Sljunina_usi_mova_prof_fil_10k_2.pdf-1350028460

122 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

ВМолоді дерева, особливо дуби. Г Молоді дерева, особливо ясени.

4.Чим прийнято прикрашати свої оселі на П’ятидесятницю? А Осикою.

Б Чебрецем, материнкою, лепехою.

ВРізнотрав’ям та гілками дерев.

ГГілками різних дерев.

5.У який день на Зелені свята збирали росу, якою лікували хворі очі?

А У понеділок.

Б У п’ятницю.

В У суботу.

ГУ неділю.

6.Чому з осики не будували хат? А Щоб дерево не всохло.

Б Щоб не грішити.

В Щоб гроза не влучила.

ГБо поряд з осиками жили русалки, мавки та потерчата.

7.Чим приправляли в кутках подвір’я, щоб відьми не заходили?

А Чебрецем, материнкою. Б Бадиллям лепехи.

В Гіллям осики.

ГПолином.

8.Яке дерево називається грішним?

А Осика.

Б Дуб. В Ясен.

ГЛипа.

9.У якому регіоні на Зелені свята є звичай просити вибачення у старших і найменших членів родини?

А На Слобожанщині.

Б У Карпатах.

В У Криму.

ГУ Росії.

10.Як називалися живі джерела? А Животоками.

Б Святою водою. В Криницями.

ГБезоднями.

ІІ семестр. Українська морфологія як розділ мовознавства		123
11. Чому Трійцю називають Зеленими святами?
А Бо в цей період квітнуть поля.
Б	Бо люди прикрашають свої оселі зеленню.
В	Бо в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню.

ГБо зелений — це барва відновлення життя і зростання.

12.Чому молодь остерігалася ходити полями на Зелені свята?

А Бо боялися русалок.

Б Бо боялися заблукати.

В Бо в ці дні не можна працювати.

ГБо боялися душ-лад.

13.Де, згідно з народними уявленнями, переважно селилися водяники та інша нечиста сила?

А У живих джерелах. Б У лісах.

В Поблизу очерету.

ГПоблизу млинів.

14.Який практичний зміст мала обрядодія ушанування водяників, русалок та інших міфічних істот?

А Очищення лісів, полів.

Б Очищення ставків, річок.

В Влаштування гарного обіду.

ГНіякого.

15.Назвіть усі можливі назви Зелених свят. Укажіть, які з них — християнські, а які — язичницькі? (2 бала).

16.Назвіть основні гіпотези походження назви свята. Яка ваша думка щодо походження назви свята? (3 бала).

Варіант 2 (за кожну правильну відповідь на запитання 1–14–0,5 бала)

1.Коли починалися зелені свята?

А У п’ятницю.

БУ суботу. В У неділю.

Г У понеділок.

2.Чому Зелену неділю називають ще П’ятидесятницею? А Бо це п’ятдесятий день після Різдва.

ББо це п’ятдесятий день після Великодня.

В Бо це свято святкується протягом п’ятдесяти днів.

Г Бо це п’ятдесята неділя після Великодня.

3.Скільки днів святкується Трійця у християнській церковній традиції?

124 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

АСім.

Б Шість.

В Три.

Г Один.

4.З якого дерева не будували хати?

АЗ дуба.

БЗ граба. В З клена.

Г З осики.

5.Чому молодь на Зелені свята остерігалася ходити по полях? А Через страх перед водяниками.

БЧерез страх перед русалками.

ВЧерез страх перед душами-ладами. Г Через страх перед мольфарами.

6.Для чого жінки ходили вдосвіта в ліс у п’ятницю? А Щоб поворожити.

Б Щоб заготувати лікарські трави.

ВЩоб нарвати трав для прикраси будинку.

ГЩоб умилостивити лісних духів.

7.Як використовували дівчата віночки з квітів, сплетені на Зелені свята?

А Для ворожіння.

Б Як весільні віночки.

В Як обереги від душ-лад.

ГЯк обереги від русалок.

8.Коли люди прикрашали будинок зеленню? А У неділю.

Б У п’ятницю.

В Протягом усього тижня.

ГУ суботу.

9.Як ворожили дівчата на зелені свята? А Стрибали через вогнище.

Б Плели віночки.

В Пускали віночки за водою.

ГХодили в ліс і запитували про свою долю у лісних духів.

10.Покровителем кого був очеретяний? А Русалок.

Б Мавок.

В Потерчат.

ГВодяників.

ІІ семестр. Українська морфологія як розділ мовознавства	125

11.Які джерела вважалися живими?

АТі, які освячені християнськими священиками.

Б Ті, які ніколи не замерзають.

В Ті, в яких живуть водяники та русалки.

