- •Українська мова Посібник для самостійного вивченя дицсципліни
- •Зміст дисципліни
- •Тема 5 Синтаксис та пунктуація
- •Тема 10 Теорія та практика перекладу
- •Тема 1. Українська мова як державна та національна мова
- •1.1. Націотворчий елемент української мови
- •1.2. Основні етапи історії української мови
- •1.3. Українська лексикографія
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Українські орфографія, орфоепія, графіка
- •2.1. Орфографія як наука
- •2.2. Орфоепія як наука
- •Чергування у – в.
- •Чергування і – й.
- •2.3 . Графіка як наука
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Лексичні та фразеологічні засоби мови
- •3.3. Групи української лексики
- •3.4. Фразеологія як наука
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Граматичні засоби мови
- •4.1. Морфологія як наука
- •4.2. Самостійні частини мови
- •4.3. Службові частини мови
- •4.4. Вигук
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Синтаксис та пунктуація
- •5.1. Синтаксис як наука
- •5.2. Пунктуація як наука
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Функціональні стилі української мови
- •6.1. Поняття функціонального стилю
- •6.2. Розмовний стиль
- •6.3. Науковий стиль
- •6.4. Публіцистичний стиль
- •6.5. Художній стиль
- •6.6. Офіційно-діловий стиль
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Культура мови
- •7.1. Поняття культури мови
- •7.2. Особливості ділового спілкування
- •7.3. Етикет ділового спілкування
- •7.4. Правила та закони ділового спілкування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Документ як основний вид ділового тексту
- •8.1. Документ як вид тексту
- •8.2. Вимоги до тексту службового документа
- •8.3. Правила складання деяких видів документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Термін як лексична одиниця
- •9.1. Термінознавство як наука
- •9.2. Термін як лінгвістичне поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Теорія та практика перекладу
- •10.1. Коротка історія перекладацької традиції в Україні
- •10.2. Загальні зауваження щодо перекладу
- •10.3. Правила редагування комп’ютерного перекладу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання до заліку
- •Контрольні роботи Варіант 1
- •2. Визначте ряд, у якому правильно наведені сурядні сполучники:
- •3. Визначте речення з відокремленим означенням:
- •Варіант 3
- •2. Знайдіть речення з пунктуаційною помилкою:
- •3. Визначте непоширене речення:
- •Варіант 4
- •2. У реченні» Темно-зелені садки дрімають вже без плоду» присудок:
- •А. Ми, народжені у хх столітті, живемо за іншими правилами. Б. Посаджений учнями сад рясно вродив. В. Дівчата йдуть за зіллям зірваним на Івана Купала.
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •2. Вкажіть групу слів, в яких відбувається спрощення в групах приголосних:
- •Варіант 8
- •Варіант 9
- •2. Вкажіть групу слів, в яких відбувається спрощення в групах приголосних:
- •3. Вкажіть ряд слів без помилок:
- •Варіант 10
- •1. Визначте словосполучення, у якому неправильно вжитий прийменник:
- •2. Яке словосполучення перекладено правильно:
- •3. Вкажіть пункт, в якому допущено помилку:
- •Варіант 11
- •2. Які слова слід писати із префіксом при:
- •Варіант 12
- •2. Визначте ряд слів, де допущено помилку: а. Схитрити, змести, станцювати. Б. Сфотографувати, зробити, злетіти. В. Спитати, зрадіти, зкинути.
- •3. Написання якого слова не відповідає нормам правопису:
- •Варіант 13
- •2. Визначте «зайвий» ряд:
- •3. Знайдіть мовленнєву помилку в перекладі: а. Далёкая Сибирь – далека Сибір. Б. Головная боль – головний біль. В. Горячая печь – гаряча піч.
- •Варіант 14
- •2. Вкажіть ряд із числівниками: а. Трьохсотий, двадцятитисячний, десятий. Б. Двадцятирічний, шістнадцятиповерховий. В. Трійка, десятка, п'ятірка.
- •3. Знайдіть помилку у вживанні іменника:
- •Варіант 15
- •2. Визначте речення, в якому неправильно поставлено тире:
- •3. Які слова слід писати із префіксом при:
- •Варіант 16
- •Варіант 17
- •Варіант 18
- •Варіант 19
- •Варіант 20
- •Варіант 21
- •Варіант 22
- •Варіант 23
- •Варіант 24
- •Варіант 25
- •Список рекомендованої література
- •Список рекомендованих словників
Чергування у – в.
