- •Тема 2. Буття природи. Філософське вчення про матерію (2 год.).
- •Філософське вчення про буття матерії
- •Філософське вчення про буття матерії.
- •Матерія та її атрибути: простір, час, рух.
- •Основні властивості простору та часу
- •Атрибути матерії
- •Б) Простір і час
- •Сучасна наука про структуру й властивості матерії
- •Філософське поняття матерії
- •Рух: основні форми. Типи і форми руху.
- •Форми руху матерії
- •Простір і Час
- •Простір і час
- •Вчення про матерію
- •Структура матерії
- •Структурні рівні матерії
- •Рух, його сутність були предметом аналізу вже в античній філософії.
- •Форми руху конкретизують процес руху.
- •Всеєдність як наукова категорія і реальність
- •Системний підхід як метод пізнання світу нежива і жива матерія
- •Поняття «системний підхід» і «система»
- •Системотворчі чинники
- •Механізм розвитку систем Виникнення
- •Система як ціле
- •Перетворення системи
- •Світ у світлі системних уявлень
- •Системність неорганічної природи
- •Системність живої природи
- •Висновок
- •Критерії біологічного віку
- •1. Біологічний вік
- •2. Показники зрілості
- •3. Морфологічна зрілість
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Біосфера, її структура та закони функціонування
- •1. Поняття біосфери. Вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •2. Структура біосфери
- •2.1. Основні типи речовини в біосфері
- •2.2. Атмосфера
- •2.3. Гідросфера
- •2.4. Літосфера
- •2.5. Живі організми в біосфері
- •3. Структура біосфери, запропонована Реймерсом
- •4. Функціонування біосфери
- •3.4.1. Функції живої речовини у біосфері
- •4.2. Складові енергетичного балансу в біосфері
- •4.3. Біохімічні кругообіги речовини
- •5. Стабільність біосфери
- •6. Самоорганізація біосфери
- •Водні ресурси України, проблеми їх використання. Річкові системи України
- •1. Водні ресурси України і основні напрями їх раціонального використання
- •2. Головні річкові системи України. Живлення і режим річок
- •Водні ресурси україни
- •Водні ресурси Житомирщини
- •Биологические ресурсы
- •Биоресурсы
- •Біосфера
- •«Лісові ресурси, їх роль у збереженні відновлювальних особливостей біосфери»
- •1. Рослинний світ та лісові ресурси
- •2. Поняття про екологічні фактори, їх види
- •3. Міжнародна діяльність
- •4. Відновлення біосфери
- •Поняття біосфери
- •Принципові положення теорії в.І.Вернадського
- •Склад, межі, властивості і функціонування біосфери
- •Функції живої речовини в біосфері
- •Біосфера та ноосфера
- •Біоетика
- •Біоетика: смислові і предметні ракурси
- •Экоэтика и подходы к решению проблем смягчения глобального изменения климата
- •Биополитика
- •Биоэстетика
- •Чорнобильська катастрофа: дії, результати та уроки
- •Дози опромінення населення України внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •Соціальні наслідки. Чорнобильської катастрофи
- •Медико-демографічні наслідки. Чорнобильської катастрофи
- •Еколого-біологічні наслідки
- •Сільськогосподарські аспекти реабілітації радіоактивно забруднених територій і радіаційного захисту населення
- •Зона відчуження і зона безумовного (обов’язкового) відселення. Радіологічний стан зони
- •Об’єкт „Укриття”
- •Науковий супровід
- •Економічні збитки, завдані Чорнобильською катастрофою
- •Оцінка збитків для економіки колишнього срср
- •Оцінка сумарних економічних збитків України
- •Міжнародне співробітництво
- •Сховище відпрацьованого ядерного палива свяп-2
- •Проблеми радіаційної безпеки на території Житомирської області, забрудненій радіонуклідами після аварії на чаес
- •Забруднення цезію-137 (кБк/кв.М.)
