- •Тема 2. Буття природи. Філософське вчення про матерію (2 год.).
- •Філософське вчення про буття матерії
- •Філософське вчення про буття матерії.
- •Матерія та її атрибути: простір, час, рух.
- •Основні властивості простору та часу
- •Атрибути матерії
- •Б) Простір і час
- •Сучасна наука про структуру й властивості матерії
- •Філософське поняття матерії
- •Рух: основні форми. Типи і форми руху.
- •Форми руху матерії
- •Простір і Час
- •Простір і час
- •Вчення про матерію
- •Структура матерії
- •Структурні рівні матерії
- •Рух, його сутність були предметом аналізу вже в античній філософії.
- •Форми руху конкретизують процес руху.
- •Всеєдність як наукова категорія і реальність
- •Системний підхід як метод пізнання світу нежива і жива матерія
- •Поняття «системний підхід» і «система»
- •Системотворчі чинники
- •Механізм розвитку систем Виникнення
- •Система як ціле
- •Перетворення системи
- •Світ у світлі системних уявлень
- •Системність неорганічної природи
- •Системність живої природи
- •Висновок
- •Критерії біологічного віку
- •1. Біологічний вік
- •2. Показники зрілості
- •3. Морфологічна зрілість
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Біосфера, її структура та закони функціонування
- •1. Поняття біосфери. Вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •2. Структура біосфери
- •2.1. Основні типи речовини в біосфері
- •2.2. Атмосфера
- •2.3. Гідросфера
- •2.4. Літосфера
- •2.5. Живі організми в біосфері
- •3. Структура біосфери, запропонована Реймерсом
- •4. Функціонування біосфери
- •3.4.1. Функції живої речовини у біосфері
- •4.2. Складові енергетичного балансу в біосфері
- •4.3. Біохімічні кругообіги речовини
- •5. Стабільність біосфери
- •6. Самоорганізація біосфери
- •Водні ресурси України, проблеми їх використання. Річкові системи України
- •1. Водні ресурси України і основні напрями їх раціонального використання
- •2. Головні річкові системи України. Живлення і режим річок
- •Водні ресурси україни
- •Водні ресурси Житомирщини
- •Биологические ресурсы
- •Биоресурсы
- •Біосфера
- •«Лісові ресурси, їх роль у збереженні відновлювальних особливостей біосфери»
- •1. Рослинний світ та лісові ресурси
- •2. Поняття про екологічні фактори, їх види
- •3. Міжнародна діяльність
- •4. Відновлення біосфери
- •Поняття біосфери
- •Принципові положення теорії в.І.Вернадського
- •Склад, межі, властивості і функціонування біосфери
- •Функції живої речовини в біосфері
- •Біосфера та ноосфера
- •Біоетика
- •Біоетика: смислові і предметні ракурси
- •Экоэтика и подходы к решению проблем смягчения глобального изменения климата
- •Биополитика
- •Биоэстетика
- •Чорнобильська катастрофа: дії, результати та уроки
- •Дози опромінення населення України внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •Соціальні наслідки. Чорнобильської катастрофи
- •Медико-демографічні наслідки. Чорнобильської катастрофи
- •Еколого-біологічні наслідки
- •Сільськогосподарські аспекти реабілітації радіоактивно забруднених територій і радіаційного захисту населення
- •Зона відчуження і зона безумовного (обов’язкового) відселення. Радіологічний стан зони
- •Об’єкт „Укриття”
- •Науковий супровід
- •Економічні збитки, завдані Чорнобильською катастрофою
- •Оцінка збитків для економіки колишнього срср
- •Оцінка сумарних економічних збитків України
- •Міжнародне співробітництво
- •Сховище відпрацьованого ядерного палива свяп-2
- •Проблеми радіаційної безпеки на території Житомирської області, забрудненій радіонуклідами після аварії на чаес
- •Забруднення цезію-137 (кБк/кв.М.)
- •Забруднення стронцієм-90 (кБк/кв.М.) (дози тіж самі)
- •"Природно-наукове пізнання: структура та динаміка. Основи методології природничо-наукового пізнання "
- •Вступ: Поняття методу наукового пізнання
- •1. Методологія природознавства як система пізнавальної діяльності людини
- •2. Основні методи наукового природознавства
- •3. Загальнонаукові підходи як методологічні принципи пізнання цілісних об'єктів: системний, структурний, функціональний, інформаційний та ін
- •4. Сучасні тенденції розвитку методології природничо-наукового пізнання
- •Висновок.