Г Усі річки та ставки з водою, яку можна пити.

12.Як називається гілля й молоді деревця, зрубані для оздоблення двору й хати?

АКлечанням.

БЗеленою оздобою. В Цілющою силою. Г П’ятидесятницею.

13.Як називаються душі, які не чинять наруг і вважаються добрими?

А Душі-лади.

БМавки.

ВРусалки. Г Потерчата.

14.Які дерева особливо шанувалися дайбожичами?

А Літні дерева, особливо дуби.

Б Літні дерева, особливо осика.

ВМолоді дерева, особливо дуби.

Г Молоді дерева, особливо ясени.

15.Назвіть усі можливі назви Зелених свят. Укажіть, які з них — християнські, а які — язичницькі? (2 бала).

16.Назвіть основні гіпотези походження назви свята. Яка ваша думка щодо походження назви свята? (3 бала).

VІІ. Підсумки уроку VІІІ. Домашнє завдання

Складіть твір у публіцистичному стилі про одне з українських свят.

126 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

Урок № 91 ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ.

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВ. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА

Мета: розширити знання учнів про іменник як самостійну частину мови, подати відомості про граматичні категорії іменника та лексико-граматичні розряди іменників; формувати комунікативні вміння доцільно та правильно використовувати іменники в усному та писемному мовленні; за допомогою дидактичного матеріалу виховувати повагу до культури рідного народу.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. Обладнання: копії текстів, таблиця «Лексико-граматичні роз-

ряди іменників», таблиця «Граматичні категорії іменника».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Дайте відповіді на питання.

Пригадайте, яка частина мови називається іменником?

Як називаються іменники, що відповідають на питання хто? Наведіть приклади.

Як називаються іменники, що відповідають на питання що? Наведіть приклади.

У чому полягає відмінність між власними та загальними назвами?

Що таке конкретні та абстрактні іменники?

2.Робота в групах. Кожна група має проаналізувати одне речення за такою схемою:

ІІ семестр. Самостійні частини мови	127

назвіть частини мови, які входять у речення; скільки іменників у реченні; скільки іменників — назв істот і неістот; скільки власних і загальних назв;

скільки конкретних і абстрактних іменників.

1. Дід Максим привезе внучку Орисю до бабусі Марусі машиною «Таврія» з міста Херсона у село Клини. 2. З міста Львова на канікули приїхала поїздом у Крим до Чорного моря студентка Львівського університету Марія Крячко (З підручника).

3.З’ясуйте особливості іменників порівняно з іншими частинами мови. Уведіть подані іменники в речення, визначте їх синтаксичні функції.

Сум, мрія, двійка, самотність, покарання, висота.

ІV. Формування практичних умінь і навичок

1.Доповніть таблицю «Лексико-граматичні розряди іменників» власними прикладами.

Лексико-граматичні розряди іменників

Основні характеристики

Приклади

Власні — загальні назви Назви істот — неістот

Конкретне — абстрактне значення Збірні, речовинні, одиничні іменники

2.Розподільчий диктант. Запишіть групами іменники: з абстрактним значенням; з конкретним значенням.

Урок, рослина, актриса, надія, перемога, небо, мрія, стихія, біб, мураха, любов, життя, світанок, масло, гордість, мир, пшениця, день, повітря, зірка, любов, політика, дочка, полум’я, соловей, культура, вода, молоко, краса, чайка, кущ, ріка, лід, книга, характер, вогник, совість, сік, людина, комета, туман, мужність, лікар, ідеалізм, морква, вікно.

Укажіть, коли іменники з конкретним значенням можуть уживатися в абстрактному значенні, і навпаки. Наприклад, дорога до села (конкретне значення) — дорога в життя (абстрактне). Складіть речення з такими словами.

3.Прочитайте. Випишіть з тексту іменники, що є назвами істот; назвами неістот.

Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі

йпрабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа, як підтримувалася

128 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

спадкоємність народних традицій, як збереглись вони упродовж віків. А починалось опанування пісенними скарбами народу, прилучення до його обрядів, уявлень, вірувань з дитинства. Так, скажімо, поряд з «дорослими» є суто дитячі колядки та щедрівки, веснянки, русальні пісні. А в закличках і примовках, з якими діти зверталися до дощу, сонця, вітру, комах, рослин — сліди віри давньої людини у магічну силу слова й дії. Немало дитячих пісень, приспівок та віршиків зазнало їх власного творчого втручання, адже у дітей специфічне почуття смішного, особлива фантазія. Тут тварини, птахи, комахи сіють, жнуть, косять, прядуть, тчуть. Тож пісня ще раз нагадувала дитині про працю — основу життя. Були й такі, що допомагали випросити щось у товариша, налагодити стосунки після сварки, висміяти хвалька, дошкулити комусь (В. Довженок).

