Sljunina_usi_mova_prof_fil_10k_2.pdf-1350028460

22Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

1.Караюсь, мучуся, але не каюсь (Т. Шевченко). 2. Лиш той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). 3. І рости, і діяти нам треба (П. Тичина). 4. Нове життя нового прагне слова (М. Рильський). 5. На тихі води, на ясні зорі (Народна творчість).

4.Прочитайте побажання. З’ясуйте їх оцінний зміст. Коли їх вживають?

З роси і води. Ні пуху, ні пера. Побила б мене свята земля. Щоб тобі світ замакітривсь! Щоб тебе, окаянного, земля не прийняла. Бодай тебе поприщило! Многая літа. Бодай мені очі повилазили. Щоб ти ходив, поки світ та сонця! Щоб тебе не минула лиха година! А батькові твоєму б жито родило! Година вам щаслива! Щоб тебе добра година знала! Щоб тебе лунь ухопила! Бодай тебе жаба вбрикнула! Бодай тобі пипоть на язик! Щоб ти і в старцях щастя не мав! Щоб ти ходив, як води ходять!

Складіть діалог, використовуючи ці побажання.

5.У складі наведених прислів’їв та приказок виділіть фразеологічні словосполучення. Про кого так говорять? Визначте оцінну інформацію фразеологічних одиниць.

1.Стара лисиця писком риє, а хвостом слід замітає. 2. Хвостиком виляє і курочок хапає. 3. Лисяча хитрість, заяче серце. 4. Він тільки слуха та на вус мотає. 5. Лисичкою поглядає, а в пазусі камінь тримає. 6. В очі листом стелеться, а позаочі собакою бреше. 7. І хитрого лиса можна зловити. 8. Лукавий як не мудрує,

авсе ж заплутається в свої тенета. 9. Лестощами й душу виймає.

10.Дивиться лисицею, а думає вовком (З посібника).

6.Прочитайте, знайдіть фразеологізми. Випишіть тільки ті звороти, які пов’язані з тваринним світом. З’ясуйте, що вони означають та яку містять оцінку.

1.Нам пощастило: на другий же день після приїзду з Києва ми «взяли слід» — вистежили, як Бурмило і Книш подалися у плавні (В. Нестайко). 2. Раптом тривожний мамин голос, тихе — ках! — і каченяток нема! Їх, як злизало (Остап Вишня). 3. Ловіть метелики та мушки, але наставте добре вушки: там, бачите, синіє ліс?! Живе в тім лісі хитрий лис (Олександр Олесь). 4. Прочита вона, що її похвалили…, уже до неї і на коні не під’їдеш: талант! (М. Старицький). 5. Андрієві в місто їхати, а вона спить, як глуха тетеря, і про сніданок забула (Ю. Збанацький).

Пригадайте фразеологічні звороти, пов’язані з тваринним світом, які б мали позитивну оцінку.

ІІ семестр. Фразеологія як розділ мовознавства	23

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Випишіть із творів Івана Франка, Лесі Українки вислови, що стали крилатими. Поясніть їх значення.

Урок № 69 ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

ТА ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ З ІНШИХ МОВ. НАЦІОНАЛЬНО-МОВНИЙ КОЛОРИТ ФРАЗЕОЛОГІЇ. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ В РІЗНИХ МОВАХ

Мета: навчити учнів розпізнавати фразеологізми власне українського походження та фразеологічні запозичення з інших мов, поглибити знання про національний колорит фразеологізмів; удосконалювати навички знаходити відповідники фразеологічним одиницям з інших мов, розвивати комунікативні вміння правильно та доречно використовувати стійкі фразеологічні сполучення в мовленні; виховувати в учнів чуття мови, увагу до слова, спостережливість, творче ставлення до роботи.

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок. Обладнання: копії текстів, російсько-український і українсько-

російський фразеологічні словники, англійськоукраїнський фразеологічний словник, фразеологічний словник української мови.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Назвіть основні джерела походження фразеологізмів.

Чим відрізняються фразеологізми власне українського походження від запозичених? Наведіть приклади.

ІV. Засвоєння нових знань

1.Прочитайте. Вкажіть, яким чином національно-культурна інформація може бути представлена у фразеологізмах.

24 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Текст № 1

На шкалі «свій // чужий», наприклад, сприймаються фразеологізми із зоологічними образами кінь // верблюд. Зате в народів Сходу учені налічують понад 1000 стійких висловів з назвою «корабля пустелі». Фразеологічні одиниці завжди — явно чи завуальовано зберігають свою історико-семантичну природу.

Вважається, що культурна інформація представлена в мові й мовленні у вигляді: 1) культурних сем як елементів значення номінативних одиниць, які позначають культурні реалії; 2) культурного фону; 3) культурних концептів. Культурно-національний компонент фразеологічної семантики може виявлятися або в сукупному значенні ідіоми, або у вихопленому ланцюгу якоїсь обрядодії (зводити на посад), або у значенні компонентів-концептів (топоніми, етноніми, етнічні реалії) (З посібника).

