Книга з радіожурналістики

Функції радіомовлення

131

й історії — це, передусім, мовна спільнота. З часом вона або розчиняється в іншій спільноті чи спільнотах, або формується в націю, що змагає до цілісності, завершеної власною державністю. Саме з таких позицій треба оцінювати цілеспрямований наступ ворожих сил на українську мову, куль­ туру, духовність. Вони добре розуміють живильну, інтеґруючу силу на­ ціонального інформаційного середовища для об'єднання реґіонів, розвит­ ку Української держави.

Ставши на захист української мови, Т. Шевченко розумів і твердив, що "...од Бога і голос той, і ті слова ідуть меж люди!..". Однак в Україні велика кількість урядовців, представників комерційних, партійних струк­ тур, чимало журналістів досі не може чи не хоче прийняти це як аксіому, ще дискутує, переконує (насамперед, самих себе), що українська мова в Укра­ їні має бути чимось іншим, ніж французька — у Франції, польська — у Польщі, російська — в Росії, естонська — в Естонії, демонструє на прак­ тиці, що "никакого малорусскаго..." чи то пак "украинского не хочу и не буду знать".

Реально не зробивши українську мову державною, перебуваючи в чужій інформаційній блокаді (російській чи американській), Україні важко буде повністю, глибинно реалізувати державотворчу національну ідею. Адже мова, випливаючи з непізнаних глибин людської природи, об'єднує, це­ ментує спільноту — рід, народ, державу. Нам, українцям, потрібно всіма силами і способами домогтися того, щоб у кожній клітині державного організму повнокровно, життєдайно пульсувала українська мова. Важли­ ву й ефективну роль у здійсненні цього завдання відіграють радіопередачі українською мовою з позиції національних інтересів України. Отже, ме­ тою мовлення радіоорганізацій є порозуміння, суспільне примирення, об'єд­ нання всіх українських громадян незалежно від партійної, політичної, ідео­ логічної, релігійної заангажованості на єдиних засадах національного укра­ їнського державотворення. Тому інтеґруюча функція радіомовлення виконує місію своєрідного узагальнення інших функцій.

132								Розділ 4
Питання для обговорення
1.	Визначення		поняття		"функція		радіомовлення".
2.	Функції засобів масової інформації в окресленні українських та
зарубіжних		учених.
3.	Який	характер		мають	функції		радіомовлення?
4.	Дайте	визначення різних				функцій радіомовлення.
5.	Які процеси		в	Україні	органічно		виражають	функції радіомов­
лення?
6.	Суть	функції		інформування.
7.	Фази	розвитку		громадської		думки	під впливом	радіомовлення та
інших	засобів	масової		інформації.
8.	Психолого-педагогічні механізми формування громадської думки.
9.	Історична		зумовленість		пропагандистської функції радіомовлення.

10.

Призначення

пропагандистських

радіопередач.

11. Особливість

агітаційно-організаторської

функції

радіомовлення

в

Україні.

12.

Напрями

реалізації

агітаційно-організаторської

функції.

13. З

чим

пов'язане

виявлення

просвітницько-педагогічної

функції

в

сучасних

умовах?

14.

Які ви знаєте групи просвітницько-педагогічних передач?

15.

Основні

національно-педагогічні

засади

виховної

функції

радіомов­

лення.

16.

Чинники,

від яких

залежить

виховний

вплив

радіопередач.

17.

Специфічні

чинники

естетичного

впливу

радіопередач

на

слухачів.

18.

На

яких

засадах

повинні базуватися розважальні

радіопередачі?

19.

Які види спілкування здійснюються за допомогою радіо?

20.

Особливості

спілкування людей

за допомогою радіо.

21. Охарактеризуйте

залежність

ефективності

радіоспілкування

людей

від

журналіста.

22.

Визначальна

роль

інтеґруючої

функції

радіомовлення.

Функції радіомовлення	133
Завдання для лабораторних і практичних занять

Прослухайте заздалегідь записані радіопередачі, обговоріть їх.

Під час аналізу, осмислення тематики, жанрової палітри, виражаль­ них засобів радіоматеріалів зосередьте увагу на функціях радіомовлення.

Чому функції тісно пов'язані з принципами діяльності радіоорганізацій і мають історичний характер?

Нині функції радіомовлення є вираженням політико-ідеологічних, соціально-економічних, духовно-культурологічних процесів в Україні. Поясніть чому.

