Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Sljunina_usi_mova_prof_fil_10k_2.pdf-1350028460

...pdf
Скачиваний:
3008
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
1.09 Mб
Скачать

162 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

сиротою На сім світі жити: Свої люде — як чужії, Ні з ким говорити (Т. Шевченко). 4. Дяка-запорожця вже в школі не було, прислано з города другого, Бугорського, молодого, більш ученого, але лютого, гірше звіра, і п’янюгу такого, якого, казали, світ не бачив (С. Васильченко). 5. Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд! (В. Симоненко).

ІV. Підсумки уроку

1.Відредагуйте речення. Поясніть свої виправлення.

1.Вона відчула страшенну біль. 2. Тут треба розділити першу дріб на другу (З підручника). 3. Заяву треба писати на ім’я директриси. 4. Контроль за виконанням наказу доручений заступниці директора Лісній О. О. 5. Хто знайшов олімпійку в мужській душі, просимо занести в 503 кімнату (З посібника).

V. Домашнє завдання

До кожного з наведених іменників доберіть слово, яке б допомогло визначити рід іменника.

Шибайголова, професор, шпак, НБУ, суфле, леді, директор, базіка, купе, староста, кенгуру, суддя, лев, бідолаха, листоноша, актор, журі, лікар, волоцюга, маестро, нечупара.

Урок № 98 НАПИСАННЯ І ВІДМІНЮВАННЯ ВЛАСНИХ ОСОБОВИХ

НАЗВ, СКЛАДНИХ СЛІВ, ПРІЗВИЩ, ІМЕН ТА ПО БАТЬКОВІ

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про відмінювання іменників в українській мові; формувати вміння правильно писати та відмінювати власні назви та складні слова, імена людей; розвивати комунікативні вміння створювати діалоги, за допомогою дидактичного матеріалу розвивати логічне мислення учнів, удосконалювати навички розпізнавати мовні явища; виховувати пізнавальний інтерес до лінгвістичних явищ.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань. Обладнання: таблиця «Відмінювання імен по батькові», картки

для індивідуальної роботи, таблиця для заповнення «Морфологічний розбір іменників».

ІІ семестр. Самостійні частини мови

163

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого

1.Дайте відповіді на питання.

Які морфологічні ознаки має іменник?

Як визначити рід незмінюваних іменників? Скільки в українській мові відмінків?

Які відмінки називають прямими, а які непрямими і чому? Скільки відмін іменників ви знаєте?

У межах яких відмін іменники поділяються на тверду, м’яку і мішану групи?

Які особливості відмінювання іменників І відміни? Які особливості відмінювання іменників ІІ відміни?

Які особливості відмінювання іменників ІІІ та ІV відміни? Як відмінюються власні імена людей?

Які особливості відмінювання прізвищ? Які прізвища належать до невідмінюваних іменників?

Чому в художньому мовленні іноді можна спостерігати порушення норм відмінювання іменників?

2.Лінгвістичне спостереження.

Поміркуйте, чи правильно написані та вжиті складні іменники в наведених реченнях. Доведіть свою думку.

1. Хлопчик підвів голову. Побачив блідий крайнеба. 2. З його

кімнати було видно бліде крайнебо.

Поясніть правопис іменників. Складіть із ними діалог, де вони б вживалися у формах непрямих відмінків. Перекотиполе, зірвиголова, зорепад, прем’єр-міністр, жит-

тєлюбство, жар-птиця, мати-й-мачуха, Біломорканал, автомашина.

Як ви гадаєте, чому кажуть: «працює на КамАЗі», але «навчається у ВНЗ», «представник НБУ»?

Коментар учителя. Звукові ініціальні абревіатури змішаного типу, що сприймаються як іменники чоловічого роду, із закінченням на твердий приголосний, відмінюються, як іменники чоловічого роду. Буквені абревіатури, слова, які вимовляються за назвами літер за відмінками не змінюються (З посібника).

164 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

3.Розкласифікуйте за родами складноскорочені слова. Складіть кілька речень з наведеними іменниками так, щоб можна було визначити їх рід. Запишіть у дві колонки відмінювані та невідмінювані іменники.

УНІАН, УТН, медперсонал, ДонНу, ЗМІ, Укртелеком, МОН, СТО, стінгазета, ООН, НАН, міськком, профком, АТС, загс.

4. Коментар учителя.

Чоловічі імена по батькові творять додаванням до основ власних імен суфікса -ович-: Михайло — Михайлович, Василь — Васильович, Юрій — Юрійович, Георгій — Георгійович, Ігор — Ігорович.

Кілька чоловічих імен по батькові творяться за допомогою суфікса -ич: Лука — Лукич, Сава — Савич, Кузьма — Кузьмич, Хома — Хомич, Яків — Якович, Ілля — Ілліч.

Як виняток, в імені Григорій при творенні імені по батькові випадає ій Григорович, а до основи імені Микола додається

ай Миколайович.