Текст № 2

Фразеологізми складалися віками: з фольклору (вилами по воді писано, б’ється як риба об лід); з розмовного мовлення (ускочити в клопіт, будь ласка); історизми (відкрити Америку, як швед під Полтавою) (З підручника).

V. Виконання практичних завдань

1.Згрупуйте фразеологізми у дві колонки: фразеологізми власне українського походження і запозичені вирази.

Ахіллесова п’ята; держи язик за зубами; вилами по воді

писано; у лиху годину пізнаєш вірну людину; всевидяще око; глек розбити; вовк у овечій шкурі; крізь терни до зірок; ні в тин ні в ворота; все йде, все минає; дуба врізати; піти світ за очі; з під землі дістати; хоч свічки ліпи; в сім’ї вольній, новій.

3.Запишіть фразеологізми, додаючи необхідні компоненти. З’ясуйте значення сталих виразів та вкажіть їх національний компонент.

Утихому болоті…; без верби та калини…; гризти…; пошити в…; щоб тебе сира земля…; моя хата…

2.У наведених реченнях знайдіть фразеологічні звороти. Визначте вид фразеологізму. Яким чином у запропонованих фразеологізмах відбито національний колорит?

1.Чи не час би спати без задніх ніг (М. Стельмах). 2. Ой, Даниле, Даниле, ускочиш ти в халепу за свій язик (А. Головко). 3. До булави треба голови (Народна творчість). 4. Про це говорить увесь завод,— посміхаюся гірко я.— Теж мені відкрив Америку (П. Загребельний). 5. Сметаною вареників не зіпсуєш

ІІ семестр. Фразеологія як розділ мовознавства	25

(Народна творчість). 6. Попрощався — й надвір. Вже село гомоніло, як вулик (І. Гнатюк). 7. То не козак, що не думає отаманом бути (Народна творчість).

Пригадайте та наведіть фразеологічні звороти, пов’язані з рослинним та тваринним світом. Чи мають вони національний колорит?

4.Користуючись довідкою, доберіть до поданих російських фразеологізмів українські відповідники.

Пустая мечта, держать в голове, птица высокого полёта, рука дрогнула, голубая кровь, пуститься во все тяжкие, гореть желанием, внимать мольбам, молоть чепуху, плакать навзрыд, кисей-

ная барышня.

Довідка. Ридма ридати, велике цабе, зважати на благання, мати на думці, пуститися на всі заставки, говорити дурниці, маніжна панночка, рука зрадила, палко бажати, химерна мрія, панського роду.

5.За допомогою словників, перекладіть наведені фразеологізми українською мовою. Зверніть увагу на національний колорит. 1. Спустя рукава; довести до белого каления; взять в обо-

рот; было, да сплыло; в некотором роде; дешевле пареной репы.

2.Extremes meet; to carry coal to Newcastle; since Adam was a boy; knowledge is power; let sleeping dogs lie; doing is better than saying; live not to eat, but eat to live; must be seen to be belived.

6.З’ясуйте значення фразеологізмів. Знайдіть до цих фразеологічних зворотів російські та англійські відповідники. Простежте походження фразеологічних одиниць. Вкажіть націо- нально-мовні ознаки. Зробіть висновок.

Танталові муки; біла ворона; наріжний камінь; альфа і омега; ґав ловити; лити воду на чужий млин; до булави треба голови; дихати на ладан.

7.Поясніть значення фразеологізмів-варваризмів та з’ясуйте їх походження.

Persona grata; alter ago; alma mater; tabula rasa; ва-банк; o tempora, o mores!

VІ. Підсумки уроку

VІІ. Домашнє завдання

Доберіть п’ять національно маркованих фразеологізмів та підготуйте про них статті до фразеологічного словника.

26 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Урок № 70

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 14.

МОВЛЕННЄВА СИТУАЦІЯ.

МОВЛЕННЄВІ РОЛІ ТА НАМІРИ МОВЦЯ І СЛУХАЧА. МОВЛЕННЄВА ТАКТИКА.

ПРИЧИНИ КОМУНІКАТИВНИХ ПОМИЛОК

Мета: поглибити відомості школярів про мовленнєву ситуацію, мовленнєві ролі, наміри мовця і слухача, а також про причини комунікативних помилок; розвивати вміння доцільно обирати мовленнєву тактику й мовні засоби, адекватні характеру мовної ситуації; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення лінгвістичних явищ.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: копії текстів, таблиця «Складові мовленнєвої си-

туації».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання системи практичних завдань

1.Опрацювання таблиці.

2.Робота в міні групах. Розіграйте запропоновані комунікативні ролі, склавши діалоги. Використайте найбільш підходящу мовленнєву тактику.

Роль грізного шефа.

Роль уважного, турботливого чоловіка. Роль ділової людини.

