Sljunina_usi_mova_prof_fil_10k_2.pdf-1350028460

262 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

форми теперішнього часу дійсного способу (вез-у, вез-еш, вез-е, вез- емо, вез-ете, вез-уть); форми наказового способу (вез-и, вез-іть), дієприкметники теперішнього часу (міц-ні-ючий), дієприслівники недоконаного виду (гра-ючи, леж-ачи). У дієсловах доконаного виду замість теперішнього часу виступає основа майбутнього часу:

привез-у, привез-еш, привез-и, привез-іть (З підручника).

Дві основи дієслів

	Основа інфінітива виді-		Основа теперішнього часу виді-
	ляється після відкидання		ляється у дієсловах теперіш-
	суфікса -ти (-ть) разом		нього часу 3-ї особи множини
№	з постфіксом -ся (-сь), якщо		після відкидання закінчення
	такий є		-уть (-ють), -ать (-ять)
	Утворюються	Ілюстрація	Утворюються	Ілюстрація
	Дієслова мину-		Особові форми
1.			дієслів теперіш-
	лого часу
			нього часу
2.	Дієслова умов-		Особові форми
	ного способу		наказового способу
	Дієприкмет-		Особові форми
			майбутнього часу
3.	ники минулого
			дієслів доконаного
	часу
			виду
	Дієприслівники		Дієприкметникові
4.	доконаного		форми теперіш-
	виду		нього часу
5.			Дієприслівники
			недоконаного виду

2.Визначте, від якої основи утворені дієслівні форми в реченнях. Назвіть формотворчі чи словозмінні афікси.

1. Ніхто не подолає в нас цієї сили, народженої в ділі, змужнілої в бою (М. Рильський). 2. По горах і долинах, по всіх пробуджених до життя околицях зелено вруниться трава, і вітер несе

здалечини теплий дух землі, усе, що народжується на ній під благодатним весняним сонцем, як всяке новонароджене, стає звабою (Д. Міщенко). 3. Лише боротись — значить жить (І. Франко). 4. Я не тікав, зустрівшися з врагами, і не ховавсь, лякаючись, на піч; цуравсь ходить неправими шляхами, утертими, а темними, як ніч (П. Грабовський). 5. Умій дякувати старшим за те,

ІІ семестр. Самостійні частини мови	263

що вони повчають тебе. Почувши похвалу, дякуй і обіцяй жити по-людському (В. Сухомлинський).

3.Розподільчий диктант. Згрупуйте подані дієслівні форми у дві колонки: в першу — ті, що утворилися від основи теперішнього часу; в другу — ті, що утворилися від основи інфінітива.

Задощило, співаючи, ходитиму, радій, зібраний, зробить, згорнутий, переходиш, утворено, берімо, забутий, міцніючий, складіть, граючи, опитавши, переписаний, переписавши, переписувати, дивлюся, привіз, закликаючи, запишіть, читати, списати, переписуючи.

4.Прочитайте текст. Знайдіть відповідь на питання.

Що таке дієвідміна?

Які способи визначення дієвідмін існують?

Які дієслова належать до першої дієвідміни? Наведіть приклади.

Які дієслова належать до другої дієвідміни? Наведіть приклади.

За типом дієвідмінювання дієслова поділяються на дві дієвідміни: першу й другу. Крім традиційного способу визначення дієвідмін за основою теперішнього часу та закінчення (до 1-ї дієвідміни належать дієслова, які в 3-ій особі множини мають закінчення -уть, -ють, а до 2-ї — дієслова, які в 3-ій особі множини мають закінчення -ать, -ять), можна встановити дієвідміну за основою інфінітива (відкинувши суфікс -ти).

До 1-ї дієвідміни належать дієслова:

1)з односкладовою основою: лити, бити, мити, пити;

2)з суфіксами -ну-, -і-, -а-, що не випадають в особових формах:

крикнути, біліти, грати;

3)з основою на приголосний: нести, могти, берегти;

4)з основою на -оро-, -оло-: побороти, полоти, колоти;

5)дієслова хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти. До 2-ї дієвідміни належать дієслова:

1)з суфіксами -и-, -і- (-ї-), які випадають в особових формах:

варити, бачити, сидіти, клеїти;

2)з суфіксом -а- після шиплячих та [j], який випадає в особових формах: лежати, кричати, стояти;

3)дієслова спати, бігти (З посібника).

5.Випишіть з речень дієслова у дві колонки за дієвідмінами. 1. Зірвалась буря — білим біла, свистить, кружляє заметіль

ізаганя в гаряче тіло голки холодні звідусіль; і обійма колючим

264 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

роєм, і заміта вперед стежки, і нахиля переді мною кремезні клени і дубки (М. Гірник). 2. Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен і поплисти (М. Коцюбинський). 3. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить нога. Волошки дивляться в небо (М. Коцюбинський). 4. Сонце сяє, вітер з травами говоре. Перед мною і за мною степ колишеться, як море (Я. Щоголів). 5. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюються далекі тополі (М. Коцюбинський).

6.Розгляньте таблицю «Відмінювання дієслів у теперішньому

часі по дієвідмінах».