- •Забруднення стронцієм-90 (кБк/кв.М.) (дози тіж самі)
- •"Природно-наукове пізнання: структура та динаміка. Основи методології природничо-наукового пізнання "
- •Вступ: Поняття методу наукового пізнання
- •1. Методологія природознавства як система пізнавальної діяльності людини
- •2. Основні методи наукового природознавства
- •3. Загальнонаукові підходи як методологічні принципи пізнання цілісних об'єктів: системний, структурний, функціональний, інформаційний та ін
- •4. Сучасні тенденції розвитку методології природничо-наукового пізнання
- •Висновок.
- •Література:
3. Морфологічна зрілість
Для визначення біологічного віку іноді використовують так звану «загальну морфологічну зрілість», хоча цей критерій менш чіткий, ніж попередній, і менш інформативний.
Загальна морфологічна зрілість оцінюється за весоростовим співвідношенням і зміною пропорцій тіла, проте інформативність даного критерію невелика через широких меж (і, як правило, невідомою) остаточної величини ─ дефінітивних розмірів тіла [1].
До числа найбільш поширених морфологічних критеріїв біологічного віку належать: скелетний (кістковий) вік, зубної вік, статевий розвиток, загальний соматичний розвиток.
Найбільш універсальним є кістковий вік, оскільки він може визначатися фактично протягом усього онтогенезу, починаючи з утробного періоду і закінчуючи періодом старіння, відповідає умові тотожності дефінітивного статусу у всіх людей і виявляє досить точну зв'язок з іншими показниками темпів розвитку ─ статевим почасти соматичним, рівнем секреції ряду гормонів і т.д.
Зубний вік, як і кістковий, визначається на основі числа і послідовності прорізуються зубів і наступного порівняння цих даних із стандартами.
Індивідуальна мінливість зубного віку, очевидно, менше, ніж скелетного; виявлені паралелізм і схожість індивідуальних кривих загальної кількості прорізаються зубів. Більш досконалим методом оцінки зубного віку є рентгенографічний ─ за стадіями окостеніння зубів; визначається також їх кальцифікація, кількість вторинного дентину і цементу, проводиться підрахунок числа щорічних кільцевих відкладень цементу, запропоновано використовувати і деякі ознаки тонкого рельєфу зубної емалі.
Найбільш традиційним, хоча і не досить коректним критерієм морфологічної зрілості є загальний соматичний розвиток і «розвиток за формою», що виражаються весоростовимі співвідношеннями і змінами пропорцій тіла. Однак інформативність невисока через широку варіабельності дефінітивного статусу за всіма цими показниками в межах популяції, а також відсутності однозначних співвідношень між ними і хронологічним віком протягом періоду розвитку.
Багато морфологічні критерії біологічного віку, наприклад скелетне і статевий розвиток, досить тісно взаємопов'язані і в деякі періоди взаємозамінні. Слабше виражена зв'язок скелетного і соматичного розвитку, вона мала в утробному періоді і розривається на момент статевого дозрівання. Зубний вік, мабуть, менш скорельована з іншими показниками морфологічної зрілості, перш за все з кістковим віком; висловлюється припущення про їх різному гормональному контролі [7].
Висновок
Біологічний вік ─ фундаментальна характеристика індивідуальних темпів розвитку. Він відображає рівень морфофункціонального дозрівання організму на тлі популяційного стандарту. За цим критерієм індивід може відповідати популяційної нормі свого хронологічного (паспортного) віку, випереджати його в тій мул іншою мірою або, навпаки, відставати.
Хоча будь-яка ознака, закономірно мінливою з віком, може розглядатися як критерій біологічного віку, існують певні додаткові умови, яким повинен задовольняти такий показник. Оскільки різні системи та органи дозрівають нерівномірно, основне значення набуває вибір найбільш інформативного, «провідного» для даного етапу (етапів) онтогенезу критерію; дуже важлива його скоррелірованность з іншими параметрами морфофункціонального статусу і однаковість (тотожність) стану ознаки по завершенню процесів розвитку.
Основні критерії біологічного віку можуть бути морфологічними, фізіологічними, біохімічними, психофізіологічними, почасти психологічними. Основне значення на практиці мають критерії «морфологічної зрілості» (скелетний і зубний вік, статевий розвиток), які найбільшою мірою відповідають наведеним вище умові [7].