Роль «правильного». Роль жертви.

Роль простака. Роль красуні. Роль романтика.

Визначте, чи це стандартна чи ініціальна (довготривала чи короткочасна) роль.

Назвіть тактику, яку ви використали.

ІІ семестр. Фразеологія як розділ мовознавства	27

3. Коментар учителя.

Слухання — вид мовленнєвої діяльності, активний процес відбору сигналів у комунікації. Це цілеспрямована, організована діяльність людини у комунікації. Елементами слухання

єсприйняття слухом, уважність, розуміння, запам’ятовування (Ф. Бацевич).

Істотною для ефективної взаємодії і розуміння у спілкуванні

є«роль» слухаючого, тобто та поведінка, яка характерна для слухача в процесі прийняття їм інформації. Вона може сприяти кращому розумінню чи заважати йому. Можна охарактеризувати такі ролі «поганих слухачів».

«Симулянт», чи «псевдослухач». Деякі просто симулюють увагу. Вони роблять вигляд, що слухають, дивляться на того, хто говорить, хитають головою на знак згоди, демонструють начебто увагу, а насправді їхні думки витають десь далеко. Причини такої поведінки можуть бути різними — заглибленість у власні турботи, нудьга, бажання підлестити того, хто говорить.

«Залежний слухач». Деякі легко підпадають під вплив і багато в чому залежать від думок, бажань і почуттів інших людей. Часто їхнє відчуття визначаються тією чи іншою ситуацією міжособистісного спілкування. Такі люди бувають настільки поглинені тим, як вони слухають і як реагують на того, хто говорить, що мимоволі упускають суть сказаного. У своєму прагненні отримати від того, хто говорить, позитивну оцінку, вони приділяють увагу не стільки розумінню й змісту почутого, скільки тому, яке враження вони справляють.

«Самозакоханий слухач» — людина, яка хоче, щоб слухали тільки її, і яка не має ні часу, ні бажання слухати іншого.

«Слухач-автор» — людина, яка ніколи не дослуховує співрозмовника до кінця і, щоб заповнити пропущене чи незрозуміле, домислює події чи реакції відповідно до власної логіки чи за власним досвідом.

«Перебивала» — людина, яка перебиває того, хто говорить, оскільки боїться, що потім забуде про те, що хотіла сказати. Якщо ж вона не може висловитися, то її охоплює така тривога, що вона практично не чує того, хто говорить.

«Слухач, занурений у себе» — людина, яка занадто велику увагу під час розмови приділяє собі, думаючи: «Який я маю вигляд: гарний чи поганий? Цікаво, як він мене сприймає — ученим чи дурним?» Такі люди захоплені собою тоді, коли варто було б більше уваги приділити змісту й значенню розмови.

28 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

«Інтелектуал» чи «слухач-логік» — людина, яка сприймає інформацію більше розумом, слухаючи лише те, що вона хоче чути, ніби відкидаючи від себе все інше. Основний її інтерес полягає в раціональній оцінці почутого; цей слухач часто нехтує емоційними та невербальними аспектами поведінки того, хто говорить. У результаті він слухає на другому рівні, сприймаючи тільки слова, а не все повідомлення в цілому. Оцінка сказаного зводиться часто до інтерпретації вербальних тверджень, що іноді призводить до втрати менш очевидного змісту висловлення чи намірів того, хто говорить.

«Слухач-бджола» — людина, яка слухає тільки те, що цікаво і важливо для неї самої. Все інше вона пускає повз вуха, вважаючи неважливим чи неправильним.

«Слухач-жало» — людина, яка тільки й чекає, коли співрозмовник припуститься помилки, щоб сказати йому про це і говорити тільки про це (Н. Бутенко).

4.Робота в міні-групах. Складіть діалоги, де б слухач мав такі ролі.

Слухач-жало. Слухач-перебивала. Слухач-симулянт. Уважний слухач.

5.Колективна робота. Прочитайте тексти. Визначте причини комунікативних помилок.

Текст № 1

—У нас сьогодні неприйомний день!

—О? Що ж там скоїлось? У мене дуже пріятний. Усі яблочкі спродала…

—Необразованість! Не розумієте: у нас сьогодні прийому

нема.

—Якого прийому? Хіба нам в некрути кого отдавати?

—З вами говорити — гороху наїстись! (М. Старицький).

Текст № 2

—До вашої милості, паночку,— зробіть ласку, пустіть Зіньку…

—То есть, как это — сделайте «ласку»?

—Та отож я і кажу: дівка на порі стала, скоро вже й рушники подавати треба…

—Постой, постой, матушка! Это какие же “ручники”? Допустим — замуж, но к чему ты приплела эти свои “ручники”?

