3. Ветеринарно – санiтарнi правила на пунктах штучного осiменiння, в лабораторіях з племінної роботи та відтворення стада.

Пункти ш/о будують за типовими проектами. Дозвіл на експлуатацію пункту дає районне управління с-г на підставі заключення ветлікаря району.

Приміщення пункту, його територію i обладнання утримують чистими i регулярно проводять дезинфекцію. Температура повітря в приміщеннях пункту має бути в межах +16 - +20°С. Стороннім особам вхід на пункт забороняється.

При вході до пункту має бути дезкилимок. Його щоденно заправляють 1-2% - ним розчином їдкого натрію.

Щоденно пiсля завершення роботи проводять прибирання всіх приміщень пункту, за необхідності миють станок i підлогу манежу. Інвентар пiсля його використання щоденно очищають i дезінфікують.

Для забезпечення нормального відтворення стада на кожному пункті штучного осiменiння проводиться комплекс загальних i спеціальних ветеринарно – санітарних заходів, спрямованих на профілактику захворювань с-г тварин, що передаються при паруванні та штучному осiменiннi.

З метою профілактики розповсюдження інфекцій технік зобов’язаний дотримуватись ветеринарно – санітарних правил роботи:

• Підтримувати чистоту на пункті;

• забезпечувати стерильність інструментів;

• підтримувати чистоту; мити i дезинфiкувати спецодяг;

• обробляти зовнішні статеві органи тварин перед осiменiнням, використовуючи прокип’ячену воду з милом, а потім витирають за допомогою разової серветки.

Заморожена сперма на пунктах i лабораторіях зберігається в рідкому азоті в посудинах Дьюара, яку не рідше двох разів протягом року миють i дезинфiкують.

Технік має працювати в чистому білому халаті, шапочці чи косинці, а у неблагополучних господарствах щодо заразних хвороб - у фартусi та гумових чоботях. Спецодяг зберігають тільки на пункті штучного осiменiння. При пранні халати обов’язково кип’ятять, а пiсля розгладжують гарячою праскою.

Для виявлення хворих тварин i попередження передачі заразних хвороб вiд однієї до інших тварин, вiд тварини до людей технік зобов‘язаний здійснювати наступне:

• ретельно оглядати тварин перед осiменiнням, звертаючи особливу увагу на стан статевих органів;

• перед i пiсля осiменiння кожної тварини ретельно мити руки з милом i щіткою, а потім обробляти їх тампоном, змоченим 70°-ним спиртом чи 3% - ним перекисом водню.

• вимити i продезинфікувати пiсля кожного осiменiння інструменти; мiкрошприци пiсля миття стерилізують кип’ятінням або дезинфiкують 96°- ним спиртом; пахвове дзеркало (розширювачі піхви) - стерилізують кип’ятінням або як виняток фламбуванням;

• гумові чоботи, фартух щоденно пiсля роботи миють i дезинфiкують.

Тема: «Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин».

План.

1. Організація роботи в господарствах.

2. Робота зі спермою в господарствах.

3. Відбір тварин для осіменіння.

4. Методи і техніка штучного осіменіння.

Література:

М. П. Журавель, В. М. Давиденко. Технологія відтворення сільськогосподарських тварин. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. – с.173 – 186, 231 – 233, 244 – 248, 266 – 279, 302 – 326.

1. Організація роботи в господарствах.

Основні принципи організації ш/о тварин незалежно від категорії господарств і форми їх власності:

• щорічний ремонт маточного стада в межах 25-28% (за умови інтенсивної і повноцінної годівлі телиць; при осіменінні всього ремонтного стада не пізніше 20 березня;

• годівля і утримання ремонтних телиць повинні забезпечувати їх повне дозрівання, зрілість тіла і проявлення статевих рефлексів до 13-15 міс. віку (що дозволяє осіменяти телиць у 14-16 місячному віці);

• годівля, утримання і експлуатація корів повинні забезпечувати активну діяльність системи органів розмноження незалежно від сезону (зникнення сезонності отелень);

• система організації ш/о повинна забезпечувати легке виявлення у тварин ознак статевого збудження, їх виділення з гурту і прибуття на місце осіменіння;

• всі тварини, які мають ознаки статевого збудження повинні клініко – гінекологічно досліджуватися на предмет виявлення гінекологічних захворювань, оптимального часу їх осіменіння і можливої вагітності;

• осіменіння корів і телиць повинно проводитись штучно у спеціально обладнаному приміщенні;

• у великих господарствах необхідно створювати спеціальний цех з відтворення тварин;

• на всіх етапах відтворення повинен існувати суворий облік і звітність на рівнях: ферма – господарство – районна лабораторія по відтворенню – обл. племоб'єднання – Укр. племоб'єднання.

В господарствах роботу проводять не з окремою твариною, а в цілому зі стадом. Тому в них утворюють лабораторію по відтворюванню тварин і систему доріг з розколами і пастками для зручності ізолювання і фіксації тварин.