Sljunina_usi_mova_prof_fil_10k_2.pdf-1350028460

202 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

ти став і ким станеш у майбутньому, ти зобов’язаний старшим поколінням.

Повага, шанування старших поколінь — закон нашого життя. Поважати старших треба тому, що вони мудріші, духовно багатші за тебе.

Кожної хвилини спілкування із старшими умій вчитися в них. Не будь самовпевненим. Не думай, що коли ти молодий і сповнений сил,— ти все можеш. Є речі, які посильні тільки для старості, тому що в ній — мудрість багатьох поколінь. Воля і слово старших — закон для всіх нас (В. Сухомлинський).

Текст № 2

Повага до старших, до батьків вважалась у народі рисою, притаманною кожній порядній, вихованій людині. Навчаючи дітей поважати старших, розповідали їм різні повчальні історії, казки. Наводимо одну з найпоширеніших.

Колись старих людей, які вже нічого робить не могли, спускали на лубках у провалля: щоб дарма хліба не їли. А один чоловік дуже любив свого батька і, не виконавши жорстокого закону, заховав його в хліві і годував таємно. Через деякий час трапився недорід: нічим людям сіяти. Старий побачив, що син чогось журиться, розпитав про все і порадив зняти снопи із стріхи, ще раз обмолотити і засіяти. Так син і вчинив. Зійшов у нього хліб найкраще, і найбільша нива була засіяна. Всі люди допитуються, як до такого додумався. Він спочатку мовчав, а тоді розповів, що батько так навчив. З того часу люди перестали старих на лубках вивозити, а шанували до самої смерті, бо вони мудрі, життям биті, завжди розуму навчать (Г. Бондаренко).

2.Рольова гра. Кожна міні-група отримує картку, яку має розіграти, склавши діалоги. Використайте формули мовленнєвого етикету.

Картка № 1

Уявіть, що ви їдете в міському транспорті, до якого зайшла літня жінка. Їй ніхто не бажає поступитися місцем і вона починає нарікати на молодих людей. Які ваші дії?

Картка № 2

Уявіть, що ви їдете в міському транспорті, до якого заходить літній чоловік. Водій починає дорікати йому за несплату проїзду. Які ваші дії?

Картка № 3

Уявіть, що ви їдете в міському транспорті, до якого заходить літня жінка з великими валізами. Які ваші дії?

ІІ семестр. Самостійні частини мови	203

V. Підготовча робота до складання твору

1.Опрацювання пам’ятки.

ПАМ’ЯТКА «Як складати твори на морально-етичну тему»

1.Продумати тему твору та його зміст.

2.Опрацювати необхідну літературу.

3.Вибрати стиль викладу.

4.Скласти план твору.

5.Дотримуватися композиційної стрункості, пропорційності частин твору, логічної послідовності у викладі думок.

6.Висловлювати особисте ставлення до подій, оцінювати факти.

7.Наводити приклади із власного життя, з літератури, цитувати видатних людей.

8.Стежити за грамотністю.

2.Складання плану твору.

VI. Усне складання твору

VIІ. Написання твору на морально-етичну тему VIІІ. Підсумки уроку

ІХ. Домашнє завдання

Завершіть письмовий твір на морально-етичну тему, розпочатий на уроці.

Урок № 107 СВОЄРІДНІСТЬ ЗАЙМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ.

ПОРІВНЯННЯ ЗАЙМЕННИКІВ З ІНШИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ. РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА. ГРУПИ ЗАЙМЕННИКІВ

Мета: поглибити відомості школярів про займенник як частину мови, про його морфологічні і синтаксичні функції; формувати вміння визначати розряди займенників за значенням, правильно вживати займенники в мовленні; за допомогою дидактичного матеріалу виховувати любов до української мови, народної мудрості.

204 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. Обладнання: копії текстів, таблиця «Характеристика розрядів

займенників», таблиця для заповнення «Розряди займенників».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Дайте відповіді на питання.

Яка частина мови називається займенником? Назвіть морфологічні ознаки займенника.

Які синтаксичні функції може виконувати займенник? З якими частинами мови співвідносяться займенники? Чи всі займенники мають форму однини та множини?

Коментар учителя. Займенником називається частина мови,

яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Наприклад: ти, вони, ніщо, жодний, мій, той, всякий, стільки та ін.

Морфологічні ознаки займенників неоднакові. Одні з них змінюються за відмінками чи за відмінками й числами як іменники (хто, що і похідні від них; я, ти), інші — за родами, числами й відмінками за зразком прикметників (наш, деякий, нічий і под.). Займенники скільки, стільки змінюються за відмінками як числівник два, а присвійні займенники його, її є незмінними тощо.

