Sljunina_usi_mova_prof_fil_10k_2.pdf-1350028460

242 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Група 3

Складіть діалог між сільськими жителями про господарські проблеми. Використайте виражальні можливості числівника.

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Складіть твір-роздум на тему «Людина у Всесвіті», використовуючи числівники.

Урок № 115

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 25.

КОНТРОЛЬНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

Мета: здійснити перевірку здатності учнів сприймати на слух незнайомий текст художнього стилю, розуміти мету висловлювання, його зміст, визначати виражально-зображувальні засоби, якими послуговується автор, усвідомлювати ставлення автора до висловленого, оцінювати почуте, виражати особисте ставлення, оцінити рівень творчої діяльності, здатність трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її своїми словами; розвивати пам’ять, вміння будувати висловлювання, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал, викладаючи думки логічно й послідовно, дотримуючись норм літературної мови та єдності стилю.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: текст для переказу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Робота з текстом

1.Прослухайте уважно текст. Визначте його стиль.

ВОЛЯ МИЛІША Діти принесли з лісу їжака, довго гралися ним. Їжак не хотів

розгорнутись, настовбурчив голки, то вони кидали ним об землю, пробували лоскотати патичками — й хоч би тобі що! Навіть цьку-

ІІ семестр. Самостійні частини мови	243

вали собакою, який, пирхаючи, обнюхував те жалке тіло, пробував перевернути лапами, але скоро поранився і, підібгавши хвоста, відбіг убік. Зрештою, подумали, що замучили їжака,

атому покинули його в купі листя, а самі порозбігались по домівках, бо вже вечоріло.

Яйого побачив, коли зійшов з поїзда і прямував стежкою, що вела поміж старим парком і великим садом. Хтось десь палив багаття; й хоч полум’я не було видно, проте рідесенький дим синьою пеленою стелився над самою землею. Повітря пахло антонівками і чимось таким особливим, що нагадувало дитинство й те, як ми колись згрібали листя й палили на городі, де вже викопали картоплю… Їжак, видно, ще не очумався, бо лежав там, де його й покинули, згорнувшись тугим клубком.

Язупинився, очікуючи, коли він спробує побігти. Проте їжак наче вмер. Нагнувся над ним, торкнувся голок — тверді, вони мало не впивалися в долоню. Тоді я втягнув праву руку в рукав, таким чином замотавши її, і, нагнувшись ще нижче, попхнув їжака собі на полу плаща й поніс із собою.

Їжак не розпростувався і, важкий, колов мені своїми шпильками долоню, а то й бік, коли я міцніше притискав його до себе. Від того, що зустрівся з їжаком, а тепер ніс його в загорнутій полі плаща, стало мені добре, і я чомусь навіть усміхався.

В кімнаті я запалив світло і вже тоді поклав їжака в кутку біля груби. Він там упав, як неживий, і тільки, либонь, ще тугіше згорнувся, ще гостріше повиставляв шпильки. Ну, що ж, це твоє діло, як тобі триматись, як поводитись, думав я, можеш побоюватись, остерігатись. Можливо, й зрозумієш, що я проти тебе не маю нічого лихого, але ж ти дике лісове звіря, ти завжди боїшся й остерігаєшся,— і, може, завдяки цьому й живеш іще… Ну, добре, ось тобі яблуко, ось тобі друге. А що ж іще тобі до вподоби?

Вийшов надвір, назбирав грушок-гниличок під грушею, і всі висипав перед їжаком, котрий, либонь, і не ворухнувся за цей час… А-а, тобі, мабуть, хочеться молока, я чув, ти його любиш. Проте молока в квартирі не було, довелося йти до сусідів. Сусіди налили мені у фіолетову пластмасову чашечку — ах, так, вони розуміють, це для їжака, і, мабуть, для того, яким сьогодні бавились діти.

Кімнату залило світло, їжак непорушно лежав у кутку. Він, звичайно, чув, що я і вдруге виходив з кімнати, але щось тут лякало його, насторожувало. Налив молоко в тарілочку, поставив коло яблук та грушок. Цікаво, що ж його непокоїть? Чи не електричне світло? Мабуть, воно, бо їжак у лісі звик до місячного,

аце для нього — вороже… (Є. Гуцало; 444 слова).

244 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

2.Бесіда за змістом тексту.

Як ви особисто ставитеся до дітей, які принесли їжака із лісу? Як ви розумієте назву твору «Воля миліша»?

Як ви гадаєте, що сталося з їжачком далі? Придумайте завершення історії.

3.Повторне прослуховування тексту.

IV. Написання переказу із творчим завданням.

V. Підсумки уроку

1.Послухайте, яку розв’язку пропонує Євген Гуцало.

