"Природно-наукове пізнання: структура та динаміка. Основи методології природничо-наукового пізнання "

План

Вступ: Поняття методу наукового пізнання

1. Методологія природознавства як система пізнавальної діяльності людини

2. Основні методи наукового природознавства

3. Загальнонаукові підходи як методологічні принципи пізнання цілісних об'єктів: системний, структурний, функціональний, інформаційний та ін

4. Сучасні тенденції розвитку методології природничо-наукового пізнання

Вступ: Поняття методу наукового пізнання

Метод є спосіб досягнення мети. Пізнання, як і будь-який інший вид діяльності, передбачає застосування певної сукупності тих чи інших прийомів і операцій, що ведуть так чи інакше до досягнення тієї чи іншої мети. Така система прийомів зазвичай і називається методом. Таким чином, метод наукового пізнання - це сукупність прийомів і операцій, що регулюють дії з досліджуваними об'єктами.

Метод пізнання, по суті своїй, висловлює цілеспрямованість, планомірність процесу пізнання як процесу, програмно здійснюваного. Він є важливим інструментом наукового пізнання, двигуном науки, засобом її розвитку і збагачення новими результатами.

В ідеальному випадку метод включає наступні компоненти: 1) сформульовану мету, завдання (проблемний аспект); 2) опис об'єктивної ситуації, в рамках якої вирішується задача (онтологічний аспект), 3) процедуру - перелік операцій, необхідних для досягнення мети в заданих умовах ( процедурний аспект).

До методу наукового пізнання пред'являється ряд вимог:

1. Детермінованість методу, тобто його обумовленість закономірностями як самого об'єкта, так і пізнавальної діяльності. Детермінованість методу виключає довільний набір прийомів і операцій, але не виключає активності суб'єкта у використанні методу.

2. Заданість методу метою дослідження, що випливає з обумовленості методу закономірностями самої діяльності. Дана вимога робить необхідним відповідність усіх компонентів методу мети дослідження і підкреслює активність суб'єкта пізнання.

3. Результативність і надійність методу: він повинен бути таким. щоб міг давати результат з високим ступенем надійності.

4. Економічність методу, тобто витрати на його створення і використання повинні бути завжди менше величини, що окупається результатами дослідження, що показує обумовленість методу кадровими, економічними та соціально-організаційними чинниками.

5. Ясність і ефективна распознаваемость методу, Метод повинен бути таким, щоб їм міг скористатися за умови відповідного ідей підготовці будь-яка людина, що побажав зробити це.

6. Відтворюваність методу, тобто можливість його використання необмежену кількість разів, а це залежить від відтворюваності всіх компонентів даного методу.

7. Учитися методом, основою чого є відтворюваність, ясність і распознаваемость методу. Дана вимога дозволяє включати до метод тільки те, чому можна навчити. Так, наприклад, особисті здібності, досвід дослідника не можуть увійти в структуру методу.

Існують два шляхи формування методу: стихійний і цілеспрямований. У рамках людської діяльності стихійно складається певний набір дій, за допомогою якого виходить потрібний результат. Потім знайдений набір дій усвідомлюється і цілеспрямовано використовується.

Прийнято вважати, що "правильний метод" і "науковий метод" по суті своїй співпадають, так як правильний метод випливає з достовірної, перевіреної практикою наукової теорії. Метод тоді буде науковим, коли вірно відображає об'єктивні закони світу, визначається особливостями предмета дослідження, законів його розвитку.

Необхідно відзначити, що існує тісний взаємозв'язок між теорією і науковим методом. Будь-який конкретний метод - це специфічна форма знання про те, як в певних умовах діяти з метою пізнання. Можна сказати: науковий метод - це практичне застосування теорії, теорія в дії.

Використовувана в сучасному науковому пізнанні система методів настільки ж різноманітна, як і сама наука. Прийнято виділяти загальнонаукові і приватні методи. Загальні методи використовуються на всіх рівнях пізнання і всіма науковими дисциплінами при дослідженні будь-якої предметної області. До них відносять, наприклад, спостереження, експеримент, класифікацію і т. д. Окремі методи - це методи тієї чи іншої конкретної науки (методи електронної мікроскопії, описовий метод у біології і т. д.). Зазначимо, що такий розподіл методів завжди умовний, оскільки у міру розвитку пізнання науковий метод може переходити з однієї категорії в іншу.

Загальнонаукові методи застосовуються в будь-якій сфері наукового пізнання. Загальнонаукова значимість останніх робить їх предметом вивчення та систематизації в рамках методології.