- •Література:
6. Самоорганізація біосфери
Згідно другого закону термодинаміки, якщо розглядати Всесвіт як закриту систему, вона йде до своєї неминучої дезінтеграції, так як запас концентрованої енергії, за рахунок якої відбуваються усі процеси в біосфері, рано чи пізно буде вичерпаний.
Якщо запас корисної енергії у системі зменшується, то її здатність підтримувати організовані структури послаблюється.
Високоорганізовані структури розпадаються на менш організовані. Міра внутрішньої неупорядкованості системи – ентро.
Другий закон термодинаміки передбачає все більш однорідне майбутнє навколишнього середовища.
Теорія еволюції органічного світу розглядає біосферу як відкриту систему, яка знаходиться в неврівноважному стані і обмінюється речовиною, енергією і інформацією з навколишнім середовищем. Термодинаміка відкритих систем вивчає неврівноважені процеси. В їх описі ключову роль відіграє поняття зменшення ентропії системи за рахунок процесів, які відбуваються у середині неї.
Відкриті системи безупинно флюктують. Іноді окрема флюктуація може стати (у результаті позитивного зворотнього зв'язку) настільки сильною, що організація, яка існувала раніше, не витримує і руйнується. У цей переломний момент, у точці біфуркації, принципово неможливо пророчити, в якому напрямку буде відбуватися подальший розвиток: чи стане стан системи хаотичним, чи вона перейде на новий, більш високий рівень організації. Під дією випадкових чинників і добору відбуваються повільні кількісні зміни параметрів системи, що розвивається (еволюційний розвиток), а потім наступає перехід у новий стан (біфуркаційний розвиток). Біфуркаційні процеси роблять процес еволюції незворотнім.
Біфуркаційний механізм розвитку підтверджує можливість спонтанного виникнення порядку й організованості з безладдя і хаосу в результаті процесу самоорганізації.
Хід розвитку біосфери зовсім не призводить до пониження рівня організації і зменшення різноманіття форм організмів та їх угрупувань; розвиток живої матерії відбувається від нижчих форм до вищих. Здатність відкритих систем до самоорганізації— одне з найбільших досягнень сучасної фізики.
Очевидно, що при існуючих космічних і земних передумов жива речовина біосфери здатна продовжувати свій "тиск" на зовнішні оболонки Землі і потенціал цього тиску аж ніяк не слабшає.
Антропогенний фактор, який викликає деградацію біосфери, слід розглядати як флюктуацію, викликану популяційним вибухом, який по законах регулювання, неминуче буде елімінований.
Система суспільство - природа, за теорією Пригожина, досягнувши точки буфіркації, повинна буде перебудуватися.
Біфуркація - це імпульс до розвитку біосфери по-новому, невідомому шляху. Яке місце в ньому посяде людство - це предмет спеціальних досліджень.
Що ж до біосфери, то за її долю можна не хвилюватися, вона продовжить свій розвиток.
Питання для самоконтролю:
1 .Що таке біосфера, які основні типи речовини в ній?
2.Які основні положення вчення В. І. Вернадського про біосферу?
З.Яка структура біосфери?
4.Щотаке атмосфера, гідросфера, літосфера, їхній склад ?
5.Які живі організми відносяться до продуцентів, які до макроконсументів, які до мікроконсументів або редуцентів ?
6.Які функції живої речовини в біосфері?
7. Який розподіл потоків сонячної енергії в біосфері ?
8.Що таке стабільність біосфери, як вона підтримується, у чому проявляється?
9.Як відбувається самоорганізація біосфери?
Література:
Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.Либідь, 1993.
Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань. -К.:Либідь, 1995.
Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера.// Библиотека трудов акад. Вернадского В.И. - М.: 1994.
Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998.
Погребняк В.Г. Основи екології. - Донецьк. ':Дон ДУЕТ, 2001.
Реймерс М.Ф.Экология. - М. : Россия молодая, 1994.
Словник-довідник з екології // під редакцією Ситника К.М.). - К.: Наукова думка, 1994