Жіночі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -івн (а): Михайло — Михайлівна, Юрій — Юрі- ївна (Юрій+івна), Георгій — Георгіївна, Ілля — Іллівна.

З відхиленням від цього правила творяться лише такі імена по батькові: Яків — Яківна, Григорій — Григорівна, Микола — Миколаївна (І. Ющук).

5.Розгляньте таблицю «Відмінювання імен по батькові». Зробіть висновок, за яким принципом відмінюються чоловічі та жіночі імена по батькові.

Відмінювання імен по батькові

Відмінки

Чоловіче ім’я по батькові

Жіноче ім’я по батькові

 

 

 

Н.

Григорович

Григорівна

 

 

 

Р.

Григоровича

Григорівни

 

 

 

Д.

Григоровичеві,

Григорівні

 

 

 

З.

Григоровича

Григорівну

 

 

 

О.

Григоровичем

Григорівною

 

 

 

М.

(при) Григоровичеві,

(при) Григорівні

 

 

 

Кл. ф.

Григоровичу

Григорівно

 

 

 

ІІ семестр. Самостійні частини мови

165

 

 

мішаної групи; жіночі — як іменники І відміни твердої групи (І. Ющук).

6.Виправте помилки в суфіксах і закінченнях імен по батькові.

1.Зверніться до Андрія Анатолієвича. 2. Віднесіть Марії Петрівній. 3. Порадьтеся зі Степаном Віталієвичем. 4. Прийшла Ольга Григоріївна. 5. Її звуть Марина Юрівна.

7.Від поданих імен утворіть імена по батькові та провідміняйте їх. Якщо існують паралельні форми, наведіть їх.

Сергій, Роман, Ярослав, Аркадій, Ігор, Роман, Євгеній, Валерій, Василь, Олекса, Григорій, В’ячеслав, Богдан.

8.Складіть таблицю, провідмінявши подані імена в однині. Зробіть висновки про відмінювання чоловічих та жіночих прізвищ, імен та по батькові.

Коваль Григорій Федорович, Коваль Ганна Олександрівна. Сивокінь Максим Вікторович, Сивокінь Оксана Дмитрівна. Ященко Віктор Андрійович, Ященко Уляна Григорівна.

Севрюков Єлисей Володимирович, Севрюкова Матрона Микитівна.

Жаріков Андрій Порфирійович, Жарікова Наталія Іллівна.

9.Провідміняйте географічні назви. Поясніть особливості їх написання. Визначте невідмінювані іменники.

Львів, Конго, Житомир, Баку, Китай, Грузія, Венеція, Англія, Мехіко, Токіо.

10.Самостійна робота з картками. Складіть речення, в яких подані іменники були б ужиті в непрямих відмінках. Визначте відмінок та рід іменників.

Картка № 1

НАН України, Париж, депо, Софія Миколаївна Сніжко.

Картка № 2

Журі, Марина Федорівна Неділько, Баку, ТЕЦ.

Картка № 3

Донбас, шосе, ГЕС, Марія Костянтинівна Фіалко.

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Коментар учителя. Імена по батькові відмінюються, як імен-

Випишіть з тексту іменники в таблицю, зробивши їх морфо-

ники певної відміни і групи: чоловічі — як іменники ІІ відміни

логічний аналіз.

166 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Морфологічний розбір іменників

 

 

Назва

 

 

 

 

 

 

-

 

Початкова форма

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Синтаксична функ

ція в реченні

Істота / неістота

Власна / загальна

Збірна / одинична

Абстрактна / конкретна

Рід

Число

Відмінок

Відміна

Група

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Літо збігло, як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий, золоточубий вересень. Він причепив до свого бриля червоний з вологістю кетяг калини й нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, завзято вдарив у дзвін та й пішов поміж садами в степи крутити крила вітряків. Ні, це не дзвін, а мої надії безмежно запасмились наді мною і в мені. Вони тепло вихоплюють малого на лебедині крила та й несуть через діброви, села, ріки до того казкового міста, де скільки хочеш читай книжок і вчися аж на вчителя (М. Стельмах).

Урок № 99

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 20.

ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

Мета: удосконалювати вміння усно й письмово докладно переказувати текст, розкривати тему висловлювання, дотримуватись стилю і типу мовлення; розвивати пам’ять, мислення, мовлення; виховувати увагу до слова, повагу до історичного минулого рідного народу.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: текст для переказу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІ семестр. Самостійні частини мови

167

 

 

ІІІ. Сприймання тексту на слух для докладного переказу

1.Прослухайте текст.

ЗАПОРІЗЬКА СІЧ Українські козаки-запорожці нападали, боронили народ і рід-

ну землю від ворожих переслідувань і змагались за те, щоб український народ мав свободу і свою власну державу. І не один із них віддав своє життя за рідний край і народ.