У реченні займенник може бути тим самим членом, що й іменник, прикметник, числівник:

1)підметом: Ми не лукавили з тобою (Т. Шевченко);

2)означенням: Наша дума, наша пісня / Не вмре, не загине

(Т. Шевченко);

3)додатком: Журбою не накличу собі долі, / Коли так не маю

(Т. Шевченко);

4)обставиною: Сідай же й ти коло мене (Т. Шевченко);

5)іменною частиною складеного присудка: Коли буду я навіть сивою, і життя моє піде мрякою, я для тебе буду красивою,

а для когось, може, й ніякою (Ліна Костенко) (З посібника). За узагальненим вираженням предмета, ознаки, кількості займенники поділяються на такі групи: іменникові, або узагаль-

ІІ семестр. Самостійні частини мови	205

нено-предметні (я, ти, він, що і т. д.), прикметникові, або уза- гальнено-якісні (такий, всякий, деякий, весь та ін.), числівникові, або узагальнено-кількісні (скільки, скільки-небудь, ніскільки) (З посібника).

IV. Засвоєння навчального матеріалу в процесі виконання практичних завдань

1.Розкрийте дужки, вживаючи займенники в потрібній формі. З якими частинами мови співвідносяться ці займенники? Визначте синтаксичну роль займенників.

1. Але, може, (ви) б знайшли для (я) хоч (який-небудь) роботу (І. Франко). 2. (Я) тягнуся догори і сам собі не вірю: знову над (наш) хатою пролітають лебеді! (М. Стельмах). 3. Чіпка не може вжитися з панством, до (який) ще з дитинства затаїв ненависть (З посібника). 4. Шукайте цензора в (себе) (Ліна Костенко).

5.Я (ти) не сльозою — ждатиму (В. Стус).

2.Розгляньте таблицю «Характеристика розрядів займенників». На основі отриманої інформації побудуйте лінгвістичне повідомлення.

Характеристика розрядів займенників

	Розряди	Характеристика	Займенники
	займенників
		Займенники, які вказують	Я, ти, він, вона, воно,
	Особові	на осіб, інших істот, пред-	ми, ви, вони
		мети, явища, поняття
		Вказує на того, хто вико-	Себе
	Зворотний	нує дію. Не має роду,
		числа і називного відмінка
		Займенники, які вказу-	Мій, наш, твій, ваш,
	Присвійні	ють на належність пред-	його, її, їхній, свій
		мета особі
		Займенники, які вказують	Цей, сей, той; такий;
	Вказівні	на предмет, ознаку, кіль-	стільки
		кість
	Означальні	Вказують на узагальнену	Всякий, весь, кожний,
		ознаку	інший, сам, самий
		Займенники, які міс-	Хто, що, який, чий,
	Питальні	тять у собі запитання про	котрий, скільки
		особу, ознаку, кількість

206 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

	Розряди	Характеристика	Займенники
	займенників
		Виконують роль сполуч-	Усі питальні займен-
	Відносні	них слів для приєднання	ники, але без питання
		підрядних речень до го-
		ловних
		Вказують на неозначену,	Дехто, дещо, хто-небудь,
	Неозначені	невідому особу, предмет,	що-небудь, якийсь,
		ознаку, кількість	будь-чий, який-небудь,
			хтозна-скільки
		Вказують на відсутність	Ніхто, ніщо, ніякий,
	Заперечні	особи, предмета, ознаки,	нічий, ніскільки
		кількості

3. Заповніть таблицю наведеними займенниками.

Той, ніхто, абищо, я, хто, що, який, їхній, скільки, воно, будь-який, хто-небудь, стільки, інший, сам, себе, чий, скільки? ти, весь, хтось, він, цей, що? наш, мій, свій, чий? нічий, такий, кожний.

Розряди займенників

Назва розрядів		Займенники
	І особа
Особові	ІІ особа
	ІІІ особа
Зворотний
Питальні
Відносні
Заперечні
Неозначені
Вказівні
Означальні
Присвійні

4.Прочитайте прислів’я та приказки. Вставте потрібні займенники і визначте їх розряд. Поясніть значення прислів’їв та приказок.

1.… йому про цибулю, а він мені про часник. 2. … мовчить, той трьох навчить. 3. … вовка не годуй, а … усе в ліс дивиться.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	207

4. … в серці вариться, то на лиці не втаїться. 5. … не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче. 6. … самі, такі й сини.

7.Своя стріха — … втіха (З кн. «Нема приповідки без правди»).

5.Прочитайте питання. На їх основі складіть діалог, використовуючи займенники.

1.Що трапилось? 2. Кого ти зустрів? 3. Про що ви говорили?