Відмінювання дієслів у теперішньому часі по дієвідмінах

І дієвідміна

Особа		Однина			Множина
1-а	веду	мажу	співаю	ведемо	мажемо		співаємо
2-а	ведеш	мажеш	співаєш	ведете	мажете		співаєте
3-я	веде	маже	співає	ведуть	мажуть		співають
			ІІ дієвідміна
Особа		Однина			Множина
1-а	кричу	раджу	стою	кричимо	радимо		стоїмо
2-а	кричиш	радиш	стоїш	кричите	радите		стоїте
3-я	кричить	радить	стоїть	кричать	радять		стоять

7.За 5 хвилин запишіть подані дієслова в усіх особових формах однини і множини. Підкресліть зміни приголосних. Складіть схему чергування приголосних в основах дієслів.

Колихати, писати, любити, стерегти, возити, їздити.

Довідка для вчителя

При змінюванні дієслів у теперішньому часі і простій формі майбутнього деякі приголосні чергуються. Це відбувається відповідно до правил чергування приголосних. При цьому спостерігається така закономірність:

1.У дієсловах І дієвідміни чергування приголосних відбувається в усіх особах: стерегти — стережу, стережеш, стережуть; тесати — тешу, тешеш, тешуть; пекти — печу, печеш, печуть.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	265

2.У дієсловах ІІ дієвідміни чергування приголосних відбувається тільки в 1-й особі однини: водити — воджу, водиш, водять; возити — вожу, возиш, возять; платити — плачу, платиш, платять.

3.У дієсловах ІІ дієвідміни, основа яких кінчається на губний звук (б, п, в, м, ф), у 1-й особі однини і 3-й особі множини перед закінченням з’являється л, наприклад: ловити — ловлю, ловиш, ловлять; любити — люблю, любиш, люблять; тер- піти — терплю, терпиш, терплять.

Якщо такий звук л з’являється в дієсловах І дієвідміни, то він зберігається в усіх особах: сипати — сиплю, сиплеш, сиплете, сиплють (За І. Ющуком).

8.Поставте дієслова, що в дужках, у потрібних особах теперішнього часу, визначивши спочатку їх дієвідміну.

1.Гострий, колючий смішок (ворушиться) у грудях у Хоми, (підступати) під горло. 2. Панський двір все голосніше (ревіти). Корови не (мукати) вже, а хриплим, скрипучим риком, повним одчаю і муки, (кликати) рятунку. Коні сердито (іржати). Вони десь (бунтувати) у стайні, (бити) землю ногами і (роздувати) од гніву ніздрі). 3. Низько (стелитися) хмари, (рости, збиватися) в купу

і(опадати) (М. Коцюбинський, «Fata morgana»).

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Запишіть прислів’я, додаючи особові закінчення дієслів. Визначте дієвідміну.

1. Не пита.. добрий жнець, чи широкий загонець. 2. Не той господар землі, що по ній брод.., а той, хто по ній плугом ход...

3. Скаж..— не верне.., напиш..— не зітр... 4. Хліборобська нива люб.. вчасні жнива (З народної творчості).

Поставте дієслова в усіх особових формах однини і множини. Підкресліть зміни приголосних.

Терпіти, ловити, сипати, хотіти, казати, косити, чистити, полоскати, ломити, гуркотіти, пекти.

266 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Урок № 120 ВИДИ ДІЄСЛІВ (ДОКОНАНИЙ І НЕДОКОНАНИЙ),

ЇХ ТВОРЕННЯ, ВЖИВАННЯ ОДНОГО В ЗНАЧЕННІ ІНШОГО. ЧАСИ ДІЄСЛІВ (ТЕПЕРІШНІЙ, МИНУЛИЙ, МАЙБУТНІЙ), ЇХ ТВОРЕННЯ. СИНОНІМІЯ ФОРМ ЧАСУ ДІЄСЛІВ. СТИЛІСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМ ЧАСУ

Мета: повторити і поглибити знання десятикласників про види дієслів, часи дієслів та їх вживання в мовленні; формувати вміння конструювати речення з дієсловами в усіх часах, в тому числі в переносному значенні, вдосконалювати вміння аналізувати випадки використання дієслів у різних видових і часових формах із стилістичною метою; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: копії текстів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Бесіда з учнями.

Пригадайте, на що вказує категорія виду дієслів?

Які дієслова називаються дієсловами доконаного виду? Наведіть приклади.

Які дієслова називаються дієсловами недоконаного виду? Наведіть приклади.

Довідка для вчителя

Специфічною граматичною ознакою дієслова є ознака виду —

недоконаного чи доконаного.

Дієслова недоконаного виду називають незавершену, необмежену в тривалості дію в минулому, теперішньому або майбутньому. Вони відповідають на питання що робити? (що робив? що робить? що робитиме? що буде робити?): співати, жартував, грає, ітиме, буде виконувати.

Дієслова доконаного виду називають дію, що завершилася в минулому або відбудеться в майбутньому. Вони відповідають на питання: що зробити? (що зробив? що зробить?): переконати, підійшов, покаже (З посібника).

ІІ семестр. Самостійні частини мови	267

ІV. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завдань

1.Коментар учителя.

Більшість дієслів має видові пари.

Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних засобів:

1)додаванням і відкиданням префіксів: світити — засвітити; дружити — подружити; вабити — привабити;

2)додаванням і відкиданням суфіксів: повторювати — повто- рити, грюкати — грюкнути, допомагати — допомогти, зачі- пати — зачепити;

3)зміною наголосу: розкидаLти — розкиLдати, скликаLти — склиLкати;

4)від інших коренів: брати — взяти, ловити — впіймати (За І. Ющуком).

Окремі дієслова не мають видових пар і вживаються лише

уформі недоконаного (прагнути, гордувати, намагатися, потребувати, переслідувати, покрикувати) чи доконаного (схаменутися, стрепенутися, зурочити, розкричатися, придбати) виду. Такі дієслова називаються одновидовими.

У сучасній українській мові є ряд дієслів, що сполучають в собі значення як недоконаного, так і доконаного виду без будь-якої диференціації їх морфемного складу чи наголосу. До цього типу належать дієслова з суфіксом -ува- переважно іншомовного походження: атакувати, арештувати, гарантувати, інтенсифікувати, організувати, телеграфувати, а також веліти, женити. Такі дієслова називаються двовидовими (З посібника).

2.Прочитайте текст. Визначте вид дієслів і граматичні засоби його вираження.

…Засинало сонце. Мов дитина, що не награлася, не навтішалася світом за довгий день, воно пручалося у чорних хмарах, сміялося, бризкало пучками променів і, врешті-решт знемігшись, стихло. Розлився морок. В степу… І в серці… Тут поле й поле, безмежне, чисте, немов святковий обрус. А там, удома, вже горять вівчарські ватри на полонинах, шепочуть сонні буки і по крутих стежках — плаях, неначе кізки, біжать додому дівчата… Десь за селом озвалася дримба, і друга, і третя… Ударив бубон…

Здавило в горлі. Ну й люди! Просив, молив, пошліть мене назад у Карпати, бо пропаду деінде,— покепкували тільки і, мов невмисне, дали призначення у цей таврійський степ. О доле,

268 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

доле… Чи міг я знати, що десь отут мені судилося прожити свої найкращі роки і, може, навіть врости у землю й залишитися на все життя (В. Шевчук).

3.До кожного з поданих дієслів допишіть його видову пару, де можливо. Вкажіть, чим граматично виражається видове протиставлення. Визначте одновидові та двовидові дієслова. З двовидовими складіть по два речення, що в одному реченні вони мали доконаний, а в другому — недоконаний вид.

Заморозити, закликати, форсувати, знайти, натерпітися, мислити, мріяти, зловити, писати, йти, кохати, жити, ранити, вразити, розрізати, говорити, прилетіти, заспівувати, малювати, чекати, гордувати, падати, організувати, зібрати.

Поміркуйте, чи розрізняються видові пари семантично?

4.Коментар учителя.

У процесі функціонування видові форми можуть вживатись

упереносному значенні, тобто одна із форм видів може виступати замість іншої. Така «конкуренція» видів не нівелює видових розрізнень, а, навпаки, підкреслює їх опозиційність, оскільки дає можливість подвійно дивитись на дію при збереженні основного змісту і здійснювати добір: Павлусю, взувайсь у чобітки — в Чернігів їдем (П. Тичина) — форма недоконаного виду заступає форму доконаного; Воно земля і обухівська на папері значиться, як справа до продподатку дійде (О. Гончар) — форма доконаного виду вживається замість недоконаного (М. Леонова).

5.Лінгвістичне спостереження. Прочитайте міркування В. Русанівського стосовно дієслів доконаного і недоконаного виду. Складіть усний міні-твір для доведення або спростування думки вченого.

Коли описуються якісь події, то дієслова доконаного виду чергуються з формами недоконаного: перші характеризують самі події, а другі слугують своєрідним тлом, що доповнює цю характеристику (В. Русанівський).

6.Прокоментуйте вживання категорії виду в наведених реченнях.

1.Місяць піднявся вгору і сипнув промінням на море (І. Нечуй- Левицький). 2. Насадіть ліси, викохайте сади… А шляхи обсаджуйте липами і чорнокленом (Ю. Яновський). 3. І багата земля колосистим зерном пророста, І колишеться небо, як щит за плечем у солдата (А. Малишко).

ІІ семестр. Самостійні частини мови	269

7.Складіть речення з наведеними дієсловами таким чином, щоб дієслова доконаного виду виступали замість недоконаного і навпаки.

Читати, іти, привітати, скочити, ходити.

8.Дайте відповіді на такі питання:

Скільки часових форм має дієслово?

На які питання відповідають дієслова кожного часу? Наведіть приклади.

9.Коментар учителя.

Дієслівні форми дійсного способу мають значення теперіш-

нього, майбутнього, минулого, давноминулого часів.

У формах теперішнього часу виражається значення дійсного способу, особи, часу і числа: встаю, встаєш, встають.

Проста форма майбутнього часу твориться від дієслів доконаного виду, має ті самі особові закінчення, що й у теперішньому часі: несу — принесу, несеш — принесеш. Складна (синтетична) і складена (аналітична) форми утворюються від дієслів недоконаного виду: казати — казатиму (казати + му); буду казати.

