Книга з радіожурналістики

Структура радіомовлення України

151

видань не завжди вистачає, від поліграфічної бази і, навіть, якоюсь мірою від...

танків на площі. Згадаймо про криваві події у Литві. У найважчі дні єдиним джере­

лом правди для литовців стала радіостанція у Каунасі"...

(Музика)

Минав час. Нині поруч з досвідченими журналістами працюють мо­ лоді. Усі вони дбають про задоволення потреб радіослухачів: поглиблюють, урізноманітнюють тематику і форми подачі матеріалів, музичне оформ­ лення, дотримуються концепції функціонування радіо "Незалежність", стрижнем якої є національно-державницька позиція. Програми насичені українською національною доброчинною енергією.

Перша трансляція передач "Радіо "Люкс" відбулася 1 січня 1994 р. Ця приватна радіостанція створювалась як інформаційно-музична. Упродовж останніх одинадцяти років її формат залишався незмінним. З часу засну­ вання новини "Радіо "Люкс" були найоперативнішим джерелом інфор­ мації, оскільки транслювалися щогодини.

У той час жодна львівська радіостанція чи телеканал не подавали нови­ ни з такою періодичністю і в таких обсягах. У структурі тогочасного випус­ ку новин місцева інформація становила 40 % , загальноукраїнська — 30 % і міжнародна — ЗО % . їх готувала одна служба інформації, яка працювала в три зміни. До кожної зміни входило два журналісти і диктор-асистент, який допомагав збирати та опрацьовувати інформацію.

З 1 жовтня 1995 р. "Радіо "Люкс" почало здійснювати регулярне ціло­ добове мовлення також на Київ і Київську область, згодом — на Житомир та Житомирську область. На 1 січня 2006 р. "Радіо "Люкс" є однією з най­ більших мережевих станцій, яка здійснює цілодобове мовлення у 35-ти містах України. Таке мережеве розширення спричинило зміну структури радіоорганізації. Львівські передачі "Люкс-FM" транслюють на Львів та Львівську область, київські можна почути у Києві та в 35-ти містах Украї­ ни. Відбулося розмежування ефірів. Зі студії у Львові ретранслюють про­ грами лише на Львів та Львівську область, в інших містах України ауди­ торії пропонують передачі з київської студії. Ці програми суттєво різнять­ ся за музичним та інформаційним наповненням — реклама в Києві здебільшого російськомовна, у музичній базі до ЗО % російських пісень, а про новини слухач може дізнатися лише зі світу шоу-бізнесу. У Львові натомість з-поміж інших радіостанцій радіо "Люкс-FM" вирізняє якісна зарубіжна та українська музика, відсутність російської попси, мова з га­ лицьким колоритом, наявність окремих оперативних служб львівських і міжнародних новин.

152

Розділ 5

Радіостанція зорієнтована на радіослухачів вікової групи від 25—44-х років, з середньою та вищою освітою. "Радіо "Люкс" позиціонує себе у Льво­ ві як станція, що не зраджує українським традиціям.

З 2000 р. "Люкс" змінює пропорцію подачі новин — пріоритетними стають львівські (реґіональні) новини, ротація яких відбувається за схе­ мою 60 — 70% через кожних дві години. Новини розширюють жанрово. Окрім коротких хронікальних повідомлень, розширених радіоповідомлень та радіоповідомлень з коментарями, у випусках все частіше з'являється доволі багато прямих включень, телефонних інтерв'ю. Станція часами змінює формат на користь власне інформаційного радіо. Цілими добами на "Радіо "Люкс" творчий колектив проводить радіомарафони з дзвінками слухачів та бесідами з гостями у студії, якщо цього вимагає суспільний резонанс. Скажімо, як це сталося у дні Скнилівської трагедії чи Помаран­ чевої революції.

У2001 р. "Радіо "Люкс" розширило свою діяльність, запроваджуючи телевізійне мовлення, тому акціонери та власники компанії у 2004 р. ви­ рішили підсилити інформаційне наповнення ефіру. Тепер телерадіокомпанія "Люкс" є своєрідним донором для київських телевізійних каналів — чимало журналістів свою творчу кар'єру починали саме з "Радіо "Люкс".

Інформаційний випуск новин радіо "Люкс-FM" подано у звуковому додатку.