4.Хто це сказав? 5. Скільки ви просперечалися? 6. Яка була твоя думка? 7. Чия це ідея? 8. Що будете робити?

6.Виразно прочитайте поезії. Про що вони? Яке враження на вас справили? Випишіть із текстів займенники. Визначте розряд за значенням, групу за узагальненням (іменникові, прикметникові, числівникові) та синтаксичну функцію.

Коли від сну зимового Розбудить гай весна — Зрости б мені черемхою Коло твого вікна,— Щоб мовою незвичною Всю правду розповів

Ітихий шелест віт моїх,

Іщебет солов’їв

(І. Муратов)

Терпи, терпи — терпець тебе шліфує, Сталить твій дух — тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, Ніхто не зіб’є з власної тропи.

На ній і стій, і стій допоки скону, допоки світу й сонця — стій і стій.

Хай шлях — до раю, пекла чи полону — Усе пройти і винести зумій.

(В. Стус)

Це суперечки не про мову, Це дискутують в наші дні, Чи треба всім обов’язково Любити матір, а чи ні…

(Л. Талалай)

6. Перекладіть українською мовою. Порівняйте вживання займенників у двох споріднених мовах. Укажіть групу узагальнення та розряд займенників.

1. У этих озёр одно очень странное свойство: чем меньше озеро, тем оно глубже (К. Паустовский). 2. Листья чуть шумели над моей головой (И. Тургенев). 3. Я сделал только то, что всякий

208 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

другой сделал бы на моём месте (А. Чехов).4. Иногда, если книга интересовала меня или надо было прочитать её скорее, я вставал ночью и зажигал свечу (М. Горький).

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Доберіть із фразеологічного словника 5 фразеологізмів із займенниками, складіть з ними речення. Визначте розряд займенників, їх синтаксичну функцію та групу узагальнення. Поясніть значення фразеологізмів.

Урок № 108 ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ.

СЛОВОТВІРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАЙМЕННИКА. НАГОЛОС У ЗАЙМЕННИКАХ

Мета: повторити і поглибити знання учнів про особливості відмінювання займенників та їх словотвірні характеристики; розвивати вміння правильно відмінювати займенники різних розрядів, помічати й виправляти помилки у вживанні займенників, формувати вміння правильно наголошувати займенники в усному мовленні; виховувати інтерес до лінгвістичних явищ сучасної української мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. Обладнання: копії текстів, орфоепічний словник.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

1.Коментар учителя.

Займенники мають розгалужену систему відмінювання, тому

що співвідносні зі словами кількох частин мови — іменників, прикметників, числівників.

Зворотний займенник не має форми називного відмінка, бо не називає діяча, а звертає його увагу на нього ж.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	209

Для особових, питальних, відносних хто, що і похідних від них неозначених і заперечних характерним є суплетивізм, тобто заміна основи: я — мене, ми — нас, він — його, вона — її, вони — їх, ти — тебе, ви — вас, хто — кого, що — чого. Вони становлять окремий тип відмінювання.

Присвійні, вказівні, означальні, а також неозначені і заперечні займенники (крім тих, що відмінюються за типом особових) відмінюються як прикметники, бо вони співвідносні з прикметниками.

Питально-відносний займенник скільки і вказівний стільки відмінюються як числівники.

Слід звернути увагу на розмежування паралельних форм займенників 3-ї особи у родовому і знахідному відмінках — без прийменника і з прийменником:

Р.(немає) його, але (прийшли) до нього (немає) її, але (прийшли) до неї

(немає) їх, але (прийшли) до них (З посібника).

2.Робота в міні-групах. Провідміняйте займенники. Зробіть висновки про відмінювання займенників.

Група 1

Провідміняйте особові займенники я, ми, ти, ви.

Група 2

Провідміняйте особові займенники він, вона, воно, вони.

Група 3

Провідміняйте зворотний займенник себе.

Група 4

Провідміняйте присвійні займенники мій, моя, мої.

Група 5

Провідміняйте вказівні займенники той, та, те, ті.

Група 6

Провідміняйте означальні займенники весь, вся, все, всі.

Група 7

Провідміняйте питальні (відносні) займенники хто, що, чий.

Група 8

Провідміняйте питальні (відносні) займенники який, котрий.

3На основі отриманих результатів, дайте відповіді на питання.

Які займенники відмінюються як прикметники, числівники? Які займенники мають особливий тип відмінювання?

Який займенник не має називного відмінка? Які займенники не мають форми множини?

210 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

ІV. Тренувальні вправи

1.Розкрийте дужки, поставивши займенники в потрібному відмінку. Вкажіть розряд займенника та з якою частиною мови він співвідносний.

