1. Поняття про статеву зрілість, вік першого спаровування I використання плідників.

2. Статеві рефлекси плідників, статевий акт I його видові особливості.

3. Гальмування статевих рефлексів, порушення статевої функції у плідників і способи боротьби з ним.

Література:

М. П. Журавель, В. М. Давиденко. Технологія відтворення сільськогосподарських тварин. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. – с.33-42.

1. Поняття про статеву зрілість, вік першого спаровування I використання плідників

Статева зрілість у самців настає після утворення у сім’яниках сперміїв, здатних запліднювати яйцеклітини, а також з появою статевих рефлексів.

Раннє використання самців для парування або одержання сперми призводить до затримки росту й розвитку, пригнічує статеву діяльність організму. Тому використовувати молодих плідників, рекомендується з настанням зрілості тiла (тобто соматичної зрілості), коли завершується формування організму тварин.

Однак i зволікання з першим паруванням самців викликає зниження сперміогенезу i статеві відхилення.

Строки наставання статевої зрілості і зрілості тiла залежить вiд виду тварин, породи, умов годівлі й утримання, клімату (теплий клімат сприяє швидкому настанню статевої зрілості. У скороспілих порід тварин статева і соматична зрілість настає раніше, ніж у пізньоспілих.

Орієнтовний вік першого парування бугаїв 12-14 міс; баранів скороспілих порід 12-13, пiзньоспiлих порід 13-15 міс; жеребчиків ваговозних порід – у 2-3 роки, рисистих i верхових порід - 3-4 роки; кнурців – 10-12 міс при досягненні ними живої маси 150-180 кг. Однак протягом першого півроку або року після початку парування молодих самців використовують помірно у 2-3 рази рідше, ніж дорослих тварин.

На більшості племпiдприємств одержують сперму вiд дорослих бугаїв один раз на 3 доби дублетними садками з інтервалом 10-12 хв. Оптимальним режимом використання бугая вважається не більше як 85-96 дуплетних садок на рік.

Вiд дорослих баранів можна одержувати три еякуляти на добу, а при добрій i тривалій підготовці плідників - до чотирьох. Для максимального використання баранів найкраще брати сперму в два прийоми – вранці (після годівлі i прогулянки) в другій половині дня.

Повновікових кнурів для одержання сперми використовують один раз на три доби – середній статевий режим (який може тривати весь парувальний період без відпочинку кнура). При інтенсивному режимі використання кнурів – одна садка на 2 доби, з відпочинком 8-10 діб.

При сезонному паруванні оптимальним режимом жеребців є 6 садок на тиждень. Якщо сперму використовують для заморожування i тривалого зберігання, допускають не більше З садок на тиждень.

2. Статеві рефлекси плідників, статевий акт I його видові особливості.

Розмноження тварин здійснюється через статеві рефлекси, прояв яких веде до зближення самця і самки, статевого акту, осiменiння i запліднення.

Основні статеві рефлекси природжені й безумовна. Вони виявляються у тварин під час статевої зрілості.

Розрізняють п’ять безумовних статевих рефлексів: статевого потягу, обіймальний, ерекції, парувальний і еяколяції.

Рефлекс статевого потягу (або зближення самців і самок) характеризується тим, що самці і самки в охоті відчувають і відшукують один одного, а також прагнуть зблизитися. Подразниками при цьому рефлексі є вигляд, запах i голос тварин. Інтенсивність і стійкість рефлексу залежать вiд стану нервової системи, годівлі, догляду й утримання тварин, а також вироблених умовних рефлексів. У бугая i барана він виражений нечітко i недиференційований (вони виявляють його не тільки на самок в охоті, а й на плідників свого виду i самцiв-кастратiв).

Обiймальний рефлекс виникає тоді, коли, наблизившись до самки, самець стрибає на неї i охоплює її передніми кінцівками. У самок в охоті обіймальний рефлекс виявляється пасивно, (рефлекс нерухомості). У корів i свиней він спостерігається i в активній формі. У жеребців i кнурів він значно краще виражений, у бугаїв i баранів – слабкіше.

Рефлекс ерекції – це зміни, якi здебільшого відбуваються в статевому члені, тобто це секреторний i судинний рефлекси.

Парувальний рефлекс (копулятивний) – це введення статевого члена у піхву самки або штучну вагіну i виконання кількох рухів, якi закінчуються еяколяцією – виділенням сперми. Для парувального рефлексу потрібні контактні подразники, якi діють на чутливі рецептори статевого члена. Парувальний рефлекс у самок виражається у специфічних рухах – вона вигинає спину, відводить хвіст, що полегшує введення статевого члена в піхву.

Рефлекс еякуляції (виділення сперми) – це завершальний статевий рефлекс. Основним подразником для нього є тиск на статевий член. Еяколяція відбувається тільки при подразненні барорецепторів, i якщо буде подразнений хоча б один з інших чутливих закінчень (дотикові, холодочутливi та болечутливi), еякуляція гальмується. Тобто плідник виділить сперму тільки тоді, коли будуть певна температура (40-42 °С) i тиск (5,3-7,9 кПа) на статевий член, а також стискання його з гладкою, слизькою поверхнею без болю.

Об’єм виділеної сперми називається еякулятом.

Тривалість еякуляції у бугая становить 3-4 с, у барана – 1,5-2 с, у жеребця – 15-20 с, у кнура – 7-8 хв. i більше. Триваліша еякуляція у жеребця i кнура пояснюється більшими об’ємами сперми, що виділяється, порівняно з бугаєм i бараном.

Послідовна реалізація безумовних i супровідних умовних статевих рефлексів, що відбуваються під час парування самців i самок, а також при взятті сперми за допомогою штучної вагіни, називається статевим актом. У бугая він триває 20-30 с, у барана – 5-10 с, у жеребця 1-2 хв., у кнура – 7-12 хв.