Список використаної літератури

І.Албул С. Студентів Харкова розстріляли за відмову складати іспи­ ти російською мовою // Молодь України. — 2000. — 28 вересня.

2.Блюм Р. Журналістика у демократичному суспільстві: свобода пре­ си, функції преси / Роль мас-медіа у плюралістичному суспільстві: Мате­ ріали міжнародної конференції. — К., 1996.

3.Бочковський Ольгерд Іпполіт, Сірополко Степан. Українська жур­ налістика на тлі доби. — Мюнхен, 1993.

4.Вовканич С. Не даймо сильним загубити ні людини, ні нації // Мо­ лодь України. — 2001. — 2 серпня.

5.Гошовсъкий В. Не треба плутати патріотизм і націоналізм // Голос України. — 2004. — 12 жовтня.

6.День. — 2004. — 7 квітня.

7.Здоровега В. Вступ до журналістики: Текст лекцій. — Л., 1994.

8.Кагарлицький М. Добротворча енергетика радіослова // Літератур­ на Україна. — 1997. — 13 лютого.

9.Камінський А. Динаміка визвольної боротьби. — Мюнхен, 1973. 10. Когенс В. Політика, пропаганда, преса і публіцистика / ЛНВ. —

1929. — Т. 99. — Кн. 5.

11.Летунов Ю. Время. Люди. Микрофон. — М., 1974.

12.Мекеда С. Наскільки українські політики є українськими // День. — 2003. — 10 жовтня.

13.Миронченко В. Основи інформаційного радіомовлення: Підруч­ ник. — К., 1996.

14.Монтень М. Опыты: В 3 кн. — М., 1980. — Кн. 1, 2.

134			Розділ 4
15.	Москаленко А. Вступ до журналістики:	Підручник. —	К., 1997.
16.	Москаленко А., Губерсъкий Л., Іванов В.	та ін. Масова	комуніка­

ція. — К., 1997.

17.Наші цілі / ЛНВ. — 1922. — Т. 76. — Кн. 1.

18.Олійник Б. "З українцями не можна довго жартувати" // День. — 2005. — 17 червня.

19.Олійник В. Наша доля — в наших руках // Літературна Украї­ на. — 2005. — 9 червня.

20.Орлик В. Я — українка // Голос України. — 2004. — 29 жовтня.

21. Погрібний А. Якби ми вчились так, як треба... // Говорить і пока­

зує Україна. — 1998. — 4 червня.

22. Роскошный А. Пресса в политической жизни общества. — Донецк, 1998.

23. Фихтелиус Э. Десять заповедей журналистики / Пер. со швед. Ве­ роники Менжун. — М., 1999.

24.Франко I. Одвертий лист до Галицької української молодежі / Зібр. творів: У 50 т. — К., 1986. — Т. 45.

25.Франко І. Поза межами можливого / Зібр. творів: У 50 т. — К., 1986. — Т. 45.

26.Чічановський А., Шкляр В. Політика. Преса. Влада. — К.; М., 1993.

27.Шулте Г. Конфликты между властью и журналистами / Пробле­ мы Восточной Европы. — Вашингтон, 1996. — № 45—46.

28.Янків Т. Mass media як християнські середники голошення правди / Засоби масової інформації й утвердження державного суверенітету Украї­ ни: Збірник матеріалів науково-практичної конференції. — Л., 1993.

Розділ 5 СТРУКТУРА РАДІОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Структуру національного радіомовлення України складають державні, недержавні (приватні) та громадські радіоорганізації, засновані юридич­ ними та/або фізичними особами відповідно до чинного законодавства Украї­ ни, а також система Суспільного радіомовлення.

У своїй діяльності радіоорганізації керуються Конституцією, закона­ ми України та іншими актами законодавства України, реалізують основні завдання, визначені Законом "Про телебачення і радіомовлення", і щоріч­ но звітують перед Національною радою України з питань телебачення і ра­ діомовлення.

Основними завданнями радіоорганізацій є:

—оперативне інформування радіослухачів про суспільно-політичні та інші події в Україні і за кордоном, про надзвичайні події та ситуа­ ції, офіційні повідомлення, роз'яснення рішень органів законодав­ чої, виконавчої та судової влади;

—створення та розповсюдження економічних, публіцистичних, куль­ турно-освітніх, медико-гігієнічних, художніх, навчальних, розва­ жальних, спортивних програм, а також програм для дітей та юнац­ тва;

—сприяння зміцненню міжнародних зв'язків України, зростанню її авторитету в світі [3, с 109].