…Вимкнув світло і, ледве дихаючи, сидів коло вікна. Хоч би

тобі ворухнулося щось, хоч би шеберхнуло! Їжак, звичайно, відчував мою присутність, бо чого б ото замикатись так?.. У відчинену квартирку заходило прохолодне нічне повітря, дихало осінню. Я непомітно задрімав, а коли прокинувся — щось наче шаруділо на підлозі. Я навпомацки ввімкнув електрику — їжак мій як завмер у кутку біля груби, то так і не ворушився. Невже й справді замучили діти? От якби випив молока, то й очуняв би. Либонь, через те не хоче, що в лісі не звик до нього? Дурненький, треба лиш попробувати — й потім воно тобі полюбиться.

І раптом я ляснув себе долонею по лобі! Хутенько вискочив надвір, назривав коло хати сухої трави, потім нашморгав із берестка прив’ялого листя, зламав кілька гіллячок — і все це в кімнату. Гіллячки зіпер у кутку на грубу, траву й листя простелив на підлозі — ось тобі, їжаче, й ліс, маєш постіль, пахне осінню, як ти до того звик. Я був радий своїй затії — тепер їжак не боятиметься, бо відчує моє добре серце, мою чуйність.

Погасив світло знов — ось тобі й ніч, як у лісі, можеш повечеряти, а потім і спати вкладайся. Лежав із розплющеними очима, прислухаючись, проте так нічого й не почув. Їжак, мабуть, теж прислухався до мене, чатував небезпеку, а тому не ворушився.

Сірого досвітку мій погляд застав його там, де й розлучився з ним уночі. Невже він так просидів аж до ранку? І було непотрібне йому молоко, яблука, й простелив я траву марно? А може, він із тих їжаків, які не переносять неволі й гинуть? Холодок опік мені груди, я хутенько зодягся.

Поклав його в кошик, присипав травою й одніс на те місце, де вчора надибав. Тільки залишив його не на стежці, а трохи ближче до парку, в бур’яні, щоб ніхто не запримітив… А потім, повернувшись додому, тільки й думав про нього, картаючи себе, дорікаючи собі найгіркішими словами. Бо навіщо було брати?

ІІ семестр. Самостійні частини мови	245

Неволя для нього залишиться неволею, хай навіть вона буде ласкава та лагідна… Діти його не зовсім замордували, то я своєю любов’ю добив.

Проте не витерпів і побіг подивитись. Розгорнув бур’яни, туди шаснув поглядом, сюди — їжака не було. І наче камінь звалився з моєї душі. Не сердився, що він обманув мене. То й добре, що обдурив! Аби нічого з ним не сталось, аби повернувся благополучно до лісу. Звичайно, осінь там не така, як у кімнаті, там вона справжня, та й груші там кращі, бо свої, а не даровані.

Ні, він таки подарував мені радість. Тим, що зумів обдурити, що залишився живий, що втік до лісу.

Кілька днів у кутку біля груби лежали яблука та грушігнилички, стояла тарілочка з молоком, прив’яло пахло гілля береста й поспіхом зірвана трава (Є. Гуцало).

VІ. Домашнє завдання

Складіть твір-опис за поданим початком. Придумайте назву твору, у процесі творчої роботи використовуйте різні стилістичні фігури.

Листя злетіло з дерев. Недавно воно полум’яніло, кружляло, а зараз дерева голі. Листя полум’яніло й вночі, коли цього не було видно. І кружляло уночі, не тільки вдень, але це також було сховане від очей. Можна тільки уявляти, як воно поночі горить і обсипається. Знаю, що в яру його можна буде назгрібати немало, аби розвести вогнище. Там стоїть три липи. Три випадкові липи, і нічого більше не росте, навіть тернові кущі.

Акругом — поле.

Ясподіваюсь, що зможу нагребти сухого, палкого листя, хоча мені ще йти до нього далеко-далеко, але водночас і боюся, щоб його вже не розікрав вітер (Є. Гуцало).

Урок № 116

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 26.

ОСНОВНІ ЖАНРИ РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ОПОВІДІ, КАЗКИ В НАРОДНО-РОЗМОВНІЙ МАНЕРІ

Мета: поглибити знання десятикласників про основні жанри розмовного мовлення, зокрема про казку, її основні ознаки; удосконалювати вміння усвідомлювати тему, основну думку, логіку викладу,

246 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

послідовність матеріалу щодо сюжету, розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз казки; виховувати повагу до народної творчості, за допомогою дидактичного матеріалу виховувати загальнолюдські цінності.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: копії текстів, пам’ятка «Як писати казку».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

Слово вчителя. Давно відомо, що казка є унікальним жанром художньої словесності. З одного боку,— жанр фольклорний, а з другого,— літературний. Крім того, цей жанр чим далі тим більше виявляє тенденції до виходу за межі словесної творчості: казка трансформується в різні жанроформи інших видів мистецтв — оперу («Коза-Дереза», «Пан Коцький» М. Лисенка), балет («Спляча красуня» П. Чайковського, «Лісова казка» І. Вимера), симфонію («Петрик і вовк» С. Прокоф’єва), малярські і графічні роботи («Царівна-лебідь» М. Врубеля), кінофільм («Попелюшка»), мультиплікаційну стрічку («Малюк і Карлсон») тощо.

