- •Дрогобицький державний педагогічний університет
- •Зм і с т
- •Розділ 1. Зарубіжна архітектура
- •2.Засоби художньої виразності архітектурного твору
- •3.Витоки архітектури. Менгіри, дольмени, кромлехи
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура Стародавнього царства. Феномен єгипетської монументальної архітектури
- •3.Архітектура Середнього царства
- •4.Нові типи храмового будівництва в епоху Нового царства
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура періоду архаїки (8 – 6 ст. До н.Е.)
- •3.Архітектура грецької класики (5–4ст.Дон.Е.). Синтез архітектури і скульптури в Акрополі
- •4.Архітектура епохи еллінізму (2 пол. 4 ст. До н.Е. – 30 р. До н.Е.)
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура доби Римської республіки (510 – 31 pp. Дон.Е.)
- •3.Архітектура Римської імперії
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура Китаю (5 ст. До н.Е. – 18 ст.)
- •Контрольні запитання та завдання
- •1.6. Архітектура Середньовіччя
- •2.Романська архітектура
- •3.Архітектура готики
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура Раннього Відродження
- •3.Архітектура Високого Відродження
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура бароко Італії, Австрії, Німеччини
- •2.Основні риси архітектури класицизму
- •4.Раціональність архітектури класицизму
- •5.Тенденції еклектики в архітектурі 19 ст.
- •6.Архітектура у стилі модерн (сецесія)
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Функціоналізм як узагальнення новаторських пошуків
- •3.Ранній період творчості Ле Корбюзьє
- •4.Діяльність об’єднання і школи «Баухаус»
- •5.Еволюція ідей функціоналізму
- •6.Розвиток ідей органічної архітектури у творчості ф.Л.Райта у 1930– 1950-х рр.
- •7.Архітектурний регіоналізм у Японії. Творчість к.Танге
- •8.Творче розмаїття у світовій архітектурі другої пол. 20 ст.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 2. Архітектура України
- •2.Архітектура Скіфії
- •3.Архітектура античних міст-полісів Північного Причорномор’я
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Кам’яна культова архітектура
- •3.Оборонне та кам’яне цивільне зодчество
- •4.Архітектурно-стильові відмінності споруд Галицько-Волинського князівства
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Замкова архітектура
- •3.Готичні елементи в архітектурі України. Архітектурні пам’ятки Дрогобича доби Пізнього Середньовіччя
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Оборонна архітектура
- •3.Ренесансна архітектура Львова
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура бароко Гетьманщини та Слобожанщини
- •3.Мазепинське бароко
- •3.Розвиток архітектури бароко 18 ст.
- •4.Дерев’яна культова архітектура бароко
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Палацові комплекси та паркові ансамблі Поділля й Волині
- •3.Пам’ятки архітектури класицизму у Львові
- •4.Архітектура класицизму Лівобережжя, Слобожанщини та півдня України
- •5.Класицистична архітектура Києва
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.7. Архітектура другої половини 19 – 20 ст., початку 21 ст.
- •2.Архітектура Львова у другій половині 19ст.
- •3.Поширення модерну. Специфіка національного модерну
- •4.Архітектура другої половини 20 – початку 21 ст.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Перелік питань для самостійної роботи студентів із навчальної дисципліни «Історія архітектури»
- •Використана література
- •Навчальне видання
6.Розвиток ідей органічної архітектури у творчості ф.Л.Райта у 1930– 1950-х рр.
У цей період розвивались ідеї органічної архітектури. Цей архітектурний стиль зародився у США, його принципи вперше були сформульовані Луїсом Салівеном на основі положень еволюційної біології у 1890-ті рр., якнайповніше втілення стиль отримав у працях його послідовника Френка Ллойда Райтау 1930-ті – 1950-ті рр.
Органічна архітектура– напрям в архітектурі початку 20 ст. у США та Західній Європі, основою якого є принципи органічності архітектури як цілісної неподільної частини навколишнього середовища, прагнення до гармонії з природою. На відміну від класичної, органічна архітектура відзначається неперервністю простору, вільними планами, широким використанням фактури будівельних матеріалів і кольору. Ідейною основою органічної архітектури була філософія романтизму й раціоналізму.
Органічна архітектура– це принципово новий підхід у проектуванні на основі взаємодії трьох основних чинників: людини, функції, оточення. На противагу функціоналізму, органічна архітектура вбачає своє завдання у створенні будівель і споруд, що розкривають властивості природних матеріалів і органічно вписаних у навколишній простір.
