- •Дрогобицький державний педагогічний університет
- •Зм і с т
- •Розділ 1. Зарубіжна архітектура
- •2.Засоби художньої виразності архітектурного твору
- •3.Витоки архітектури. Менгіри, дольмени, кромлехи
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура Стародавнього царства. Феномен єгипетської монументальної архітектури
- •3.Архітектура Середнього царства
- •4.Нові типи храмового будівництва в епоху Нового царства
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура періоду архаїки (8 – 6 ст. До н.Е.)
- •3.Архітектура грецької класики (5–4ст.Дон.Е.). Синтез архітектури і скульптури в Акрополі
- •4.Архітектура епохи еллінізму (2 пол. 4 ст. До н.Е. – 30 р. До н.Е.)
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура доби Римської республіки (510 – 31 pp. Дон.Е.)
- •3.Архітектура Римської імперії
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура Китаю (5 ст. До н.Е. – 18 ст.)
- •Контрольні запитання та завдання
- •1.6. Архітектура Середньовіччя
- •2.Романська архітектура
- •3.Архітектура готики
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура Раннього Відродження
- •3.Архітектура Високого Відродження
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура бароко Італії, Австрії, Німеччини
- •2.Основні риси архітектури класицизму
- •4.Раціональність архітектури класицизму
- •5.Тенденції еклектики в архітектурі 19 ст.
- •6.Архітектура у стилі модерн (сецесія)
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Функціоналізм як узагальнення новаторських пошуків
- •3.Ранній період творчості Ле Корбюзьє
- •4.Діяльність об’єднання і школи «Баухаус»
- •5.Еволюція ідей функціоналізму
- •6.Розвиток ідей органічної архітектури у творчості ф.Л.Райта у 1930– 1950-х рр.
- •7.Архітектурний регіоналізм у Японії. Творчість к.Танге
- •8.Творче розмаїття у світовій архітектурі другої пол. 20 ст.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 2. Архітектура України
- •2.Архітектура Скіфії
- •3.Архітектура античних міст-полісів Північного Причорномор’я
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Кам’яна культова архітектура
- •3.Оборонне та кам’яне цивільне зодчество
- •4.Архітектурно-стильові відмінності споруд Галицько-Волинського князівства
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Замкова архітектура
- •3.Готичні елементи в архітектурі України. Архітектурні пам’ятки Дрогобича доби Пізнього Середньовіччя
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Оборонна архітектура
- •3.Ренесансна архітектура Львова
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура бароко Гетьманщини та Слобожанщини
- •3.Мазепинське бароко
- •3.Розвиток архітектури бароко 18 ст.
- •4.Дерев’яна культова архітектура бароко
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Палацові комплекси та паркові ансамблі Поділля й Волині
- •3.Пам’ятки архітектури класицизму у Львові
- •4.Архітектура класицизму Лівобережжя, Слобожанщини та півдня України
- •5.Класицистична архітектура Києва
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.7. Архітектура другої половини 19 – 20 ст., початку 21 ст.
- •2.Архітектура Львова у другій половині 19ст.
- •3.Поширення модерну. Специфіка національного модерну
- •4.Архітектура другої половини 20 – початку 21 ст.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Перелік питань для самостійної роботи студентів із навчальної дисципліни «Історія архітектури»
- •Використана література
- •Навчальне видання
Контрольні запитання та завдання
1. Назвіть основні риси архітектури українського бароко.
2. Проаналізуйте розвиток архітектури бароко Гетьманщини та Слобожанщини.
3. Висвітліть здобутки «мазепинського бароко».
4Розкрийте особливості архітектури бароко 18 ст.
5. Визначте специфіку дерев’яної культової архітектури бароко.
2.6. Архітектура класицизму
1.Основні риси архітектури класицизму.
2.Палацові комплекси та паркові ансамблі Поділля й Волині.
3.Пам’ятки архітектури класицизму у Львові.
4.Архітектура класицизму Лівобережжя, Слобожанщини та півдня України
5.Класицистична архітектура Києва.