1.У світі є священні імена, священні речі — честь, вітчизна, праця, і серед них, як зірка провідна, ясніє дружба всіх племен і націй. У дружбі цій ми вічно будем жити, її (ніяка) тьмі не погасить!.. Все, що маю, віддам коханій стороні (С. Крижанівський). 2. Краю мій, краю зоряний! У бою (ніхто) ти не скорений (В. Сосюра). 3. Черниш ще (хтось) зупиняв, про щось питав. (Деякі) вдавалося проскочити поміж вибухами, інші зникали на згарищах у клубах диму (О. Гончар). 4. Є святині, які (з, ніщо) не можна порівняти, зіставляти. Це — Батьківщина, Вітчизна, синівська вірність, відданість тій землі, де ти народився і осмислив сам себе, тому народові, який вигодував і зростив тебе. Нема (ніщо) дорожчого за Вітчизну (В. Сухомлинський). 5. Вітер з України! Ми (він) з дитинства відчували у найперших дотиках до світу (П. Воронько).

2.Провідміняйте наведені слова та словосполучення.

Її ім’я, нічиє кошеня, всякий письменник, ця робота, це ремесло, інша праця, чиє ягня, себе самого, свій рукопис, дехто, що.

3.Поставте займенники:

удавальному відмінку однини чоловічого роду: чий, нічий, свій, твій, мій.

уродовому відмінку множини: цей, той, весь, якийсь, чийсь. в орудному відмінку: будь-що, будь-хто, дещо, ніхто, ніщо.

умісцевому відмінку: абихто, абищо, що-небудь, ваш, такий, казна-чий.

4.Коментар учителя.

Неозначені займенники утворюються від питальних додаванням часток -будь, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь: будь-

хто, що-небудь, казна-скільки. З частками будь-, небудь-, казна-, хтозна- займенники пишуться через дефіс, а з частками аби-, де-, -сь — разом.

Заперечні займенники утворюються від питальних за допомогою частки ні і пишуться з нею разом: ніхто, ніщо, ніякий, нічий.

Якщо між часткою і займенником є прийменник, то такі неозначені і заперечні займенники пишуться окремо: будь з ким, ні до кого, аби у кого, ні про що, ні від кого, казна з ким, хтозна до якого.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	211

У деяких займенниках, співвідносних з прикметниками, виступають форми з суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-: всенький, отакенький, отакесенький, самісінький. Такі форми вживаються в розмовній мові; вони втратили відтінок пестливості і служать для підкреслення певної міри означуваного (З посібника).

5.Назвіть твірні основи та словотворчі засоби для поданих займенників, поясніть особливості утворення.

Абихто, будь-який, ніхто, аби з чим, чиємусь, хтозна з ким, чий-небудь, абищо, казна-який, казна-де, ніскільки, ні на якому.

6. Коментар учителя.

Правильний наголос у займенниках — це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.

У родовому й давальному відмінках однини займенників то, те, цей, це наголос падає на кінцевий склад: тогоL, томуL, цьогоL, цьомуL. А в місцевому та родовому відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тоLму, у цьоLму, біля тоLго, для цьоLго, до тоLго, із цьоLго, не без тоLго, не від тоLго (М. Зубков).

7.Перевірте за орфоепічним словником правильність наголошення наведених займенників. Спробуйте сформулювати правило.

Аби•який, аби•хто, ка•зна-хто, сяки•й-таки•й, хто•зна-яки•й, хтоне•будь, що-не•будь.

8.Поставте наголос у займенниках.

Абихто, абищо, абиякий, абичому, абиким, хто-небудь, чимнебудь, котрий, нікотрий, ніякий, нічому, самий, ніскільки, будь-хто, будь-чий, будь-кого, будь-ким, будь-чому, будь-який. Тебе — до тебе, себе — до себе, кого — до кого, всього — на всьому, на тому — завдяки тому.

Самого себе. Себе саму. Себе одну. Самих себе. Того ж самого дня. Вражати в саме серце. Закоханий по самі вуха. З самого малечку.

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

Відредагуйте словосполучення і запишіть правильну форму займенників. Складіть діалог, використовуючи ці словосполучення.

Дякую Вас; пробачте мене; на котру годину призначили; скільки годин; властивий для нього; характерний йому; телефонував до нього; вибачити його; кепкувати над ним; окремі учасники.

212 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Урок № 109 ПРАВОПИС ЗАЙМЕННИКІВ.

НАПИСАННЯ ЗАПЕРЕЧНИХ, НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКІВ. ЯВИЩЕ ПРОНОМІНАЛІЗАЦІЇ. ПЕРЕХІД ЗАЙМЕННИКІВ В ІНШІ ЧАСТИНИ МОВИ

Мета: повторити і поглибити знання десятикласників про правопис заперечних та неозначених займенників, подати відомості про явище прономіналізацї; формувати правописні вміння та навички; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. Обладнання: копії текстів, схема «Морфологічний аналіз займен-

ника».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Виконання практичних завдань

1.Знімаючи риску, запишіть подані займенники у три колонки: ті, що пишуться разом; ті, що пишуться через дефіс; ті, що пишуться окремо. Поясніть правопис.