Складіть діалог за порушеною в тексті темою, використовуючи збірні іменники.

4. Вибірковий диктант. Запишіть лише речовинні іменники.

Молоко, вода, пісок, крига, поле, Рим, карти, жито, пшениця, ріки, шахтар, учні, кохання, мука, камінь, сніг, юність, ручка, Петро, стіл, стихія, зима.

5.Знайдіть у реченнях іменники. Охарактеризуйте їх: конкретні, абстрактні, назви істот чи неістот, збірні чи речовинні.

1. Як добрий чорний хліб для їжі і як прозірна дзвонкова вода для пиття, так нам потрібне пристрасне, вихоплене з-під громів

із-під самого сонця, слово, зіткане з мужності й ніжності, з перехресних тривог і хрещатого цвіту надій (М. Стельмах). 2. Цього року добре зійшла озимина. Городина погано росте на солонцях. На базарі повно винограду й садовини (З посібника). 3. В землі віки лежала мова і врешті вибилась на світ. О мово, ноче колискова! Прийми мій радісний привіт. Навік пройшла пора безславна (О. Олесь). 4. Малеча танцювала на майданчику (З посібника). 5. Мрію я зібрать слова-жарини, з них вінок сплести трудівнику, воїну, що долю для людини виборов у непогідь важку. Мрію я словами відмикати людське серце (Л. Забашта).

6.З’ясуйте, які значення (лексичні чи граматичні) змінюються в іменниках при чергуванні звуків.

День — дня, віра — довір’я, річ — речі, пшоно — пшениця, робота — робітник, людина — людство, надія — Надія, лев — левиця, хлопець — хлопці, мрія — мрійливість — мрії, загін — погоня, море — в морі.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	129

7.Подумайте, чим відрізняються лексико-граматичні розряди іменників від суто граматичних категорій? Пригадайте, які граматичні категорії притаманні іменнику як частині мови? Перевірте себе за таблицею.

Граматичні категорії іменника

	Граматичні категорії іменників				Приклади
		Чоловічий			Столяр, орел, шлях
		Жіночий			Дівчина, ластівка,
					хмара
		Середній			Дитя, курча, небо
	Рід	Іменники		Виражені	Професор, інженер, лау-
		спільного		формою чоло-	реат
		роду		вічого роду
				Виражені	Сирота, нахаба, бідо-
				формою жіно-	лаха
				чого роду
		Однина			Дерево, думка, воїн
	Число — гра-
		Множина			Дерева, думки, воїни
	матична кате-
		Тільки однина: збірні,			Людство, малеча,
	горія, яка
		деякі речовинні імен-			масло, радість, Київ,
	виявляється
		ники, абстрактні поняття,			Дніпро, Іван
	у протистав-
		більшість власних назв
	ленні значень
	однини і мно-	Тільки множина			Розкопки, пахощі,
	жини				радощі, дріжджі, Суми,
					Черкаси
	Відмінок —	Прямі		Називний
	категорія, що			Кличний
	виражає відно-
				Родовий
	шення іменни-
				Давальний
	ків до інших
	членів речення
		Непрямі		Знахідний
	і тим вказує
				Орудний
	його синтак-
	сичну функцію			Місцевий

8.Поставте наведені назви істот та неістот у форми називного та знахідного відмінків однини і множини. Простежте зміни, що відбулися. Назвіть граматичні ознаки, якими розрізняються назви істот / неістот.

130 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Змій, грім, метелик, програміст, синь, дощ, п’ятірка, Марійка, курча, тополя, народ, брат, товариш, колодязь, хустка, вікно, роман.

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

Напишіть твір про естетику родинних та календарних обрядів в Україні. Позначте у своєму тексті олівцем конкретні / абстрактні іменники, назви істот / неістот, збірні / речовинні поняття, власні / загальні назви.

Урок № 92 КАТЕГОРІЯ ЧИСЛА, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ТА ГРАМАТИЧНІ

ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ. ІМЕННИКИ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ В ОБОХ ЧИСЛОВИХ ФОРМАХ, МАЮТЬ ЛИШЕ ФОРМУ ОДНИНИ АБО МНОЖИНИ.

СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ЧИСЛА ІМЕННИКІВ

Мета: розширити відомості десятикласників про категорію числа іменників та граматичні засоби її вираження; формувати вміння визначати іменники, що вживаються тільки в однині чи тільки в множині, правильно та доречно вживати їх у мовленні; удосконалювати вміння доводити свою думку; за допомогою дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити багатство граматичної будови української мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, таблиця «Граматична категорія числа іменників».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Засвоєння нових знань

1.Прочитайте текст та знайдіть відповіді на питання.