Осідком запорожців була Запорозька Січ на Дніпрі, нижче порогів, на островах, серед ріки. Там запорожці жили постійно: там збиралися, вчилися воєнної справи і готувалися до воєнних походів.

Січ — то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на Базавлуці і Томаківці). Зо всіх боків обливала цей острів глибока вода Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, поставлено високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа.

Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані «коші» (з плетеними сітками), або «курені». Ті хатки були накриті очеретом або кінськими шкірами.

Посередині Січі стояла невелика церква св. Покрови, знадвору дуже скромна, але всередині повна золота й срібла, бо козаки були побожні й дуже дбали про свою церкву, а під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхов, на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру.

Хто хотів стати козаком, мав наперед служити три роки в старого козака за джуру (слугу й помічника). Джура робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні йому клунки.

Жінок на Січі не було, і ніхто не смів мати на Січі жінки, навіть сам отаман. Коли козак був одружений, то жінка й діти жили десь на селі або на хуторах, по так званих «зимовиках». Там жив і козак, коли не було війни. А коли кошовий отаман оголошував воєнний похід, приміром, на турка, то козацькі гінці роз’їздилися по тих хуторах-зимовиках, що звичайно були добре обгороджені, і закликали козаків-хуторян на Січ, на війну.

Вони під’їздили до воріт і кликали:

— Пугу! Пугу!

Так кликали кілька разів, аж доки козак не вийшов з хати

йпоспитався:

А хто там?

Козак з Лугу! — відповідали посланці.

168 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Тоді козак відчиняв ворота, бо знав, що свої.

Січове військо ділилося на полки по 500 осіб. Полк мав п’ять сотень по сто осіб; сотня мала десять десяток (куренів) по десять осіб. Полками командували полковники, сотнями сотники, а десятками десятники, так звані курінні отамани. І власне кожний такий курінь жив в окремій хатці-курені.

Козаки воювали двома способами. Звичайно нападали на ворога кіннотою, а піхота наступала з боків. Ніхто не піддавався, всі билися до останку, кажучи: «Або перемога, або смерть!»

Коли ж несподівано стрічався їм ворог у степу, а козаків було мало, тоді шикували колесом свої вози та й ще обкопувалися валом і оборонялися з-за такої возової фортеці. Ворог не міг здобути тої твердині й відступав. Хіба часом, як не наспіла козакам поміч, то тримав їх облогою, поки гинули зі спраги й голоду, але таки не піддавалися.

Отак жило те славне козацьке запорозьке військо, що близько 300 літ обороняло Україну від усякої напасті. Відвага й хоробрість козаків були відомі в цілій Європі (За А. Лотоцьким; 479 слів).

V. Усний переказ твору

1.Підготовча робота.

Визначте стиль викладу тексту. З’ясуйте, що виражає заголовок.

З’ясуйте тему тексту та його основну думку. Назвіть ключові слова, що розкривають тему. Поділіть текст на смислові частини. Визначте мікротеми.

Складіть план.

2.Перекажіть текст усно (2–3 учні).

3.Дайте відповіді на питання.

Яка роль козацтва у становленні української держави? З якої мови прийшло до нас слово козак?

Назвіть видатних козацьких ватажків. Що вам про них відомо? Чому козак був «виховним ідеалом»?

Які літературні твори ви знаєте про добу козаччини? Як письменники описують козаків?

VІ. Написання письмового переказу з творчим завданням

Напишіть докладний переказ, поширивши його відомою вам інформацією про козаків.

ІІ семестр. Самостійні частини мови

169

 

 

Допоміжні матеріали для роботи

КОЗАЦТВО — ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ Період розвитку українського військового мистецтва часів

козацтва, яке розвинулось у збройні сили України, охоплює майже три сторіччя, починаючи з кінця ХV століття. Початок історії збройних сил України безпосередньо пов’язаний з генезисом українського козацтва.

З середини ХIV століття всі українські землі були завойовані іноземними феодальними державами — Литвою, Польщею, молдавськими та угорськими феодалами. Кримське ханство, що запанувало в південних українських степах, у 1482 році прийняло турецький васалітет, а свої грабіжницькі напади перетворило на основне джерело збагачення. Кочів’я ногайських татар, які підкорилися Кримському ханству, на картах позначалися як Дике Поле. Султанська Туреччина утвердилась на Чорному морі і Балканах, оволоділа гирлами Дунаю, Дніпра, Дону і побудувала мережу потужних фортець, намагаючись їх використати як опорну базу для завоювання України, Білорусі, Росії, Польщі.

В Україні у другій половині ХV століття в умовах іноземного панування посилюється феодально-кріпосницьке гноблення. Українські селяни, найбільш сміливі, мужні, волелюбні, які не хотіли терпіти кріпосницьке ярмо і владу чужинців, розривали пута феодального ладу, виходили з-під юрисдикції феодальної держави і відмовлялися підкорятися іноземному пануванню. По одинці, сім’ями, а то й цілими селами тікали з маєтків феодалів

іоселялися на спустошених землях понад Дніпром і Південним Бугом. Волелюбних втікачів приваблював незаселений український степ, де вони могли займатися вільно, без феодального примусу хліборобською працею й особисто розпоряджатися виробленим продуктом, а не віддавати його феодалам.

