Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни міністерство аграрної політики та продовольства україни житомирський національний агроекологічний університет
Кафедра розведення, генетики тварин та біотехнології
з дисципліни
(для студентів технологічного факультету за спеціальністю 6.09010102
"Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва)
Житомир - 2015
Курс лекцій підготував доцент кафедри розведення, генетики тварин і біотехнології І.А. Іванов
Рецензенти: Дідківський А.М. – доцент кафедри розведення, генетики тварин і біотехнології, кандидат с.-г. наук.
Каленський П.Д. – начальник відділу організації
виробництва та маркетингу продукції тваринництва
Курс лекцій розглянуто і схвалено методичною комісією технологічного факультету.
Протокол № __ від "___" _________ 2015 р.
ЗМІСТ
Лекція № 1. Тема: «Роль відтворення в селекції тварин та задачі, які
виконує сучасне підприємство по зберіганню
генетичного матеріалу, штучному осіменінню
і заплідненню маток»………………………………………. 4
Лекція № 2. Тема: «Основні правила годівлі і утримання племінних
плідників»………………………………………………….. 10
Лекція № 3. Тема: «Фізіологічні основи використання племінних
плідників»………………………………………………….. 16
Лекція № 4. Тема: «Фізіолого – біохімічні властивості сперміїв і
технологія одержання сперми у плідників
сільськогосподарських тварин»…………………….......... 22
Лекція № 5. Тема: «Зберігання і транспортування сперми плідників»………. 30
Лекція № 6. Тема: «Ветеринарно-санітарні правила штучного
осіменіння сільськогосподарських тварин»…..………… 38
Лекція № 7. Тема: «Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин» …... 44
Лекція № 8-9. Тема: «Штучне запліднення тварин методом трансплантації
ембріонів»……………………………………………….… 49
Тема: «Роль відтворення в селекції тварин та задачі, які виконує сучасне підприємство по зберіганню генетичного матеріалу, штучному осіменінню і заплідненню маток».
План.
1. Передумови реалізації великомасштабної селекції шляхом відтворення тварин.
2. Задачі, які виконує сучасне племінне підприємство.
3. Задачі сучасного підприємства по штучному заплідненню маток (овотрансплантація).
1. Передумови реалізації великомасштабної селекції шляхом відтворення тварин.
Передумовами реалізації великомасштабної селекції є:
Наявність в стадах видатних представників за продуктивністю:
корова HF Brentwood Anqie в 3 роки за 305 днів дала 6604 кг молока та 656 кг молочного жиру, при 9,9 % жирності молока (світовий рекорд по % жиру);
корова HF x Zeby Ubre Blanca дала 27674 кг молока за 305 днів. Найбільший добовий надій склав 110,9 кг (світовий рекорд за надоєм);
дві кози малагуенської породи дали по 5600 кг молока за рік;
бугая "Трубадур" (США) шортгорнської м’ясної породи було продано за $ 2,7 млн.
Генетична інформація, яка закладена в хромосомному апараті гамет та зигот передається нащадкам згідно законів успадковування;
Яєчники корови містять біля 0,5 млн. овоцитів, які в принципі можуть бути запліднені і стати зародками для розвитку нових індивідів;
Один еякулят бугая – плідника містить 5 млрд. активних сперміїв, цієї кількості достатньо для запліднення всього поголів'я корів і телиць планети.
Таким чином, природа створила практично невичерпний ресурс генетичного матеріалу для розмноження.
Задача підвищення генетичного потенціалу популяції може вирішуватися шляхом прискорення селекційного процесу як за рахунок мобілізації вітчизняного фонду високопродуктивних генотипів (бугаїв – плідників та корів – донорів), так і за рахунок імпорту тварин та генетичного матеріалу покращуючих порід. Увесь генетичний вітчизняний та імпортований матеріал, а також поголів'я корів, що народжують тільки бугайців знаходиться в племінних підприємствах, племінних заводах та на племінних фермах.
Питання мобілізації цього фонду поки, що вирішуються тільки за рахунок використання методів штучного осіменіння і штучного запліднення самок шляхом пересаджування ембріонів (овотрансплантації). При цьому головним є забезпечення племінних підприємств високо цінними бугаями – поліпшувачами для штучного осіменіння.
Бугай – плідник на племінному підприємстві працює в середньому три роки. Від дорослого бугая отримують в середньому 19 000 спермодоз на рік, а за весь період його використання приблизно 60 000 доз.