Безперечно, потрібно ще наполегливіше і цілеспрямованіше працюва­ ти над підвищенням фахово-інтелектуального рівня працівників, щоб "Ра­ діо "Люкс" стало повноцінним зразком сучасного українського приватно­ го радіо, основною метою якого повинно бути активне сприяння у форму­ ванні державницького мислення, утвердженні національної духовності, високої культури, рідної мови в усіх клітинах суспільного організму.

УЗаконі України "Про телебачення і радіомовлення" зазначено, що для захисту інтересів національного радіовиробництва і спрямування інве­ стицій на розвиток національної бази радіомовлення не менше 50 % від загального обсягу мовлення кожної радіостанції мають становити пере­ дачі, які підготувала безпосередньо ця організація або інші юридичні осо­ би, що діють в Україні.

Радіоорганізації зобов'язані вести мовлення державною, тобто україн­ ською, мовою. Мовлення на певні реґіони може здійснюватися також мо­ вою національних меншин, що компактно проживають на цій території. Мовлення на зарубіжну аудиторію ведеться українською і, відповідно, іноземною мовами.

Приватні радіостанції України повинні керуватися також положення­ ми Світової комісії з політики радіо і телебачення, яка розробила порядок функціонування для незалежних радіо- і телевізійних станцій у республі-

Структура радіомовлення України

153

ках колишнього Радянського Союзу. Ці основні положення і порядок діяль­ ності ґрунтуються на визнанні провідної ролі засобів масової інформації у формуванні демократичного суспільства та ролі громадян у забезпеченні успіху принципів демократії. Загальні положення для незалежних при­ ватних радіостанцій, зокрема, передбачають дотримання таких вимог:

а) забезпечувати радіослухачів новинами та інформацією, що сприяти­ ме вихованню громадянських якостей;

б) надавати можливість для висвітлення найрізноманітніших думок (у безпристрасній та урівноваженій формі) стосовно діяльності Уряду;

в) надавати можливість для громадянського самовираження, зокрема, для нечисельних громадських груп;

г) забезпечувати своєчасний показ досягнень у сфері культури;

ґ) організовувати допомогу громадськості щодо вирішення освітніх про­ блем;

д) стимулювати виборчу систему; є) сприяти діяльності Уряду;

є) стимулювати розвиток економіки;

ж) дотримуватися етичних норм, які гарантують незалежність від Уря­ ду та інших установ, організацій, здатних поставити під загрозу жур­ налістську об'єктивність [2, с 171 —172].

У країнах Європи і світу з достатньо розвиненими засобами масової інформації приватні радіостанції, як правило, працюють винятково з од­ ним форматом, що, до речі, вимагається відповідними законами. Специфі­ кою радіостанцій України є робота з декількома форматами, здебільшого музичними. Причина цього — відсутність серйозної конкуренції між; стан­ ціями на загальноукраїнському ринку.

Щоб не загубитися у насиченому ефірі, кожна приватна радіостанція захищає свою "нішу", створюючи й утверджуючи власний образ, спеціалі­ зуючись на передачах для тих чи інших верств населення і категорій слу­ хачів.

Досвід розвитку світового мовлення пропонує багатоваріантні вирішен­ ня перспективного функціонування українського приватного мовлення. Попри всі рекомендації українське приватне мовлення повинно ґрунтува­ тися на духовно-національних засадах, дбати про функціонування україн­ ської мови і культури, сприяти розбудові та зміцненню незалежної, де­ мократичної, соборної Української держави.

Однак деякі приватні радіоорганізації збіднюють, спрощують, а іноді навіть примітивізують національний інформаційний простір, бо в них на передньому плані винятково особисті, фінансові, а не державні, суспільні

154

Розділ 5

інтереси. Окремі з них поширюють тенденційну, антиукраїнську, анти­ державну інформацію, намагаються не лише зросійщити, але й америка­ нізувати українців. Законодавча робота, яка проводиться тепер в Україні, закладає передумови справжнього плюралізму думок в інформаційному просторі, який би, з одного боку, став відкритою системою, а з іншого — захищав би українську мову, культуру, духовність, прилучав слухачів до кращих надбань світового мистецтва, загальнолюдських цінностей.