Читацько-слухацька аудиторія цього жанру винятково широка: казка однаково цікава і дітям, і дорослим. Малечу вона вабить незвичайними ситуаціями і героями, фантастичними пригодами, стрімким та динамічним сюжетом; для дорослого ж адресата найперше цікава міфологічним підтекстом, архетипним змістом, філософічністю, прихованою сатирою тощо. Казка поєднує, як вважає В. Пропп, «дитячу наївність з глибокою мудрістю та тверезим поглядом на життя». Мабуть, тому цей жанр доступний практично всім поколінням людей, суспільним верствам, етносам, цивілізаціям. Казка прилучає своїх шанувальників до вічності, невимушено навчаючи їх цінностей, що не тліють тисячоліттями (За Н. Тихолоз).

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Бесіда з учнями.

Назвіть ознаки розмовного стилю. Що таке народний колорит? Пригадайте, що таке казка?

ІІ семестр. Самостійні частини мови	247

Які види казок вам відомі?

Чим відрізняється фольклорна казка від авторської? Які казки є вашими улюбленими?

Пригадайте з уроків літератури, що таке сюжет, з яких елементів він складається?

ІV. Підготовча робота до складання казки в народно-розмовній манері

1. Прочитайте текст. Визначте основні ознаки казкових текстів.

Казка — жанр народної творчості, епічний, сюжетний художній твір усного походження. В основі казки — захоплююча розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Споріднені з іншими фольклорно-епічними жанрами — сказаннями, сагами, легендами, переказами, епічними піснями,— казки не зв’язані безпосередньо з міфологічними уявленнями, а також історичними особами і подіями. Для них характерні традиційність структури і композиційних елементів (зачини, кінцівки та ін.), контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. Сюжет казки багатоепізодний, з драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням. Казка відзначається «замкнутим часом» і завершеністю, співвідносними

здосягненням героєм своєї мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з пізнавальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважальними та ін. У казок народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їхнього життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови… За змістом казки поділяються на кілька різновидів. Казки про тварин генетично найдавніші, зв’язані з тотемічними уявленнями. Головними їх героями виступають звірі. З часом казки втрачають міфологічний і магічний сенс і набувають повчально-виховного характеру. Фантастичні казки первісно також мали магічне призначення, яке

зчасом утратилося; в них органічно поєднуються міфічне, фантастичне і героїчне начала. Провідні мотиви: змієборство, добування і використання чудодійних предметів (цілюща вода, жар-птиця, меч-кладенець, шапка-невидимка, чоботи-самоходи) та ін. Герої фантастичних казок, як правило, наділені надзвичайною силою, здібностями, винахідливістю, які допомагають їм подолати усі

248 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

випробування на шляху до мети. У побутових казках переважають мотиви з повсякденного життя. Героями їх виступають бідний селянин, кмітливий наймит чи солдат, бурлака, вередлива жінка тощо. Часто у цих казках зустрічаються персоніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда (З Літературознавчого словника-довідника).

2.Колективна робота з текстом-взірцем. Чи можна його назвати казкою? Аргументуйте своє твердження. Визначте вид казки. Визначте тему, основну думку. Доберіть заголовок. Вкажіть зав’язку, кульмінацію, розв’язку. Назвіть стильові ознаки. З’ясуйте основні елементи сюжету.

Прибіг вовк до села і каже псові:

— Давай будемо друзями.

Пес друзів не мав і згодився. Почав вовк приходити до нього в гості. Розповідає, що нового в лісі, а сам роззирається по подвір’ю. Подивився і пішов. Пес заснув. Але чує: баран кричить. Пес відкрив очі, бачить: вовк тягне барана з кошари. Пес загавкав. Господар вибіг з хати, вхопив пательмагу і так змастигав вовка, що той не лише барана лишив, а й сам ледве втік.

Вовк прибігає до лісу, скликає звірів і виповідає псові війну. Але війна має бути не в селі, а в лісі. Вовк взяв собі ведмедя, свиню дику, лисицю, а пес не має з ким воювати. Просив вола — боїться, просив коня — не йде. Пес зажурився, а тут підходить до нього когут:

— Чого ти, песику, журишся?

Пес розповів. Когут закликав гуска, качку, котика — і військо готове. На другий день зібралися на війну. Каже когут:

— Як будете доходити до лісу, то робіть великий гук.

Ще не дійшли до лісу, як пес загавкав, когут закукурікав, гуска гелгає, качка квакає. Вчув ведмідь такий крик і каже:

— Величезне військо йде. Де я подіюся?

І виліз на дуба. Вовк думає: «Як ведмідь боїться, то що мені робити?» Сховався за корч. Свиня дика зарилася в торішнє листя, а лисиця у нору, під корінь.

Прийшло псове військо під дуба, і когут запіяв. А звірям здається, що він каже:

— Є вони тут!

Качка заквакала, а їм здається, що говорить:

— Так! Так! Так!

Гуска загелкала, а їм причувається, що питає:

— Де? Де? Де?

