3. Фактори впливу на ефективне слухання

До факторів, що визначають ефективність слухового сприйняття, належать:

1. Об’єктивні фактори: перешкоди (шум транспорту, ремонт, заглядання сторонніх у кабінет та ін.); занадто висока або занадто низька температура в приміщенні; погана акустика; навколишнє оточення або пейзаж; телефонні дзвінки; обмеженість у часі, відчуття, що регламент вичерпаний; погана погода; колір стін у приміщенні (червоний – дратує, темно-сірий – гнітить, жовтий – розслаблює); неприємні запахи в приміщенні; співрозмовник говорить недостатньо голосно або пошепки; акцент мовця, монотонність, занадто швидкий або занадто повільний темп мовлення.

2. Суб’єктивні фактори: стать слухача (уважається, що чоловіки більш уважні слухачі); тип нервової системи людини, її темперамент (передбачається, що емоційно стійкі люди – сангвініки, флегматики – більш уважні, ніж холерики і меланхоліки); інтелектуальні здібності людини; звичка тримати в руках сторонні предмети; звичка жувати гумку, постукувати ручкою, малювати; заздалегідь підготовлені відповіді, готовність до нудьги (Ви не даєте людині навіть шансу стати для Вас цікавою).

4. Розвиток навичок слухання

Для того, щоб розвинути в собі навички слухання, необхідно вміти відповісти собі на такі питання:

1. Для чого необхідно слухати?, тобто визначити мету – одержання інформації, розвага, поліпшення власного мовлення тощо.

2. Які принципи ефективного слухання?

1. Ставлення слухачів. Ефективне слухання вимагає об’єктивного, неупередженого ставлення слухачів. Самовпевнені люди зазвичай погані слухачі, тому що через власну упередженість вони не хочуть вислухати протилежну думку.

2. Інтерес слухачів. Якщо Ви щось збираєтеся слухати, Ви маєте виробити певну зацікавленість.

3. Емоційний стан слухачів. Наші емоції діють як фільтр того, що ми чуємо. Іноді вони дійсно викликають глухоту, а іноді можуть істотно полегшити слухання.

3. Як слухати? Які засоби поліпшення навичок слухання?

До допоміжних засобів, що поліпшують навички слухання відносять:

1. Уміння концентруватися. Концентруючись, людина готує себе до слухання. Концентрація вимагає постійної, а не періодичної уваги. Деякі слухають уважно певний час, потім на кілька хвилин відволікаються на інше, потім знову звертаються до слухання.

2. Уміння аналізувати зміст. Слухати виступи дуже складно, оскільки вони містять різні ідеї, і якщо одну з них втратити, то порушиться зв’язок між її частинами. У ситуації бесіди слухати легше, оскільки завжди можна перепитати співрозмовника. Серед основних прийомів раціонального слухання виділяють такі: визначення мети розмови, головної теми, форм аргументації (приклади, статистика, цитування), форм резюмування й остаточних висновків.

3. Уміння слухати критично визначає такі принципи критичного слухання:

1. Пов’язуйте те, що говорить оратор, зі своїм власним досвідом.

2. Резюмуйте й систематизуйте те, що почули.

3. Аналізуйте й оцінюйте те, що почули. Не можна повністю вірити, ні постійно сумніватися в тому, що говорить співрозмовник. Слухайте розбірливо.

4. Навчіться конспектувати, адже запис допомагає сконцентруватися під час слухання, дає матеріал для огляду й можливість повернення до почутого.