Що відображає категорія числа іменників?

У протиставленні яких форм реалізується категорія числа?

ІІ семестр. Самостійні частини мови	131

Чи словозмінна категорія числа?

Чи належить наголос до засобів вираження категорії числа? На які групи за наявністю числа поділяються іменники? Чи може іменник малеча мати форму множини?

Чи може іменник люди мати форму однини?

Категорія числа, як і категорія роду, є основною категорією в системі словотвору і словозміни іменників. Вона вказує на кількісний вияв того, що позначається самим іменником.

За значенням і формою в українській мові розрізняються два числа: однина і множина.

Однина може означати один предмет з ряду однорідних: завод, місто; множина вказує на роздільну множинність однорідних предметів: заводи, міста.

Однина може мати й інше значення: означати єдність, сукупність предметів як неподільне ціле, мати збірне, речовинне або абстрактне значення: селянство, листя; краса, радість; молоко, сіль. У таких іменниках форми множини або відсутні, або виникають, коли треба вказати на розгалужену множинність предметів з вищеназваними значеннями. Отже, поняття множинності не слід змішувати з поняттям сукупності або збірності.

Множина також може мати інше значення: може означати складні предмети (зябра, буси), парні предмети, складні дії (вибори), складні маси, речовини (консерви) та ін. У таких іменниках значення роздільної множинності поєднується із збірним, речовинним або абстрактним значенням.

З граматичного погляду категорія числа в українській мові характеризується:

а) системою відмінкових закінчень, окремих для однини і окремих для множини: однина — завод, заводу, заводові, заводом; множина — заводи, заводів, заводам, заводами;

б) відмінностями словотворчої структури співвідносних основ: основа іменників громадянин, киянин, вжитих у формі множини, втрачає суфікс -ин, який має значення одиничності (громадяни, кияни).

Іменники залежно від наявності в них тих або інших форм числа поділяються на три групи:

іменники, що вживаються як в однині, так і в множині; іменники, що вживаються тільки в однині; іменники, що вживаються тільки в множині.

Іменники, що вживаються як в однині, так і в множині, становлять найбільшу групу. До неї входять: а) назви предметів, що

132 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

«Граматична категорія числа іменників»

Число іменників вказує на кількісний вияв того, що називає іменник

	Іменники,			Іменники, що
	що мають	Іменники, що вживаються тільки		вживаються
	форми			тільки у мно-
		в однині (Singularia tantum)
	однини			жині (Pluralia
	і множини			tantum)
		Збірні іменники із суфіксами -ств
		(о), -цтв (о), -от (а), -і (я), -ур (а),		Збірні: діти,
		-ат, а також інші збірні поняття:		фінанси, люди,
		братство, деканат, прокуратура,		верстви, дрова
		комашня, дітвора, коріння, вишняк
			Назви емоцій, почуттів: любов,
			журба	Парні пред-
			Назви якостей, властивостей
				мети: ножиці,
			із суфіксами -изн (а), -от (а),	окуляри, двері,
		значенням	-ість, -ин (а), -інь: жовтизна,	ніздрі, вуста
	Це назви		доброта, пильність, давнина,
			височінь
	предметів,
	які підда-		Назви дій, станів із суфіксами
	ються лічбі	абстрактнимЗ	-анн (я), -енн (я), -цтв (о),	роковини, піж-
	ками: дві		сами: -изм, -ізм, -ізаці (я), -аці
	і здатні		-б (а): виконання, піднесення,	Часові
	поєднува-		виробництво, лічба
	тися з кіль-			поняття, ігри,
	кісними		Назви ідейних напрямів, су-	звичаї, обряди,
	числівни-		спільних течій, заходів із суфік-	емоції: шахи,
	верби, три		(я): марксизм, реалізм, колек-	мурки, іме-
	олівця,		тивізація, електрифікація	нини, заздрощі,
	п’ять книг			радощі
			Назви абстрактних понять, явищ
			із суфіксами -ість, -цтв (о):
			швидкість, птахівництво
		Речовинні іменники, які не сполуча-		Речовинні:
		ються з кількісними числівниками.
				вершки, пар-
		Назви речовин, металів, мінералів
				фуми, харчі,
		тощо: молоко, чай, цукор, фосфор,
				дріжджі
		глина
		Власні назви: Україна, Київ, Іван,		Власні назви:
				Альпи, Суми,
		Венера
				Гімалаї

ІІ семестр. Самостійні частини мови	133

піддаються лічбі; б) вживані в переносному значенні власні назви, іменники з речовинним та іменники з абстрактним значенням.

Іменники, що вживаються тільки в однині, не утворюють форм множини, не піддаються лічбі, отже, й не сполучаються з кількісними числівниками.