1. В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у‑, в- у словах. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
а) між приголосними: флагман у справі роздержавлення, брати участь у різних проектах, надрукував у газеті;
б) на початку речення перед приголосним: У вступній частині договору наводяться найменування сторін; Усі засоби інформування про ціни повинні бути чітко оформлені; У разі потреби фахівців запрошують з інших міст;
в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученням літер льв, св, сф, тв, хв і под.: поїхати у відрядження, включити у фінансовий звіт, жити у Львівській області, дізнатися у своїх підлеглих, досягнення у тваринництві, здійснити у двотижневий термін;
г) після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Херсонський морський торговельний порт розташований у гирлі Дніпра, у 53 милях від Чорного моря.
2. В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних:
а) між голосними: купувати в аптеці, запроваджувати в установі, мешкала в Одесі, зміни в оподаткуванні, брати в оренду, розірвати в односторонньому порядку, інвестиційні процеси в Україні;
б) на початку речення перед голосним: В акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства; В умовах оренди діяло 8,7 тис. магазинів.
3. Після голосного перед приголосним, залежно від темпу, ритму мови, вживаються як у, так і в: Смачно у них у хаті пахло, це мені досі впам’ятку (В.Дрозд).
Чергування і – й.
Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються з й у тих же позиціях, що й у – в.
1. І вживається, щоб уникнути збігу приголосних:
а) між приголосними: І зараз він такий же, як і був, тихий і мудрий (В. Сосюра);
б) перед йотованими й, є, ї, ю, я: Зав’язалася розмова на тему: наша метеорологія і її недосконалість (М.Хвильовий);
в) після пауз, що на письмі позначаються крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед приголосним: Незабаром завод буде повністю автоматизовано, і за рівнем технологічного оснащення він відповідатиме європейським стандартам;
г) на початку речення: І бригадири почали готуватись до засідання (О.Вишня); І враз знерухоміло все (О.Гончар);
ґ) при зіставленні понять: війна і мир, добро і зло.
2. Й уживається, щоб уникнути збігу голосних:
а) між голосними: Мале підприємство організується з метою повнішого й ефективнішого використання сировинних і трудових ресурсів регіону; Підприємства, установи й організації незалежно від форм їх власності зобов’язані керуватися Законом «Про захист прав споживачів»;
б) після голосного перед приголосним: З приватизацією постала нагальна потреба розробки антикризової програми й зміни політики управління підприємством; Спільними зусиллями колективу й керівництва створено високотехнологічну модель банку.
Чергування 3 – ІЗ – ЗІ (ЗО).
Варіанти прийменника з – із – зі (зрідка зо) чергуються на тій самій підставі, що й в – у, і – й.
1. З уживається:
а) перед голосним, з якого починається слово, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: З ухваленням цього Закону змінено порядок зарахування податку на прибуток; Виставка працюватиме з 11 по 14 липня;
б) перед приголосним (крім с, ш), рідше – сполученням приголосних початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним: Кошти було перераховано з вашого рахунка 24 листопада; Прийміть наші вітання з нагоди вашого ювілею;
в) на початку речення, після паузи: З бічної вулички виразно почулися чиїсь голоси (М.Стельмах);
Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, вживають із або зі.
2. Варіант із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ) та між групами приголосних (після них або перед ними): Строк виконання замовлення встановлюється виконавцем за погодженням із замовником; Багато підприємств перейшло на розрахунок із споживачами через касові апарати.
3. Зі вживається перед сполученням приголосних початку слова, зокрема коли початковими виступають з, с, ш, щ, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Ознайомтеся зі звітами про рух і залишки цінностей; Кожна зі Сторін має право розірвати цей Договір; Прошу прийняти мене на вечірнє відділення училища зі спеціальності «Вчитель початкових класів».
Прийменник зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три: позичив зо дві сотні, працював зо три дні; паралельно із зі у словах зотліти, зотлілий, зомліти, зомлілий; може виступати й при займеннику мною: зі (зо мною), але тільки зі Львова.