Контрольні запитання та завдання

1. Висвітліть особливості крито-мікенської архітектури.

2. Проаналізуйте становлення грецької архітектури в період архаїки.

3. Назвіть основні типи грецьких храмів.

4. Що таке «архітектурний ордер»? Назвіть основні архітектурні ордери.

5. З’ясуйте особливості розвитку грецької архітектури в період класики.

6. Охарактеризуйте ансамбль грецького Акрополя.

7. Охарактеризуйте особливості розвитку елліністичної архітектури.

1.4. Архітектура Стародавнього Риму

1.Специфіка давньоримської архітектури.

2.Архітектура доби Римської республіки.

3.Архітектура Римської імперії.

1.Специфіка давньоримської архітектури

Паралельно з процвітанням елліністичних центрів на Заході зростала військова міць Риму, що став великою державою і поглинув усі Середземноморські території, весь античний світ. Падіння Карфагена у 146р. до н.е. було переломною подією; після цього Рим завоював Грецію.

У розвитку культури Стародавнього Риму можна виділити такі основні періоди: етруський, або царський (8 – 6 ст. до н.е.), Римської республіки (510 – 31 pp. до н.е.), Римської імперії (31 р. до н.е. – 476 р. н.е.). У 476 р. Рим був зруйнований варварами, і цю подію вважають кінцем історії Стародавнього Риму та стародавньої історії взагалі.

У 8 ст. до н.е. високого культурного рівня досягла Етрурія, розташована в Середній Італії. Тут утворилась найдавніша цивілізація на Апеннінському півострові, створена етрусками. Жваві торговельні зв’язки Південної Італії з грецькими колоніями та Карфагеном сприяли поширенню грецьких і малоазійських впливів, але загалом культура етрусків мала виразний своєрідний характер.

Етруській архітектурі притаманні чітке розпланування міст, спорудження численних гробниць, які нагадували будинки з чотирискатним дахом. Усередині їх прикрашали багатим розписом із зображенням бенкетів, полювання, спортивних ігор, боїв гладіаторів, сцен із грецьких міфів. У 3 ст. до н.е. Етрурія була завойована Римом і припинила існування.

Римське мистецтво поєднало у собі місцеві традиції (переважно етрусків) та елементи грецького мистецтва, також на нього значною мірою впливала культура багатьох народів (германців, галлів, кельтів та ін.), які входили до складу Римської імперії.

Розвиваючи мистецтво архітектури, римляни багато в чому наслідували греків, однак їх мистецтво було самобутнім та більш утилітарним. В архітектурі римляни об’єднали етруську і грецьку традиції та додали східні елементи. Історичні особливості розвитку визначили найважливішу відмінність римського мистецтва від грецького. У греків домінуючим видом мистецтва була скульптура, яка відображала людську досконалість. У римському мистецтві періоду розквіту провідну роль відігравала архітектура, що якнайкраще втілювала ідею могутності наддержави. Навіть руїни давньоримських споруд вражають своїми розмірами.

Засвоївши будівельні знання етрусків, греків та інших народів, римляни відкрили нову епоху у розвитку світової архітектури. У цій сфері вони були насправді першими, бо не мали жодних конкурентів у величі масштабів та інженерному забезпеченні будівництва. Вони урізноманітнили будівельні матеріали. Саме римляни почали використовувати міцний з’єднувальний вапняковий розчин, винайшли бетон, який широко використовували з 2 ст. до н.е. Головне досягнення римлян у зведенні споруд – створення величезних внутрішніх просторів, вільних від внутрішніх опор. Для надання більшої монументальності залам, храмам майстри споруджували дугоподібну стелю, так зване склепіння.Римські архітектори навчилися споруджувати дугоподібні перекриття, що дало поштовх розвиткові привабливих арочних форм. Ця дугоподібна конструкція могла витримати на собі кілька поверхів. Римська техніка стала широко використовуватися в цивільній і культовій архітектурі, вона стала взірцем для візантійської та європейської архітектури.

Задовольняючи вимоги римлян «Хліба і видовищ!», у містах будували театри, де місця для глядачів були розташовані півколом. Зводилися цирки (сучасна назва іподром), де влаштовували перегони на колісницях. Римляни першими почали будувати амфітеатри для жорстоких видовищ – гладіаторських боїв, цькування диких звірів.

Римські будівничі подарували світові такі архітектурні елементи, як арка– дугоподібне перекриття отвору у стіні (вікон, дверей),купол– перекриття у вигляді півкулі. Римляни будували багато споруд практичного призначення – акведуки (водопровід, піднятий на високих арках), терми (громадські лазні), театри, палаци, бібліотеки, архівні будинки, тріумфальні арки, форуми, базиліки. Тип базиліки склався у Римській імперії, де вона мала громадсько-адміністративне призначення: була приміщенням суду або ринку.

Базиліка (від грец. basilike – царський дім) – прямокутна у плані споруда, розділена повздовжніми рядами колон або пілонів на кілька (3 або 5) частин (нефів), які мали самостійні перекриття. Центральний неф – найвищий. Перед входом – поперечний притвор (нартекс), у протилежному кінці середнього нефа – півкруглий виступ (апсида), критий півкуполом. Спочатку мали дерев’яні відкриті перекриття, пізніше – кам’яні, склепінчасті.

У республіканську епоху центральною площею римських міст став форум. Юлій Цезар поклав початок традиції будівництва форумів кожним новим імператором (форум Августа, форум Траяна). Частиною форумів були меморіальні споруди, які прославляли перемоги римської армії, видатних полководців, а потім імператорів: тріумфальні аркиіколони(найбільш знаменита – колона Траяна).

Тенденція до функціоналізму(відповідність архітектурних форм їхньому практичному призначенню) дала римлянам змогу максимально урізноманітнити типи споруд і форми їх компонування.Провідним принципомбуло орієнтування на практичну потребу і розумну доцільність у її реалізації. Питання декору завжди підпорядковувалися пошуку пропорцій та форм, котрі б відповідали функції. Саме такий збіг і означав для римлян архітектурну красу.

Отже, римській архітектурі притаманна монументальність, особливого розвитку досягає світська архітектура.