Іменники, що вживаються тільки в множині, становлять в порівнянні з першими двома групами кількісно найменшу за своїм лексичним складом групу (З посібника).

2.Робота за таблицею в міні-групах. Розгляньте таблицю «Граматична категорія числа іменників». Побудуйте лінгвістичне повідомлення про категорію числа іменників на основі отриманих відомостей.

3.Придумайте кілька іменників та визначте їх граматичну категорію числа:

абстрактні з суфіксами -изн(а), -ість, -інь; іменники на позначення кількісно не окреслених грошових сум; іменники на позначення почуттів, емоцій; збірні з суфіксами -от(а), -ур(а), -ств(о), -цтв(о).

4.Доберіть до поданих слів пару в множині. Поставте наголос. Поміркуйте про його вплив на граматичну категорію числа іменників. Чи однакове лексичне значення мають слова? Складіть зі словами речення.

Вино, земля, вода, пісок, шовк, крупа.

Коментар учителя. Форма множини від одиничних іменників може утворюватися, але при цьому змінюється відтінок лексичного значення: перше слово в однині називає речовину, а друге (у множині) — сорти, види, вироби з цієї речовини.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1.Прочитайте. Вкажіть, від яких іменників можна утворити форму множини. Обґрунтуйте свою думку. Визначте морфемний склад виділених слів.

Каміння, сум, хліб, студентство, бджола, жінка, камінь, океан, жіноцтво, пісок, взуття, ворота, ворона, олія, милосердя, погода, питання, дріжджі, людство, людина, зілля, бадилля, реалізм, роман, вибори, вимога, підручник, колиска, Харків, ліхтар, зупинка, квасолиння, відгомін, радість, кіннота, іменини.

2.Прочитайте речення. Визначте число виділених іменників. Чи можуть ці іменники мати паралельну форму? Доведіть свою думку.

134Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

1.Попереду, десь зовсім близько, впоперек шляху, синіло небо, позаду в просторих низинах на кілометри розкинулись плавні своєю клубкуватою, рябою від сонця, ніби зернястою зеленню (О. Гончар). 2. За гречками знову захвилювались дорідні жита, а ось у долині полягали снопи, як воїни (М. Стельмах). 3. Співи, танці, жарти, ігри в горюдуба, довгої лози, нелина, жмурки, гра на сопілці, ріжках, гуслях, грім бубнів, різні витівки і пус-

тощі — чого тільки не набачилася й не наслухалася темна, таємнича купальська ніч, що здавалася ще темнішою і таємничішою від могутніх спалахів золотистого полум’я, крику наполоханих

сов та ухканні лісовиків і русалок у непролазних нетрях і хащах

предковічного лісу (В. Малик). 4. Шляхетська аристократія, вважаючи гуртківців зрадниками дворянського стану, зненавиділа їх, а надто Антоновича як провідника антишляхетських ідей (О. Киян). 5. Мені здається, що торг винами тутечки пішов би непогано (І. Нечуй-Левицький).

3.Перекладіть наведені словосполучення українською мовою. Визначте число іменників.

Сухие листья, широкий Днепр, хороший студент, новые чернила, гуманное человечество, железная дверь, дорогая мебель, гусиные перья, лесные птицы.

4.Відредагуйте речення, виправивши помилки у використанні форм числа.

1. Фірма виготовляє друковану рекламну продукцію з паперів різного сорту. 2. Моя сестричка дуже любить наводити порядки

вквартирі. 3. Вона принесла з крамниці дві пачки маслів. 4. Студентство прийшли на збори. 5. Моя подруга поїхала на курорт з мінеральною водою та цілющою гряззю.

5.Стилістичний експеримент. Прочитайте. З’ясуйте, до якого стилю належить текст. Замініть число іменників і простежте, як при цьому зміниться їхнє значення та зміст тексту. Чи завжди можлива така заміна?

Зима непомітно минала. Розтали буйні сніги. Зблиснули на яскравому сонці потічки, струмки. Попливли на Волхові крижини. Задзвеніло у весняній напрузі гілля дерев. Безхмарне небо загомоніло запаморочливим криком вороння, журавлиних ключів, що тяглися з вирію (Р. Іваненко).

Коментар учителя. Числові форми іменника мають стилістичні особливості. Так, іменники, що вживаються тільки в однині, переважно належать до книжних стилів — ділового і наукового.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	135

Це терміни й абстрактні іменники. З певною стилістичною метою іменники, які мають тільки однину, можуть вживатися як множинні: 1. Високоякісні сталі Запоріжжя знає увесь світ. 2. Болі і шуми в серці можна вилікувати.

Іменники в однині (замість множини) вживаються у військовій і спортивній справі: Кроком руш! На плече! До ноги! (З підручника).

