- •Тема 2. Буття природи. Філософське вчення про матерію (2 год.).
- •Філософське вчення про буття матерії
- •Філософське вчення про буття матерії.
- •Матерія та її атрибути: простір, час, рух.
- •Основні властивості простору та часу
- •Атрибути матерії
- •Б) Простір і час
- •Сучасна наука про структуру й властивості матерії
- •Філософське поняття матерії
- •Рух: основні форми. Типи і форми руху.
- •Форми руху матерії
- •Простір і Час
- •Простір і час
- •Вчення про матерію
- •Структура матерії
- •Структурні рівні матерії
- •Рух, його сутність були предметом аналізу вже в античній філософії.
- •Форми руху конкретизують процес руху.
- •Всеєдність як наукова категорія і реальність
- •Системний підхід як метод пізнання світу нежива і жива матерія
- •Поняття «системний підхід» і «система»
- •Системотворчі чинники
- •Механізм розвитку систем Виникнення
- •Система як ціле
- •Перетворення системи
- •Світ у світлі системних уявлень
- •Системність неорганічної природи
- •Системність живої природи
- •Висновок
- •Критерії біологічного віку
- •1. Біологічний вік
- •2. Показники зрілості
- •3. Морфологічна зрілість
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Біосфера, її структура та закони функціонування
- •1. Поняття біосфери. Вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •2. Структура біосфери
- •2.1. Основні типи речовини в біосфері
- •2.2. Атмосфера
- •2.3. Гідросфера
- •2.4. Літосфера
- •2.5. Живі організми в біосфері
- •3. Структура біосфери, запропонована Реймерсом
- •4. Функціонування біосфери
- •3.4.1. Функції живої речовини у біосфері
- •4.2. Складові енергетичного балансу в біосфері
- •4.3. Біохімічні кругообіги речовини
- •5. Стабільність біосфери
- •6. Самоорганізація біосфери
- •Водні ресурси України, проблеми їх використання. Річкові системи України
- •1. Водні ресурси України і основні напрями їх раціонального використання
- •2. Головні річкові системи України. Живлення і режим річок
- •Водні ресурси україни
- •Водні ресурси Житомирщини
- •Биологические ресурсы
- •Биоресурсы
- •Біосфера
- •«Лісові ресурси, їх роль у збереженні відновлювальних особливостей біосфери»
- •1. Рослинний світ та лісові ресурси
- •2. Поняття про екологічні фактори, їх види
- •3. Міжнародна діяльність
- •4. Відновлення біосфери
- •Поняття біосфери
- •Принципові положення теорії в.І.Вернадського
- •Склад, межі, властивості і функціонування біосфери
- •Функції живої речовини в біосфері
- •Біосфера та ноосфера
- •Біоетика
- •Біоетика: смислові і предметні ракурси
- •Экоэтика и подходы к решению проблем смягчения глобального изменения климата
- •Биополитика
- •Биоэстетика
- •Чорнобильська катастрофа: дії, результати та уроки
- •Дози опромінення населення України внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •Соціальні наслідки. Чорнобильської катастрофи
- •Медико-демографічні наслідки. Чорнобильської катастрофи
- •Еколого-біологічні наслідки
- •Сільськогосподарські аспекти реабілітації радіоактивно забруднених територій і радіаційного захисту населення
- •Зона відчуження і зона безумовного (обов’язкового) відселення. Радіологічний стан зони
- •Об’єкт „Укриття”
- •Науковий супровід
- •Економічні збитки, завдані Чорнобильською катастрофою
- •Оцінка збитків для економіки колишнього срср
- •Оцінка сумарних економічних збитків України
- •Міжнародне співробітництво
- •Сховище відпрацьованого ядерного палива свяп-2
- •Проблеми радіаційної безпеки на території Житомирської області, забрудненій радіонуклідами після аварії на чаес
- •Забруднення цезію-137 (кБк/кв.М.)
- •Забруднення стронцієм-90 (кБк/кв.М.) (дози тіж самі)
- •"Природно-наукове пізнання: структура та динаміка. Основи методології природничо-наукового пізнання "
- •Вступ: Поняття методу наукового пізнання
- •1. Методологія природознавства як система пізнавальної діяльності людини
- •2. Основні методи наукового природознавства
- •3. Загальнонаукові підходи як методологічні принципи пізнання цілісних об'єктів: системний, структурний, функціональний, інформаційний та ін
- •4. Сучасні тенденції розвитку методології природничо-наукового пізнання
- •Висновок.