Де/який, ні/про/що, хто/сь, ні/до/кого, аби/в/кого, аби/хто,

хто/небудь, казна/на/чому, казна/що, будь/що, що/небудь, де/що, скільки/небудь, будь/чий, аби/в/кого, котрий/сь.

2. Словниковий диктант.

Хтозна-де, будь до кого, не від того, казна-що, абиякий, хто-небудь, нікогісінько, ні про що, дехто, невідь-скільки, щось, хтозна-скільки, бозна-що, нічий, дечим, хтось, ні про кого, нічий, аби з ким, абищо, ніякий, до будь-кого, казна-як, де-небудь, де

зчим, ні про що, нікого.

3.Коментар учителя.

Уконтексті деякі іменники, числівники можуть втрачати своє реальне лексичне значення і набувати узагальнено-вказівного значення, тобто своєю функцією наближатися до займенників. Явище переходу різних частин мови в займенники називається прономіналізацією.

Повністю переходять у займенники деякі повнозначні частини мови, а саме:

ІІ семестр. Самостійні частини мови	213

1. Числівники:

а) числівник один може вживатися у значенні неозначеного займенника якийсь: Їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок).

Один може виступати в ролі означального займенника: Далека нам путь, але ми не одні (В. Сосюра) (дорівнює значенню «не самі»).

Один у сполученні із заперечно-підсилюючою часткою ні в заперечних реченнях у результаті прономіналізації дорівнює значенню «ніхто», «жоден»: Ні один у поході не відстав (тобто «ніхто не відстав», «жоден не відстав»);

б) в український мові числівник другий може вживатись із значенням означального займенника інший: На другу осінь учитель перейшов у друге село (А. Тесленко).

2. Прикметники:

а) прикметник цілий — у значенні означального займенника

весь; б) перший-ліпший — у значенні означального займенника вся-

кий: На це питання може дати перший-ліпший учень з присутніх;

в) різний — у значенні всякий; певні — у значенні неозначеного займенника деякі.

3. Іменники:

а) іменники чоловік, хлопець, парубок, жінка, дівчина, людина, річ, справа можуть набувати вказівного значення;

б) іменник брат у сполученні з займенниками наш, ваш; сполучення наш брат вживається у значенні особових займенників першої особи однини і множини — дорівнює значенню я, ми, мені, нас; сполучення ваш брат вживається у значенні особових займенників другої особи однини і множини: Ми її (пісеньку)

знаємо, наслухались від вашого брата (О. Корнійчук); в) сполучення на брата, на голову, на чоловіка, на душу, з чоло-

віка, з брата, з душі дорівнюють значенню «на кожного», «з кожного: по десять карбованців на брата; по два карбованці з душі; по сотні на душу. Такі словосполучення вживаються в розмовній мові (З посібника).

4.Прочитайте речення. Поясніть перехід різних частин у займенники.

1.Мов одірвалось од гіллі, одно-однісіньке під тином сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко). 2. Тільки той ненависті не

214 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). 3. Був у неї Андрій — цілий вік гризлася з ним, а тепер нема вже й Андрія (М. Коцюбинський). 4. На стежці не видно було ні живої душі (І. Нечуй-Левицький). 5. Коваль був чоловік розумний (А. Головко). 6. Окремі комедійні місця, розкидані по моїх картинах, завжди режисерував з великою насолодою (О. Довженко). 7. Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядками думи шикував (Леся Українка). 8. Одні орали, другі натягали дріт на межі городу, треті впорядковували сад (О. Бойченко). 9. Вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло (М. Стельмах).

5.Розкрийте дужки.

1.У нашім раї на землі (ні) чого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. 2. Багато (де) чого не стало,— сказав старий. 3. Я сам, як бачиш, марне, всує, я сам занівечив свій вік, і (ні) на кого не жалкую, і (ні) у кого не прошу я, (ні) чого не прошу. 4. Що ж се зробилося з старим, чого зрадів оце? Того, що, бачите, старий подумав добро яке (сь) кому (сь) зробить. 5. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, (ні) кого нема! 6. І золото, і слава є, та нема Оксани, (ні) з ким долю поділити, (ні) з ким заспівати (З тв. Т. Шевченка). 7. Будь (що) задумане можна здійснити людськими зусиллями (З підручника).