Стара вибачливо усміхнулась, немовби це не пан, а дурне дитя бозна-що лепетало, і повчально промовила:

—Не плетуть їх у нас, а тчуть…

ІІ семестр. Фразеологія як розділ мовознавства	29

—Хоть убейте, ничего не понимаю!.. Девка какая-то, старосты почему-то… Так, значит,— замуж, матушка? М-да… А кто же он, этот герой романа? Как его?

—Ні, не за Романа, а за Данила за Бондаренка (Б. Антоненко-

Давидович).

Текст № 3

Через того самоката Посварилися ми з братом, Брат мовчав і я мовчав, А дідусь обох повчав:

—Що це ви розбили глека? Так до бійки недалеко! Братик, плачучи, сказав:

—Глека я не розбивав!

(Г. Бойко)

Текст № 4

До польського бізнесмена завітав його російський колега з донькою. Поки батьки гомоніли про справи бізнесу, доньок бізнесменів залишили насамоті. Донька хазяїв хотіла зробити гості комплімент, порівнявши її обличчя з «красною ружею», тобто червоною трояндою. Натомість росіянка зрозуміла ці слова як образу — вона мала певність, що її обличчя польська ровесниця назвала «красной рожей», тобто червоною пикою. Вона розплакалася й кинулася скаржитися батькові; хоча помилку було пояснено, все ж атмосферу зустрічі було зіпсовано (З посібника).

Текст № 5

— Здрастуй, Толю!

Я подивився на цю жінку. Їй не сподобалося моє здивування.

—Толю…

—Я не Толя.

—А хто ж ти тоді? <…>

—Я Сергій (Б. Жолдак).

Текст № 6

Дядя Варфоломій хвилюється:

— Софістика! Софістика!

А Христина, що випадково зайшла сюди, каже:

—А ти б чого хотів?

—Як чого?

—Якого хвістика?

Христина — сива бабуся й мудрих слів не розуміє (М. Хвильовий).

30 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Текст № 7

…шановний пане Криленко. Я, бачите, заздрю цим гомункулам. Крім того, я думаю,— і Сердюк взяв зовсім професорський тон,— оскільки наша сучасність характеризується проблемами вищого порядку… Ви мене, очевидно, розумієте?

— На жаль, ні,— вже трохи різко кинув Криленко, роздратований цим тоном співбесідника… (М. Хвильовий).

6.Прочитайте. Чи можна ситуацію, про яку йдеться в тексті, вважати комунікативною помилкою? Визначте мовленнєві тактики, ролі мовця та слухача.

ОТ ТОБІ Й ДІД Вихідний день у музеї. А директор, академік Дмитро Івано-

вич Яворницький, завжди приходив, щоб глянути хазяйським оком, чи все там гаразд.

Оглянувши цього разу музей, він чорним ходом вийшов у двір і присів на стільці біля ґанку. Скромно одягнений, з ціпком у руках, сивоусий у шапці, він був схожий на сторожа.

Скрипнула хвіртка. У двір музею ввійшли дві літні жінки.

—От не пощастило! За кільки років приїхали в музей, а він, як на те, вихідний. Може, ви дідусю, якось тишком-нишком провели б нас? Ми вам віддячимо.

Дмитро Іванович усміхнувся в довгі вуса, а потім швидко ввійшов у роль діда-сторожа й сказав:

—Воно трохи й незручно. Як наскочить начальство, так влетить мені, перепаде й вам.

—А ви не бійтесь начальства: у вихідний день воно сидить вдома. Чого б то воно сюди зараз прийшло?

У цей час одна з жінок дістала гаманця, пошукала в ньому

йвитягла монету:

—Візьміть, дідусю, тридцять копійок вам на чай, візьміть. Дмитро Іванович, приховуючи усмішку, сказав:

—Та я ж ще нічого для вас не зробив, а ви вже й на чай. Це вже там, пізніше. Ну, ходімо зі мною, проведу вже вас у музей.

Дві години водив їх «дід», давав пояснення, як звичайно, цікаво, дохідливо й з жартами.

—А звідки ви все це знаєте?

—Та давненько тут служу: наслухався, надивився та й запам’ятав собі, що воно й до чого.

—Добре ви пояснюєте, все у вас до ладу. А скажіть, це ж тут працює професор Яворницький?

—Тут.

ІІ семестр. Фразеологія як розділ мовознавства	31

—А як би це його побачити? Він буває в музеї?

—Щодня буває. От він перед вами й зараз.

Жінки переглянулись, зніяковіли, почервоніли й розгубилися вкрай. Одна з них шепнула другій: «А ми ж на чай наобіцяли! Кому? Яворницькому!» А потім схвильовано до Дмитра Івановича: «Ви нам пробачте нашу необачність. Щиро, від усієї душі, дякуємо вам за те, що поводили нас по музею».

Жінки попрощалися і, виходячи з подвір’я музею, промовили, зачудовано хитаючи головами: «От тобі й дід…» (І. Шаповал).

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Складіть діалог, використовуючи різні мовленнєві тактики.