Формальним показником минулого часу є суфікс -л- та його варіант -в-: водити — водив — водила — водило — водили; або нульовий суфікс (чиста основа): нести — ніс, везти — віз, брести — брів. Ненаголошений суфікс -ну- при творенні минулого часу може зникати: сохнути — сох, зів’янути — зів’яв.

Давноминулий час означає дію, що відбулася перед іншою минулою дією: Ніби задрімав був зразу, але й прокинувся рано (А. Головко). Форми давноминулого часу творяться додаванням до повнозначного дієслова минулого часу допоміжного дієсловазв’язки бути у родових формах однини та у формі множини: сказав був, сказала була, сказало було, сказали були (З підручника).

10. Визначте засоби вираження граматичних ознак часу.

Зроблю, вивезу, будемо писати, накреслимо, буду згадувати, співчуваю, відзначатиму, промайне, ткатиму, складав, колихав, біг, написала була.

11. Коментар учителя.

Українська мова має великі можливості синонімічного використання форм часу дієслова. Часові форми, вжиті у переносному значенні, характерні для розмовного, публіцистичного і художнього стилів, вони створюють експресивність оповіді, виражають різноманітні значеннєві відтінки.

270 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Форми теперішнього часу можуть також означати:

1)постійну, регулярно повторювану дію, яка не пов’язана з конкретним часом: Ніякі птахи, навіть орли, на ці висоти не злітають (О. Гончар);

2)дію, властиву предметові взагалі, тобто таку, що не має часової визначеності: Органічне скло розчиняється в ацетоні, дихлоретані;

3)дію, яка обов’язково відбудеться у близькому майбутньому:

Післязавтра вирушаємо. Комендант доповів, що ешелони подадуть о дванадцятій годині (А. Хижняк);

4)дію, яка відбувалась у минулому (так званий теперішній історичний час): Заняття графікою настільки захопило Нарбута, що він, за порадою Білібіна, вирішує всерйоз заповнити прогалини в своїй художній освіті (з газети). Форми теперішнього історичного часу пожвавлюють оповідь, завдяки їм події минулого відбуваються начебто «на очах» читача.

Минулий час може вживатись замість майбутнього, якщо підкреслюється впевненість у здійсненні дії чи наміру, як-от: Ми вже побігли, а ти нас наздоженеш.

Форми майбутнього часу вживаються переносно:

1)для позначення позачасової дії (здебільшого у прислів’ях та приказках): З ким поведешся, від того й наберешся;

2)у значенні відсутності або неможливості дії у теперішньому часі (при запереченні): Сам Федір Іванович книг не читав. Усе якось часу не вистачало. Підійде до шафи, відчинить дверцята, витре рукавом скло, дістане одну книжку, другу, третю, помилується (М. Білкун) (За Г. Волкотруб).

12.Проаналізуйте особливості використання часових форм дієслова в наведених реченнях.

1.З Валдайських лісів, де дуби сивоусі, Дніпро починає свій шлях (І. Нехода). 2. За столом зібралися всі: тато ніколи не стане вечеряти, коли когось не буде (А. Дімаров). 3. Що ж, пішов і я (Г. Тютюнник). 4.— Отже, у понеділок я вас чекаю (Г. Довнар). 5. Іноді мене навіть будять пісні пташок. Як вийдеш уранці на двір, то так наче слухаєш якийсь дивний концерт (О. Ольжич). 6. От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (М. Кропивницький). 7. Раптом лихо! Ураган як ушкварить з лісу (П. Глазовий).

13.Утворіть всі можливі часові форми від поданих дієслів.

Ходити, плести, пливти, іти, мерзнути, погаснути.

Складіть з цими дієсловами речення, використавши їх у переносному значенні.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	271

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

Уявіть, що ви стали учасником бесіди про національне світобачення. Складіть діалог між друзями, що обговорюють тезу О. Семеног: «Згідно зі словником української мови, екзотизми — це слова, що запозичені українською мовою з інших мов для позначення реалей етнокультурної дійсності чи понять менталітету певного народу чи країни. Екзотичними виглядають й українські слова, вживані в тому чи іншому регіоні. Серед них — бандура, борщ, вишиванка, булава, гетьман, гопак, кошовий, керсетка, кептар, крайка, коливо, макогін та ін. Щоб оволодіти подібною лексикою, іноземцеві важливо ознайомитися з природним і культурно-історичним середовищем етносу». Використайте виражальні можливості граматичної категорії виду та часових форм дієслів.

Урок № 121

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 27.

ОСОБЛИВОСТІ НАПИСАННЯ СТАТТІ

Мета: поглибити відомості учнів про статтю як особливий жанр; формувати вміння писати статті на моральноетичну тему, виокремлюючи основні положення; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: копії текстів, пам’ятка «Як писати статтю».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення десятикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мовленнєвознавчих понять

Пригадайте, що таке стаття? Які види статей вам відомі?

Назвіть статті, з якими ви працювали.

Чим розрізняються наукова і публіцистична стаття? Довідка. Стаття — науковий чи публіцистичний твір невели-

кого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературо-критичних жанрів періодики;

272 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. Для статті характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням… Виділяють статті проблемні, полемічні, оглядові, ювілейні, статті-діалоги, літературно-критичні, есе (З Літературознавчого словника-довід- ника).