Перед втікачами розкинулися неосяжні розлоги незайманого степу з його фантастичною родючістю, багатством рослинного та тваринного світу, повноводими річками. Призвичаєні до землі переселенці бралися за плуга і вирощували хліб. Вони годували

івипасали худобу, полювали на хижого звіра, займалися рибальством, бджільництвом. Праця цих роботящих людей давала плоди. Виростали хутори й села, були збудовані храми.

Однак переселенці потрапляли в умови постійного ризику, в атмосферу тривожного прикордоння з Диким Полем. Їм доводилося повсякденно давати відсіч підступним ворожим наскокам ординців і поєднувати працю на землі із збройною боротьбою. Цих

170 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

людей почали називати козаками. Козак у перекладі з тюркської мови означає «вільна, незалежна, озброєна людина». В степу, де оселялися втікачі, складався свій особливий стиль життя. Все українське населення, що мешкало по сусідству з Диким Полем, брало участь у захисті краю. З дитячих років тут набувався військовий досвід. Козаки гуртувалися на основі взаємодопомоги і спільно захищали свої оселі, родини, господарство. Людина тут без зброї не могла існувати. Як писали сучасники, щоб бути готовим дати відсіч підступному нападові ворога, козак тримав

водній руці плуг, в другій — рушницю.

УЗапорозькому війську склалася залізна дисципліна. Найтяжчим злочином вважали зраду козацтву, Вітчизні. Запорозька Січ стає місцем, де формуються воєнні таланти, де гартуються сталеві характери, де запалюються патріотизмом серця і сповнюються ненавистю проти всякого гніту. Вона набуває значення своєрідної української військової Академії. Через неї пройшли всі видатні українські полководці, козацькі гетьмани і полковники (За О. Опанович).

***

Незвичайним і різнорідним був козацький побут. Існують різні оповідання, перекази, анекдоти про запорізьку старовину. «Обичаї запорозькі чудні, поступки хитрі і більшою мірою на насмішку похожі»,— оповідав колись столітній запорожець Микола Корж.

Запорожці брили голову, залишаючи чуприну над лобом,— оселедець. Коли ця чуприна виростала довгою, то козак закладав її за вухо. Вусів не підстригали, а намазували чим-небудь і закручували вгору. Це ставили козаки собі за особливу козацьку славу і честь.

Запорожці славилися веселістю й охотою до жартів. Особливо любили вони вигадувати прізвища товаришам. Того, що спалив з необережності курінь, звали Палієм; того, що розкладав вогонь над водою, називали Паливодою; такому, що варив кашу, давали ім’я Кашки або Кашовара. Так само з’явилися прізвища Горбач, Малюта, Черепаха, Гнида, Качало, Корж… (З Інтернету).

***

Козацькі славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер, до яких вони сміливо підходили впритул і брали на абордаж. Слово «чайка» походить від тюркського «чаік-чаік», що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 м завдовжки й 3–5 м завширшки. На кожному сідало кілька десятків веслярів, і, розсікаючи воду, чайка

ІІ семестр. Самостійні частини мови

171

 

 

летіла, мов на крилах. У чайці вміщалося до 60 осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат, що називалися фальконетами. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило.

Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога.

Потім серед турків ходили легенди про шайтанів у шароварах, які з’являлися з самісінького дна моря.

Збереглися свідчення самовидців про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. А в висунуту над поверхнею моря трубу — праобраз майбутнього перископа — стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з’явиться турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, умонтованих у його борти так уміло, що в нього не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидався, човен несподівано зринав на поверхню, і знову козаки з’являлися ніби з самісінького дна моря (З Інтернету).

VIІ. Підсумки уроку

VIIІ. Домашнє завдання

Підготуйте повідомлення для виступу на учнівській конференції на такі теми: «Козацьке лицарство», «Образ козаків у творах українських майстрів слова», «Військова лексика часів козаччини», «Козацькі літописи», «Найвидатніші гетьмани України».

Урок № 100

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 21.

МОВНИЙ ЕТИКЕТ У НАУКОВОМУ СТИЛІ. ВИСТУП НА УЧНІВСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

Мета: поглибити відомості десятикласників про етикетні вирази в науковому стилі, про особливості виступу на конференції; удосконалювати вміння та навички монологічного мовлення з використанням етикетних мовних формул у науковому стилі, розвивати мовленнєву культуру, логічне мислення, увагу, пам’ять; виховувати толерантність.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: копії текстів, таблиця «Етикетні вирази науковців».

172 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Опитування учнів.

Пригадайте, що таке мовний етикет? Назвіть ознаки наукового стилю.

