Сховище відпрацьованого ядерного палива свяп-2

Під час засідання Асамблеї донорів Рахунку ядерної безпеки (РЯБ) , яке відбулось 14.12.2006р., було ухвалено низку компромісних рішень, які зараз опрацьовуються ДСП ЧАЕС у взаємодії з ЄБРР та мають сприяти подальшій реалізації проекту сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2). Очікується, що на наступному засіданні Асамблеї донорів РЯБ (склакає Банк) можна буде остаточно визначитися щодо завершення робіт в рамках проекту СВЯП-2, який реалізується за кошти Рахунку ядерної безпеки (РЯБ) ЄБРР.

Проблеми радіаційної безпеки на території Житомирської області, забрудненій радіонуклідами після аварії на чаес

16 років вже минуло з того часу, як світ облетіла звістка про аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Ранок 26 квітня 1986 р. розпочався як завжди: яскраво світило сонце, буяла молода зелень, пробуджена весною. Ніхто ще не знав, що на захід від Чорнобиля над благодатним мальовничим краєм, розташованим у басейні Дніпра і його притоків Ужа і Прип'яті пронеслась зловіща хмара, посипаючи радіоактивним пилом поля, луки, ліси, водоймища, населені пункти. І, навіть, пізніше, коли стало відомо про аварію, ніхто не замислювався над тим, яку небезпеку принесла зловіща хмара на сотні кілометрів обжитої території Українського і Білоруського Полісся. Люди не знали, яка територія потрапила під забруднення, які саме радіонукліди випали з хмари в тій чи іншій місцевості, яка щільність радіаційного забруднення у різних місцях забрудненої території. Все було вперше.

Не було відповідного досвіду, відповідної методики ведення досліджень на забрудненій території, не було відповідної апаратури, приладів, не вистачало фахівців для проведення цих досліджень.

Тепер ми знаємо про це. За минулі роки наукою накопичений багатий матеріал щодо впливу радіації на оточуюче середовище. Тільки у результаті проведених досліджень були визначені межі забрудненої території, інтенсивність радіоактивного забруднення в різних місцях регіону.

У Житомирській області в зону радіоактивного забруднення потрапило 9,8 тис. км² площі (9 районів і м. Коростень), 347 тис. га сільськогосподарських угідь і 459 тис. га лісів.

Станом на 1 січня 2002 року чисельність населення, яке проживає в зоні радіоактивного забруднення від ЧАЕС становить 375,9 тис. осіб. На забрудненій території знаходиться 703 населені пункти (41,7 % усіх населених пунктів області), у тому числі 19 міських поселень (3 міста і 16 селищ міського типу), в яких проживає 165,5 тис. осіб і 684 сільських населених пунктів, в яких проживає 210,4 тис. осіб.

В наслідок катастрофи в зону забруднення понад 1 Кі/кв. км (по цезію) потрапило 618 тис. га сільгоспугідь і 440 тис. га лісів. Тут знаходиться п’ята частина посівних площ зернових культур області, 38 % площ льону та картоплі і третина поголів'я великої рогатої худоби.

На території, забрудненій цезієм-137 у результаті досліджень встановлено таку інтенсивність забруднення в різних населених пунктах:

Володарсько-Волинський район:
с. Топорище	0,226 Кі/кв.км.
с. Ставки	0,214 Кі/кв.км.
Ємільчинський район
с. Середи	0,606 Кі/кв.км.
с. Підлуби	0,981 Кі/кв.км.
Коростенський район
с. Грозіно	1,967 Кі/кв.км.
с. Давидки	1,645 Кі/кв.км.
с. Дідковичі	1,622 Кі/кв.км.
Лугинський район
смт. Лугини	0,927 Кі/кв.км.
Малинський район
с. Чоповичі	1,218 Кі/кв.км.
Народицький район
с. Норинці	1,968 кі/кв.км
с. Мотійки	51,850 Кі/кв.км
с. Великі Кліщі	32,082 Кі/кв.км.
Овруцький район
с. Велика Фосня	0,950 Кі/кв.км.
с. Журба	7,496 Кі/кв.км.
с.Словечне	0,766 Кі/кв.км.
Олевський район
с.Хочино	0,937 Кі/кв.км.
с.Білокоровичі	0,671 Кі/кв.км.
с. Копище	1,415 Кі/кв.км.

А ось дані по Житомирщині з різною щільністю забруднення: