Книга з радіожурналістики

Різновиди радіомовлення

181

Високу позитивну освітньо-пізнавальну, національно-патріотичну енер­ гію несуть літературно-публіцистична програма "Мова і нація", щотижне­ вий радіожурнал "Слово", які звучать по першій і третій програмах Націо­ нальної радіокомпанії України. Автори журналу "Слово" на яскравих прикладах показують красу і багатство української мови, заохочують до її вивчення, інформують про нові словники. Звучать цікаві розповіді про походження окремих слів і словосполучень, багатство фразеології. "Сло­ во" закликає кожного радіослухача відчути особисту відповідальність за долю української мови, дбати, щоб вона запанувала у кожній клітині дер­ жавного організму. Щотижня також звучить передача "Після "Слова" — додаток до радіожурналу "Слово". Ця програма допомагає кожному, хто хоче вдосконалювати свої знання з української мови, пізнавати таємниці

їїфункціонування.

Зсічня 1989 р. на хвилях Донецького обласного радіо звучить навчаль­ но-пізнавальна передача "Мова рідна, слово рідне", яку веде А. Загнітко — доктор філологічних наук, завідувач кафедри української мови Донецько­ го університету, академік. Щомісяця у визначений час слухачі зустріча­ лися з авторською програмою А. Загнітка. І вони щиро відгукувалися на неї. Скільки листів, зворушливих слів було на підтримку ідеї української культури на Донбасі!

Зцієї "трибуни" радіо А. Загнітко навчився розмовляти не лише нау­ ковою "викладацькою" мовою, а й щирою, проникливою, завжди "від пер­ шої особи", зверненою до простої людини. "Радіопередача не є справою грандіозною, але регулярні її випуски (вже понад сто), на мій погляд, — це суттєвий внесок нашого автора в те, щоб "мова — душа предків" жила й розвивалася", — підкреслила І. Черниченко [14, с. 31].

Щирою любов'ю до рідної української мови позначений цикл передач "Наша дума, наша пісня" Сумського обласного радіо, який готує редактор В. Скакун разом із уродженцем с Курманів Недригайлівського району, членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України, відомим поетом, перекладачем, лауреатом Державної премії імені Тараса Шевчен­ ка Д. Білоусом. Кожен такий випуск радіопрограми є своєрідним пізна­ вальним уроком з української мови та літератури для вчителів та учнів шкіл, усіх жителів області.

Чимало відгуків від слухачів Житомирщини надходить на радіопере­ дачу кандидата педагогічних наук Л. Боднарчук. "Шановні працівники обласного радіо! Спасибі за передачу "Рідна мова". Слухала її — ніби пила джерельну воду у спеку. Яка ж бо мелодійна наша вкраїнська мова! І дя­ кувати Богу, що ми не втратили її... Пошли, Господи, Вам здоров'я". Лист підписано: "Мар'яна Нестерчук з Коростишева".

182	Розділ 6
На хвилях Луганського обласного радіо звучить передача "Барви рідно­
го слова". Матеріали подають під рубриками "Живе слово",	"Про слова

і словники", "Культура мови керівника", "Як ми говоримо", "Буквоград, або цікава абетка", "Мова: сучасність і народні традиції" тощо.

Коло слухачів журналістки О. Луняк, звичайно, не обмежується вчи­ телями Житомирської області, але саме вони є основним контингентом її передачі "На педагогічну раду". За твердженням обласного керівництва освітян, така передача, яка регулярно з'являється в ефірі, в нашій дер­ жаві єдина. З Міністерства освіти і науки України приїжджала спеціаль­ на комісія, яка узагальнила досвід роботи обласного радіо та обласного інституту вдосконалення вчителів щодо підготовки такої передачі.

Старший редактор Полтавського обласного радіо І. Гончар готує пере­ дачу "Перша парта". Будує її у формі уроку. "Перша парта" — назва з підтекстом. Саме з неї (першої парти) добре видно дошку, а вчитель не завжди помічає те, що діється у нього "під носом". Ця програма розрахова­ на не лише на працівників освіти чи школярів. її автор намагається об'єд­ нати в ній слухачів різних професій і різного віку, щоб вони сприймали освітянські проблеми як власні, адже тільки національно освічені люди можуть бути дійсно вільними і свідомо будувати свою державу.

Освітньо-пізнавальні передачі створюють надійне підґрунтя для роз­ ширення і формування національно-гуманістичного світогляду і патріо­ тичного почуття, громадянського виховання підростаючого покоління, набуття навиків співжиття у суспільстві, прищеплюють любов до рідної землі і природи, вміння берегти природне середовище — джерело повно­ цінного життя.

6.6. Релігійні передачі

Неминуча загибель комуністичного тоталітарного режиму під тиском народного гніву, проголошення Української незалежної держави створи­ ли природні передумови для вільного релігійного волевиявлення. Ніхто тепер не переслідує за віру в Бога, відвідування храмів, дотримання ре­ лігійних свят, традицій, звичаїв. Свідченням нинішньої свободи віроспо­ відання є також те, що в Україні є значна кількість релігійних газет, теле- і радіопередач.

На радіохвилях України звучать християнські програми "Благовість", "Воскресіння", "Голос любові", "Віра. Надія. Любов", "Жива надія" (Сто­ рінки вічної Книги) та ін. У них розповідається про Біблію — головне джерело Божого вчення, релігійну сутність людини, морально-етичні за-

Різновиди радіомовлення

183

сади християнства. У молитві людина розмовляє з Богом, а через Біблію Бог розмовляє з людиною.

На жаль, духовний процес пошуку і пізнання істини не позбавлений міжконфесійного непорозуміння, навіть протистояння, що також негатив­ но впливає на консолідацію української нації та будівництво незалежної держави. Християнські радіопрограми намагаються допомогти віруючим самовдосконалюватися на засадах Божих Заповідей, пізнавати одне одно­ го, єднатися, творити добро.

З листопада 1989 р. виходить в ефір радіо "Воскресіння". Будучи єди­ ним релігійним радіоголосом у своїй батьківщині, журналісти радіо "Вос­ кресіння" кільканадцять років тому ризикували стати диваками чи навіть вигнанцями не тільки серед своїх колег по перу, але й для атеїстично вихо­ ваної більшості. Нині це — один християнський радіоголос з багатьох, він зберігає першість серед християн-журналістів щодо тематики радіоматеріалів. Редакція радіо "Воскресіння" готує програми релігійно-інформацій­ ного та християнсько-просвітницького змісту, розраховані на слухачів різних вікових і соціальних категорій, віросповідань і суспільних груп. Це — репортажі та інтерв'ю про непересічні події в Українських Церквах, радіопроповіді священиків та виступи єпископів різних конфесій, розповіді про візантійський та латинський церковні обряди, радіоверсії сучасних богословських праць, знайомство з літургічним роком, розповіді про мис­ тецтво іконопису, сакральну архітектуру, церковний спів та музику.

Автори радіо "Воскресіння" у своїх програмах проводять різні розвід­ ки та дослідження, як, наприклад, свідчення віри репресованих свяще­ ників УГКЦ, "Релігії світу" доктора філософії та мистецтвознавства Д. Сте­ повика, матеріали про життя і діяльність митрополита Андрея Шептицького під назвою "Андрей, Митрополит", статті наукового співробітника Інституту українознавства АН України Б. Завадки на тему поеми І. Фран­ ка "Мойсей".

Особливе місце у програмах радіо "Воскресіння" посідає праця щодо поширення серед українських християн детальної та об'єктивної інфор­ мації про щоденне життя Церкви незалежно від того, про яку її гілку йдеть­ ся і в якій країні світу вона розташовується. Редакція активно співпра­ цює з авторитетними організаціями, аби служити місії безстороннього інформування своїх слухачів про події у релігійному світі, де б вони не відбувалися. Цю інформаційну присутність радіо "Воскресіння" знають

вУкраїні і в усьому світі також як повідомлення Агенції релігійної інфор­ мації (АРІ). Визнані інформаційні агентства світу, як, наприклад, CNS чи АРІС, охоче посилаються на повідомлення АРІ, якщо йдеться про події

вукраїнській християнській спільноті. Кількадесят кореспондентів з усіх куточків нашої держави і навіть Росії, Грузії та країн Прибалтики подають

184 Розділ 6

для радіо "Воскресіння" свідчення з місця подій. Релігійні новини радіо "Воскресіння" — поки що унікальні в Україні за своєю переконливістю, свіжістю та способом подання.

На радіо "Воскресіння" отримали звукове життя визнані твори, такі, як книга відомого українського теолога Глави УГКЦ Блаженнішого Ми­ рослава Івана кардинала Любачівського "Вірую в єдиного Бога", книгаінтерв'ю журналіста В. Мессорі з Іваном Павлом II "Переступити поріг надії", книга "Син Людський" православного священика Олександра Меня, роман польського письменника І. Добрачинського "Листи Никодима" тощо.

Оцінюючи діяльність радіо "Воскресіння", Мирослав Іван кардинал Любачівський зазначав: "Молодими невимушеними розмовами про різні аспекти віри радіо "Воскресіння" спонукає людей запитувати себе про своє ставлення до Творця — це перший крок до відкриття свого серця до дії Святого Духа, Котрий єдиний підносить людську душу. Постійність — це вимога періодичності, вимога щоденного виходу в ефір, але слід її відзна­ чити, бо в нинішньому часі неодноразово ламається цей закон, коли стає важніше "комерційне" радше, ніж "соціальне" і "культурне". Випускати програми про духовне, культурне, і соціальне в час, коли модним є зовсім інші вартості, — подвиг" [7].

Великий інтерес у слухачів викликає також радіопрограма "Благовість". Редакція отримала чимало позитивних листів-відгуків на читан­ ня "Самого Євангелія" і ґрунтовні, цікаві коментарі відомого вченого, доктора богослов'я Д. Степовика.

"Безбожницька комуністична система залишила нам важкий і гріхов­ ний спадок бездуховності і розбрату, розтління людських душ. Без оздо­ ровлення нації, без очищення людської душі і тіла від гріховності, від зневіри, без повернення до Бога ми не зможемо далі споруджувати той Вселенський храм, що зветься Україною", — наголосив ведучий духовнопубліцистичних програм Івано-Франківського радіо, заслужений жур­ наліст України Б. Кучер [5, с 40]. Позиція колективу Івано-Франківсько­ го радіо у висвітленні релігійно-церковної тематики полягає в тому, щоб не надавати переваги жодній із конфесій. Це знаходить відображення у пе­ редачі матеріалів, готовності співпрацювати з представниками будь-якої з церков. Якщо трапляються непорозуміння, то з обласного ефіру завжди звучать однозначні заклики до міжконфесійної злагоди, а взаємне порозу­ міння завжди знаходить підтримку і найширше висвітлення. Передають інформацію про почергове богослужіння в храмах, будівництво нових цер­ ков. Серед найавторитетніших робіт Івано-Франківських радіожурналістів — духовно-пізнавальна програма "Поклик Віри".

Різновиди радіомовлення

185

У 1997 р. перед святом Господнього Воскресіння спільно з Івано-Фран­ ківськими єпархіями Української греко-католицької церкви та Україн­ ської православної церкви Київського патріархату обласне радіо започат­ кувало цикл духовно-публіцистичних програм "Щоб усі були одно". В облас­ ному ефірі мають можливість виступати представники будь-якої конфесії, монахи, семінаристи, представники влади, громадських і політичних орга­ нізацій, хорові колективи, діячі науки, культури, освіти, окремі учасни­ ки художньої самодіяльності. Програма "Щоб усі були одно" — це заклик, який не є риторичним, який служить не задля красного слівця. Ця своє­ рідна засторога особливо актуальна сьогодні, коли частина українського народу з огляду на історичні обставини позбавлена національної гідності та духовності.

Як одне ціле розглядають міжконфесійну і міжнаціональну злагоду

вдержавному радіомовленні на Тернопільщині. У тематичній щотижневій радіопрограмі "Отчий світильник", яку веде доцент Педагогічного інсти­ туту Омелян Полянський, роз'яснюють в історичному аспекті основи пра­ вової Української держави, пропагують праці відомих українських релігій­ них, історичних та політичних діячів минулого з цих питань. Щосуботи

врелігійній радіопрограмі виступають під рубриками "Віра, Надія, Лю­ бов", "Христос — хліб життя", "Сторінками Біблії" представники право­ славної, греко-католицької та євангелістської церков. Вони закликають до єдності, міжконфесійної злагоди.

На Волині релігійну тематику висвітлюють у радіопередачі "Наша духовність".

На Хмельниччині широкий позитивний резонанс мають передачі "В ім'я Отця і Сина", "Мати Бога в серці", "Голос вічної любові".

На Закарпатті релігійні передачі звучать українською, угорською, сло­ вацькою, румунською і німецькою мовами, які виходять в ефір щотижня. Це — "Слово — життя", "Благословенного ранку, отчий краю", "Хліб твоєї душі", "Благовість у кожний дім".

Приділяють увагу висвітленню релігійно-церковної тематики в При­ чорномор'ї, на Придніпров'ї, Слобожанщині, в Донбасі. До найпомітніших програм належать "На березі вічної ріки", "Бесіди про чесноти християн­ ства", "Собори наших душ", "Витоки духовності", "Земне й надземне", "З Богом у серці", "Джерело".

Толерантне співіснування в українському ефірі радіопрограм різних конфесій дає підставу сподіватися, що настане той час, коли створиться та існуватиме єдина Українська християнська церква.

186

Розділ 6

6.7. Передачі для дітей та юнацтва

Зрозуміло, що радіомовлення для дітей та юнацтва не існує відособле­ но, ізольовано від передач для дорослих. Усі передачі створюють єдину систему радіоінформування та впливу на слухачів. Але дитячі й юнацькі радіопрограми, насамперед, характеризуються педагогічною спрямованістю, їх головна мета — ввести дівчаток і хлопчиків у світ прекрасного, розви­ вати у них пізнавальні інтереси, природні здібності, естетичні смаки, спри­ яти національно-духовному розвитку, утвердженню патріотичних почуттів.

У дошкільні роки дитини радіо намагається простою і доступною фор­ мою розповісти про навколишнє середовище, дати перші елементарні відо­ мості про різні предмети, події, явища, знайомить з кращими, доступни­ ми для дитячого сприймання, творами літератури і мистецтва. У програ­ мах "Вечірня колисанка''' кращі актори України розповідають молодшим слухачам найрізноманітніші казки. Адже казка — невичерпне джерело емоцій і почуттів. Вона вчить дітей відчувати і розуміти добро і зло, пре­ красне і потворне, кумедне і трагічне. Дитина, сприймаючи казку, зістав­ ляє поведінку персонажів із власними вчинками, прагне рівнятися на позитивних героїв передач. Через емоційне систематичне сприйняття пе­ редач українською мовою у маленьких слухачів підсвідомо формуються, зміцнюються відчуття і розуміння неперевершеної краси рідної мови, пісні, національного морально-естетичного ідеалу, які у майбутньому стануть основою національного громадянського патріотизму.

Радіомовлення для дітей середнього та старшого віку тісно пов'язане з програмами шкільного навчання і виховання. Воно допомагає розширю­ вати і поглиблювати знання, які діти отримують у школі, розвиває їх до­ питливість, цікавість до історії, культури українського народу, його зви­ чаїв, традицій. Для цього часто використовують радіогру, яка відкриває дійсність в образах і діях. У радіогрі, як і в праці, завжди є робоче зусил­ ля, зусилля думки, почуття відповідальності, радість творчості. Учасники радіогри відтворюють різні аспекти життя, побуту і праці, наслідують дорослих, що сприяє цілеспрямованому формуванню особистості школя­ ра. У такий спосіб радіопередачі не тільки вчать юних слухачів розуміти прекрасне, знати свій край, рідну Україну і пишатися нею. Вони вихову­ ють потребу в моральних вчинках, у праці заради розвитку своєї Батьків­ щини, розвивають творчі здібності, сприяють набуттю практичних нави­ чок і вмінь.