Чи доводилося вам виступати на семінарах, конференціях? Був ваш виступ заздалегідь підготовленим чи непідготовленим?

Як ви готувалися до виступу?

2.Коментар учителя.

Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці.

Він є результатом значних мовно-стилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. Ці процеси особливо помітні за останнє століття. Наука розвивалася під гаслом інтегрування, фахове мовлення науки тяжіло до уніфікації і стандартизації, тобто на засобах вираження мовного етикету суттєво позначилися відомі соціальні, тобто позамовні чинники. Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від форми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науковець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати мовні формули. Ці зміни будуть залежати від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій науковця, умов і мети спілкування (З посібника).

ІV. Підготовча робота

1.Прочитайте та прокоментуйте вислови. Про які вимоги до мовлення йдеться?

1.Найбільша цінність оратора — не тільки сказати те, що потрібно, але й не казати того, чого не треба (Цицерон). 2. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано і переконливо, відповідно до важливості предметів, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит). 3. Одного неточного, невдало сказаного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати усе враження (А. Міцкевич).

4.Людина, яка засуджує і висміює помилкові думки й погані

ІІ семестр. Самостійні частини мови

173

 

 

вчинки інших людей, повинна мати особливу силу переконання, а для цього, крім гострого ока, необхідно володіти і не менш цінним мистецтвом ясно викладати думки (М. Ларра). 5. Говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивість мудрого, говорити багато й погано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою безумного (Ф. Ларошфуко).

2.Розгляньте наведені формули мовного етикету. Згрупуйте їх за такими параметрами:

вирази, які вживаються при звертанні; вирази, які вживаються при запрошенні;

вирази, які вживають на знак згоди, підтвердження; вирази, які означають заперечення, відмову.

Ви маєте рацію; я не заперечую; ні, це не так; ні; згоден; сідайте, будь ласка; проходьте, будь ласка; чи не могли б Ви…; певна річ; Ви не маєте рації; Ви помиляєтесь; безсумнівно; з приємністю; я хочу попросити Вас зробити мені послугу; це справедливе твердження; це виключено; шкода, але я повинен відмовитися; чи можу я попрохати Вас…?; слушною є думка…; це виключено; ні в якому разі; будьте ласкаві, поясніть…; з приємністю; ви помиляєтесь; на жаль, не зможу; я не заперечую; висловлюю особисту подяку…; шановні колеги!; аж ніяк; глибокоповажний голово!; дякую, не можу; ми дотримуємося іншої точки зору; безумовно.

Дайте відповідь на питання: які з цих етикетних формул можуть вживатися в науковому стилі?

Порівняйте свої варіанти з таблицею.

 

Етикетні вирази науковців

 

 

Вітання

Доброго дня! Здрастуйте! Радий Вас вітати в нашому місті!

 

Моє шанування!

 

 

 

Прощання

До побачення! До зустрічі! До наступного уроку (лекції)!

 

 

 

Дякую за увагу! Дякую за запитання! Дякую за слушні

Подяка

зауваження! Неоціниму допомогу мені надали… Спасибі!

Складаємо щиру подяку за цінні зауваження й поради.

 

 

Дякую за прихильне ставлення до мене, до моєї роботи

 

 

Запере-

Краще було б… На наш погляд… Ми дотримуємось

чення

іншої класифікації.

 

 

Згода,

Слушною є думка… Справедливе твердження… Без сум-

підтвер-

ніву, Ви маєте рацію… Безперечно, Ваші міркування

дження

заслуговують на увагу… Слушно вважати, що…

 

 

174 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

V. Виступ на учнівській конференції

Уявіть, що ви усі стали учасниками учнівської конференції «Україна козацької доби». Зачитайте свої доповіді. Поставте питання до доповідача, висловіть зауваження та побажання. Використовуйте формули мовного етикету.

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Уявіть, що ви потрапили в часи козаччини. Напишіть твір від першої особи на тему «Славне військо запорізьке».

На основі довідкової літератури з’ясуйте значення військової лексики: отаман, козак, хорунжий, бунчуки, жупан, кирея, чайка, корогви. Використайте ці слова у творі.

Урок № 101 ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ:

ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ (ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ), ЇХ ОСОБЛИВОСТІ Й ФУНКЦІОНУВАННЯ В МОВЛЕННІ. ПЕРЕХІД ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЯКІСНІ, ПРИСВІЙНИХ У ЯКІСНІ Й ВІДНОСНІ

Мета: розширити знання десятикласників про лексикограматичні ознаки прикметника, його синтаксичну роль, про перехід прикметників з одного розряду до іншого; формувати вміння розрізняти розряди прикметників та визначати їх особливості функціонування в мовленні; за допомогою мовленнєвокомунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття гордості та любові до краси рідної землі.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. Обладнання: копії текстів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІ семестр. Самостійні частини мови

175

 

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Складіть лінгвістичну довідку, давши відповіді на запитання.