ІV. Підготовча робота до написання статті

1.Прокоментуйте висловлювання.

1. В щасливого обличчя сяє. 2. Грошей багацько на світі,

ащастя мало. 3. Кому щастя, тому й доля. 4. На чужому горі щастя не збудуєш. 5. Не було б щастя, так нещастя допомогло. 6. Не родися красна, та родися щасна. 7. Нема щастя без заздрості. 8. Щастя — не підкова: під ногами не знайдеш. 9. Щасливі на час не зважають. 10. Щастя, як лисиця: помани, поманить, та й у ліс утече. 11. Щастя не в міру людину псує. 12. Щастя своє неси обережно (Народна творчість).

2.Ознайомтеся з критеріями, за якими психологи визначають, чи є людина щасливою. Чи погоджуєтесь ви з висловленим припущенням? Чи вважаєте ви себе щасливою людиною?

За даними психологічних досліджень, можна сказати, що щасливі люди, як правило: мають високу самооцінку; оптимістичні та комунікабельні; мають близьких друзів і щасливі у шлюбі;

уроботі та відпочинку проявляють свої вміння та здібності; вірять

уБога; добре сплять, харчуються та займаються фізкультурою (Л. Чигарьова).

3.Прочитайте текст, написаний в жанрі статті в газету. Визначте стиль викладу та вкажіть його характерні ознаки. З’ясуйте основну думку тексту. Які факти використовує автор для розкриття та доказів основної тези статті? Які автор обирає засоби, щоб викликати інтерес до поставленої проблеми?

Що таке щастя? Чи зможете ви відразу, не замислюючись, відповісти на це питання? У різні часи мірилом щастя були різні речі і поняття. Зараз більше половини моїх співгромадян, відповідно до статистики (хитра наука!), міряють щастя кількістю грошей. «Скажіть, Шура, чесно, скільки вам потрібно грошей для щастя?» Пам’ятаєте відповідь Балаганова? «Сто рублів!» У наш час сума зросла, а щастя — ні?

Зовсім нещодавно зробила таке «відкриття» для себе: багато людей вважають, що вони — увага! — не гідні щастя.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	273

Що вони щось роблять погано, щось не роблять, що треба б… І тому щастя їм не бачити. Добровільний мазохізм. Воістину, ми те, що про себе думаємо. Таким людям доля буде підкидати численні подарунки, але вони навіть можливість змінити своє життя сприймуть як чергове тяжке випробування, пройдуть повз — і так і не дозволять собі бути щасливими. Є такі люди у вашому оточенні?

Чи багато людині потрібно для щастя? І в чому ж воно все-таки вимірюється? У грошах? Як говорив великий поет О. С. Пушкін: «У наше століття жорстоке без грошей і свободи немає». Зрозуміло, що не в грошах щастя… Гумористи відразу додали — «а в їх кількості». Щастя і багатство в народній мудрості часто йдуть рука об руку. Очевидно, що, не маючи даху над головою і шматка хліба для трапези, важко мріяти про велике щастя. Потрібно первинні фізіологічні потреби задовольняти. Але як тут не згадати російське прислів’я — «Не приходом люди багатіють, а витратою».

Щастя в коханні? Так, якщо Любов з великої букви і не до конкретної людини, а до всього сущого на Землі. Хто досяг такої Любові? Закоханість і пристрасть — дві супутниці любові чоловіка

іжінки — йдуть, поступаючись місцем або байдужості і звичці, або глибокому і чистому почуттю.

Учому ж вимірюється щастя? І чи можна його чимось виміряти? У старому доброму фільмі «Доживемо до понеділка» старшокласники теж намагалися дати визначення цьому стану душі. «Щастя — це коли тебе розуміють…». Інші скажуть — коли всі здорові. Треті — коли немає війни. Є любов. Благополуччя. Гроші. Кожен розуміє щастя по-своєму.

Для мене щастя — це глибокий внутрішній стан гармонії, душевного комфорту. Коли найбільший суддя — моя совість — всім задоволена. Коли є сенс у житті, коли я займаюся справою усвідомлено. І справа ця приносить мені величезну радість

ізадоволення. Коли живі і здорові всі мої рідні та близькі. Коли в сім’ї живуть мир і повага. Коли ми разом у горі та радості. Коли не страждають люди навколо мене.

Що ж можна зробити для першого кроку до свого щастя? Перестати займатися самоїдством. Зрозуміти свою місію. Знайти тільки свою справу і стати в ній справжнім професіоналом. Перестати турбуватися через дрібниці. А ще мені дуже допомагають заняття спортом в досягненні внутрішньої гармонії. Спортом — це дуже голосно сказано. Басейн, ранкова зарядка, масаж і глибокі медитації. Саме в самому процесі осягнення свого «Я» і знаходиться та сама внутрішня грань глибокого розуміння свого призначення. Тривоги і смутко йдуть. На їх місце приходить мудра діяльність

274 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

із самовдосконалення. І розуміння того, що немає ідеалу, немає абсолюту, є шлях до нього. І він нескінченний.

При занятті фізичними вправами виділяється природний вітамін щастя — ендорфін. Втома після занять приємна, заслужена.