Додаток

«Складові мовленнєвої ситуації»

	Назва	Визначення		Види
		Конкретна ситуація
	ситуація	спілкування, в яку
		входять партнери
		по комунікації і яка
		спонукає її учасни-
	Мовленнєва	ків до міжособистіс-
		ної взаємодії, визначає
		мовленнєву пове-
		дінку, способи реалі-
		зації комунікативного
		наміру (стратегію, так-
		тику тощо)
		Відносно постійна,	Стандартна комунікативнароль	Це комунікативна пове-
	Мовленнєвароль	внутрішньо зв’язана		дінка людини, прийнята
		і очікувана іншими		в суспільстві для відповід-
		система комуніка-		ної соціальної ролі й си-
		тивних (мовленнє-		туації. Наприклад, від-
		вих) вчинків індивіда,		повідної комунікативної
		значною мірою визна-		поведінки очікують від учи-
		чена його соціальним		теля, батька, підлеглого,
		статусом, віковими		учня тощо
		та іншими чинниками

32 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

	Назва	Визначення		Види
				Це той образ, який людина
				свідомо створює в спілку-
			роль	ванні для досягнення пев-
				ної мети; те, що вона вирі-
			комунікативна	шила вдавати в конкретній
				вимогливий, «крутий»)
				ситуації спілкування, пере-
				слідуючи певну предметну
				мету. Ініціативна комуні-
				кативна роль може бути
				короткотривалою (прохач,
			Ініціальна	і довготривалою (борець
				за справедливість, роман-
				тик, світська дама, народний
				захисник).
				Довготривалу ініціальну
				комунікативну роль назива-
				ють іміджем людини
		Сукупність прийомів	Раптовість — використання
		і методів реалізації	в мовленні невідомої слухачам
		комунікативної стра-	інформації
		тегії, визначена лінія
			Провокація — на короткий час
		мовленнєвої поведінки
			викликається реакція незгоди
		на певному етапі кому-
			з інформацією, яка подається для
		нікативної взаємодії,
			використання цього часу з метою
		спрямованої на одер-
	тактика		підготовки слухачів до конструк-
		жання бажаного
			тивних висновків
		ефекту чи запобігання
			Апеляція до авторитетів
		ефекту небажаного.
	Мовленнєва	Тактики формують	(з метою підтримки власної пози-
		оцінку, радість, горе,	Залучення елемента неформаль-
		складові діалогу, гру-	ції дається посилання на автори-
		пуючи і чергуючи	тет слухача, відомих учених, діячів
		відтінки розмови —	культури)
		сумнів тощо. Напри-	ності (враховуючи предмет
		клад, при відмові від
			мовлення, розповісти слуха-
		виконання прохання,
			чам, партнеру про свої помилки
		можуть бути такі так-
			і наслідки; це дає змогу подолати
		тики:
			стриманість, формує атмосферу
		1) видати себе
			довіри)
		за некомпетентну
		людину;

ІІ семестр. Фразеологія як розділ мовознавства				33
Назва		Визначення	Види
		2) послатись на немож-	Гумор — наводяться смішні, пара-
		ливість виконання про-	доксальні приклади, розповіда-
		хання саме в цей час;	ються веселі історії тощо; це допо-
		3) ухилитись від відпо-	магає створити невимушену
		віді, не обіцяти нічого	атмосферу
		конкретного;
			Чорне опонування — партнеру
		4) дати зрозуміти, що
		ви не бажаєте викону-	по спілкуванню ставлять декілька
		вати прохання	запитань, щоб на жодне з них він
			не зміг відповісти
Мовленнєвий	намір	Бажання, устремління
		адресанта (осмислене
		чи інтуїтивне), яке
		визначає внутрішню
		програму мовлення
		і спосіб втілення цієї
		програми
		Недосягнення адресан-	Створення адресантом недореч-
		том комунікативної	них і несвоєчасних комунікатив-
		мети; відсутність вза-	них актів
		єморозуміння і згоди
помилкаКомунікативна			Помилковість адресації комуніка-
		між учасниками спіл-
	девіація)(невдача,		тивного акту, пов’язана з невра-
		кування
			хуванням фізичного стану адре-
			сата, розбіжністю світоглядних
			орієнтацій адресанта і адресата,
			неврахуванням ерудиції, обізна-
			ності адресата, різною менталь-
			ністю тощо
			Недотримання елементарних
			правил ввічливості
			Неправильно обрана тональність
			спілкування
			Неправильні вербальні сигнали

34 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Урок № 71 БАГАТОЗНАЧНІСТЬ, СИНОНІМІЯ, АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

Мета: поглибити знання учнів про багатозначність, синонімію та антонімію фразеологічних одиниць; розвивати вміння добирати фразеологічні синоніми, антоніми, розрізняти фразеологічні омоніми; вдосконалювати навички роботи з фразеологічними словниками й довідниками; виховувати інтерес до лінгвістичних явищ.