ІІ семестр. Самостійні частини мови	249

Кіт занявкав, а дика свиня махнула хвостиком, бо комар вкусив. Кіт думав, що це миш, скочив до хвоста. Свиня дика спудилася, що кіт хоче її з’їсти, і втікати. Кіт зі страху вискочив на дуба, а ведмідь думав, що хоче його їсти, і впав на вовка. Вовк утікати. Лис вискакує з-під корені і драла… Пес за ним. Але не зловив, лише відкусив кавалок хвоста. Так закінчилася війна. Але між псом і вовком нема миру і дотепер (Народна творчість).

3. Розгляньте пам’ятку.

ПАМ’ЯТКА «Як писати казку»

1.Обрати тему.

2.Визначити вид казки (соціально-побутова, фантастична, казка про тварин).

3.Дібрати заголовок.

4.Продумати сюжетну лінію казки.

5.Осмислити структурні елементи (зав’язка, кульмінація, розв’язка).

6.Скласти план написання.

7.Записати текст.

4.Прочитайте запропоновані для казок теми і сюжети. Усно складіть декілька казок.

Тема № 1

ВОВК І БУСЬОК

Зав’язка

Вовк обгризав кістки, і одна застрягла у нього в горлі.

Кульмінація

Вовк пообіцяв буськові велику нагороду, якщо той дістане кістки з горла і врятує життя вовкові.

Розв’язка

Вовк відповів, що краща нагорода — це те, що він дозволив буську влізти в пащеку, а потім вибратися з неї.

Тема № 2

ПІП-ВОРОЖКА

Зав’язка

Бідному попу церковний староста порадив, щоб його сини поцупили чужих коней і сховали їх у лісі. А піп за допомогою чарівної книжки зможе сказати господарям, де їхні коні і розбагатіти.

250 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Кульмінація

У царя зникли цінності. Він прохає допомоги в попа і дає йому три дні. Злодії бояться, що піп дізнається, хто викрадачі і по черзі приходять до вікна в’язниці, де сидить піп. Піп у цей час молиться і говорить, що пройшов один день, а злочинці думають, що він має на увазі — прийшов один злочинець.

Розв’язка

Злочинці прохають попа, щоб він їх не видавав і розповідають, де викрадені цареві цінності. Цар нагородив попа. Піп будує собі нову хату і підпалює стару, а потім бідкається, що тепер не зможе ворожити, бо згоріла «чарівна» книжка.

Тема № 3

ЧАБАНЕЦЬ

Зав’язка

До царства прилітає змій, який хоче сватати дочку царя. Простий пастух іде до царя.

Кульмінація

Змія вбито. Царю дорікають сусіди, що він віддав дочку за чабанця. Цар наймає двох богатирів, щоб убити зятя.

Розв’язка

Чабанець перемагає і живе ладно зі своєю дружиною. Цар перелякався і більше їх не чіпає.

Проаналізуйте казки ваших однокласників за поданим планом:

Чи сподобалися вам створені вашими однокласниками казки? Які теми привернули увагу ваших однокласників?

Чи відповідають заголовки обраній темі? Чи все зрозуміло в казці?

Чи має казка виховний потенціал? Проаналізуйте мовне оформлення тексту. Дайте поради авторові.

V. Складання казки

Напишіть казку на самостійно обрану тему. Дбайте про те, щоб ваша оповідь була цікавою, щоб відповідала вимогам розмовного стилю, щоб у ній було витримано основні елементи композиції.

VI. Підсумок уроку

VIІ. Домашнє завдання

Завершити складання казки.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	251

Урок № 117

ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6.

КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ

Мета: перевірити і проконтролювати рівень знань й умінь десятикласників з вивчених тем; розвивати граматичну пильність; виховувати уважність, акуратність, відповідальне ставлення до навчання.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

Обладнання: тести.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Виконання тестових завдань

Варіант 1

1.Словотвір вивчає…

АПравила вимови слів. Б Значущі частини слова.

В Способи творення слів.

Г Слова, їх значення, походження, використання.

2.У якому рядку всі слова утворено префіксально-суфіксальним способом?

АПо-французьки, беззаконний, дощик, вовчище.

Б Подорожник, суглинок, підвіконня, відхід.

ВБездоганний, надбрівний, затишок, попереписувати.

Г Криголам, перехід, пречудовий, впевненість.

3.У якому рядку слова розташовано так, щоб кожне попереднє

було твірним для наступного?

А Учити → учитель → учительство.

Б Учитель → учень → учити.

ВУчениця → учити → учень.

ГУчити → учительство → учитель.

4.У якому рядку всі іменники вживаються тільки у формі однини?

А Ліс, ріка, озеро, море, океан.

Б Людство, Дніпро, масло, сум.

В Роковини, шори, зарості, сіні.

ГПетро, мед, воїн, Суми.

252 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

5.У якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники?

АЗолотий ланцюжок, мамина казка, дівоче обличчя, зміїний характер.

БДзвінкий сміх, лебедина пісня, київські каштани, сьогоднішній день.

ВСпокійне обличчя, приязна посмішка, полотняна скатертина, бабусина пісня.

ГКмітливий юнак, добре серце, мудра людина, зелений ліс.

