- •Обліково-фінансовий факультет Кафедра українознавства
- •Суспільно - історична школа.
- •Натуралістична школа.
- •Символічна школа.
- •Концепції культури.
- •Аксіологічна концепція культури.
- •Антропологічна, чи функціональна концепція культури.
- •Концепція циклічного розвитку культури (або культурно-історичні коловороти).
- •Соціологічна концепція.
- •Формаційна концепція культури.
- •Теологічні концепції культури.
- •Концепція «осьового часу».
- •Суть ігрової концепції.
- •5.Основні аспекти проблеми походження людини.
- •6. «Подолання смерті» і проблема походження мови.
- •7. Поняття і суть національної культури.
- •Практичне заняття 2. Первісна культура. Зародження та духовні пошуки перших цивілізацій. Витоки та історичні умови виникнення традиційної української культури.
- •Політико–правова система Стародавнього Єгипту. Освіта та сакральні знання єгиптян.
- •Культура Індії.
- •Культура Китаю
- •3.Антична культура (Греція, Рим).
- •4. Цивілізація ольмеків.
- •Культура майя.
- •Культура тольтеків.
- •Ацтеки та їхня культура.
- •5. Історія єврейського народу.
- •6. Етруски: релігія, архітектура і скульптура.
- •7.Римська релігія. Своєрідність римської філософії. Мистецтво. Політичні і правові системи Рима.
- •8. Витоки української культури.
- •1. Релігійний світогляд епохи Середньовіччя. Репрезентація основних культурологічних моментів даної епохи.
- •2.Лицарська культура .
- •3.Народна селянська культура. Міська культура.
- •5.Література Середньовіччя.
- •1. Особливості українського літературного процесу.
- •2. Національні культурні організації і рухи українців в умовах реакційної урядової політики.
- •3. Формування української освіти і науки.
- •4. Образотворче мистецтво, музика, театр.
- •1.Особливості культури Італійського Відродження.
- •2.Періодизація епохи Відродження. Антропоцентризм – головна ідея Ренесансу. Петрарка і Бокаччо.
- •1. Еволюція дисидентського руху. «Шістдесятництво».
- •2. Особливості розвитку художньої культури 60-80-х років.
- •3. Суперечливі процеси наукових пошуків.
- •1. Українська інтелігенція за часів «перебудови».
- •2. Українська культура в інформаційному суспільстві.
- •3. Криза українського кінематографу.
- •4. Сучасне релігійне життя в Україні.
- •54020, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
Ацтеки та їхня культура.
Ацтекську цивілізацію розглядають як кульмінацію культурного розвитку Мезоамерики і таких тенденцій, як урбанізація, меркантилізм та імперіалізм.
Менш ніж за два сторіччя ацтеки перетворилися з бідної напівкочової групи в господарів наймогутнішої імперії, яка коли-небудь існувала на території Мезоамерики. Ацтеки показали себе вмілими політиками і чудовими воїнами. Шляхом укладення тимчасових союзів то з однією, то з іншою політичною силою Центральної Мексики вони зайняли пануюче становище в цьому регіоні. Спочатку ацтеки виступали в ролі найманців для ворогуючих один з одним міст–держав долини Мехіко. Хитрістю і жорстокістю вони зміцнювали свою силу і підвищували благополуччя. Згодом ацтеки стали партнерами міст Тескоко і Тлакопана у військовому союзі, відомому під ім’ям Потрійної ліги. Цей союз зумів розбити свого основного суперника – тепанеків Аскапоцалько. Зрештою ацтеки зайняли пануюче стновище.
Столиця ацтекської держави Теночтитлан була заснована в період між 1325 – 1345 рр. У той час місто являло собою скучення убогих хатин, які розміщувалися на острові, оточеному з усіх сторін болотами й очеретяними заростями. У наступні два сторіччя завдяки свідомій політиці меліорації Теночтитлан перетворився у великий культурний центр.
Місто було розташоване на двох островах, що лежали посередині солоного озера Тескоко. Побудоване за координатною сіткою воно мало розгалужену мережу каналів і мостів. Дві головні дороги були викладені у формі хреста з обгородженим «священ ним кварталом» на перетині. Ці дороги поділяли місто на чотири райони, кожний зі своїм ритуальним центром і ринком. Райони підрозділялися на 20 більш дрібних кварталів, населених різними кланами. Великий ринок міста розташовувався на сусідньому острові Тлателолько, у свій час завойованому Теночтитланом. Острови з’єднувалися з материком трьома кам’яними дамбами, кожна з яких мала три чи чотири проходи для спуску води з однієї частини озера в іншу. Кожен прохід був облаштований дерев’яним мостом. Озеро забезпечувало місту природний захист.
За величезною стіною, прикрашеною головами сотень перна тих зміїв, у центрі доріг знаходилося 18 великих будинків і безліч дрібніших. Вони складали «священний квартал». Його найзначнішою будівлею був Великий храм, або Теокаллі, який мав вигляд піраміди, на вершині якої знаходилися два храми–близнюки, присвячені одному богу війни Уіцілопочтлі, інший – богу дощу Тлалоку.
Серед інших споруд, розташованих у «священному кварталі», слід зазначити круглий храм, присвячений Кецалькоатлю – головному мезоамериканському богу, який в ацтекські часи зображувався у вигляді пернатого змія. Був там також і двір для традиційної мезоамериканської гри в м’яч. Ця гра, з часів ольмеків поширена всією Мезоамерикою, в ацтеків також мала важливе релігійне значення. У «священному кварталі» знаходився також імператорський палац. За часів останнього великого правителя ацтеків, Монтесуми II, у палаці був надбудований другий поверх для численних імператорських слуг. Увесь «священний квартал» побудований на піднесеній ділянці острівної суші для того, щоб великі будівлі мали могутню фундаментальну опору. В інших місцях подібні будинки споруджувалися на палях.
Те, що саме місто і його землеробські ділянки розташовані посередині озера, вже являє собою шедевр будівельної думки і зразок гідротехнічної споруди. Система «плавучих садів» (чинами) була визначною пам’яткою столиці ацтеків.