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок. Обладнання: фразеологічний словник.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Пригадайте, що таке багатозначність.

Чим багатозначні слова відрізняються від омонімічних? Що таке синоніми, антоніми?

IV. Формування практичних умінь та навичок

1.Установіть семантику багатозначних фразеологізмів. Складіть із ними речення.

Як муха в окропі; зводити кінці з кінцями; ні живий, ні мертвий; крутити голову; всипати березової каші; на кожному кроці.

2.Прочитайте. Знайдіть речення, в яких є фразеологізми із значенням «багато».

1. Таких «землячків» по всьому світу видимо-невидимо, хоч греблю ними гати (Р. Чумак). 2. В мене роботи не по шию, а просто

зголовою! (І. Нечуй-Левицький). 3. А Кирило знав своє: до сьомого поту залізо кував і так ростив дітей (М. Стельмах). 4. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити… (М. Коцюбинський). 5. Тільки поласяться усі домашні на Созоренка: в нього грошей кури не клюють (М. Стельмах).

Поміркуйте, чи можна вжити ці фразеологізми один замість іншого в наведених реченнях.

ІІ семестр. Фразеологія як розділ мовознавства	35

3.Доберіть до поданих фразеологізмів слова-синоніми, поясніть відмінність у їхньому змісті. За потреби скористайтеся словником.

Від серця одлягло; не з полохливого десятка; доки рак свисне; водити за ніс; як риба у воді; взяти в шори; вивести на чисту воду; збити з пантелику; зірвати маску; ні в тин, ні в ворота; оком не моргнути; бісики пускати.

4.До наведених фразеологізмів доберіть фразеологізми-синоні- ми і вільні синонімічні сполучення слів.

Зразок. Товкти воду в ступі — переливати з пустого в порожнє, носити воду решетом — щось марно робити.

Ляси точити; голці впасти ніде; ні риба, ні м’ясо; про людське око; підливати масла в огонь; давати перцю; носа повісити;

івухом не вести.

5.Прочитайте речення. До кожного фразеологізму підберіть відповідне йому синонімічне слово.

1.Степану Онуфрійовичу враз відібрало мову (Ю. Збанацький). 2. Якщо не голосом, то очима, обличчям зараз виведе свого благодійника на чисту воду (М. Колесников). 3. І треба ж так статися: село… по сусідству з Яремівкою! Рукою подати. 4. Ліда старається, тільки голка в руках — блись, блись. А Остапенки ні за холодну воду (З тв. В. Терена).

6.Прочитайте. Установіть значення фразеологізмів. Доберіть до них фразеологізми-антоніми. З двома-трьома антонімічними парами складіть речення.

Дерти носа; світити ребрами; входити в колію; почервоніти як рак; водити за ніс; як кішка з собакою; звалитися на плечі; кіт наплакав.

7. Які з поданих виразів ви дібрали б до теми «Антоніми»?

Голодний ситого, а ситий голодного не розуміє; грати першу скрипку; путатися у хвості; від «а» до «я»; іти з миром; іти

звійною; викинути з голови; зарубати на носі; відплив від одного берега, та до другого не пристав; землі під ногами не чує; від світанку до смеркання; гора звалилася з плечей; камінь скотився

здуші; носить камінь за пазухою.

8.При вивченні якої теми — «Синоніми», «Антоніми», «Омоніми» — ви могли б скористатися наведеними реченнями?

36Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

1.Лебедям підрізали крила — мускулисті руки-вітрила,— в небеса дорогу закрили, по каналу плавать пустили (М. Чернявський). 2. Він [Дмитрик] давно згубив свого картузика, кілька разів падав на слизькій дорозі… (М. Коцюбинський). 3. На пісок полетів здоровий осетер і почав гнуть спину підковою… (І. Нечуй- Левицький). 4. Тільки птаство кара жорстоко — з гнізд насиджених проганя (М. Чернявський). 5. Йому хочеться пригорнутися до матінки… поцілувати ту руку, що не раз пестливо гладила його по головці (М. Коцюбинський).

9.Запишіть подані фразеологізми, розмежувавши їх на фразеологічні одиниці й омонімічні вільні словосполучення. Які з наведених прикладів можуть у різних контекстах виступати то як фразеологічні, то як вільні?

Дуба дати; пекти раків; намилити шию; біла ворона; велике цабе; собака на сіні; намилити руки; білий папуга; варити раків; взяти за руку; взяти за горло; кури не несуться; хліба дати; собака в будці; велике поле; кури не клюють.

10.Користуючись словниками, знайдіть п’ять прикладів фразе- ологізмів-омонімів.

V. Підсумки уроку

Дайте відповіді на питання.

Які синоніми називаються фразеологічними? Наведіть приклади.

Які особливості фразеологічних синонімів порівняно із сино- німами-словами ви можете назвати?

У чому полягає відмінність слів-омонімів від омонімів-фра- зеологізмів?

Наведіть приклади багатозначних фразеологізмів.