Уголову приходять цікаві думки, змінюється якість життя. Хіба це не щастя?

Ще один шлях до власного щастя — допомога іншим. Турбота про слабких, тих, хто має потребу в твоєму співчутті і розумінні, допомагає підвищити самооцінку і знайти сенс життя. З юності волонтери вселяли в мене повагу. Навіщо люди займаються цим? Адже їм нічого не платять. Вони виконують велику місію. Допоможи ближньому… Як часто ми забуваємо про цю біблійну істину! Не треба навіть далеко ходити — поруч з нами живуть ті, кому потрібна наша допомога. Допомагати складно, важко, але саме в цьому і проявляється наша громадянська позиція, усвідомлена і конкретна. Можна довго і красиво говорити про необхідність допомагати і співчувати, а можна просто провідати хворого, тихо посидіти біля його ліжка. Або нагодувати голодного. Принести ліки. Навіть просто сказати тепле, душевне слово у важку хвилину.

Навряд чи в обсязі однієї статті можна дати чітке визначення щастю. Ця стаття, скоріше, думки вголос. Роздуми на вічну тему.

Укожного щастя своє!

Що для щастя потрібно вам? (За Ж. Магінею).

4. Розгляньте пам’ятку.

ПАМ’ЯТКА «Як писати статтю»

1.Визначити головну тему статті.

2.Визначити адресата (на кого розрахована стаття).

3.Дібрати матеріал (опрацювати літературу, зробити нотатки).

4.Розділити зібраний матеріал на групи відповідно до визначеної тематики.

5.Визначити структуру статті.

6.Дібрати заголовок.

7.Уникати сумнівних прикладів.

8.Якщо це стаття в газету, звертайтесь у тексті до читачів, використовуючи слова ми, ви, добродії, друзі.

9.Уникайте надто довгих речень.

10.Дотримуйтесь норм літературної мови.

11.Перечитайте та відредагуйте статтю.

ІІ семестр. Самостійні частини мови	275

V. Написання статті

Напишіть статтю в газету на тему «Що значить бути щасливою людиною».

VІ. Підсумки уроку

VІІ. Домашнє завдання

Завершіть статтю, розпочату на уроці.

Урок № 122

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 28.

НАПИСАННЯ РЕЦЕНЗІЙ З НАУКОВОЇ ПРОБЛЕМИ

Мета: подати відомості про особливості написання рецензій, навчати писати рецензії з наукової проблематики; розвивати вміння оцінювати письмові висловлювання з позицій мовного оформлення та ефективності досягнення поставлених завдань, удосконалювати навички складати таблиці; сприяти засвоєнню учнями правил мовного етикету в науковому стилі.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: копії текстів, тести рецензій, статті для складання

рецензій.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Засвоєння нової інформації

1.Прочитайте. Визначте, що таке рецензія, для чого вона необхідна. На основі отриманої інформації розробіть пам’ятку «Як писати рецензії».

Рецензія — це критичний відгук (аналіз і оцінка) на худож-

ній твір, наукову працю тощо. Реквізити рецензії:

1.Назва виду документа.

2.Заголовок (який містить назву рецензованої роботи, прізвище та ініціали її автора, рік публікації, назву видавництва).

276 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

3.Текст, що складається з двох частин: короткий виклад змісту роботи; висновки, зауваження, оцінки автора рецензії.

4.Підпис та посада особи, яка рецензувала роботу.

5.Дата.

Якщо потрібно, підпис в рецензії засвідчують печаткою або

спеціальним штампом (З посібника).

2.Розгляньте зразки рецензій. Чи відповідають вони вимогам?

Рецензія № 1

РЕЦЕНЗІЯ на комплексну контрольну роботу з ділової української мови

для студентів 2-го курсу Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова

Питання комплексної контрольної роботи, підготовлені кафедрою культури української мови, складені відповідно до власної програми курсу «Ділова українська мова», яка затверджена Радою університету (іншої програми немає).

Завдання, що становлять зміст контрольної роботи, охоплюють усі розділи курсу: поняття літературної мови та мовні норми, ознаки офіційно-ділового стилю, класифікацію документів за найменуванням, місцем виникнення, призначенням, напрямом, формою, строками виконання, ступенем гласності, стадіями створення, складністю; формуляр документа; документацію щодо особового складу; інформаційні та обліково-фінансові документи.

Отже, завдання комплексної контрольної роботи сформульовані так, що повною мірою дають змогу перевірити, як студенти оволоділи етикетом ділового спілкування, лексичними, орфоепічними, орфографічними, пунктуаційними та стилістичними нормами ділової українською мови, а також як володіють методикою укладання ділових паперів.

Кожен варіант контрольної роботи містить п’ять питань. Усі варіанти рівнозначні за своєю складністю і вимагають ґрунтовних знань з ділової української мови.

Комплексна контрольна робота заслуговує позитивної оцінки, її можна рекомендувати для перевірки знань студентів з курсу «Ділова українська мова».