Пригадайте, яка частина мови називається прикметником? Наведіть приклади.

Які морфологічні ознаки має прикметник?

На які групи за значенням поділяються прикметники? Які прикметники називаються якісними?

Які прикметники називаються відносними? Які прикметники називаються присвійними? Які синтаксичні функції виконує прикметник?

Довідка. Прикметником називається частина мови, що вира-

жає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Наприклад: сміливий, щаслива, зелене, веселі, сестрин, батькова, братове і т. ін.

Прикметник змінюється за родами, числами й відмінками, і ці його форми залежать від іменника, з яким прикметник узгоджується: стрункий юнак — стрункого юнака, струнка тополя — стрункої тополі, стрункі дівчата — струнких дівчат. Названі властивості прикметника є його морфологічними ознаками.

У реченні прикметник виступає переважно в ролі узгодженого означення. Наприклад: Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев та й послався над ними

прозорою хмарою (Г. Тютюнник).

Рідше прикметник виконує функцію іменної частини складеного присудка. Наприклад:

Яка важка у вічності хода! (Ліна Костенко). Субстантивований прикметник (який перейшов у іменник)

виконує ті самі синтаксичні функції, що й іменник.

За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотвірними особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.

Якісні прикметники позначають безпосередні, закладені в самій суті предметів ознаки, що зазвичай здатні виявлятися більшою або меншою мірою: кмітливий (юнак) — кмітливіший, найкмітливіший.

Відносні прикметники виражають незмінні, сталі щодо міри вияву ознаки предметів за їх відношенням до інших предметів, дій, обставин: бурштинове (намисто), осінній (день).

Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? Наприклад: мамина (казка), батьків (сміх) (З посібника).

176 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

ІV. Формування практичних умінь і навичок

1.У поданих реченнях знайдіть прикметники, визначте їх рід, число, відмінок та синтаксичну функцію. Поясніть, чим відрізняються ці граматичні категорії в іменників та прикметників. Укажіть, де прикметник лише увиразнює іменник, а де виконує синтаксичну функцію головного члена речення.

1. Лелеки знають, яка доля вготована їм над білими горами, знають також і те, що десь далеко-далеко ждуть їх велетенські річки з солодкою водою, ждуть безмежні плавні, озера й непрохіддя боліт, усі вони — від могутніх лелек-ватажків до молоденьких лелечок-перволітків — народилися у тих далеких зелених краях і мають вертатися щоразу туди, вертатися знов і знов, завжди і вічно, бо їхнє лелече перелітне життя є не що інше, як безупинне вертання і повертання до своїх народжень, до того, що назавжди лишається найріднішим (П. Загребельний). 2. І все ждало. Тиша стояла якась неспокійна. Світле безмежжя здавалось крихким (О. Гончар). 3. Поодинокі хмари, що погубилися на синім небозводі, були темної барви (О. Кобилянська).

4.От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-

Левицький).

2.Доберіть до поданих іменників прикметники, що називали б ознаку кольору, розміру, віку, смаку, запаху, матеріалу, зовнішності та внутрішнього світу.

Сонце, день, поле, стіл, чашка, хліб, вода, ліки, вишня, шлях.

3.Випишіть у три колонки якісні, відносні та присвійні прикметники.

Широкий степ, сьогоднішня газета, тутешні жителі, батькова порада, свіжий вітер, чорняве дівча, солов’їний голос, дешева книга, цікава розповідь, дністрові води, сильний чоловік, материна сльоза, карі очі, безкрая рівнина, червона тканина, гіркий перець, морські хвилі, Сергіїв твір, вовча лапа, Лесина поезія, височезна сосна, сумна пісня, далека дорога, дощові краплі.

Коментар учителя. Вживаючись у переносному значенні, відносні прикметники можуть переходити до розряду якісних. Наприклад: золотий ланцюжок — відносний; золота душа — якісний; срібний перстень — відносний; срібний голос — якісний. (З посібника).

Присвійні прикметники можуть втрачати свою конкретну предметну ознаку і набувати загальної родової віднесеності чи власти-

ІІ семестр. Самостійні частини мови

177

 

 

вості, тоді вони переходять до розряду присвійно-відносних або присвійно-якісних прикметників. Наприклад: ведмежа голова — присвійний (голова ведмедя); ведмежа шуба — відносний (шуба з хутра ведмедя); ведмежа послуга — якісний (погана).

Не виражають значення присвійності ті прикметники, що входять до складу фразеологічних зворотів і термінологічних назв, наприклад: дамоклів меч, гордіїв вузол, торічелієва пустота, петрові батоги (назва трави, ботанічний термін) (З підручника).

4.Прочитайте речення. Відшукайте в них відносні та присвійні прикметники, вжиті у значенні якісних.