Як ви гадаєте, для чого в мові вживають антонімічні фразеологічні одиниці?

VI. Домашнє завдання

Випишіть з фразеологічних словників 5-ть багатозначних фразеологізмів. Подумайте, який з виразів є первинним, а який — вторинним. Свою думку обґрунтуйте.

ІІ семестр. Фразеологія як розділ мовознавства	37

Урок № 72 ФРАЗЕОЛОГІЯ РІЗНИХ СТИЛІВ МОВЛЕННЯ: ХУДОЖНЯ,

НАУКОВА, ПУБЛІЦИСТИЧНА, ОФІЦІЙНО-ДІЛОВА. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ТВОРАХ ВИДАТНИХ ПИСЬМЕННИКІВ.

УЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ В РІЗНИХ СТИЛЯХ

Мета: поглибити відомості десятикласників про фразеологію різних стилів мовлення; розвивати комунікативні вміння доречно й правильно використовувати фразеологізми в мовленні з урахуванням їх стилістичних параметрів і контексту; складати діалоги, використовуючи фразеологічні одиниці; визначати роль, функції використання фразеологізмів у текстах різних стилів; виховувати повагу до фразеологічного багатства рідної мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок. Обладнання: копії текстів, фразеологічний словник, картки із

завданням для роботи в групах.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання системи практичних завдань

1.Прочитайте текст. Підготуйте усне повідомлення на тему «Фразеологія різних стилів мовлення», використавши наведений лінгвістичний матеріал.

Фразеологізми мають чітко виражене стильове призначення. Кожен стиль мовлення послуговується значним запасом фразеологізмів. Стильове використання фразеологізму залежить насамперед від наявності чи відсутності емоційного забарвлення.

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються у всіх стилях мовлення. Наприклад, вогнище культури, посіяти іскру.

Емоційно забарвлені фразеологізми використовуються у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. Наприклад,

мокра курка — зневажливе забарвлення; важка артилерія —

іронічний відтінок.

38 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Стилістичні функції фразеологізмів залежать і від джерел походження. На цій підставі вони поділяються на розмовнопобутові, народнопоетичні і книжні.

Розмовно-побутові фразеологічні звороти використовуються насамперед у розмовному і художньому стилях, рідше — в публіцистичному. Вони мають емоційно-експресивне забарвлення і є засобом підсилення, увиразнення думки. Їм властивий побутовий характер, певна вільність, інтимність, яскрава позитивна чи негативна оцінка. Наприклад: голодній курці просо на думці;

утерти носа; без задніх ніг.

Народнопоетичні фразеологізми — це вирази, що виникли на фольклорній основі (сталі епітети, порівняння, метафори, тавтологічні звороти, синекдохи, примовки, каламбури тощо) і поширені як в розмовному, так і в художньому стилях. Наприклад: 1. На камені на білому там стояла темная темниця (Т. Шевченко). 2. Їде козак молодий, під ним кінь вороний (Нар. творчість).

Книжні фразеологізми виникли на писемній основі і використовуються в книжних стилях. Це сталі словесні формули ділових документів (договірні сторони, доповідна записка), крилаті вислови (олімпійський спокій, ахіллесова п’ята, лебедина пісня) і афоризми («Очі дружби рідко помиляються» — Вольтер), термінологічні словосполучення (адамове яблуко, північне сяйво,

неповне речення, юридична особа).

У публіцистичних і художніх текстах фразеологізми іноді видозмінюються (трансформуються), що служить засобом експресії, створення каламбурів тощо. Наприклад: 1. Як бути — ось у чім питання. 2. Пасажир — це звучить гордо (З газет).

Фразеологізми збагачують наше мовлення, але використовувати їх треба правильно й доречно (З підручника).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1.Випишіть із фразеологічного словника вирази з ремарками

поет., ірон., зневажл.

2.У поданих реченнях підкресліть фразеологізми, визначте їхню синтаксичну і стилістичну функції.

1.Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? (М. Коцюбинський). 2. Щасти ж вам і не забувайте про свою альма-матер (О. Гончар). 3. Життєва логіка і сила любові мусять узяти вгору над химерами долі (І. Вільде). 4. Німецький

ІІ семестр. Фразеологія як розділ мовознавства	39

поліцай, який стояв на виході з табору, був стріляний горобець (Ю. Яновський). 5. Груші були здорові і дорого коштували на ярмарку. Тут уже пахло карбованцями (І. Нечуй-Левицький). 6. Столиця України — Київ. Виконує обов’язки «матері городов руських» (Остап Вишня). 7. Не дайте ворогам ні хліба, ні м’яса, гоніть їх з своїх дворів в три шиї (Д. Бедзик).

3. Розмежуйте фразеологічні одиниці за стильовими ознаками.

Медовий місяць; притча во язицех; облизня спіймати; азбучна істина; обіцяти золоті гори; в сорочці народитися; до чорта в зуби; гора з плечей звалилась; герой нашого часу; рота роззявити; камінь спотикання.

