперника о том, что Земля и другие планеты вращаются по орбитам вокруг Солнца.

11. Теорія ідей Платона Проект ідеальної держави

Платон, кращий учень Сократа, поділяючи вихідні думки останнього, вважав, що вимогам Сократа щодо справжніх знань можуть відповідати ідеї — незмінні сутнісні основи буття усього сущого. Речі течуть і змінюються, міркував Платон, але світ не зникає; отже, в основі речей лежать деякі ідеальні незмінні сутності. Їх не можна побачити, але можна осягнути розумом, адже, розуміючи сутність речей, ми можемо впізнати їх у змінних образах та з'явленнях. Ідеї постають як умови переходу від сприйняття речей до їх осмислення.Чим є ідеї за змістом? — Це миттєво схоплена повнота та єдність кожної речі. Можна було б сказати, що це є сукупність елементів, необхідних і достатніх для існування певних речей, якщо, знову-таки, побачити їх у необхідній єдності. “Єдине” у Платона є синонімом ідеї. Продовжуючи лінію міркувань своїх попередників, Платон відділив справжнє буття від того, що надано нам у сприйняттях. Світ ідей – це особлива, надчуттєва реальність, яка своєю повнотою і досконалістю перевищує усе чуттєве. Речі — лише тіні ідей.Відповідно до теорії ідей Платон розглядав людину (тіло — в'язниця для душі), суспільство, мистецтво і т.ін. Платона вважають одним із фундаторів утопічного мислення, бо він розробив проект “ідеальної” (а тому — і неможливої) держави, в якій, поряд із культом вищої мудрості (правити державою повинні філософи, бо вони здатні споглядати ідеї), він вводив певні елементи казарменного— тоталітарного правління (наприклад, кращою музикою вважались військові марші, воїни та службовці жили в загальних приміщеннях та ін.) В усякому разі можна стверджувати, що саме Платон відкрив світ умоглядного (теоретичного) бачення реальності, багато зробив для розуміння пізнання та людської діяльності.