6.Розподільчий диктант. Розподіліть подані іменники на групи:

1.ті, що мають форми однини і множини; 2. тільки однини;

3.тільки множини.

Зілля, картоплина, піхота, щипці, пожежа, двері, іржа, погода, чоловік, людство, кожух, професура, Запоріжжя, золото, морква, бадилина, ножиці, черевики, люстерко, радощі, мелодія, сани, звук, пригоди, Степан, заручини, горох, листя, штани, Карпати, вибори, олівець, ластівка, гордощі, гроші, вода, ліхтар, темнота, трембіта, лірник, сніг.

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Написати твір на тему «Природа рідного краю», вживаючи іменники, що вживаються тільки в однині та іменники, що вживаються тільки в множині. Виписати окремо ці іменники та зробити їх морфемний розбір.

Урок № 93 СЛОВОЗМІНА ІМЕННИКІВ. СЛОВОЗМІННІ ПАРАЛЕЛІ

ІМЕННИКІВ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. ПОРУШЕННЯ НОРМ ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ У ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ

Мета: подати знання про особливості словозміни іменників І–IV відмін, навчити правильно відміняти іменники, розрізняти відмінювання іменників чоловічого і середнього родів; розвивати вміння знаходити словозмінні паралелі іменників, визначати їх стилістичні особливості, формувати вміння помічати та виправляти граматичні помилки й стилістичні недоліки у вживанні варіантних форм; виховувати уважність, пізнавальний інтерес до мовних явищ.

136 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, таблиця «Поділ іменників на відміни», таблиця «Зразки відмінювання іменників І та ІІ відміни», таблиця «Зразки відмінювання іменників ІІІ

та ІV відміни», таблиця для заповнення «Словозміна іменників».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Розгляньте таблицю «Поділ іменників на відміни» та розкажіть про особливості поділу іменників української мови на відміни.

2.Розподільчий диктант. Запишіть подані слова в чотири колонки за відмінами.

Дитя, життя, мова, людство, сіль, блакить, полум’я, перо,

кров, соловей, праця, роздоріжжя, чорнило, співак, голос, ім’я, туманність, дорога, селище, роль, межа, заметіль, мідь, ніч, алея, праця, міць, тім’я, стаття, подорож, Марія.

3.Прочитайте тексти. Виберіть з них іменники, поставте їх у початкову форму та визначте відміну. Запишіть іменники І та ІІ відміни у три колонки за групами: 1) тверда група; 2) м’яка група; 3) мішана група.

1. Микола мовчки вийшов у садок… Він усе думав, нащо то бог так вчинив, що недобре розділив долю між людьми: одним дав панство, й степи, й лани, а другим дав важку працю, бідність та трохи не торби (І. Нечуй-Левицький). 2. Після довгого літнього дня, коли сонце сідає, а розпечена земля поволі скидає з себе золоті шати, коли на бліде, втомлене днем небо з’являються крадькома несміливі зорі, в останньому промінці сонця справляє грища мушва, а дивно м’яке, злото-рожеве повітря приймає віддаль бузкові тони і робить простори ще ширшими і глибшими,— Маланка з Гафійкою волочать курною дорогою утому тіла й приємне почуття скінченого дня (М. Коцюбинський). 3. Я — українець. Над Дніпром стоїть в саду вишневім хата, кущі калини під вікном, криниця, журавель з цебром і скибка місяця щербата… Там я родивсь під спів зозуль (І. Нех).

ІІ семестр. Самостійні частини мови	137

«Поділ іменників на відміни»

І відміна

Іменники жіночого, чоловічого і спільного роду, що в називному відмінку однини мають закінчення -а, -я: хмара, рілля, надія, розбишака

Мішана група	М’яка група	Тверда група
Іменники з осно-	Іменники з основою	Іменники з основою
вою на шиплячий	на м’який приголо-	на твердий приголо-
приголосний: свіча,	сний: зброя, змія,	сний (крім шипля-
калюжа, груша	шия	чих): кобза, порада,
		Ольга, химера

ІІвідміна

1.Іменники чоловічого роду без закінчення і з закінченням -о в називному відмінку однини: рік, батько;

2.іменники середнього роду з закінченням -о, -е, -я (крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат-, -ят-, -ен-):