ВУкраїні функціонує 850—900 радіо- і телеорганізацій. їх кількість може збільшуватися або зменшуватися залежно від матеріального стану організаторів телерадіокомпаній. Національна радіокомпанія України, обласні, міські, районні редакції радіомовлення, державна телерадіокомпанія "Крим" в Автономній Республіці Крим, державні реґіональні телерадіокомпанії в Києві та Севастополі разом утворюють потужну систему взаємопов'язаних і об'єднаних спільністю завдань державних радіооргані­ зацій. Кожна з них має свою зону впливу, організаційну структуру, відпо­ відні обсяги мовлення.

136 Розділ 5

Управління державним (бюджетним) радіомовленням здійснюють Дер­ жавний комітет телебачення і радіомовлення, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення — орган, який регулює взаємовід­ ношення в державному (бюджетному) та недержавному (приватному) те­ лебаченні та радіомовленні, видає ліцензії, стежить за дотриманням зако­ нодавства про телебачення і радіомовлення, здійснює художньо-культур­ ний аналіз продукції, яку випускають в ефір телерадіоорганізації.

Національна радіокомпанія України — найбільш потужний засіб ма­ сової інформації, основою діяльності якого є активне сприяння реалізації державної політики в усіх сферах соціально-економічного, культурного та міжнародного життя незалежної Української держави.

До складу Національної радіокомпанії входить три програми внутріш­ нього мовлення і програма Всесвітньої служби радіомовлення України. Середньодобове мовлення всіх програм становить 94,5 години.

Перша програма — інформаційно-публіцистична, громадсько-політич­ на, пізнавальна і художня. Близько 50 % всього часу відводиться інфор­ маційним, громадсько-політичним передачам, а також мовленню для дітей

іюнацтва. Решту часу займають літературно-драматичні, історичні, му­ зичні та інші передачі. Перша програма працює на довгих, середніх хви­ лях, УКХ-діапазоні, а також дротовому мовленні й охоплює 100 % тери­ торії України. Обсяг мовлення — 19,4 години на добу.

Друга програма — "Промінь" (молодіжний канал). Творчо-виробниче об'єднання "Промінь" складається з двох головних редакцій: молодіжних

іхудожніх програм, до яких входять редакції суспільно-політичних, ми­ стецько-етичних, тематичних і музичних програм. "Промінь" працює на середніх хвилях, у діапазоні УКХ, верхніх частотах FM 105, а також на дротовому мовленні. Обсяг мовлення — 24 години на добу, охоплює 95 % території України.

Третя програма — радіо "Культура". Творчо-виробниче об'єднання художніх програм складається з редакцій літературних, історико-публі- цистичних, розважальних програм, а також редакцій театру та радіопо­ становок, зарубіжних музичних програм і фондових записів, популярної та народної музики, класичної та сучасної музики, планування та анонсу­ вання. Працює на середніх хвилях, УКХ-діапазоні та дротовому мовленні. Обсяг мовлення — 19,3 години на добу, охоплює понад 25 % території України.

Особливого значення набули літературно-публіцистичні й так звані ав­ торські передачі, які сприяють новому осмисленню історичної та культур­ ної спадщини нашого народу, вихованню високих патріотичних почуттів та державницької психології у широкої аудиторії слухачів.

Структура радіомовлення України

137

"Всесвітня служба радіомовлення України" — державний радіоканал для інформування світової громадськості про внутрішню та зовнішню політику України, задоволення духовних потреб українців, які прожива­ ють за межами рідної землі. Передачі ведуться українською, англійською, німецькою та румунською мовами і тривають загалом 31,8 години на добу.

Президент Національної радіокомпанії України В. Набруско наголо­ сив, що концепція мовлення Українського національного радіо ґрунтуєть­ ся на таких засадах:

1.За ідеологією Українське радіо виконує функції винятково держав- ницько-будівничого характеру. Вони притаманні українським ЗМІ, оскільки в Україні відбувається водночас формування державниць­ ких інституцій і, найголовніше, трансформація світоглядних позицій громадян держави. Це вимагає надзвичайно делікатного підходу, який визначається віковими, історичними, інтелектуальними, регіо­ нальними характеристиками окремих верств суспільства. Зламати світоглядні, психологічні стереотипи, сформовані впродовж багатьох десятиріч під впливом комуністичної ідеології тоталітарного режи­ му, не ображаючи почуття кожного громадянина суспільства, — справа надзвичайно складна і відповідальна.