Для маленьких слухачів звучать передачі "Барвисті сторінки", "Каз­ кова криничка", "Країна Мудрагелія", "В гостях у Веселої Нотки", "Ве­ селковий майданчик", "Веселий трамвай" та ін. У передачі "Веселковий

Різновиди радіомовлення

187

майданчик" ведуча разом із своїми слухачами "розфарбовує" цей кольоро­ вий майданчик цікавою для дошкільнят інформацією, різноманітними інтерв'ю та репортажами. Вік слухачів (5—7 років) — це вік "чомучок", коли неодмінно хочеться про все дізнатися. Тому щоразу наприкінці пере­ дачі малятам дають завдання. Переможці конкурсу отримують призи.

"Веселий трамвай" — також ігрова передача для малят, метою якої є морально-естетичне виховання маленьких жителів України. Через спілку­ вання з письменниками, композиторами маленькі слухачі пізнають світ, отримують інформацію про все, що робиться для малят у світі мистецтва. Ігрова форма передачі допомагає їм формувати почуття дружби, взаємови­ ручки, поваги до батьків, любові до природи України.

Письменник, лауреат премії імені Лесі Українки А. Костецький готує авторську передачу "Легенди та билиці з козацької криниці". У цікавій ігровій формі він знайомить дітей з історією України. А передача "Країна Мудрагелія" А. Костецького спонукає дітей до поглибленого вивчення української мови, її фразеологізмів, виховує любов до навчання, пізнання навколишнього світу. Передача "Грайлик-читайлик" знайомить з новими дитячими книжками, що побачили світ у видавництвах України. Вели­ кий інтерес у дітей викликають радіопередачі "У нас в гостях журнал "Малятко"і та "До "Барвінка" на посиденьки"', в яких розповідається про щомісячні видання сучасних дитячих часописів України.

Радіопередача "Клуб любителів казок" знайомить радіослухачів з укра­ їнською та світовою міфологією, з історичними та міфіологічними джере­ лами казкових образів, легенд, міфів, переказів. Передача "Музичні схо­ динки" навчає слухати і розуміти мову музики кращих композиторів світу, спонукає дітей до самостійної творчості, знайомить з їхніми ровесниками, лауреатами конкурсів "Нові імена України", прищеплює любов до народ­ ної пісні. Постійна рубрика "Музичний словничок" розкриває таємниці музичної грамоти та основних музичних термінів. Біолог Є. Гуменко веде ігрову радіопередачу для малят "В гостях у царя Прокаріота", виховує любов до природи, тварин, рослин — усього живого, що нас оточує.

Готуючи передачі для дітей та юнацтва, журналісти, режисери нама­ гаються дотримуватися науково обґрунтованих вимог, серед яких найваж­ ливішими є: тісний зв'язок з навчально-виховним процесом і життям в Україні, роз'яснення складних суспільно-політичних, соціально-еконо­ мічних, морально-психологічних процесів, пов'язаних із будівництвом не­ залежної держави, підпорядкування радіопередач багатим традиціям укра­ їнської і світової педагогіки; повне використання специфічних виражаль­ них засобів радіо зі всебічним урахуванням вікових психофізіологічних особливостей дитячої, підліткової та юнацької аудиторії.

188 Розділ 6

До передач, що сприяють нагромадженню знань, активному форму­ ванню світогляду, здорових морально-етичних якостей та естетичних смаків у шкільної молоді, належать "Твій світ" (Літературний клуб для школярів), "Школяда", "Старшокласник", "На гостинах у "Школяди", "Школа у світлофора Моргайка"', "АБЦ — або це, або інше", "Обрії",

"Вітрила", "Квазар", "Діжка	Діогена", "Музичний талісман", "Музич­
ний абонемент школяра", "Сім	нот" тощо.