1.Романові дома довелось покуштувати березової каші (С. Васильченко). 2. Тож, мила моя юнь, любіть, вивчайте солов’їну мову, ніде й ніколи не ганьбіть її — життя основу (М. Волощук). 3. Той, хто бачить тільки недоліки, той просто сліпець… Та не потрібні нам і рожеві окуляри (Л. Дмитренко). 4. І чисте срібне сяйво на скронях зайнялося, як одсвіт гроз великих, як блиск бурхливих літ (М. Бажан). 5. Замовкни ж ти, пісне моя лебедина, бо хутко порветься остання струна (Леся Українка)

6.Став він не остання спиця в колесі (Панас Мирний).

5.Складіть речення з наведеними словами таким чином, щоб в одному випадку це слово мало відносне, а в іншому — якісне значення.

М’який, вишневий, срібний, лисячий.

6.Розподільчий диктант. Запишіть у три колонки словосполучення: в першу колонку словосполучення, в яких прикметники вжито з якісним значенням, у другу — з відносним, а в третю — з присвійним. Зробіть висновки про те, які характерні ознаки якісних прикметників відрізняють їх від відносних та присвійних.

Залізні дроти, залізні нерви, золота медаль, золоті руки, зелений светр, зелена юність, заячі рукавиці, заяча душа, заяча лапа, Чорне море, чорне золото, чорне взуття, собача будка, собачий холод, курячий бульйон, літня пора, літня спека, літня жінка, орлиний зір, орлиний ніс, орлине око, вовчий хвіст, вовча натура, вовчий апетит, вовчий кожух, легкий вітерець, легке завдання, легкий рюкзак, прокрустове ложе, соболині брови, соболине гніздо, соболина шапка.

Пригадайте кілька фразеологічних висловів. Схарактеризуйте прикметники в них.

178 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

Складіть твір-опис на тему: «Зимовий ранок», використовуючи виражальні можливості прикметника.

Урок № 102 СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ,

ЇХ ТВОРЕННЯ. ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ.

ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ, СТЯГНЕНІ

ІНЕСТЯГНЕНІ ФОРМИ ПОВНИХ ПРИКМЕТНИКІВ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ПОВНИХ

ІКОРОТКИХ ПРИКМЕТНИКІВ

Мета: поглибити знання учнів про способи творення ступенів порівняння якісних прикметників, про особливості повних та коротких форм, їх стилістичну роль та особливості функціонування в мові; формувати вміння правильно утворювати форми вищого і найвищого ступеня порівняння якісних прикметників, знаходити та виправляти помилки в написанні прикметників різних розрядів, виконувати морфологічний аналіз прикметника за схемою; виховувати культуру спілкування.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. Обладнання: копії текстів, таблиця «Особливості творення спо-

собів порівняння прикметників».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завдань

1.Робота в міні-групах. Розгляньте таблицю «Особливості творення способів порівняння прикметників». Розкажіть, як творяться способи порівняння якісних прикметників. Які зміни відбуваються при цьому у слові?

ІІ семестр. Самостійні частини мови

179

 

 

Чи можна в українській мові утворювати найвищий ступінь порівняння за допомогою слова самий. Наприклад: самий дешевий?

Коментар учителя. Вищий ступінь кількох прикметників утворюється від інших основ, а саме: добрий, хороший — ліпший, кращий; гарний — кращий; поганий — гірший; великий — більший; малий — менший (І. Плющ).

2.Робота в парах. Утворіть від поданих прикметників просту і складену форми вищого та найвищого ступенів порівняння. Визначте фонетичні зміни в основі прикметника, поясніть правопис. Складіть з утвореними словосполученнями діалог.

Дзвінкий голос, тяжке випробування, вузька стежка. Короткий відпочинок, красива дівчина, поганий настрій. Близька дорога, солодкий напій, широке вікно.

Дорога людина, емоційна оцінка, високий юнак.

3.Запишіть прикметники вищого ступеня порівняння, вставивши пропущені літери.

Ви..ий, ду..ий, лег..ий, бли..ий, мудр..ий, солод..ий, холод.. ий, м’як..ий, тепл..ий, влучн..ий, могутн..ий, весел..ий.

4.Лінгвістичний експеримент. Спробуйте утворити від поданих іменників ступені порівняння. Чи всі якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння? Поясніть, чому.

Босий, рівний, каштановий, вороний, вишневий, препоганий, величезний, чистесенький, холоднючий.

Коментар учителя. Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, оскільки вони самі вказують уже на якусь міру якості: препоганий (дуже поганий), страшнючий (надзвичайно страшний), здоровенний (дуже великий), тонесенький (дуже тонкий).

Не утворюються ступені порівняння і від назв кольорів, що перейшли з розряду відносних: кремовий, шоколадний, вишневий, бузковий тощо; від назви масті коней: вороний, буланий; від складних ознак: блідо-рожевий; від термінів: старша медсестра, молодший науковий співробітник.

5.Знайдіть у поданому тексті якісні прикметники. Визначте ступінь порівняння, прокоментуйте способи творення.