2.За змістом Українське радіо надає перевагу програмам аналітичного характеру. Звучать передачі, зокрема, економічної тематики, де не тільки повідомляється про факти життя окремих виробничників, говориться про поширення передового досвіду, але й формується новий тип господаря-власника — людини мислячої, здатної працю­ вати в умовах нетрадиційних, самостійно приймати рішення в різних конкретних ситуаціях.

3.Передачі політичної тематики також характеризуються нетради­ ційними підходами. Водночас відбувається як переосмислення істо­ ричних подій минулого, так і оцінка сукупності сучасних фактів, явищ, суспільних процесів. Відбувається непростий процес форму­ вання нової політичної культури, національно-свідомого громадя­ нина, який повинен приймати власні рішення за свою долю, за долю наступних поколінь.

4.Державницько-будівнича ідеологія та аналітичний зміст потребу­ ють неодмінно диференційованих за формою сприйняття програм. У цьому зв'язку на Українському радіо готуються спеціальні пере­ дачі освітньо-пізнавального характеру для дітей та молоді, роз'ясню­ вально-аналітичні передачі для людей старшого віку. Зрозуміло, що різні за змістом і формою програми як суспільно-політичної пробле­ матики, так і культурницької готуються в різних реґіонах України, де традиції, менталітет, рівень національної самосвідомості неоднакові.

138 Розділ 5

У стратегічному плані Національна радіокомпанія України проводить свою діяльність, що спрямована на формування цивілізованого українсько­ го духовного простору, який би ввібрав усю скарбницю здобутків історич­ ного минулого і виробив сучасний рівень національно-суспільної свідомості, сформував демократичні державні інститути.

У плані тактичних підходів Українське радіо формує свою політику, виходячи з національних інтересів, — забезпечення, зокрема, політичної стабільності, громадянської злагоди, морально-психологічної рівноваги в умовах еволюційної трансформації суспільних відносин, а також вироб­ лення активної соціальної мотивації громадян, передусім, у політичній та економічній сферах.

Отже, Національна радіокомпанія, оперативно та всеосяжно інформу­ ючи населення про події, що відбуваються в державі та за кордоном, вико­ нує конструктивну функцію, яка спрямована на утвердження державниць­ ких засад у політичній, економічній, соціальній, культурній, духовній та інших сферах.

Національна радіокомпанія намагається створювати не опозиційну руйнівну атмосферу, як дехто розуміє в нинішніх умовах роль четвертої влади, а конструктивно-будівничу. Критичний метод як спосіб пізнання дійсності сфокусований на реалізацію української національної ідеї дер­ жавотворення, об'єднання навколо неї потужної інтелектуальної сили. Що ж стосується суспільного негативізму, який, на жаль, для багатьох журналістів стає чи не головним принципом діяльності й яким відверто підмінюють серйозний критичний аналіз суспільних процесів, — то це вкрай небезпечна тенденція, бо на рівні буденної свідомості створюється гнітюча психологічна атмосфера безвиході, зневіри у побудову Української держави, роздратування, нервозності. "Для того, щоб засоби масової інфор­ мації створювали позитивну соціальну енергію, необхідні також адекватні заходи і з боку владних структур, розуміння ролі мас-медіа в суспільному житті, відповідна моральна і матеріальна підтримка", — акцентував В. Набруско [4, с. 27].

На роботі Національної радіокомпанії серйозно позначається технічна відсталість технологічного обладнання. У спадок від колишнього Союзу залишилася недосконала, надзвичайно неефективна система поширення радіосигналу. Програми, які передаються в короткохвильовому діапазоні, транслюються через мережу надзвичайно дорогих, потужних, але мало­ ефективних передавачів.

Важливими складовими частинами загальноукраїнського радіопростору є обласні організації радіомовлення. Наприклад, Донецьке обласне дер­ жавне радіо розпочало мовлення дротами 16 травня 1927 р. Воно було одним із перших серед регіональних станцій на сході України і до 1996 р. —

Структура радіомовлення України

139

єдиним з електронних засобів масової інформації Донеччини. У травні 1996 р. почав роботу другий канал (ефірний — 71,75 мГц) обласного радіо обсягом мовлення 12 годин на добу. Разом з дротовим каналом (2 години на добу) загальний обсяг мовлення обласного радіо становив 14 годин на добу. На­ прикінці 1998 р. другий канал почав трансляцію своїх програм ще й у FMдіапазоні на частоті 102,6 мГц (16 годин на добу). З цього часу канал отри­ мав назву "Радіо "Центр".

