5.4.Лікування.

Специфічна терапія при ВУІ можлива тільки після постановки нозологічного діагнозу, як правило, підтвердженого імунологічними й/або мікробіологічними дослідженнями.

Токсоплазмоз.

Специфічна терапія повинна бути проведена в кожному випадку вродженого токсоплазмозу або внутрішньоутробного інфікування токсоплазмами, навіть коли є субклінічний або латентний плин. Препарати й дози:

Піріметамін(дараприм, хлорідін)+сульфадимезін - 4- 6-тижневий курс.

Хлоридин у перші 2-3 дні дають у навантажувальній дозі 2 мг/кг/добу, розділеній на два прийоми усередину, далі препарат у дозі 1 мг/кг/добу (у двох дозах для прийому усередину) один раз в 2-3 дні, тому що період напіввиведення препарату з організму близько 100 годин.

Сульфадимезінпризначають у дозі 50- 100 мг/кг/доба в 2 або 4 прийоми усередину. Для запобігання гематологічної токсичності хлоридину й сульфадимезіну двічі на тиждень дають усередину фоліеву кислоту усередину або парентерально в дозі 5 мг (оптимально кальцію лейковорин).

Спіраміцин(антибіотик із групи макролидів)-1-11/г. Місячний курс у дозі 100 мг/кг/доба, розділеної на 2 прийоми усередину.

Кортикостероїди(преднізолон) у дозі 1,5-2,0 мг/кг/добу, розділеній на два прийоми усередину (ранком і вдень), призначають при доведеному активному запальному процесі до його стихання (зокрема, до зниження рівня білка у лікворі до 1 г/л або до візуального стихання хоріоретиніту). Дозу знижують поступово й скасовують.

Герпес - інфекція.

При інфекційних процесах у немовлят, обумовлених вірусами простого герпеса I і II типу, а також при вродженій вітрянці показана специфічна терапія як системна (ацикловір або відарабін), так і місцева при ураженні очей.

Ацикловір (ациклогуанозін, зовіракс, віралекс) немовлям оптимально вводити внутрішньовенно (протягом години) у добовій дозі 30 мг/кг, розділеній на 3 вливання, але недоношеним з масою тіла менш 1500 г - 20 мг/кг на 2 введення, 2-3 тижня залежно від ефекту.

Відарабін (аденінарабінозид) - цитостатик, пригнічує розмноження вірусів герпеса за рахунок блокади Днк-полімерази.

При герпетичному ураженні очей місцево використовують очні краплі: 1 % розчин иододіоксиуридину, 3 % відарабіну, 1-2 % трифлюридину.

Тривалість специфічного противорецидивного лікування антигерпетичними препаратами не встановлена й рекомендують керуватися результатами вірусологічних досліджень у хворого.

Цитомегалія.

Порівняно ефективним і безпечним методом лікування при цитомегалії може вважатися лише застосування специфічного антицитомегаловірусного імуноглобуліну фірми «Биотест фарма» (ФРН) - цитотекта. Вводять цитотект внутрішньовенно в дозі 2 мл/кг кожні 2 дні або 4 мл/кг кожні 4 дні до очевидного зворотного розвитку клінічних симптомів цитомегалії.

Ганцикловір (цимевін) - циклічний аналог гуанозину, інгібуючий ДНК-полімеразу цитомегалoвіруса й тим самим його реплікацію. Вводять внутрішньовенно (протягом години) у дозі 5 мг/кг 2 рази на день: курс 14-21 день і далі препарат дають усередину в дозі 5 мг/кг на добу. У немовлят ганцикловір через токсичність застосовують лише при такому перебігу хвороби, що загрожує життю.

Хламідіоз.

При конъюнктивіті немовляти - 0,5 % еритроміцинова очна мазь (або 0,5 % розчин левоміцетину) не рідше 5-6 разів у день, еритроміцин усередину (еригран) або у свічах у дозі 50 мг/кг/добу, розділеній на 4 прийоми, протягом 14 днів. При системному введенні еритроміцину (при пневмоніях) місцево його можна не призначати.

Мікоплазмоз. Показано призначення еритроміцину (50 мг/кг/добу) або азитроміцині (5 мг/кг один раз у добу усередину, але в перший день 2 рази на добу; тривалість курсу 5 - 10 днів). Левоміцетин і тетрацикліни рекомендують призначати лише при мікоплазмених менінгоенцефалітах і важких пневмоніях.

При вродженомусифілісіабо народженні дитини від матері з активним сифілісом під час вагітності проводять 6 двотижневих курсів (з такими ж інтервалами між ними) пеніциліну в добовій дозі 50000 ОД/кг, розділеній на 4 ін'єкції.