плече, водоймище, дівчатко

Мішана група	М’яка група	Тверда група
Іменники чолові-	1. Іменники чолові-	1. Іменники чолові-
чого роду з кінце-	чого роду з кінцевим	чого роду з кінцевим
вим шиплячим при-	м’яким приголосним	твердим приголосним
голосним основи:	основи: боєць, веле-	основи (крім шипля-
вантаж, дощ, ткач,	тень;	чих) і з закінченням
а також іменники	2. частина іменників	-о: дуб, Петро;
на -яр (назви людей	із суфіксами -ар, -ир,	переважна більшість
за родом діяльності),	які в однині мають	іменників на -р: вир,
у яких при відміню-	наголос на корені:	вихор;
ванні наголос пере-	лікар — лікаря,	2. усі іменники іншо-
ходить із суфікса	а також іменники,	мовного походження
на закінчення:	у яких при відміню-	на -ер, -ір, -ор, -ур
пісняLр — пісняраL,	ванні наголос пере-	(-юр) і з постійно
школяLр — школяраL;	ходить із суфікса	наголошеними -ар
іменники середнього	на закінчення: бук-	(-яр), -ир: інженер,
роду з закінченням -е	вар — букваря;	ювіляр;
при основі на шипля-	3. іменники серед-	3. іменники серед-
чий приголосний:	нього роду з закін-	нього роду із закін-
плече, ложе	ченням -е та -я (без	ченням -о: вікно,
	суфіксів-ен-, -ят-):	місто
	море, життя, листя
	ІІІ відміна

Іменники жіночого роду з нульовим закінченням: паморозь, північ, любов, а також іменник мати

ІV відміна

Іменники середнього роду, в яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат-, -ят-, -ен-: ведмежа, сіLм’я, дівча, янголя, дитинча

138 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

ІV. Засвоєння нових знань

1.Розгляньте таблиці-зразки відмінювання іменників. Які з іменників мають варіантні форми?

2.Прочитайте текст. На його основі складіть таблицю, що стосується відмінювання іменників. Які варіантні форми мають стилістичне забарвлення?

Відмінювання іменників звичайно не становить проблеми для мовців. Для переважної більшості слів будь-яка відмінкова форма відшукується автоматично. Розглянемо варіантні форми, які потребують свідомого вибору у певних ситуаціях спілкування.

У давальному відмінку іменників чоловічого роду ІІ відміни вживаються паралельні закінчення -ові, -еві (-єві) і -у, -ю: писати дядькові (дядьку), рекомендувати видавцеві (видавцю), порадити водієві (водію).

Вокремих випадках єдино можливими є форми на -ові, -еві. Це стосується іменників, які в родовому відмінку мають закінчення -у, -ю. У словосполученні побажання (чиє? кому?) відділу другий іменник може означати і адресата, і суб’єкта дії (форми родового і давального відмінка цього слова збігаються), отже тут потрібно використати форму із закінченням -ові.

Якщо в тексті поряд стоять кілька іменників чоловічого роду

уформі давального відмінка однини, рекомендується вживати варіативні форми: Завтра начальникові головного управління Данилу Богдановичу Триндирівському виповнюється п’ятдесят

(О. Мірошниченко).

Віменників чоловічого роду ІІ відміни, що означають істот, форма знахідного відмінка однини збігається з формою родового відмінка: розпитати секретаря, поважати друга. Іменники чоловічого роду — назви неістот — мають у знахідному відмінку однини форму, омонімічну формі називного відмінка: полагодити замок, дивитися телевізор.

Деякі назви неживих предметів виступають у знахідному відмінку у двох формах, спільних із формами називного і родового відмінків: заточив олівець / олівця, написати лист / листа. Форми з нульових закінченням є стилістично нейтральними, а отже вживаються без будь-яких обмежень. Сфера використання форм із закінченням -а (-я) — розмовне мовлення і мова художньої літератури.

Таке саме стилістичне розрізнення форм знахідного відмінка властиве тим найменуванням предметів, періодичних видань,

ІІ семестр. Самостійні частини мови	139

організацій, які походять від назв істот. Літературними є форми, спільні з називним відмінком: купити «Запорожець», з’їсти наполеон. Конструкції купити «Москвича», читати «Юного натураліста» належать до стилістично знижених.

Умісцевому відмінку іменники середнього роду з суфіксом -к-, що називають істот, мають варіантні закінчення -ові і -у:

на малятк-ові (у), на телятк-ові (-у).

Для іменників чоловічого роду — назв істот — у місцевому відмінку характерні закінчення -ові, -еві; як варіанти виступають закінчення -у (-ю), -і (-ї): на тесляр-еві (і), при товариш- еві (-і).

Іменники ІV відміни із суфіксом -ен- виступають у двох формах у родовому і в орудному відмінку однини: імені й ім’я, іменем

іім’ям, тімені і тім’я, племені і плем’я. Усі паралельні форми належать до стилістично нейтральних.

Уродовому відмінку множини іменників визначаються варі-

анти:

а) в іменників І відміни: бритв і бритов, воєн і війн, легень і легенів;

б) в іменників ІІ відміни: серць і сердець, плечей і пліч, десять раз і разів;

г) в іменників, що мають тільки форму множини: граблів і грабель, шароварів і шаровар.