1.Основні риси архітектури класицизму
Кінець 17 – поч. 19 ст. характеризується в українській архітектурі значним зростанням обсягу будівництва, поширенням нового стилю – класицизму. Класицизм надавав усім містобудівельним заходам державного офіційного характеру. У межах цього стилю певною мірою виявились історично-прогресивні будівельно-архітектурні тенденції часу. Урочиста простота будинків, площ, вулиць містила глибокі емоційні імпульси. Розвиток архітектури значною мірою зумовлений прогресом будівельної техніки. В цей час поступово впроваджуються в будівництво металеві конструкції, однак, як і раніше, поширене було й дерев’яне будівництво.
Класицизм(з лат. classicus – взірцевий, зразковий) – художній стиль і напрям уєвропейськомумистецтві 17 – поч. 19 ст., зорієнтований на форми античної класики й притаманні їм велич, спокій, урочистість. Для нього характерне прагнення до ясності та чистоти пропорцій, урівноваженості та гармонії форм. Класицизм пов’язаний із Просвітництвом та його ідеями раціоналізму, гармонії, порядку, розумної закономірності. Для літературних творів характерний образ героя-громадянина, який почуття підпорядковує розумові, а дії – суспільно корисним цілям. Головною рисою архітектури класицизму було звернення до форм античного зодчества як до еталону гармонії, простоти, строгості, логічної ясності й монументальності.
Архітектурі класицизму притаманні прямі чіткі лінії, врівноважені форми, оздоблення елементами класичної давнини – строгими колонами та античними деталями, портиками і фронтонами на фасадах. В його основу покладено форми античної архітектури як ідеальний (класичний) естетичний еталон. Основні компоненти архітектури класицизму – симетрично-осьова композиція будівель, геометрично чітке й зручне планування приміщень, широке застосування ордера тощо. Провідний напрям архітектури класицизму – містобудівництво.
Основою архітектурної мови класицизму став античний ордер. Для класицизму властиві симетрично-осьові композиції, стриманість декоративного оздоблення, регулярна система планування міст. Архітектурна мова класицизму була сформульована в добу Пізнього Відродження венеціанським майстром Андрео Палладіо та його послідовником Вінченцо Скамоцці. Принципи античного храмового зодчества венеціанські митці абсолютизували настільки, що застосовували їх навіть при будівництві приватних особняків.
Класицизм – це велична простота, відсутність зайвих деталей, строгість, лаконізм, який проявляється в усьому: і в зовнішній, і у внутрішній обробці будівлі. Для класицистичного архітектурного стилю також характерна природність і м’якість кольорів. Будівля зазвичай виконана у кремових, бежевих, молочних і блідо-жовтих кольорах. Ключовими рисами стилю є надійність, гармонійність, стабільність і комфорт. Архітектурним спорудам притаманні високі стелі, розписані витонченими візерунками і прикрашені ліпниною; колони й арки, вишукані вітражі, ажурні перила. У будівлях, оформлених у цьому стилі, зазвичай є світильники, розміщені на сходах, у нішах стін. Класицизму властиві камінні решітки, якнайлегші штори простого покрою, на яких відсутні зайві декоративні деталі. Меблі також виконуються за принципом розумної простоти, тобто це прості геометричні форми, насамперед функціональні. Окрасою меблів є лише скляні елементи, малюнок деревини, незвичайна структура каменю.
Класицизм в архітектурі – це вишукана і ненав’язлива розкіш. Тут усе відіграє важливу роль, особливо аксесуари. Величну атмосферу створюють мармурові скульптури, дзеркала в золотих рамах, фарфор, класичні картини, гобелени, незвичайні композиції з квітів, диванні подушки. Однак деталей не повинно бути занадто багато, адже класицизм – це передовсім відсутність химерності. Кожен декоративний елемент має бути гармонійно вписаним у загальну картину. Різні деталі доповнюють одна одну і взаємодіють.
Типовий класицистичний фасад має вхід, акцентований колонним портиком; цоколь, прикрашений рустуванням; вікна із сандриками.
Архітектура класицизму в Україні мала три етапи розвитку, кожний з яких позначений специфічними рисами: а) ранній класицизм (1760 – 1780-ті рр.) – перехід від бароко та формування нових стильових норм; б) зрілий, або високий, класицизм (1790 – 1830-ті рр.); в) пізній класицизм (1840 – 1850-ті рр.) – занепад стильових форм і поява архітектурних рис іншого стилю.