- •Література:
2. Структура біосфери
2.1. Основні типи речовини в біосфері
Важливою особливістю біосфери є її злитість з іншими геосферами Землі. Біосфера розміщена в межах атмосфери, гідросфери та частини літосфери. Загальна протяжність біосфери за радіусом Землі складає близько 40 км. Вона простягається від нижньої частини озонового екрана атмосфери, що розташований на висоті 20-25 км над рівнем моря до верхньої частини гірських порід та дна Світового океану. Нижня межа простягання біосфери лежить на 23 км вглиб суші та на 1-2 км нижче дна океану.
Основна маса живої речовини, наявність якої відрізняє біосферу від інших геосфер, зосереджена в порівняно невеликому прошарку - біостромі. Біострома лежить на поверхні суходолу та охоплює верхні шари водойм. У цій зоні знаходиться 98% всієї живої речовини планети. Біосфера сформована з різних видів речовини. За В. 1. Вернадським виділяють шість головних типів речовини біосфери:
1. Жива речовина, що представлена організмами різних видів.
2. Біогенна речовина, що є продуктом життєдіяльності організмів (наприклад, кам'яне вугілля, торф).
3. Нежива речовина (косна), в утворенні якої живі організми не брали участі.
4. Біокосна речовина, що сформована за рахунок взаємодії живої та косної речовин. Основним видом біокосної речовини є ґрунт.
5. Радіоактивна речовина.
6. Космічна речовина (наприклад, метеорит).
У структурному плані основними складовими компонентами біосфери Землі є живі організми і середовище їхнього існування - атмосфера, гідросфера і літосфера. Розглянемо ці компоненти більш детально.
2.2. Атмосфера
Атмосфера - газова оболонка Землі, що простягається у космічний простір приблизно на 3000 км. Майже 50% усієї маси атмосфери зосереджено в нижньому 5 км прошарку, 75% - у 10 км, а 90% - у 16 км .
Живі організми зосередженні в прошарку нижче 12-18 км, тобто нижче озонового прошарку, хоча космонавтами були виявлені спори мікроорганізмів на висоті приблизно 85 км, причому вони знаходились в латентному (сплячому) стані. Атмосфера Землі формувалася впродовж тривалого періоду ( 3-4 млрд. років), але за останні 50 млн. років її склад стабілізувався. Сучасна атмосфера Землі складається, в основному, (на рівні моря) із: азоту — 78,09%; кисню - 20,94%; аргону - 0,93%; С02- 0,03%; водню - 0,01%.
З числа малих по кількості газів слід зазначити вуглекислий газ (С02) і озон, які роблять вирішальний вплив на життя. Крім того, в атмосфері завжди присутні водяні пари, а в нижній її частині присутні зважені частки — результат природної або антропогенної діяльності. Ці частки впливають на прозорість атмосфери, що у свою чергу, впливає на життя. С02 в атмосфері з'являється в результаті дихання рослин і тварин, діяльності вулканів, антропогенним шляхом. За останні роки утримання С02 в атмосфері збільшується за рахунок антропогенної діяльності. Так як С02 добре поглинає теплове випромінювання, що йде від Землі, то підвищення утримання С02 в атмосфері може призвести до так званого "парникового ефекту" і перегріву біосфери.
Важливою складовою атмосфери, що впливає на життя, є озоновий прошарок, максимальна щільність якого на висоті 12-16 км. Цей прошарок захищає все живе від ультрафіолетового випромінювання сонця. Руйнація озонового прошарку в результаті техногенного впливу, виникнення озонових дір — одна з глобальних проблем сучасності. З ультрафіолетовою радіацією вчені пов'язують збільшення онкологічних захворювань, виникнення мутацій (ультрафіолет руйнує молекули ДНК, а це вже генетичні зміни). Варто зауважити, що атмосфера має дуже важливе екологічне значення. Вона регулює клімат планети, відвертає її від надмірного нагрівання й охолодження, підтримуючи середню температуру Землі порядку 14°С. Атмосфера захищає всі живі організми Землі від згубного впливу космічних променів, ударів метеоритів, через неї здійснюється фотосинтез і обмін енергії - головні процеси біосфери. Атмосфера впливає на характер і динаміку всіх екзогенних процесів, що здійснюється в літосфері. Розвиток гідросфери також у значній мірі залежить від атмосфери.
Сучасне промислове виробництво є джерелом все більш зростаючого забруднення атмосфери, яке переноситься повітряними потоками на величезні відстані і завдає величезної шкоди природному середовищу.