Про непересічні, важливі факти і події з життя, навчання, відпочинку школярів України та їх зарубіжних ровесників інформують програми "Школяда" і "Старшокласник". Журналісти, ведучі розмовляють зі свої­ ми слухачами невимушено, безпосередньо, з добрим розумінням суті мате­ ріалу, про який йдеться у передачі. Вміють зацікавити середніх і старших школярів брати участь у різних вікторинах, конкурсах, іграх, спонукають надсилати листи і так залучають їх до підготовки передач. Конкуруючи з передачами для юнацтва комерційних радіоорганізацій, "Старшоклас­ ник" намагається у нинішній складний час політико-ідеологічного проти­ стояння розкрити і показати молодим слухачам життєві перспективи в Українській державі, допомагає їм сформувати національно-громадян­ ське "Я", розвинутися інтелектуально та духовно.

Дотримуючись вимог положення Національної програми "Діти Украї­ ни", створено цикли тематичних випусків програми "Школяда": спортивні, військово-патріотичні ("За світ встали козаченьки") та "Школа виживан­ ня", мета яких — навчити дітей і підлітків правил поведінки в екстре­ мальних ситуаціях (пожежа, хімічне забруднення місцевості, дорожньотранспортні пригоди тощо). Співзасновниками та співавторами цих про­ грам є провідні фахівці Міністерства внутрішніх справ, Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, рятувальних та спеціалізо­ ваних служб.

Передача "Таїна слова" розрахована на середній та старший шкільний вік. її завдання — прилучити школярів до краси рідної української мови, до розмаїття її словникового багатства; допомогти учням у вивченні сино­ німіки, розкрити таємниці слова та походження крилатих висловів, укра­ їнських приказок та прислів'їв; на прикладі творів українських прозаїків, поетів навчити дітей мислити, розмовляти літературною мовою, допомог­ ти їм у творчості, розширити словниковий запас, дати знання з мови поза шкільною програмою.

Програма "Вибір" прагне допомогти старшокласникам зорієнтуватися у проблемах дорослого життя, пропонує варіанти здобуття професії, мож­ ливості заробітку, інформує про діяльність служби зайнятості, нові на­ вчальні заклади — ліцеї, гімназії, спеціалізовані класи, знайомить з їхніми учнями та випускниками. Про що не йшлося б у програмі — в основі морально-етичні, психологічні, громадянські аспекти життєвого вибору.

Різновиди радіомовлення

189

Щотижневий літературно-мистецький радіожурнал "Вітрила" озна­ йомлює з творчістю видатних митців України і світу, сучасних поетів і про­ заїків різних літературних шкіл і напрямів. Слухачі радіожурналу беруть участь у роботі літературного факультативу, різноманітних конкурсах

івікторинах.

Урадіоальманасі для допитливих "Обрії" підлітки зустрічаються з уче­ ними, фахівцями з різних галузей науки і виробництва, дізнаються про цікаві наукові відкриття. Разом із дорослими займаються науковим пошу­ ком. Юні слухачі також висловлюють власні гіпотези щодо того чи іншого явища природи.

Культурологічна передача для юнацтва "Кольоровий світ" ознайом­ лює слухачів з творами як українських, так і зарубіжних поетів, письмен­ ників минулого і сучасності. У передачі звучать інтерв'ю з письменника­

ми і поетами, а також із дівчатами та хлопцями, котрі люблять книгу і самі роблять перші кроки в літературі. Автори репортажів розповідають про книжкові виставки, ярмарки, літературні вечори, конкурси. Слухачі "Кольорового світу" беруть участь у вікторинах, конкурсах. У Луганську поетична радіопрограма для дітей називається "Соловейчик". її веде пое­ теса Г. Гайворонська.

"АБЦ" — пізнавально-світоглядна програма для юнацтва. Уже назва програми свідчить про те, що зміст її може бути тематично необмеженим. АБЦ... Або це, або інше. Автори програми прагнуть не лише задовольнити допитливість юного слухача, а й вплинути на формування його світогля­ ду. Бо, врешті, наші слухачі — це юні громадяни, які вже входять у жит­ тя і повинні мати сталі життєві позиції, які ґрунтуються на ерудиції, обі­ знаності, повазі та любові до історії своєї країни, її мови, культури, тра­ дицій, звичаїв.