Узнахідному відмінку множини вживаються паралельні форми іменників — назв тварин: пасти овець і вівці, коней і коні, доглядати волів і воли.

Паралельні форми орудного відмінка утворюють: а) іменники І відміни: сльозами і слізьми;

б) іменники, що мають тільки форму множини: ворота і ворітьми, грошима і грішми, дверима і дверми.

Ухудожній літературі трапляються відмінкові форми іменників, які не відповідають сучасним нормам української мови. Стилістичне призначення неправильних форм — відтворення просторічних або діалектних особливостей мови героїв. У пись- менників-класиків такі форми не виконують стилістичної функції, якщо відповідають мовним нормам періоду написання твору (За Г. Волкотруб).

3.Розглянувши таблицю «Зразки відмінювання іменників І та ІІ відміни» і таблицю «Зразки відмінювання іменників

ІІІ та ІV відміни», дайте відповіді на запитання.

140 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Зразки відмінювання іменників І відміни

Від-	Тверда група		М’яка група				Мішана група
мінок			Однина
Н.	Лелека		Красуня				Площа
Р.	Лелеки		Красуні				Площі
Д.	Лелеці		Красуні				Площі
З.	Лелеку		Красуню				Площу
О.	Лелекою		Красунею				Площею
М.	…лелеці		…красуні				…площі
Кл.	Лелеко		Красуне				Площе
			Множина
Н.	Лелеки		Красуні				Площі
Р.	Лелек		Красунь				Площ
Д.	Лелекам		Красуням				Площам
З.	Лелек		Красунь				Площі
О.	Лелеками		Красунями				Площами
М.	…лелеках		…красунях				…площах
Кл.	Лелеки		Красуні				Площі
	Зразки відмінювання іменників ІІ відміни
Від-	Тверда група		М’яка група				Мішана група
мінок	Ч. р.	С. р.	Ч. р.		С. р.		Ч. р.	С. р.
			Однина
Н.	Степ	Крісло	Урожай		Поле		Хрущ	Плече
Р.	Степу	Крісла	Урожаю		Поля		Хруща	Плеча
Д.	Степові	Кріслу	Урожаю		Полю		Хрущеві	Плечу
	(у)		(єві)				(у)
З.	Степ	Крісло	Урожай		Поле		Хруща	Плече
О.	Степом	Кріслом	Урожаєм		Полем		Хрущем	Плечем
М.	…степу	…кріслі	…урожаї		…полі		…хрущеві	…плечі
Кл.	Степе	Крісло	Урожаю		Поле		Хрущу	Плече

ІІ семестр. Самостійні частини мови

141

Від-

Тверда група

М’яка група

Мішана група

мінок

Ч. р.

С. р.

Ч. р.

С. р.

Ч. р.

С. р.

Множина

Н.

Степи

Крісла

Урожаї

Поля

Хрущі

Плечі

Р.

Степів

Крісел

Урожаїв

Полів

Хрущів

Плечей

(пліч)

Д.

Степам

Кріслам

Урожаям

Полям

Хрущам

Плечам

З.

Степи

Крісла

Урожаї

Поля

Хрущів

Плечі

О.

Степами

Кріс-

Урожа-

По-

Хрущами

Пле-

лами

ями

лями

чима

М.

…степах

…кріслах

…уро-

…полях

…хрущах

…плечах

жаях

Кл.

Степи

Крісла

Урожаї

Поля

Хрущі

Плечі

Зразки відмінювання іменників ІІІ та ІV відміни

Відмі-

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ІІІ ВІДМІНИ

нок

Однина

Множина

Н.

Тінь

Ніч

Тіні

Ночі

Р.

Тіні

Ночі

Тіней

Ночей

Д.

Тіні

Ночі

Тіням

Ночам

З.

Тінь

Ніч

Тіні

Ночі

О.

Тінню

Ніччю

Тінями

Ночами

М.

…тіні

…ночі

…тінях

…ночах

Кл.

Тіне

Ноче

Тіні

Ночі

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ІV ВІДМІНИ

Н.

Орля

Ім’я

Орлята

Імена

Р.

Орляти

Імені, ім’я

Орлят

Імен

Д.

Орляті

Імені

Орлятам

Іменам

З.

Орля

Ім’я

Орлят

Імена

О.

Орлям

Ім’ям, іменем

Орлятами

Іменами

М.

…орляті

…імені

…орлятах

…іменах

Кл.

Орля

Ім’я

Орлята

Імена

До яких груп іменників І та ІІ відмін подібні іменники ІІ відміни за написанням букв і та и, я та а в закінченнях?