- •2. Поняття, об´єкт та предмет політології
- •3.Місце політології в системі суспільних наук.
- •4. Причини виникнення держави
- •5. Методи політологічних досліджень
- •6. Держава: поняття та ознаки
- •7. Функції політології
- •8. Функції та структура держави
- •9. Форми державного правління
- •10. Виборне право зарубіжних країн
- •11. Форми державного устрою
- •12. Організація виборів у зарубіжних країнах
- •13. Поняття, ознаки та генезис політичної партії.
- •15. Мажоритарна виборча система
- •16. Пропорційна виборча система: сутність, переваги, правила розподілу кандидатів всередині партійних списків
- •17. Підходи до тлумачення сутності влади
- •18. Роль і функції політичних партій
- •19. Методи визначення виборчого метру
- •20. Агенти влади. Природа підкорення
- •21. Типологія політичних партій
- •22. Ресурси, процес та види влади
- •1. Спонукання об'єкта до певних, бажаним суб'єкту дій.
- •2. Забезпечення бездіяльності підвладних, у блокуванні небажаних для керівництва видів їх поведінки.
- •23. Типологія партійних систем
- •24. Імідж у структурі світу: поняття, складові, варіанти прояву
- •25. Політичне володарювання і легітимність
- •26. Політичні конфлікти :сутність, джерела, функції.
- •27. Аспекти прояву іміджа в політиці
- •28. Типология политических конфликтов
- •29. Типологія політичних конфліктів
- •30. Типы имиджа
- •31. Методи розв’язування політичних конфліктів. Суспільний компроміс та консенсус
- •32. Детерминанты процесса управления имиджем
- •33. Політична поведінка
- •34. Діяльність політична
- •35. Політичне лідерство підходи до тлумачення, функції.
- •37. Детермінанти іміджу політика
- •38.Способы управления имиджем
10. Виборне право зарубіжних країн
Виборча система - це сукупність суспільних відносин як врегульованих, так і неврегульованих нормами права, за допомогою яких формуються органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Виборча система - це спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами в залежності від результатів голосування виборців.
Перший підрахунок голосів проводиться на виборчих дільницях, де в годину, зазначений у законі про вибори, розкриваються виборчі урни, і дільнична виборча комісія підсумовує дані бюлетенів. Ці дані фіксуються в протоколі, який надсилається до вищестоящої виборчу комісію. Всі такі комісії, крім дільничних, підсумовує дані протоколів і визначає результат виборів по виборчому округу або в цілому по країні.
Мажоритарна виборча система
Обраним є кандидат або кілька кандидатів, які належать до одного й того ж списком партії, що отримала в окрузі більшість голосів виборців у порівнянні з іншими партіями.
Розрізняють три види мажоритарної системи: відносної більшості, абсолютної більшості.
При мажоритарній системі відносної більшості обраним вважається той кандидат, який набрав голосів більше, ніж кожен з його противників окремо, навіть якщо він набрав менше половини (США, Англія). Ця система має позитивні сторони: вона виключає обтяжливий для виборців і дорогий другий тур виборів, дає непогані результати при двопартійної системи, коли суперників-кандидатів тільки два.
При мажоритарній системі абсолютної більшості для обрання потрібна абсолютна більшість поданих за кандидата голосів (50% +1). Ця система критикується за нерезультативність (Франція). При такій системі зазвичай встановлюється нижній поріг участі виборців у голосуванні. При даній системі також буває другий тур в його двох варіантах: на повторне голосування виносяться або дві кандидатури, які набрали найбільшу кількість голосів; або всі кандидатури, які отримали встановлений законом відсоток голосів. В обох випадках обраним вважається кандидат, який отримає відносну більшість голосів порівняно з іншими.
Система полупропорціональна - коли в багатомандатному виборчому окрузі виборець голосує лише за одного кандидата, а не за список кандидатів (Японія). При цьому обраним вважаються кандидати, що зібрали більше голосів, ніж інші, тобто діє принцип мажоритарної системи відносної більшості.
При кумулятивному вотум кожен виборець у багатомандатному окрузі має стільки голосів, скільки слід обрати кандидатів і розподіляє свої голоси між кандидатами як завгодно: може віддати декільком кандидатам по одному голосу, або одному - всі голоси (Баварія) .
Пропорційна виборча система
Ця система побудована не на принципі більшості, а на принципі пропорційності між отриманими голосами і завойованими мандатами. Вона може бути застосована в багатомандатних і загальнодержавних виборчих округах.
Головне у пропорційній системі - не встановлення більшості голосів, а обчислення виборчої квоти. Виборча квота - це найменше число голосів, необхідну для обрання хоча б одного кандидата. Способи: природна квота і штучна квота. Найпростіший метод обчислення квоти - визначення так званої природної квоти, обчислення квоти за методом Хейр. Даний спосіб застосовується в даний час в Румунії, Естонії. При якому загальна кількість поданих по округу голосів діляться на число депутатських місць по даному округу.
При пропорційній виборчій системі також може бути іноді два тури. У цьому випадку до другого туру допускаються лише партії, що зібрали певний відсоток голосів (наприклад, не менше 17% у Греції). При змішаній системі виборець має два голоси. Один він подає за конкретного кандидата по округу, другий - за ту чи іншу партію по загальнодержавному списку. Перші голоси підраховуються за мажоритарною системою, другі - за пропорційною.