Тема: «Зберігання і транспортування сперми плідників».

План.

1. Основні принципи i практичне значення зберігання сперми.

2. Теоретичні основи заморожування сперми i тривале зберігання її.

3. Обладнання для заморожування, зберігання i транспортування сперми.

Література:

М. П. Журавель, В. М. Давиденко. Технологія відтворення сільськогосподарських тварин. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. – с.93 – 109.

1. Основні принципи i практичне значення зберігання сперми

Питання про способи зберігання сперми виникло одночасно з початком застосування штучного осiменiння, оскільки взята вiд плідника сперма перебуває певний час поза організмом. У сперміях порiвняно з іншими клітинами організму переважають процеси дисиміляції над процесами асиміляції. Внаслідок цього спермії швидко втрачають запас енергетичних речовин i гинуть. Проте ще задовго до загибелі, спермії зберігаючи рухливість, втрачають найважливішу властивість – запліднювати яйцеклітини. Крім того, спермії нездатні засвоювати з навколишнього середовища поживні речовини, тому тривалість їхнього життя залежить вiд двох факторів: життєвих ресурсів самих клітин та швидкості витрачання їх. Отже, щоб подовжити життя сперміїв треба підвищити їхню життєздатність i сповільнити або загальмувати їхній обмін речовин з навколишнім середовищем, тобто перевести спермії в стан анабіозу, який буває повним i неповним. При повному анабіозі в сперміях біохімічні процеси не відбуваються, але зберігається їхня життєздатність, тобто властивість відновлювати повну життєздатність у нормальних умовах існування. При неповному анабіозі обмінні процеси значно гальмуються, але не припиняються. Слід зазначити, що це явище загально біологічне.

Залежно вiд факторів, якi гальмують або повністю припиняють життєві процеси в клітинах, розрізняють такі види анабіозу:

1. Анабіоз, зумовлений зниженням температури зовнішнього середовища. Цю форму анабіозу можна поділити на два різновиди:

а) анабіоз, який настає внаслідок охолодження сперми до температури, близької до О°С, тобто вище точки заморожування води,

б) анабіоз при глибокому охолодженні сперми з переходом води у твердий стан – кристалічний або аморфний (вiтрифiкований).

2. Осмотичний анабіоз, зумовлений дією на спермії гiпер- та гіпотонічних розчинів солей i цукрів.

3. Анабіоз, зумовлений дією різних органічних кислот, хелатону та інших хімічних сполук;

4. Анабіоз при висушуванні – часткове або повне зневоднення сперми (ангiдробiоз, ксеробiоз).

Температурний i осмотичний анабіоз та ангiдробiоз, зумовлені фізичними й фізико-хімічними діями на клітини, пов’язані iз втратою води або iз зміною її агрегатного стану. Третій вид анабіозу можна умовно назвати хімічним, оскільки він пов’язаний з гальмуванням діяльності клітинних ферментів при дії деяких хімічних сполук, причому дія хімічного фактора виявляється при вiдносно високій температурі. (Як правило, цей вид анабіозу неповний, але його широко застосовують при зберіганні сперми кнура).

Спосіб зберігання сперми у висушеному стані поки що розробляється. Він перспективний, оскільки при зберіганні висушеної сперми немає потреби в кріогенному обладнанні, охолоджувачах тощо.

У сучасних умовах при організації зберігання сперми основного поширення набули обидва різновиди температурного анабіозу. Проте незалежно вiд форми анабіозу зберігати сперму треба так, щоб максимально використати цінних племінних плідників, здійснювати науково обґрунтований індивідуальний добір тварин незалежно вiд їхнього територіального розміщення, правильно використовувати плідників для взяття вiд них сперми високої якості.

Існує кілька способів зберігання сперми поза організмом:

• короткочасне зберігання сперми бугая, барана та жеребця при температурі 2-4⁰С;

• зберігання сперми бугая, барана i кнура за допомогою інактивації сперміїв кислотами;

• зберігання сперми кнура в середовищах, що містять хелатон;

• тривале зберігання сперми бугая, барана i жеребця в рідкому азоті.