6.У якому рядку всі прикметники належать до м’якої групи?

А Осінній, ранній, художній, безкраїй.

Б Ясен, зелен, славен, ладен.

В Зеленеє, багрянії, хорошії, гарні.

ГСофіїн, прекрасний, довговіїй, житній.

7.Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як… А Кількісні числівники.

Б Порядкові числівники. В Займенник той.

ГІменники.

8.У якому рядку всі числівники збірні? А Два, три, чотири, двадцять.

Б Обидва, троє, четверо, двадцятеро.

В Двадцятеро, тридцятеро, вісімсот, кілька.

ГОдин, дві п’ятих, мільйон, обидва.

9.У якому рядку всі числівники за складом прості?

А Одинадцять, двадцять чотири, тисяча дев’ятсот п’ятий, п’ятий.

Б Один, три, сотий, семеро.

В Мало, багато, тридцять, двісті.

ГСім, два, чотири, п’ятнадцять.

10.Який займенник при відмінюванні не має називного відмінка?

А Я. Б Хто.

В Ніякий.

ГСебе.

11.У якому рядку всі займенники заперечні? А Ніскільки, дехто, ніщо, його.

Б Нічий, ніхто, ніякий, нікотрий.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	253

В Я, ми, ти, ви.

ГІнший, він, мій, абихто.

12.Позначте рядок, у якому всі займенники пишуться разом.

А Ні/хто, де/який, аби/що, де/хто.

Б Ні/котрий, ні/для/кого, де/що, хтозна/що.

В Ні/скільки, ні/з/чим/ будь/що, хто/зна/який.

ГБудь/який, ні/який, аби/який, скільки/небудь.

Варіант 2

1.Морфеміка вивчає…

АПравила вимови слів.

Б Значущі частини слова.

В Способи творення слів.

Г Слова, їх значення, походження, використання.

2.У якому рядку всі слова утворені основоскладанням?

АОсновоскладання, медсестра, всюдихід, надбрівний.

Б Хмарочос, життєпис, лісостеп, синьо-жовтий.

В США, УТН, СПУ, ООН.

Г Мед-пиво, туди-сюди, облвно, прехороший.

3.У якому рядку слова розташовано так, щоб кожне попереднє було твірним для наступного?

АПравда → правдивий → правдивість.

БПравдивість → правдивий → правда. В Правдивий → правда → правдивість. Г Правдолюб → правдивий → правда.

4.У якому рядку іменники мають тільки форму множини? А Королі, Дніпро, жаль, небо.

БЧеркаси, дріжджі, двері, ножиці.

ВГроші, солодощі, золото, кисень.

Г Гордість, Чернівці, Лубни, пахощі.

5.У якому рядку до складу словосполучень входять тільки відносні прикметники?

А Бурштинове намисто, осінній день, морський берег, перелітні птахи.

Б Срібний перстень, лебединий пух, смарагдове світло, твердий матеріал.

ВНіжний голос, тепла хвиля, широке поле, юна дівчина. Г Тоненький струмок, радісна посмішка, стрункий юнак,

дешевий автомобіль.

254 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

6. У якому рядку всі прикметники належать до твердої групи?

А Повен, певен, мамин, чистий.

БНародний, вразливий, Олексіїв, короткошиїй. В Справжній, худий, сестрин, дорогий.

Г Синій, білолиций, літній, дядьків.

7.Числівник один відмінюється як… А Кількісні числівники.

БПорядкові числівники.

ВЗайменник той.

Г Іменники.

8.У якому рядку всі числівники неозначено-кількісні? А Трильйон, багато, кілька, мало.

Б Стонадцять, кількадесят, декілька, багато.

ВКілька, сорок, мало, кількасот.

ГБільйон, один, дві третіх, перший.

9.У якому рядку всі числівники за будовою є складними?

А Дев’ятнадцять, триста, двадцятеро, кількадесят.

Б Кількасот, дев’яносто п’ятий, один, три.

В Сто, триста сорок, двадцять чотири, п’ятдесят сім.

ГТридцять сім, сорок п’ять, сімдесят шість, двадцять п’ять.

10.Які займенники відмінюються як числівник два?

А Стільки.

Б Я.

В Себе.

ГТой.

11.У якому рядку всі займенники неозначені? А Хто, отакий, той, всякий.

Б Ніхто, нічий, ніякий, ніщо.

В Дехто, хто-небудь, якийсь, будь-чий.

ГНі до кого, хтозна-скільки, абихто, абиякий.

12.У якому рядку всі займенники пишуться через дефіс? А Аби/який, хтозна/який, хто/сь, казна/хто.

Б Хтозна/чий, казна/хто, будь/який, хто/небудь.

В Що/сь, що/небудь, хтозна/скільки, ні/скільки.

ГНі/який, аби/який, казна/який, хтозна/який.

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Напишіть твір-розповідь «Природа — наше найцінніше багатство».

ІІ семестр. Самостійні частини мови	255

Урок № 118 ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ: ЗНАЧЕННЯ,

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА: ДІЄВІДМІНЮВАНІ, ВІДМІНЮВАНІ, НЕЗМІННІ. ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИКИ, ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄСЛІВ. БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА.