6.Розгляньте схему морфологічного аналізу займенника. Випишіть із тексту займенники і зробіть їх морфологічний аналіз.

Морфологічний аналіз займенника

1.Початкова форма.

2.На яке питання відповідає.

3.Група за узагальненням.

4.Розряд за значенням.

5.Відмінок.

6.Число.

7.Рід.

8.Особливості відмінювання.

9.Особливості правопису.

10.Спосіб творення (для похідних займенників).

11.Синтаксична роль у реченні.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	215

Щось наче змінилось у їхніх батьках у ті дні, і очі їхні мовби поглибшали, і шкарубкі їхні руки стали ще ніжніші, коли під час перепочинку крадькома гладили вони своїх притихлих, присмирнілих донечок та синочків. Кожен крок вона пам’ятає з тих його марширувань, кожен сумовитий усміх, що він їй майже непомітно посилав з-під вусів, проходячи повз неї в строю серед таких, як і сам, людей-піджаків (О. Гончар).

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Випишіть з творів художньої літератури 5-ть речень, у яких би було наявне явище прономіналізації.

Урок № 110 СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ЗАЙМЕННИКІВ.

СИНОНІМІЧНІ ЗАМІНИ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ. УВІЧЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ. ЗАПОБІГАННЯ ДВОЗНАЧНОСТІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРИ ЇХ УЖИВАННІ. СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ЗАЙМЕННИКА ВОНО

Мета: подати відомості про стилістичні функції займенників в українській мові; формувати вміння аналізувати тексти щодо стилістичної ролі в них займенників, вдосконалювати вміння створювати діалоги з використанням виражальних можливостей займенника для розкриття задуму висловлювання.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. Обладнання: копії текстів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

в процесі виконання практичних завдань

1.Прочитайте текст. Що нового ви дізналися про стилістичні функції займенників? Розкажіть про синонімічні заміни особових займенників. Які стилістичні функції може виконувати займенник воно? Наведіть приклади.

216 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Звичайно займенники вживаються після іменників, які заміщуються ними. Нетрадиційне розташування займенників (у препозиції до замінюваних слів) виправдане тільки для реалізації певного стилістичного завдання. Яскравим прикладом такого використання займенників (з метою створення ефекту несправдженого сподівання) є оповідання С. Васильченка «В тінях липневої ночі»: Тільки пішли поміж будинками й садами перші вечірні сутінки, вона стиха рипнула дверима й увійшла в самітні покої. Не однієї ночі до рожевого світання не зводила вона очей і на хвилину — і все марно: він не приходив… О він пізно прийде! Він прийде серед німого сну, коли стане тихо, щоб ні одне людське око не загледіло його… Він так кохається в сонних липневих ночах…

Уживаючи особові займенники, слід уникати їхнього нагромадження, одноманітного повторення. У публіцистичному і художньому стилях повторення займенників часто використовується

зметою експресії, як-от: Він завжди вважав себе не дуже розумним, Михайлик, але, розсердившись, про це забував. Він вважав себе не дуже й сильним. Але в гніві забував і про це. Він вважав себе й несміливим. Але спересердя не тямив і цього. Він вважав себе не дуже сердитим, але зопалу забував і про це (О. Ільченко).

Найчастіше такий стилістичний прийом зустрічається у поетичних творах.

Унауковому і публіцистичному стилях у значенні «я» використовується займенник ми (так зване «авторське ми»): Нам би хотілося детальніше зупинитися на цій проблемі.

Ухудожніх творах займенник ми вживається замість я для відтворення особливостей селянського мовлення. У таких випадках він виражає самоприниження, самозневагу мовця, іноді з відтінком іронії: Де ж таки я сяду перед панією? Ми до цього не призвичаєні! (М. Кропивницький).

Займенник ми може заступати займенники другої особи однини і множини, створюючи відтінок співчуття, поблажливості: Як ми

себе почуваємо? Добре? Я так і думала (Л. Романчук). Займенник ти у творах красного мистецтва часто позначає

мовця. Таке використання здебільшого трапляється в описах роздумів, інтимних переживань, як-от: Звичка була у старого

зсамим собою розмовляти, навіть сперечатися. Отож і тепер гомонів: — Либонь, ночі прибавилось?.. А ти ж думав,— скоро осінь! (М. Куліш).

Займенник ти може вживатися в узагальнено-особовому значенні, тобто позначати будь-яку особу, в тому числі й мовця.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	217

Займенник ви використовується при ввічливому звертанні до однієї особи (це так звана пошанна множина): Ви самі ж росіянин? (М. Куліш).

Пошанна множина у третій особі властива народно-розмовній мові: Вони [батько] інколи бувають таки дуже добрі (М. Кропивницький).