Україна зі случним контингентом великої рогатої худоби біля 6 млн. голів щорічно витрачає біля 30 млн. спермодоз або приблизно 5 доз в середньому на кожне запліднення. Для отримання такої кількості спермодоз необхідно експлуатувати не менше 2000 оцінених за якістю нащадків дорослих бугаїв - поліпшувачів. Між тим згідно плану розвитку Державної племінної мережі в Україні до 1990 року планувалося мати на племінних підприємствах 6000 дорослих бугаїв при постановці на оцінку не менше 5000 бугайців, для отримання яких не обхідно було використовувати біля 20 000 корів, що народжують тільки бугайців.
В той же час в племінних господарствах України нараховувалось корів з річними надоєм вище 7000 кг придатних для виробництва племінних бугайців – 5565 голів ( 7 - 8 тис. кг – 4147 голів; 8 - 9 тис. кг – 973 голови; 9 - 10 тис. кг – 314 голів; 10 і більше – 131 голова). Від яких реально можна отримати не більше 2000 бугайців за рік, з яких на комплектування племінних підприємств після оцінки піде не більше 1000 голів, що при існуючій технології кріоконсервування сперми і штучного осіменіння корів і телиць недостатньо.
У зв’язку з цим в Україну було завезено з різних держав і продовжується завезення великої кількості бугаїв та нетелів так званих поліпшувачах порід. Однак це не дає можливості досягти успіхів у розвитку національної племінної бази. Більш того з'явилась загроза занесення в державу цілого ряду інфекцій та генетичних захворювань.
Успішність розвитку національної племінної бази України полягає:
у використанні більш сучасних технологій консервації сперми на племінних підприємствах, що дозволяють отримувати від дорослого бугая не 19, а 60-100 тис. спермодоз на рік;
у використанні більш сучасних технологій деконсервації сперми, що дозволяють збільшити вихід активних сперміїв в дозі на 20-25%;
у використанні мано – та ректоцервікального методів ш / о корів і телиць, що дозволяють витрачати не 4-5 спермодоз на запліднення, а 2-2,5;
у використанні імуноферментного аналізу для раннього діагностування вагітності та визначення оптимальних строків осіменіння, що дозволяє скоротити сервіс – період, отримати більш високий вихід молодняку, скоротити витрати сперми;
у більш широкому використанні методу штучного запліднення самок (овотрансплантації).
Згідно вимог "Інструкції по штучному осіменінню тварин" в дозі на осіменіння необхідно мати 15 млн. активних сперміїв бугаїв.
За даними Осташко Ф.І. (1971) зниження дози сперми бугаїв до 5 млн. на одне осіменіння не веде до зниження заплідненості. В дослідженнях осіменяли корів дозами сперми від 30 до 5 млн. активних сперміїв (а/с), при цьому їх заплідненість від І осіменіння коливалася від 63,6 до 68,9 %. Для подальшого зниження вмісту а/с в дозі до 2,5 млн. використовували сперму розморожену за над швидким методом при t = 1000C (Осташко Ф.І., 1982) і отримували заплідненість 69,7% .
Француз Раймонд Жонде пішов ще далі, він осіменяв корів дозами з кількістю 3,25; 1,5; 0,5; 0,375 млн. а/с і отримав запліднюваність відповідно 67,2; 68,2; 51,7; 51,8%. Тобто, при дозі 1,5 млн. а/с не було достовірного зниження запліднюваності. Зараз без ризику можливо використовувати дози з 3-6 млн. а/с на одне осіменіння.
При використанні технології зниження кількості а/с в спермодозі до 5 млн. на одне осіменіння ( по Осташко Ф.І.), можливо обійтись 5565 коровами – матерями бугаїв, які є в наявності в Україні з надоєм 7-10 тис. кг молока на рік. При цьому достатньо мати 800 – 1000 бугаїв – поліпшувачів з річним навантаженням 50 – 100 тис. спермодоз на бугая за рік.
Досягнення таких результатів можливо тільки при повному переході племінних підприємств на роботу за сучасною, асептичною (наприклад, Харківською – облицьовані гранули або Французькою – в пайєтах) технологією і дотриманні всіх вимог, як до штучного осіменіння, так і до штучного запліднення маток.
В теперішній час розробляються державні стандарти на ембріони, сперму та інше, в основу яких закладена запліднююча здатність спермодози. А не кількість сперміїв в дозі або приживленість ембріонів.