ФУНКЦІЇ ДІЄСЛОВА В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета: поглибити і систематизувати знання учнів про морфологічні ознаки дієслова, його форм: відмінюваних, невідмінюваних, розширити знання про стилістичні функції дієслова в художньому стилі; формувати вміння розпізнавати форми дієслова в текстах, визначати їх морфологічні, семантичні, синтаксичні та стилістичні функції, розвивати творчі вміння; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок. Обладнання: копії текстів, таблиця для заповнення «Форми дієс-

лова», картки для роботи в групах.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Прочитайте текст про загальні характеристики дієслова. На основі отриманих знань, побудуйте лінгвістичне повідомлення, доповнивши його власними знаннями та прикладами.

Дієсловом називається частина мови, яка означає дію або

стан предмета і відповідає на питання що робить (робив, зробив, робитиме, зробить, робив би, зробив би і под.) предмет? що з ним робиться (робилося, зробилося, робитиметься, зробиться, робилося б, зробилося б і под.)? Наприклад: працює, біг, прийшов, казатиму, прочитає, співав би, морозить, нудило та ін.

Дієслово може означати: а) конкретну фізичну дію (будувати, писати, вмиватися); б) переміщення у просторі (бігти, йти, їхати); в) процес мислення (думати, аналізувати, осмислювати); г) процес мовлення (говорити, повідомляти, розповідати); ґ) процес сприйняття органами чуття (бачити, чути, нюхати); д) стан особи чи предмета (сидіти, стояти, сумувати); е) бажання (хотіти, бажати, прагнути); є) ставлення до когось

256 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

або до чогось (любити, ненавидіти, поважати); ж) зміни (молодіти, старіти, червоніти) і под.

Морфологічними ознаками дієслова є: вид (доконаний чи недоконаний), перехідність або неперехідність; воно змінюється за способами, часами, числами, а також особами (у теперішньому й майбутньому часах та наказовому способі) і родами (у минулому часі та умовному способі).

У реченні дієслово найчастіше виконує функції присудка або частини складеного присудка. Наприклад: Сонце вже сховалося за вільшечки, пустило крізь листя тоненькі рожеві стріли (Г. Тютюнник); Ніч здавалась днем (Ліна Костенко) (З посібника).

2. Розгляньте таблицю «Форми дієслова». Доповніть таблицю

прикладами.

Форми дієслова

№	Форма дієслова	Приклад
1.	Неозначена форма
2.	Способова форма (дійсний, умовний, наказовий способи)
3.	Дієприкметник
4.	Дієприслівник
5.	Безособова форма на -но, -то

Що таке відмінювані та невідмінювані форми дієслова?

Усі форми дієслова поділяються на дієвідмінювані і недієвідмінювані. Які форми належать до першої, а які — до другої групи?

Коментар учителя. Інфінітив і дієприслівник належать до невідмінюваних форм дієслова, а решта — до відмінюваних.

Система відмінюваних форм дієслова, які виражають категорії способу, часу, особи і числа, становлять дієвідмінювання.

Інфінітив, дієприкметник і дієприслівник належать до недієвідмінюваних, або непредикативних, форм дієслова (За М. Жовтобрюхом).

ІV. Засвоєння нового матеріалу у процесі виконання практичних завдань

1.Прочитайте. Знайдіть дієслова та дієслівні форми, визначте їх семантику, вкажіть морфологічні ознаки виду, перехідності / неперехідності, час, число та спосіб.

Море поблискує злою блакиттю, водяний пил б’є його білим

крилом. Вигнулось, знялось крило вгору і, пронизане сонцем,

ІІ семестр. Самостійні частини мови	257

упало. А за ним летить друге і третє. Здається, що незнайомі блакитні птахи налетіли раптом на море і б’ються завзято грудьми, піднявши вгору білі широкі крила… Вітер заганяє дихання назад у груди. Взяв дерева за чуба і гне до землі… Все зігнулось на острові-кораблі, що несеться по морю на чорних вітрилах (За М. Коцюбинським).

Вкажіть синтаксичну роль у реченні дієслів та дієслівних форм.

2.Визначте й проаналізуйте усі дієслівні форми, поділивши їх на дієвідмінювані та недієвідмінювані, відмінювані та незмінні. З’ясуйте значення дієвідмінюваних дієслівних форм (фізична дія, рух, стан, розумова, сенсорна діяльність тощо). Визначте синтаксичну роль у реченні.

1.Весна. Садочки зацвіли, неначе полотном укриті, росою божою умиті (Т. Шевченко). 2. В гаю щебетали соловейки, кували зозулі, туркотали горлиці, щебетало всяке птаство (І. Нечуй- Левицький). 3. Не кажи нічого, не подумавши, то й сміятися не будуть (І. Карпенко-Карий). 4. І листя пожовкле вітри рознесли (Т. Шевченко). 5. Здається, гори перевертав би й не чув би втоми (М. Коцюбинський). 6. Маленький хлопчик став дорослим (Ліна Костенко). 7. Як я люблю оці години праці, коли усе навколо затиха під владою чаруючої ночі (Леся Українка).