У розмовному мовленні для позначення співрозмовника може використовуватися займенник він, який, як правило, виражає негативне, зневажливе ставлення мовця до адресата: — Мовчи, Андрію. Мовчи та гинь.— Живий не хоче гинуть.— Тепер він плаче, а перше радів: гуральня! (М. Коцюбинський).

Займенник воно вживається у значенні займенників він, вона з відтінком пестливості або зневажливості: Івасик?.. І чого воно

придибало? (С. Васильченко) (За Г. Волкотруб).

2.Прочитайте речення. Розкрийте стилістичні функції особових займенників.

1. Чого ви, тітко, смієтесь? (І. Карпенко-Карий). 2. Дивилися ми на цього красеня парубчака й думали: «І де воно таке взялося? Хто їх таких родить?» Потоваришували! (Остап Вишня).

3.У нашому дослідженні ми поділяємо цю точку зору (З посібника). 4. Він любить час. Хвилини. Дні. Роки. Він дивний звір. Він любить навіть муку. Він любить навіть відстань і розлуку, Але не любить на плечі руки (Л. Костенко). 5. Зустрів її невисокий, кругленький, та як на те дивовижно зграбний і рухливий чоловік, миттю вихопив з рук папери … і мовив: — Ну то як, тепер ми лікар-інтерн? Класифікацію лікарів знаєте? (Л. Романчук). 6. Писали вони [брат] нам, що живуть у столиці, працюють по різних університетах, читають лекції, в газетах пишуть (Остап Вишня). 7. Вони ще не встали… «Вони» — то був редактор (М. Коцюбинський). 8. Ти ж дивись, Тарасику, не бігай від діда, вони старі, за тобою не вженуться (О. Іваненко).

Складіть кілька речень, де б реалізовувалося різне значення займенника воно.

3.Замініть слова, що повторюються на контекстуальні синоніми, використовуючи серед них займенники.

Створені Довженком кінофільми здобули собі світову славу. За життя Довженка про них багато сперечалися. Довелося Довженкові вислухати чимало несправедливого та прикрого, що гіркою отрутою напувало Довженкові серце. Нині можна вважати загальновизнаним, що Довженко — один з найбільших майстрів світового кіномистецтва. Вклад Довженка в художню прозу, драматургію,

218 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

публіцистику ввійшов у золоту скарбницю нашої культури. Для всієї діяльності автора «Землі», «Щорса», «Поеми про море», «Зачарованої Десни», «Повісті полум’яних літ» характерне те, що в кожній новій своїй речі ставив перед собою Довженко нові завдання і по-новому розв’язував їх, що Довженко ніби не знав слова — зупинка (М. Рильський).

4.Прочитайте речення. З’ясуйте, чим викликана їх недосконалість. Поміркуйте, як можна уникнути двозначності при використанні займенників? Відредагуйте речення.

1.Доярка Чаклун Одарка не отримала авансу в цьому місяці тому, що вона не вмістилася в мене на відомості. Хотів перенести її на другу, та дарма: її, на жаль, зжував бичок (З пояснення). 2. Як мені хотілося б мати фотографію Тетяни, я її так поважаю, що постійно б носив її з собою (З посібника). 3. Віктор Гаврилко працює на полтавському заводі «Побутрадіотехніка». Сумлінно обслуговує відвідувачів, надійно ремонтує різні радіоприлади. За це вони йому щиро вдячні (З газети). 4. Я не вийшов на роботу у зв’язку з тим, що у мене народилася донька. Я її обмивав, а наступного дня також обмивав. Це ж буває, як говорять, тільки раз на рік. Вважаю свій прогул законним (З пояснювальної записки). 5. Після того, як діти закінчують малювати, збираю їх і вивішує на дошку, приготовлену заздалегідь (З конспекту виховательки). 6. Жаби допомагають людям з’їдати їх шкідників (Із шкільного твору).

5.Розкрийте дужки, дібравши потрібний займенник. Свій вибір обґрунтуйте.

1.Дивувалася зима, як посміли над сніг проклюнутись квітки запахущі, дрібні? І дунула на (їх, них) вітром з уст льодяних,

іпластом почала сніг метати на (їх, них)… І найдужче над тим дивувалась зима, що на цвіт той дрібний в (її, неї) сили нема (І. Франко). 2. У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» показано безправність селянства, (його, їхнє) важке становище до

іпісля реформи 1861 року (З посібника). 3. Я зустрів (мого, свого) батька (З підручника). 4. Андрій пристав на пропозицію Івана потримати (свою, його) машину в себе в гаражі (З посібника). 5. Розкажи про (твою, свою) поїздку до Львова (З підручника).

6.Допишіть до займенника Ви один з поданих присудків.