Завідувач кафедри українознавства Українського державного університету харчових технологій

Дата	проф. О. Д. Горбул (З посібника)

ІІ семестр. Самостійні частини мови	277

Рецензія № 2

РЕЦЕНЗІЯ на дипломну роботу Д. О. Селетського

«Архітектоніка буття: простір і час»

Дипломна робота Д. О. Селетського присвячена проблемі взаємозв’язку онтологічних категорій простору і часу. Автор привертає увагу до двох основних концепцій, які є панівними при осмисленні простору та часу як феноменів людського буття: субстанційної, яка розглядає ці особливі сутності як такі, що існують самі по собі, незалежно від матеріальних об’єктів; та релятивістської, згідно з якою простір і час — це особливі відносини між об’єктами й процесами і поза ними зв’язки не існують.

Автором роботи проаналізовано еволюцію поглядів від епохи античності до сьогодення. Д. О. Селетським детально опрацьовані праці видатних філософів: Аристотеля, Р. Декарта, І. Канта, Г. Лейбніца, Дж. Локка, І. Ньютона та інших. Привертають увагу автора і роботи сучасних вчених: М. Д. Ахундова, П. П. Гайденко,

Ю.Б. Молчанова, П. В. Нестурлей, М. М. Трубнікова. Матеріали дослідження, здійснені студентом у дипломній

роботі, можуть бути використані в шкільній практиці — при підготовці та проведенні уроків з філософії, про що свідчить методичний розділ дипломної роботи.

Дипломна робота Д. О. Селетського «Архітектоніка буття: простір і час» відповідає вимогам до робіт подібного роду та заслуговує високої оцінки.

Рецензент:

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії ХНПУ імен Г. С. Сковороди П. І. Б.

07.05.2010 р.

Підпис

ІV. Формування практичних умінь

1.Робота в групах. Прочитайте текст. Чи погоджуєтеся ви з думками автора? Проаналізуйте текст за планом рецензії. (Текст вправи взято з посібника Т. І. Должикової, І. В. Мілєвої, А. В. Нікітіної «Актуальні питання лінгвістики тексту»).

Шановне товариство! Непростим, тернистим є багатовіковий шлях людства. Люди завжди прагнули інтенсифікації науковотехнічного прогресу, сліпо вважаючи, що тільки він є найвищою

278 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

мірою бажаного. Тепер, в умовах екологічної катастрофи, усім очевидно, як вони помилялися.

Основна помилка західної цивілізації полягає в тому, що, захопившись науково-технічним прогресом, абсолютизуючи матеріалістичну науку, вона занедбала духовний розвиток особистості. У результаті людина втратила віру в абсолютні загальнолюдські цінності, здеградувала морально. Окремі держави, обстоюючи лише національні інтереси, двічі у ХХ столітті втягували людство

укриваві світові війни. На місці Російської імперії постав жорстокий диктаторський режим більшовиків, що винищив десятки мільйонів невинних людей. Особливо великих втрат зазнали українці, яких масово знищували у штучно організованих голодоморах, війнах, концтаборах, в’язницях.

Ми маємо врахувати досвід пращурів, якщо хочемо знайти належне місце у гармонії всесвітнього розвитку.

На сьогоднішній день Україна зазнає моральної деградації. Показником цього є внутрішній стан нашої молоді. Кидається в вічі, що багато юнаків та дівчат байдуже ставляться до минулого і не дбають про майбутнє України. Внаслідок цього збільшилась кількість молоді, яка активно вживає алкоголь, наркотичні речовини, цілодобово грає в одноманітні комп’ютерні ігри… Оцінивши таки духовний стан молоді, ми можемо передбачити песимістичний прогноз на майбутнє.

Ще не пізно все виправити! Треба тільки скерувати молодь

употрібний напрямок, створити належні умови для реалізації фізичного, духовного та інтелектуального потенціалу, бо молодь — рушійна сила майбутнього, надія на краще (Степан Д.) (З посібника).

Порівняйте рецензії двох груп.

Зіставте свої висновки з редакторськими.

ВИСНОВОК РЕДАКТОРА Тема виступу — актуальна проблема пошуку шляхів виходу

людства загалом і України зокрема з екологічної і духовної кризи. Авторський задум, очевидно, полягає у спробі зробити свій внесок у відвернення цієї біди. Найімовірніше цей задум може реалізуватися у виступі на класних чи загальношкільних зборах. Провідний тип мовлення — роздум, стиль мовлення — публіцистичний.

Проте намір автора тексту досить віддалений від прогнозованого результату, тому що підготовлений виступ і за змістом, і за мовним оформленням не є досконалим. Передусім слід відзначити, що хоч зміст тексту в цілому правильно відтворює суть

ІІ семестр. Самостійні частини мови	279

суспільної кризи й напрямок розв’язання означеної проблеми, але основні положення змісту логічно або не пов’язані, або ж пов’язані слабо. Окрім того, є певні неточності, повтори, а спосіб розв’язання проблеми фактично відсутній, бо не визначено, хто ж має скеровувати молодь у потрібному напрямку і створювати відповідні умови для її самореалізації і чому до цього часу всього цього не зроблено. Вимога щодо необхідності розв’язання суспільної кризи, виражена словом «треба», звучить надто абстрактно й нікого ні до чого не зобов’язує і навіть не закликає.