3.Коментар учителя.

Частина дієслів, змінюючись за способами і часами, не змінюється, проте, за особами, родами й числами. Їх називають безособовими. Вони вживаються тільки або у форми 3-ї особи однини, або у формі середнього роду: світати — світає, світало, світатиме, світало б, нехай світає; щастити — щастить, щастило, буде щастити, щастило б, нехай щастить.

Ці дієслова переважно означають:

1)явища природи: смеркає, похолодало, розвиднюється, дніє;

2)стан людини: морозить, лихоманить, не спиться, хочеться, кортить;

3)уявлення про долю: щастить, таланить, фортунить.

При безособових дієсловах підмета не буває. Вони виступають

уролі присудків у безособових реченнях (І. Ющук).

4.Прочитайте речення, визначте безособові дієслова і вкажіть їх значення.

1.Небо затягає хмарами (О. Гончар). 2. Над річкою вечоріє, прохолоднішає на ніч (Г. Тютюнник). 3. По ночах йому не спалось… Ще не світало, а Прокіп будив наймитів, дзвонив ключами

258 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

(М. Коцюбинський). 4. І зітхнеться високим вершинам (О. Пахльовська). 5. І грудям дихалось легко, просторо, тільки щеміло там щось на самісінькому дні (Г. Тютюнник).

Коментар учителя. У лінгвістичній літературі прийнято розрізняти безособові дієслова й особові, вжиті в безособовому значенні, тобто такі, які набувають значення безособовості тільки в певному контексті.

Тому головним критерієм такого розрізнення є синтаксичний. Безособові дієслова вживаються як головні члени безособових речень. Особові дієслова, вжиті в безособовому значенні, в інших контекстах вільно поєднуються з підметом: Бурлило, пінилось, ламало (В. Грінчак). Пор.: Море бурлило, пінилось (З посібника).

5.Розподільчий диктант. Запишіть слова у три колонки: особові дієслова; безособові дієслова; особові дієслова, які можуть уживатися в безособовому значенні.

Малювати, таланити, сіріти, глянути, дощити, весніти, кипіти, говорити, смеркати, нудити, написати, гриміти, щастити, мріяти, замести, дніти, світліти.

6.Прочитайте речення. З’ясуйте, які дієслова вжито в переносному значенні. Вкажіть, у якому саме (метафора, метонімія тощо). Зробіть висновок про роль дієслів у тексті.

1.Оживуть степи, озера (Т. Шевченко). 2. Як шовки, сміються трави (М. Рильський). 3. Вдар словом так, щоб аж дзвеніло міддю (П. Тичина). 4. Земля думала глибоку думу. Мовчали вітри. По станиці пройшла мідна тиша (М. Хвильовий). 5. Зруйнувати всі фабрики, зірвати всю землю, запалити всі міста! (В. Винниченко). 6. Біжить хлоп’я, а дощ, немов кайдани, Волочиться

йдитячі ноги рве (Д. Павличко).

7.Прочитайте текст про стилістичні особливості використання дієслів у художньому мовленні. Доберіть з наступної вправи ілюстрації до кожного твердження.

Щодо своєї природи дієслово — один із засобів відтворення динаміки, тому художній та розмовний стилі широко послуговуються цією частиною мови, а наукові й офіційно-ділові тексти віддають перевагу іменникам. Якщо порівняти книжні та не книжні твори, то чітко виступає якісний характер дієслів у науковому стилі і динамічний у художньому. Пояснюється це тим, що в наукових працях ідеться про постійні ознаки та якості предметів, про закономірні явища.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	259

Порівняно з першою особою форма другої особи абстрактніша, тому вона часто набуває узагальненого характеру або створює атмосферу інтимної довірливості.

Заміна другої особи третьою (найчастіше в діалогах) відтворює незадоволення мовця поведінкою або вчинками співрозмовника.

Відтінок експресивності має теперішній історичний час. Він надає розповіді жвавості, виразності. Події ніби відбуваються на очах у читача чи слухача. Красне письменство й розмовне мовлення використовують цю форму для образнішого змалювання подій минулого. Як правило, дієслова в теперішньому історичному часі обрамлюються формами минулого часу.

За допомогою форм теперішнього часу оповідач може переноситися думками в минуле і відтворювати їх у вигляді спогадів, використовуючи при цьому лексеми було, бувало.

Певні стилістичні особливості пов’язані і з взаємозаміною способів дієслова. Використання дійсного способу замість наказового пом’якшує категоричність мовлення. Для посилення наказу замість наказового способу вживається форма інфінітива. Для вираження дії, виконуваної з примусу, а не з доброї волі, використовується наказовий спосіб замість дійсного.

Архаїчні форми дієслів використовуються для надання мовленню урочистого, небуденного характеру або для створення іронічних, сатиричних чи гумористичних ефектів (За О. Пономаревим).