4.Складіть та розіграйте діалоги в групах.

Група 1

Уявіть себе командою тележурналістів. Підготуйте політичний огляд для телепередачі, в якому були б ужиті фразеологізми різних типів.

Група 2

Уявіть, що ви є радіоведучим, якому потрібно провести прямий ефір передачі на моральну тему. Побудуйте розмову ведучого з гостями та слухачами таким чином, щоб у діалозі були вжиті фразеологізми різних типів.

5.Виправте помилки у вживанні фразеологізмів.

1. Мишко зробив з мухи слона та й пішов додому. 2. Катря похнюпила голову і мовчала як рибонька об лід. 3. Від радості

унього очі на лоба лізуть. 4. Затріщала крига і почувся голос волаючого в пустелі. 5. Пішов Омелько свататися до Марусі,

а та дала йому гарбуза на кашу. 6. Закопав Тарас свій талант

уземлю і пішов служити козачком до пана (З підручника).

6.Робота в групах.

Група 1

Пригадайте і запишіть приказки та прислів’я про дружбу.

Група 2

Пригадайте і запишіть приказки та прислів’я про моральні цінності.

Група 3

Пригадайте і запишіть приказки та прислів’я про користь праці та знання.

40 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

Нерідко прислів’я та приказки виступають заголовками художніх творів.

Наприклад, «За двома зайцями» (М. Старицький), «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» (М. Кропивницький), «Кров людська — не водиця» (М. Стельмах).

Складіть твір, заголовком якого б стало одне з прислів’їв: «Вченому світ, а невченому тьма», «Гірко зароби, а солодко

з’їж», «Праця чоловіка годує, а лінь марнує».

Урок № 73 ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З ПРОФЕСІЙНОЇ МОВИ, МОВНІ КЛІШЕ, ШТАМПИ

Мета: продовжувати вдосконалювати знання школярів про фразеологізми, зокрема про фразеологічні одиниці, які вживаються в мові різних професій; розвивати вміння розпізнавати в текстах мовні кліше та штампи, звертати увагу на доцільність використання цих словесних форм, редагувати речення з мовними штампами; виховувати пізнавальний інтерес до лінгвістичних явищ.

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок. Обладнання: копії текстів, фразеологічний словник.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Наведіть кілька прикладів уживання фразеологізмів у професійній мові.

Пригадайте, що таке мовні кліше та мовні штампи. Чи є словесні штампи позитивним явищем? Чому? Коли вживання мовних кліше є виправданим?

ІІ семестр. Фразеологія як розділ мовознавства	41

ІV. Засвоєння матеріалу

1.Запишіть фразеологізми в такому порядку: мисливські; спортивні; морські; кравецькі; рибальські; авіаторські; акторські.

Грати першу роль; спіймати на вудку; стріляна птиця; плести сіті; виходити на фінішну пряму; чисте небо; сходити зі сцени; сісти на колесо; як з голочки; підняти завісу; сідати на мілину; вимушена посадка; білими нитками шитий; удар нижче пояса; на всіх парусах; на слід натрапити; пошитися в дурні; по всіх швах; сліди замітати; мертвий штиль; хід конем; покласти на обидві лопатки; розмотати клубок.

Наведіть кілька фразеологізмів, пов’язаних з військовою справою.

2.Прочитайте словесні штампи, які міцно утвердилися в мові засобів масової інформації. З’ясуйте їх значення. Поміркуйте, чи доцільним є вживання цих виразів. Свою думку обґрунтуйте.

Люди в білих халатах; працювати на педагогічній ниві; чорне золото; рідке золото; піддати різкій критиці; висвітлити цілий комплекс проблем; набула гостроти ситуація; становити значний інтерес, набути широкого розмаху; активна підтримка громадськості.

3.Ознайомтеся з думками А. Бортняка щодо доцільності вживання мовних штампів. Чи погоджуєтесь ви з висловленими думками? Поміркуйте, чим мовні штампи відрізняються від фразеологізмів? Чому ми не говоримо про фразеологічні одиниці як про штамповані вирази?

ІНЕРЦІЯ ШТАМПІВ Кровні родичі канцеляризмів — штамповані слова та вирази.

На численних нарадах, засіданнях, пленумах, з’їздах епохи бурхливих і тривалих оплесків ми діловито засинали на словах «Ідучи назустріч…» і бадьоро прокидалися під шаманське закликання «Товариші! Дозвольте запевнити…»

Штамп, на відміну від канцелярського родича, що ніколи й не був творчою знахідкою,— це колись справді живий і подекуди навіть цілком вдалий вираз, від надуживання стертий, вивітрений, обридлий. Давній-прадавній наш предок, котрий першим сказав: «Сонечко усміхається», був геніальним поетом, бо зумів так абстрактно-метафорично передати і сприйняття природи,