Ви (гарна, гарні). Який Ви (добрий, добрі)! Чому Ви (печальна, печальні)? Ви (такий, такі) (елегантний, елегантні). Ви (старанний, старанні). (Яка, які) Ви (прекрасна, прекрасні) сьогодні.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	219

Коментар учителя. Займенник ви у ввічливій пошанній формі поєднується з присудком у формі множини (З підручника).

7.Уявіть, що ви потрапили в ХІХ сторіччя та зустрілися на вечірці з Т. Шевченком. Складіть діалог, використовуючи виражальні можливості займенника. Дотримуйтесь правил ввічливості, у звертаннях до співбесідника вживайте пошанну форму множини.

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Випишіть з художньої літератури приклади вживання займенників з певною стилістичною метою.

Урок № 111

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 24. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ ВІДПОВІДНО ДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ СИТУАЦІЇ

Мета: повторити і поглибити знання десятикласників про особливості діалогічного мовлення в різних сферах спілкування; формувати вміння визначати тему і зміст діалогу, доцільно добирати переконливі аргументи на захист своєї позиції, удосконалювати мов- леннєво-комунікативні вміння складати й розігрувати діалоги, використовувати формули мовленнєвого етикету; підвищувати мовну й мовленнєву культуру десятикласників.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: копії текстів, пам’ятка «Як вести діалог», картки

для роботи в групах.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Бесіда з учнями.

Пригадайте, що таке діалог?

Як будується діалогічний текст?

220 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Які розділові знаки використовуються в діалогах?

Чим відрізняються такі види діалогів, як побутовий, навчальний, художній, діловий?

Назвіть вимоги офіційного та неофіційного мовлення.

ІV. Підготовчий етап

1.Прокоментуйте подані вислови.

1. Свій хліб найситніший. 2. Калач приїсться, а хліб ніколи.

3.Гіркий чужий хліб. 4. Найсмачніший хліб од свого мозоля.

5.Кожен випікає хліб на свій смак. 6. На чорній землі білий хліб родить. 7. Хліб — батько, вода — мати. 8. Хліб — усьому голова: без хліба наїдку нема. 9. Хліб — вірний друг у дорозі (Народна творчість).

2.Виразно прочитайте вірші. Які враження викликали у вас ці поезії? Проаналізуйте засоби мовної виразності, які використовують поети, характеризуючи образ хліба. Зробіть висновки.

ХЛІБ І СЛОВО

У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово.

І люблять люди з давнини, як сонце незагасне,

ісвій духмяний хліб ясний,

ірідне слово красне.

Бо як запахне людям хліб, їм тихо дзвонить колос, і золотом сіяє сніп під жайворона голос.

І, мабуть, тому кожну мить бешкетнику-харцизі їх слово батьківське звучить як заповідь у книзі,

цей сплав чудесний, золотий з яристих зерен літер:

«Не кидай хліба, він — святий, не кидай слів на вітер!»

(Д. Білоус)

ХЛІБ

Нема такого хліба на землі, Як той, що моя мати випікала На листі горіховому в печі,

ІІ семестр. Самостійні частини мови	221

Глибокій, мов тунель коло Яремча. Як небо зорями, той мамин хліб Обсипаний був зернятками тмину, Він кликав і манив мене здаля, Як свято пахощів у нашій хаті.

Я не збагну ніколи, як вмістилось Моє життя в маленькім слові: хліб. Вселенна — в зірці тмину запашного.

(Б. Олійник)

ВТРУЧАННЯ В ГРАМАТИКУ

Замріюся, задумаюсь… Коли б Я створював закони граматичні,

То, хай було б це звично чи не звично, У мене скрізь ласкаве слово «Хліб» Обов’язково, строго, безумовно Писалося б із букви заголовної.

(І. Савич)

3.Розгляньте пам’ятку «Як вести діалог». Які пункти ви б могли до неї додати?

ПАМ’ЯТКА «Як вести діалог»

1.Дотримуватися теми й мети спілкування.

2.Не перебивати співрозмовника.

3.Слухати зацікавлено й доброзичливо.

4.Дотримуватися етикетних норм під час бесіди.

5.Використовувати у спілкуванні звертання і «ввічливі слова».

6.Не ображати співрозмовника.

7.Не бути нав’язливим.

8.Заохочувати співрозмовника висловити власну думку.

9.Під час офіційної розмови уникати просторічної, емоційнозабарвленої лексики, говорити конкретно, щоб не викликати двозначності.

V. Виконання системи творчих вправ

1.Складіть побутовий діалог між двома друзями на тему: «Хліб в українській етносвідомості».

2.Прочитайте текст. Визначте його стиль, тему та основну думку. Складіть діалог у формі офіційної розмови між двома науковцями.