10. Виборне право зарубіжних країн

Виборча система - це сукупність суспільних відносин як врегульованих, так і неврегульованих нормами права, за допомогою яких формуються органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Виборча система - це спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами в залежності від результатів голосування виборців.

Перший підрахунок голосів проводиться на виборчих дільницях, де в годину, зазначений у законі про вибори, розкриваються виборчі урни, і дільнична виборча комісія підсумовує дані бюлетенів. Ці дані фіксуються в протоколі, який надсилається до вищестоящої виборчу комісію. Всі такі комісії, крім дільничних, підсумовує дані протоколів і визначає результат виборів по виборчому округу або в цілому по країні.

Мажоритарна виборча система

Обраним є кандидат або кілька кандидатів, які належать до одного й того ж списком партії, що отримала в окрузі більшість голосів виборців у порівнянні з іншими партіями.

Розрізняють три види мажоритарної системи: відносної більшості, абсолютної більшості.

При мажоритарній системі відносної більшості обраним вважається той кандидат, який набрав голосів більше, ніж кожен з його противників окремо, навіть якщо він набрав менше половини (США, Англія). Ця система має позитивні сторони: вона виключає обтяжливий для виборців і дорогий другий тур виборів, дає непогані результати при двопартійної системи, коли суперників-кандидатів тільки два.

При мажоритарній системі абсолютної більшості для обрання потрібна абсолютна більшість поданих за кандидата голосів (50% +1). Ця система критикується за нерезультативність (Франція). При такій системі зазвичай встановлюється нижній поріг участі виборців у голосуванні. При даній системі також буває другий тур в його двох варіантах: на повторне голосування виносяться або дві кандидатури, які набрали найбільшу кількість голосів; або всі кандидатури, які отримали встановлений законом відсоток голосів. В обох випадках обраним вважається кандидат, який отримає відносну більшість голосів порівняно з іншими.

Система полупропорціональна - коли в багатомандатному виборчому окрузі виборець голосує лише за одного кандидата, а не за список кандидатів (Японія). При цьому обраним вважаються кандидати, що зібрали більше голосів, ніж інші, тобто діє принцип мажоритарної системи відносної більшості.

При кумулятивному вотум кожен виборець у багатомандатному окрузі має стільки голосів, скільки слід обрати кандидатів і розподіляє свої голоси між кандидатами як завгодно: може віддати декільком кандидатам по одному голосу, або одному - всі голоси (Баварія) .

Пропорційна виборча система

Ця система побудована не на принципі більшості, а на принципі пропорційності між отриманими голосами і завойованими мандатами. Вона може бути застосована в багатомандатних і загальнодержавних виборчих округах.

Головне у пропорційній системі - не встановлення більшості голосів, а обчислення виборчої квоти. Виборча квота - це найменше число голосів, необхідну для обрання хоча б одного кандидата. Способи: природна квота і штучна квота. Найпростіший метод обчислення квоти - визначення так званої природної квоти, обчислення квоти за методом Хейр. Даний спосіб застосовується в даний час в Румунії, Естонії. При якому загальна кількість поданих по округу голосів діляться на число депутатських місць по даному округу.

При пропорційній виборчій системі також може бути іноді два тури. У цьому випадку до другого туру допускаються лише партії, що зібрали певний відсоток голосів (наприклад, не менше 17% у Греції). При змішаній системі виборець має два голоси. Один він подає за конкретного кандидата по округу, другий - за ту чи іншу партію по загальнодержавному списку. Перші голоси підраховуються за мажоритарною системою, другі - за пропорційною.