Клуб юних любителів фантастики "Квазар" і клуб для допитливих "Евріка" щомісяця збирають на засідання обдарованих школярів — ша­ нувальників наукової фантастики. В ефірах "Евріки" і "Квазара" виступа­ ють письменники, науковці, автори оригінальних ідей, проектів, які діляться з юнацтвом своїми роздумами, спостереженнями. "Сьогодні єди­ ний наш "суддя" і рецензент — це слухач. Він і теми пропонує, і ставить запитання, і пише про свій пошук, і просить більше розповідати про загад­ ки нашого буття, про все те, до чого можна поставити визначення: ано­ мальне", — зазначала ведуча програм "Евріка" і "Квазар" Г. Стоянова [11, с. 18].

Готуючи кожну передачу, автори прагнуть знайти в будь-якій інфор­ мації певну "родзинку". Подають такі повідомлення, які примушують молоду людину поміркувати, спонукають до активної думки. "Ваші пере­ дачі для нас, — чи не єдине джерело цікавої пізнавальної інформації. Адже

190

Розділ 6

журнали до нас взагалі не приходять, а якщо й коли з'являються у нашо­ му містечку, то ціни такі, що й не купиш. А радіо є в кожній хаті. У мене вдома воно практично не вимикається. Але, звичайно, я слухаю не все. Політика набридла, в економіці не розбираюся. А от послухаєш гарну пісню, красивий вірш і захоплюючу інформацію про якісь дива — легше на душі стає...", — написала десятикласниця з селища Делятин ІваноФранківської області. Це й зрозуміло. Адже юне покоління, та й не тільки воно, прагне до інформації, яка би проникала в душу, примусила частіше забитись серце, запрацювати розум. Урешті, розвинула б уяву, фантазію.

Розуміння цієї проблеми, а ще бажання журналістки Волинської телерадіокомпанії Г. Бігун співпрацювати з талановитими дітьми і стали відправними точками при створенні радіостудії "Вітряки". Аналогічну назву має нова щотижнева програма Луцької міської редакції радіомов­ лення, її авторами є місцеві школярі та студенти Волинського державного університету.

Стосунки між учнями і вчителями, одвічна проблема дітей і батьків, підліткова злочинність, наркоманія, обов'язкове запровадження шкільної форми, дозвілля — це далеко не повний перелік тем, до яких звертаються студійці. Цінність репортажів, інтерв'ю, експрес-опитувань — у цілковитій довірі їх учасників до людини з мікрофоном, оскільки ця людина — їх ровесник, який мислить такими ж поняттями, який розуміє їхні проблеми.

Ініціатива, яку проявляють діти у пошуках тем, у їх подачі, стимулю­ ється не лише морально. Існує домовленість про грошову винагороду дітям, які працюють над випусками. Популярна обласна газета "Віче" щомісяця надає сторінку для матеріалів студії "Вітряки". Це своєрідний дайджест радіовипусків і водночас реклама діяльності студії.

(ПОЗИВНІ)

Диктор І: В ефірі — Дніпропетровськ! Обласне державне радіо.

(Музична відбивка)

Диктор II: Усіх хлопчиків і дівчаток — менших і старших, а також ваших мам і татусів, бабусь і дідусів, — усі ваші родини вітає Таїсія Ковальчук — автор і ведуча передачі "Стежка-мережка".

(Музика)

Ведуча: Ви вже, мабуть, відзначили для себе, мої дорогенькі, що ті життєві хвилі, які котилися нашими містами і містечками, селами і сільцями, ніби підсилю­ ють оту неповторну сольну партію нашої природи, і осінь, пізня й жовтогаряча, поступається зимовій порі, яка теж до своїх барв додає і сонячності, і помаранчевості. Хоча й говорять в нашому народі, що грудень землю трудить і хату студить, грудень — не брат, холоднеча — не сестра, що смутний грудень, як прийде сту­ день. Та все ж є сподівання на те, що і зимовий місяць принесе нам хороші, ясні