Основний прорахунок автора тексту полягає в тому, що його адресат не визначений, через що й ефективність такого виступу наближається до нуля. Навіть якщо припустити, що його адресат — школярі, то виникає запитання, чому автор не звертається до них безпосередньо, не закликає брати участь у розв’язанні проблеми, а сподівається невідомо на кого.

Мова тексту невиразна, трапляються стилістичні й граматичні помилки.

Отже, текст виступу потребує ґрунтовного доопрацювання (З посібника).

Відредагуйте текст виступу відповідно до зауважень редактора.

2.Складіть рецензію на статтю з лінгвістичної теми (кожен з учнів отримує окрему статтю на мовну тему).

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

Напишіть рецензію на промову будь-якого відомого українського діяча.

Урок № 123 СПОСОБИ ДІЄСЛІВ

(ДІЙСНИЙ, УМОВНИЙ, НАКАЗОВИЙ), ЇХ ТВОРЕННЯ. СТИЛІСТИЧНЕ ВЖИВАННЯ СПОСОБОВИХ ФОРМ ДІЄСЛОВА

Мета: повторити і поглибити відомості школярів про категорію способу дієслова та особливості творення цієї категорії, розширити знання про стилістичні можливості граматичної категорії способу дієслова; формувати вміння правильно використовувати способи дієслова в мовленні, розвивати вміння аналізувати

280 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

випадки використання категорії способу дієслова із стилістичною метою, а також створювати діалоги, використовуючи виражальні можливості дієслова, використовувати один спосіб у значенні іншого; виховувати любов до українського слова, ввічливість.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. Обладнання: копії текстів, картки для роботи в групах.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Прочитайте текст. Пригадайте, що таке спосіб дієслова. Назвіть особливості творення способів дієслів.

Спосіб дієслова вказує на відношення дії до дійсності. Діє-

слова можуть вживатися в дійсному, умовному чи наказовому способах.

Дійсний спосіб дієслова означає дію, яка відбувалася, відбувається чи відбуватиметься: любив, нудьгує, запам’ятає. Дієслова дійсного способу змінюються за часами, числами й особами (у теперішньому й майбутньому часах) та за родами (у минулому часі).

Умовний спосіб дієслова означає дію, можливу за певної умови або бажану: ходив би, казала б, майструвало б, сперечалися б.

Дієслова умовного способу змінюються за числами, а в однині — й за родами. Умовний спосіб твориться додаванням до форми минулого часу частки б (після голосного) або би (після приголосного); частка би (б) пишеться окремо і в реченні може стояти після будь-якого повнозначного слова.

Наказовий спосіб дієслова означає наказ, прохання, побажання, пораду, заклик до виконання дії: прийди, ходімо, напишіть, хай (нехай) працює. Дієслова наказового способу змінюються за числами та особами: в однині мають форму 2-ї, а в множині — форми 1-ї та 2-ї особи.

Однина	Множина
1-ша ос.	скаж-імо, малюй-мо, глянь-мо
2-га ос. скаж-и, малюй, глянь	скаж-іть, малюй-те, глянь-те

ІІ семестр. Самостійні частини мови	281

Форми 1-ї особи однини та 3-ї особи однини і множини наказового способу творяться поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу в цих особових формах із часткою хай, нехай:

хай (нехай) заграю, хай (нехай) продовжує, хай (нехай) співають (З посібника).

2.Пригадайте рекламні гасла, які містять наказовий, умовний чи дійсний спосіб дієслова.

У телечи радіо рекламах часто можна почути такі вислови: «Відтягнись зі смаком!», «Відірвись на всі сто!», «Живи красиво!», «Не тормози — снікерсни!», «Запрошуємо у світ щастя і гармонії». Визначте спосіб дієслова в цих реченнях.

Поміркуйте, що це за вислови. Чи стосуються вони мовного етикету?

3.Визначте спосіб дієслова та визначте засоби його вираження.

1. Стоять озера в пригорщах долин. Луги цвітуть у придорожній смузі. І царствений цибатий чорногуз поважно ходить в ранній кукурудзі (Л. Костенко). 2. Виноград ріс густими невисокими кущами, листя було чорно-зелене, соковите, буйне, а між ним синіли грона ягід, тугих і терпких, мов терен (П. Загребельний). 3. Дивись же на мене, сонце, й засмали мою душу, як засмалило тіло (М. Коцюбинський). 4. В собі відчувши важкість крил, за спину злякано ховаю: хай думають, що херувим, відбившись од своєї зграї, блукає по людських стежках (П. Мовчан). 5. Роди, наша земле, хай славиться край пшеницею (Народна творчість). 6. Прихилитися б у затінку до зеленої землі, і вона б почала жалібно вибирати з тіла всю вагу, зібрану за трудний тиждень жнив (М. Стельмах).

ІV. Засвоєння матеріалу, вироблення практичних умінь

1.З’ясуйте відмінність між дієслівними формами. Поясніть особливості творення цих дієслів. Складіть речення з цими парами дієслів.

Журімося — журимося, борімося — боремося, учімося — учимося, терпимо — терпіли б, беремо — взяли б, співаємо — співали б, малює — хай малює.

2. Наведіть усі можливі способові форми дієслів.

Сіяти, посміхатися, нести, лягти, плести, пити, одягатися, догоджати, вивчати, розробити, сісти, зітхнути, догодити.