Уроджений токсоплазмоз. Шифр мкх-10: р 37.1

Численними спостереженнями встановлений факт: жінка може передати токсоплазменну інфекцію плоду тільки 1 раз у житті, на відміну від цитомегаловірусної та інших герпетичних інфекцій. (Очевидно, за винятком імуносупресивних жінок).

Зараження плода можливо при первинному інфікуванні в перші 2 триместри вагітності. Паразитемія > первинний осередок в плаценті > гематогенна передача плоду. Первинна паразитемія приводить до інфікування в 1/3 випадків. Інфікування до вагітності небезпечно для плода у випадку імунодефіциту в матері.

Ступінь ризику інфікування зростає з гестаційним віком. Близько 30% дітей, що заразилися внутршньоутробно, мають при народженні клінічно виражений токсоплазмоз. В інших випадках - це асимптомні й стерті форми, які можуть дати клінічні прояви в будь-який час, у т.ч. через місяці й роки. Іноді наслідку повільного перебігу токсоплазменного енцефаліту стають очевидними в початкових класах школи (підвищена стомлюваність, головні болі, можливі судороги). Часто первинною маніфестацією УТ є хоріоретинит.

Клінічні прояви й ступінь їх вираженості залежить від часу зараження плода.

Класифікація

Вік хворих	Форма	Плин
Від 0 до 3 місяців життя	Генералізована	Гострий
	Менінгоэнцефалічна	Гострий, подострий
	Енцефалічна	Подострий, хронічний
	Резидуальна	-
Від 4-5 міс до 3 років	Енцефалічна	Подострий, хронічний
	Резидуальна	-
Дошкільний і шкільний вік	Енцефалічна	Хронічний
	Резидуальна	-

Генералізована форма.З'являється як з перших днів, так і наприкінці першого, початку другого місяця життя. Клініка різноманітна. Протікає важко й може закінчитися летально. Можливий перехід у підгострий та хронічний плин.

Менінгоенцефалічна форма. Спостерігається в період новонародженості або в дітей перших місяців життя. Протікає підгостро. Субфебрілітет без вираженої інтоксикації, з достатнім збільшенням у масі. Ураження ЦНС (млявість, сонливість або занепокоєння, збльовування, м'язові дистонії, тремор, парези, клоніко-тонічні судороги, характерна прогресуюча гідроцефалія) очей (іридоцикліт, хоріоретиніт, помутніння склоподібного тіла, атрофія зорового нерва), гепатоспленомегалія. Результатом може бути загибель дитини або інвалідизація (гідро-, мікроцефалія, що прогресує слабоумство в сполученні з паралічами й епілепсією).

Енцефалічна форма. Спостерігається в будь-якій віковій групі. Процес характеризується сполученням уже сформованих змін із триваючим хронічним або підгострим запаленням у ЦНС. Для цієї форми особливо характерна тріада симптомів - гідроцефалія (частіше внутрішня), внутрішньомозкові кальцифікати, хоріоретиніт (або увеіт). Характерне відставання у фізичному й нервово-психічному розвитку, розвиток гідро- або мікроцефалії, формування епілептичних припадків. У дошкільному й шкільному віці характеризується неврологічними синдромами (недорозвинення психіки й мови, олігофренія, порушення статокінетичних функцій: пірамідних, екстрапірамідних, мозочкових і т.д., характерні епілептичні припадки), поразкою очей, нейроендокринними розладами (хвороба Іценко-Кушинга, гипоталамічний синдром пубертатного періоду, адіпозо-генитальне ожиріння, гіпофізарный нанізм).

Резидуальна форма. Дефекти розвитку без ознак триваючого патологічного процесу. У немовлят і дітей раннього віку - аномалії розвитку часто несумісні з життям і є причиною смерті. У дітей старшого віку - більше легкі аномалії розвитку.