- •Обліково-фінансовий факультет Кафедра українознавства
- •Суспільно - історична школа.
- •Натуралістична школа.
- •Символічна школа.
- •Концепції культури.
- •Аксіологічна концепція культури.
- •Антропологічна, чи функціональна концепція культури.
- •Концепція циклічного розвитку культури (або культурно-історичні коловороти).
- •Соціологічна концепція.
- •Формаційна концепція культури.
- •Теологічні концепції культури.
- •Концепція «осьового часу».
- •Суть ігрової концепції.
- •5.Основні аспекти проблеми походження людини.
- •6. «Подолання смерті» і проблема походження мови.
- •7. Поняття і суть національної культури.
- •Практичне заняття 2. Первісна культура. Зародження та духовні пошуки перших цивілізацій. Витоки та історичні умови виникнення традиційної української культури.
- •Політико–правова система Стародавнього Єгипту. Освіта та сакральні знання єгиптян.
- •Культура Індії.
- •Культура Китаю
- •3.Антична культура (Греція, Рим).
- •4. Цивілізація ольмеків.
- •Культура майя.
- •Культура тольтеків.
- •Ацтеки та їхня культура.
- •5. Історія єврейського народу.
- •6. Етруски: релігія, архітектура і скульптура.
- •7.Римська релігія. Своєрідність римської філософії. Мистецтво. Політичні і правові системи Рима.
- •8. Витоки української культури.
- •1. Релігійний світогляд епохи Середньовіччя. Репрезентація основних культурологічних моментів даної епохи.
- •2.Лицарська культура .
- •3.Народна селянська культура. Міська культура.
- •5.Література Середньовіччя.
- •1. Особливості українського літературного процесу.
- •2. Національні культурні організації і рухи українців в умовах реакційної урядової політики.
- •3. Формування української освіти і науки.
- •4. Образотворче мистецтво, музика, театр.
- •1.Особливості культури Італійського Відродження.
- •2.Періодизація епохи Відродження. Антропоцентризм – головна ідея Ренесансу. Петрарка і Бокаччо.
- •1. Еволюція дисидентського руху. «Шістдесятництво».
- •2. Особливості розвитку художньої культури 60-80-х років.
- •3. Суперечливі процеси наукових пошуків.
- •1. Українська інтелігенція за часів «перебудови».
- •2. Українська культура в інформаційному суспільстві.
- •3. Криза українського кінематографу.
- •4. Сучасне релігійне життя в Україні.
- •54020, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
Аксіологічна концепція культури.
Засновниками аксіологічної концепції культури були німецькі вчені В. Дільтей (1833-1911рр.), В. Віндельбанд (1848-1915рр.) та Г. Ріккерт (1863-1936рр.). Вони визначали культуру як « світ втілених цінностей », котрі реалізовує людина внаслідок своєї діяльності. В. Дільтей, розподіляючи всі науки за своєю методологією на два блоки (науки про дух і науки про природу) , вважав, що людина може пізнати себе інтуїтивно лише в духовній цілісності з культурою через механізм вироблення певних цінностей. В. Віндельбанд і Г. Ріккерт визначили культуру в проекції цілеспрямованості людини як «творчої істоти», в котрій цінність є елементом внутрішньої організації культури як цілісної системи.
У цих концептуальних межах культурологи, зокрема Павло Гуревич, вважають, що культурною цінністю може бути:
певна нова ідея, що є для індивіда (суспільства) якимось орієнтиром у житті;
соціокультурний стандарт, або норма (роби так , не роби інакше);
суб’єктивний образ, який прагне до ідеалу, внутрішньої гармонії;
конкретна поведінка (стиль життя).
У кожній культурі є свої цінності, хоча всі вони й підпорядковані, проте перебувають у певній ієрархії.
З погляду діяльності людини, аксіологи розглядають артефакти (з лат. artefaktum − штучно зроблений)культури, що мають яскраву фізичну оболонку-матеріальні цінності й продукти духовної та художньої творчості − духовні цінності.
Антропологічна, чи функціональна концепція культури.
Функціональні концепції ґрунтуються на висновку Е. Тайлора про культуру як біологічну природу людини та її безпосередню адаптацію до умов навколишнього середовища та частково на еволюціоністській теорії Ч. Дарвіна. Названі концепції розглядаються в працях їхнього засновника – Б. Малиновського (його погляди розглядалися в пунктіз.12), К. Леві-Строса (його погляди розглядалися в пункті 3.14), американського етнографа А. Кребера (1876-1960рр.) та багатьох інших.
Суть цих концепцій полягає в тому, що культура пов’язана з потребами людства. Броніслав Малиновський розподілив ці потреби на три групи. Первинні потреби − це продовження роду. Культурними відповідями на них були поява родової общини, розвиток знань, освіти та житлових умов. Похідні потреби – спрямовані на виготовлення та вдосконалення знарядь для праці, наслідком чого є розвиток економіки та культури господарювання. Інтегративні потреби, що об’єднують людей і набувають прояву в політичній організації суспільства.
На підставі дослідження й обробки великої кількості етнографічного матеріалу з історії первісного суспільства Клод Леві-Строс, застосовуючи методи структурної лінгвістики, а Б. Малиновський,формулюючи основні принципи функціонального аналізу культури, дійшли висновків, що кожна культура як функціональна єдність суспільства є цілісною, тому й загальнолюдська культура є цілісним утворенням. Тож у сучасній культурологічній науці використовують назву «функціональні», чи «структурно-функціональні» концепції культури.
Застосовуючи метод системного аналізу, антропологічну концепцію розривав А. Кребер, доповнивши її теорією стилів фундаментальних форм культури. Він довів, що стиль властивий усім великим культурам та їхнім основним формам (не тільки мистецтву, а й науці, ідеології,моралі,свідомості,способу життя тощо).Носіями,що визначають стиль епохи, чи цивілізації, на думку вченого,є геніальні особи, котрі роблять істотний внесок у розвиток якоїсь галузі культури. Він узагальнив різні стилі локальних культур і сформулював концепцію стилів загальнолюдської цивілізації.