8.Прочитайте речення і визначте стилістичні особливості дієслів.

1. Разом з населенням рухатись далі на німецькі окопи. Жодного пострілу. Плакати, лозунги, музика (О. Довженко). 2. Ласкаве небо, грім залізний, Була ти, будеш і єси! Тобі, тобі, моя Вітчизно, У серці дзвонять голоси (М. Рильський). 3. Аж бігла смерком наша Оксана в хату до матері… Раденька, веселенька, сміється, щебече, бігає, сяде, вп’ять скочить, кидається матері на шию, розказує, де була, що бачила (Г. Квітка-Основ’яненко).

4.Тільки й дишемо було, як наїде гостей-паничів та трохи забуде про нас панночка (Марко Вовчок). 5. Як була я малою, то мені було не раз сниться, що моя мати чеше мені коси, вплітає червоні кісники, вбирає мене в квітки та стрічки, голубить та жалує мене (І. Нечуй-Левицький). 6. Ловиш рибку, «пане добродзею»? Лови, лови… фабрикант! Він думає, що для нього фабрику збудують (М. Коцюбинський). 7.— Отже, фашистів ми допіру виперли в Дунай. Місця вам вільні. Будь ласка, мерсі, займайте… але знайте, що тепер Хома не захоче, щоб ви знову гнули фашистську політику і загинали її на війну (О. Гончар). 8. Ідеш і слухаєш,

260 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

і чуєш рідну землю, що годує тебе не тільки хлібом і медом,

ай думками, піснями і звичаями, і не тільки годує й ростить,

ай прийме колись до свого матернього лона, як прийняла прадідів твоїх і діда під яблунею (О. Довженко). 9. Великомученице кумо! Дурна єси та нерозумна! В раю веселому зросла, Рожевим цвітом процвіла І раю красного не зріла, Не бачила, бо не хотіла Поглянути на божий день, На ясний світ животворящий! (Т. Шевченко).

9.Робота в групах. Кожна група отримує картку з віршем. Прочитайте поезію. Доповніть її власними дієсловами чи формами дієслова. Порівняйте свої варіанти з авторськими.

Картка № 1

* * *

Миліша нам ти над усі скарби, О рідна мово, …, …, …!

В тобі … казковії світи, А нам їх … й …!

Картка № 2

* * *

Мені нічого у житті не треба, О тільки б мови в душу … легіт, Веселки слів під небом …, Акорди рідних звуків …!

Картка № 3

* * *

Могутня силою і вродою чарівна, О рідна мово, … віки!

Віки …— … і …, А ми тебе … …!

(В. Федоренко)

Пригадайте, що таке акровірш?

Довідка: сяй, рости, цвіти, заховано, відкривати й берегти; лився, вигравали, вирували; житимеш, пройдеш, незламна, нетлінна, клянемось, берегти.

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Скласти таблицю «Дієслово і дієслівні форми в українській мові».

Виписати з творів художньої літератури п’ять речень, де б вживалися дієслова та форми дієслова. Визначити їх морфологічні, семантичні, стилістичні і синтаксичні функції.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	261

Урок № 119 ДВІ ОСНОВИ ДІЄСЛІВ. ПОДІЛ ДІЄСЛІВ НА ДІЄВІДМІНИ.

ЗМІНИ ЗВУКІВ В ОСОБОВИХ ФОРМАХ ДІЄСЛІВ. СЛОВОЗМІНА ДІЄСЛІВ І ТА ІІ ДІЄВІДМІН

Мета: подати відомості про основи дієслів, від яких творяться дієслівні форми, навчити визначати ці основи в мовленні, розширити відомості про особливості поділу дієслів на дієвідміни та особливості відмінювання дієслів кожної дієвідміни; формувати вміння правильно вживати дієслова в особових формах; за допомогою дидактичного матеріалу виховувати любов до української мови, до народної мудрості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, таблиця «Дві основи дієслів», таблиця «Відмінювання дієслів у теперішньому часі по дієвідмінах».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завдань

1.Розгляньте таблицю «Дві основи дієслів». Доповніть її власними ілюстраціями та побудуйте лінгвістичне повідомлення на основі отриманих відомостей.

Довідка для вчителя

Дієслівні форми творяться за допомогою суфіксів і флексій (закінчень) від дієслівних основ: 1) основи теперішнього часу; 2) основи інфінітива (або минулого часу).

Основа інфінітива виділяється після відкидання суфікса -ти (-ть) разом з постфіксом -ся (-сь), якщо такий є: люби-ти, змага- ти-ся, гукну-ти, принес-ти. Від основ інфінітива творяться дієслова минулого часу (хова-в, хова-ла), умовного способу (ходи-в би), дієприкметники минулого часу (посиві-л-ий, сказа-н-ий), дієприслівники минулого часу (відда-вши).

Основа теперішнього часу виділяється у дієсловах теперішнього часу 3-ї особи множини після відкидання закінчення -уть (-ють), -ать (-ять): пиш-уть, принес-уть, шука-ють, крич-

ать, сто-ять. Від основи теперішнього часу утворюються особові