У 1999 р. на Донецькому радіо діяло два самостійні канали мовлення: перший — дротовий, з ефірним дублюванням у діапазоні УКХв на частоті 69,77 мГц (4 кВт) і в діапазоні СХв на частоті 711 мГц (40 кВт). Завдяки ефірному дублюванню програми першого каналу дротового мовлення мо­ жуть приймати понад 5 млн слухачів, включаючи мешканців сусідніх з До­ нецькою областей.

Другий — ефірний канал з позивними "Радіо "Центр". Поширення програм триває за допомогою двох передавачів: у діапазоні УКХв на ча­ стоті 71,75 мГц (12 годин на добу з 7.00 до 19.00; 4 кВт) і FM — 102,6 мГц (16 годин на добу з 7.00 до 23.00, 1 кВт). У вечірній час програми "Цен­ тру" дублюються на дротах по третій програмі Українського радіо.

Виходячи зі структури і творчо-технічних можливостей, працівники кожного обласного радіо складають тематичний план передач. З навчаль­ ною метою подаємо тематичну характеристику радіопередач Рівненського обласного радіо (табл. 5.1):

Таблиця 5.1. Тематична характеристика радіопередач

	Назва передачі	Характеристика
	1	2
		Виступи керівників центральних органів державної
	"3 перших уст"	влади, місцевих органів виконавчої влади щодо
		реалізації внутрішньої та зовнішньої політики України
		Аналітична передача про діяльність органів виконавчої
	"Турбота про людей"	та законодавчої влади в напрямі соціальної підтримки
		населення, подолання наслідків аварії на
		Чорнобильській АЕС
	Інформаційні передачі'.
	1. "Огляд подій", "Новини	Останні події в області, Україні, за кордоном,
	Рівненщини", "Репор­
	терський щоденник", "Наше	коментарі до них, прямі включення з місць подій,
	місто", "Ринкові новини",	прогнози аналітиків, анонси
	"Тема дня", "Кримінальна
	хроніка"
	2. "Європростір"	Новини про життя українських громадян у Польщі,
		проблеми євроінтеґрацїї, забезпечення позитивного
		іміджу України

140

	Продовження табл. 5.1
1	2
Суспільно-політичні
передачі:
1. "Тема тижня"	Основний напрям — подолання кризових явищ
	і створення умов для політичної стабілізації
	й економічного зростання, інформування населення
	щодо стану на ринку цінних паперів
2. "Діяльність депутатська"	Виступи народних депутатів України та депутатів
	місцевих рад з питань їхньої діяльності
3. "У родинному колі"	Програма з питань сімейного життя, зміцнення
	генофонду України, соціального забезпечення
	багатодітних родин, сімейних традицій, виховання
	поваги до батьків
4."Літа на зиму повернули"	Соціально-побутове обслуговування і життя ветеранів,
	інвалідів, громадян похилого віку
5. "Під кутом закону"	Програми засновані з метою вивчення законодавства
	України, правового виховання населення. Юридичні
	консультації
6. "Минувшина"	Розповіді про історію і сьогодення міст, селищ і сіл,
	визначні місця краю, важливі події, пов'язані
	з Рівненщиною
7. "Чекаємо лелеку"	Програма для вагітних жінок
8. " Я й сім'я"	Життя молодого подружжя
9. "Назад в майбутнє"	Історія українців, їхні традиції, важливі історичні
	події та постаті на теренах Рівненщини
10. "Ми, браття,	Історія українського козацтва, його традиції, важливі
козацького роду"	історичні події з участю козаків на теренах України
	і Рівненщини
11. "Майстер основи",	Проект "Спочатку було слово". Програми на
"Добра новина", "Перехре­	християнські теми
стя", "Світло зорі"
Художні передачі:
1. "Перевесло", "Звичаї	Відродження і розвиток національної культури,
нашого народу"	звичаїв та обрядів народу, творчість письменників,
	художників, композиторів краю
2. "3 невичерпаної кри­	Автентична музика рівненського Полісся. Творчість
ниці"	відомих колективів, митців, художників, виконавців
3. "Недільна світлиця"	Утвердження моральних цінностей, взаєморозуміння,
	злагоди між людьми