Уміння привертати й утримувати увагу слухачів має велике значення в будь-якій розмові. Один з найважливіших способів — вдалий вибір теми розмови. Не менше значення має також добір

180 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

слів, використання прикладів, наочності. Усім людям властива допитливість і цікавість. Вони прагнуть дістати найсвіжіші відомості протягом якнайкоротшого часу. Отже, увагу можна привернути, розповідаючи щось надзвичайне, таке, що викликає подив, інформує про нове стосовно професії чи захоплень співрозмовників. Привертає увагу слухачів і гарний стиль висловлювання. Речення короткі й прості набагато зрозуміліші, ніж довгі й складні, перенасичені іншомовними словами. Найкращим початком може бути короткий — з цікавого прикладу чи порівняння. Велике значення має тон і сила голосу, темп мови, смислові паузи, виділення певних слів, доречні жести (За І. Томаном).

6.Проаналізуйте правильність уживання прикметників. Відредагуйте речення.

1. В економічно стабільних країнах кошти страхових компаній

єнайбільш важливішим джерелом внутрішніх інвестицій. 2. Це був самий цікавий матч сезону. 3. Це порушення було більш серйознішим, чим попереднє. 4. На Заході це найбільш могутня індустрія. 5. Магазин пропонує офісні меблі самих вишуканих форм. 6. Кімната після ремонту стала більш затишнішою. 7. Кузьменко сьогодні зловив найбільш величезну рибу (З посібника).

7.Пригадайте, які прикметники називаються повними, а які — короткими. Що таке стягнена та нестягнена форма повних прикметників? Зіставте свої відповіді з текстом. На основі тексту складіть схему «Повні та короткі прикметники в українській мові».

Усучасній українській мові розрізняють повні прикметники (винний, певний, ясний, потрібний), що відмінюються, і короткі прикметники (винен, певен, ясен, потрібен) — невідмінювані.

Усучасній українській мові в усіх її стилях і жанрах вжи-

ваються повні прикметники, що в усіх відмінках мають закінчення. Наприклад: Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий

вітер завива (Т. Шевченко).

Прикметники типу добра, літня, добре, літнє, добрі, літні

це так звані стягнені, або скорочені, форми повних прикметників; а типу добрая, літняя, добреє, літнєє, добрії, літнії — нестягнені форми повних прикметників.

Для сучасної літературної мови звичайними є повні прикметники із стягненими закінченнями.

Нестягнені форми частіше трапляються в поетичній мові, де вживання їх здебільшого викликається вимовами стилю.

ІІ семестр. Самостійні частини мови

181

 

 

Короткі прикметники — це прикметники без закінчення. Вживаються вони лише в формі називного відмінка однини чоловічого роду паралельно з формами повних прикметників, наприклад: винен, повинен, варт, годен, повен, певен, готов, ладен

та деякі інші. Всі вони вживаються і в повній формі: винний, вартий, гідний, повний і т. п. Зустрічаються короткі форми прикметників переважно в розмовній мові, віршах і народних поезіях (За Б. Куликом).

8.Дослідження-спостереження. Перекладіть речення українською мовою. Зробіть висновок щодо вживання повних і неповних форм у російській та українській мовах.

1.Извозчик Иона Потапов был бел, как привидение (А. Чехов).

2.Он совсем не так смирен и добр (С. Аксаков). 3. Взрослые домашние были рады друг другу (Л. Толстой). 4. Единственная деревенская улица будто нарочно взбегала от оврага на косогор, к церкви, и там, дальше, последними своими избами уходила в молодой ельник, совсем молодой (С. Барудзин). 5. Несмотря на позднюю осень, погода стояла тихая (К. Станюкович).

9.Відшукайте в тексті повні (стягнені і нестягнені) та короткі форми прикметників. Визначте їх синтаксичну функцію та стилістичну роль.

1.Виплива на сині ріки ясен вечір іздаля — і до ніг йому гвоздики клонить пристрасна земля (М. Рильський). 2. Яка ти розкішна, земле! (М. Коцюбинський). 3. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Народна творчість). 4. І широкую долину, і високую могилу, і вечірнюю годину, і що снилось, говорилось — не забуду я (Т. Шевченко). 5. Пливе човен, води повен (Народна творчість).

6.Се те тихе, нездобуте щастя вбогеє мое (І. Франко). 7. Над нами, товаришу, небо прозоре, відкрите, як синє шатро. Для нас розквітають сади неозорі (Г. Плотін). 8. Сріблясті потоки із місяця ллються, Сріблястії звуки з-під лютні несуться (А. Кримський).

9.Любо в саду соловейко виспівує, слухаю ніжне лящання; чистую, щирую річ українськую чую я в тім щебетанні (А. Кримський).

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Уявіть, що в Україні зустрілися відомі письменники ХІХ століття. Як ви гадаєте, про що вони могли б поговорити? Складіть між ними діалог, вживаючи якісні прикметники.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]