Основу концепції Райта становила ідея безперервності архітектурного простору, що протистояла підкресленому виділенню його окремих частин у класицистичній архітектурі. Будівля, вписана в навколишнє середовище, її зовнішній вигляд, зумовлений внутрішнім змістом, відмова від традиційних законів форми – характерні ознаки властивої Райту архітектурної мови. Ці ідеї вперше реалізовані ним у так званих «будинках прерій» (будинок Робі в Чикаго, 1909 р.). Оригінальним був підхід Ф. Л. Райта і до проектування великих громадських будівель. У 1904 р. він першим застосував атріумну об’ємно-планувальну структуру для 5-поверхової будівлі офісу фірми Ларкин у Буффало, відмовившись від традиційного коридорного планування контор.
Найбільш яскравим прикладом у сфері проектів великих громадських будівель Райта є музей Гуггенхейма у Нью-Йорку (1944 – 1956 рр.). Цим проектом Райт змінив віковий стереотип анфіладної планувальної структури музейних будівель. Художня експозиція в музеї Гуггенхейма побудована уздовж спірального пандуса, що обвиває центральний атріумний простір, освітлений верхнім світлом скрізь скляний купол.
Полемізуючи з крайнощами функціоналізму, протиставляючи йому прагнення до задоволення індивідуальних потреб людей, органічна архітектура в середині 30-х рр. стає одним із провідних напрямів і в Європі. Найбільш яскравим представником органічної архітектури в Європі є фінський архітектор Алвар Аалто. Строгість ліній і просторових композицій поєдналася в його спорудах з поетичною дотепністю ключових конструкцій і образів, що одночасно враховують специфіку місцевого ландшафту. Основні принципи: свобода внутрішніх просторів, що розгортаються в основному в горизонтальній площині; постійне поєднання залізобетону і скла з більш традиційними матеріалами: деревом, каменем, цеглою. Завдяки цьому функціональна архітектура Аалто стала повною мірою архітектурою органічною, своєрідним стриманим європейським аналогом творчості Френка Ллойда Райта.
Різновидом органічної архітектури є регіоналізм. Заснований практично на тих же принципах відмови від гіпертрофованого аскетизму функціоналізму, він закликає архітекторів не до бездумного тиражування тих або інших форм або конструкцій, а до їх творчого переосмислення, відповідно до місцевих регіональних умов – ландшафтних, природних, історичних. Регіоналізм сьогодні вдало використовує місцеві культурні традиції й умови, водночас спираючись на загальносвітові завоювання архітектурної теорії і практики.
Творчість Ф. Л. Райта наприкінці 50-х рр. досягає свого апогею. Про це свідчить і присудження майстру 1958 р. премії архітектурного журі у Нью-Йорку «за найбільші досягнення будівельного мистецтва після хмарочосів». Премію було надано за дім Робі – «за відмову від замкнених коробок», віллу «Над водоспадом» (1937 р.) – «за зв’язок з природою» – і за лабораторну башту фірми «Джонсон» (1950 р.). До списку архітектурних досягнень видатних архітекторів належить також музей образотворчого мистецтва Соломона Гугенхейма у Нью-Йорку (1946 – 1960).
Концепція органічної архітектури завжди давала змогу архітекторові знаходити несподівані й неповторні рішення, що ставали зразками для наслідування у всьому світі. Наприклад, у лабораторній башті фірми «Джонсон» – це застосування унікальної системи теплообміну, що збігається з площиною освітлення, разом із застосованим уперше конструктивним рішенням у вигляді несучого вертикального «ядра» із залізобетону. Загалом тут створено оптимальне середовище саме для наукових досліджень, зі стабільними умовами мікроклімату та достатньою ізоляцією від зовнішнього світу.
Дім «Над водоспадом» (вілла Кауфмана) ще й сьогодні залишається класичним зразком єдності унікального природного оточення і такої ж унікальної будівлі. Зведений над найкрасивішим «Ведмежим водоспадом», великий особняк у вигляді віяла широких консольних залізобетонних терас демонструє неповторну єдність конструкції, функції та просторового середовища.
Музей абстрактного образотворчого мистецтва відомого колекціонера Сола Гугенхейма (Нью-Йорк) є майже ідеальним щодо організації експозиції музейним будинком: розширена вгору залізобетонна просторова спіраль експозиції створює оптимальні умови для руху відвідувачів в експозиції; ізольовані від шумної вулиці глядачі рухаються згори донизу, постійно сприймаючи як окремі експонати (освітлені найкращим чином – згори – збоку), так і увесь експозиційний простір одразу загалом.
Під впливом ідей органічної архітектури сформувалися регіональні архітектурні школи у скандинавських країнах. Своєрідні взірці органічної архітектури було створено фінським майстром сучасної архітектури Алваром Аалто. Принципи органічної архітектури використовувала т. зв. каліфорнійська школа архітекторів на чолі з Р.Нейтрою. Серед споруд – будинок Робі в Чикаго (1909), Музей сучасного мистецтва у Нью-Йорку (1956 – 1959) (обидва – архітектор Ф. Райт); проект ідеального міста «Меза Сіті» (1960-ті рр., архітектор П. Соларі).