Розвиток радіопростору, як і телевізійного простору України, є одним із важливих завдань будівництва Української держави, утвердження її суверенітету та незалежності. Конституція України відкриває нові гори­ зонти для вдосконалення радіопрограм, які мають сприяти розвиткові де­ мократії, економічної, політичної, культурної, духовної сфер національ­ но-суспільного життя. Передбачається зростання кількості радіопрограм, розвиток супутникових і наземних мереж розподілу програм, супутникового мовлення. Впровадження цифрових методів обробки сигналів у систе­ мах формування і трансляції передач також сприятиме інтеграції україн­ ського радіо у світовий інформаційний радіопростір.

Структура радіомовлення України				155
Питання для обговорення
1.	Які радіостанції	складають	структуру національного	радіомов­
лення	України?
2.	Охарактеризуйте	основні	завдання радіоорганізацій	України.

3.Хто здійснює управління державними (бюджетними) радіоорганізаціями?

4.Хто регулює взаємовідношення в державному (бюджетному) та

недержавному

(приватному) радіомовленні?

5.

Обсяг

добового

мовлення

Національної

радіокомпанії

України.

6.

Основна

тематична спрямованість диференційованих каналів

внутрішнього ефіру

та

на

мовлення

за

кордон.

7.

Концептуальні

засади

мовлення

Національної

радіокомпанії

України.

8.

Стратегічні й тактичні підходи мовленнєвої політики Націо­

нальної

радіокомпанії

України.

9.

Які чинники впливають на діяльність

Національної радіокомпанії

України?

10.

Якими

напрямами

розвивається

приватне

радіомовлення

України?

11. Якою мовою зобов'язані вести

передачі

радіоорганізації

України?

12.

Вимоги

до

приватних радіостанцій,

які

розроблені

Світовою комі­

сією

з

політики

радіо

і

телебачення.

13. Специфіка

роботи

приватних

радіостанцій України.

14. На яких

засадах

повинно

базуватися

функціонування

приватних

радіостанцій

України?

15.

Охарактеризуйте

проблеми

створення

суспільного

радіомовлен­

ня в

Україні.

156	Розділ 5
Завдання для лабораторних і практичних занять
Окресліть	завдання радіоорганізації.

З'ясуйте особливості функціонування державного, суспільного і при­ ватного радіомовлення.

Вивчіть структуру радіоорганізацій тих областей, звідки Ви приїхали на навчання, а також — приватних радіоорганізацій тих міст, у яких роз­ ташований Ваш вищий навчальний заклад.

Список використаної літератури

І.Асатурян Н., Кучер Б. Твердо стоїть у заповіті своїм // Говорить

іпоказує Україна. — 2003. — 17 липня.

2.Гоян О. Перспективи комерційного радіомовлення на Україні / Вісн. Київ, ун-ту. — К., 1993.

3.Закон України "Про телебачення і радіомовлення" / Українське за­ конодавство: Засоби масової інформації. — К., 2004. — С. 100—127.

4.Набруско В. Національна радіокомпанія України: її становлення, інформаційна концепція, структура, історичне та суспільне покликання / Роль мас-медіа у плюралістичному суспільстві. — К., 1996.

Розділ 6 РІЗНОВИДИ РАДІОМОВЛЕННЯ

За сферами діяльності всі програми радіоорганізацій України можна поділити на: суспільно-політичні; художньо-мистецькі; рекламні. До пер­ шої сфери належать інформаційні, політико-ідеологічні, історично-куль­ турологічні, соціально-економічні, освітньо-пізнавальні, релігійні, пере­ дачі для дітей та юнацтва. Друга сфера охоплює літературно-драматичні та музично-розважальні передачі. Третя — рекламні передачі.

Зрозуміло, що цей поділ дещо умовний, він зроблений переважно за предметно-тематичним принципом. Перша сфера далі поділяється за інши­ ми засадами: функціональна (з якою метою?) й адресна (для кого?). Друга сфера поділяється на складові — літературу, драму, музику, тобто в ос­ нові предметно-тематична ознака: що відображається, що є змістовною ознакою програми.

Може видатися, абстрагуючись від назв цих двох сфер радіомовлен­ ня — "суспільно-політичне" та "художньо-мистецьке", — що друга сфера мовлення не суспільна, не має політико-ідеологічного забарвлення. Це не зовсім так. У будь-якій країні засоби масової інформації, у тому числі й ра­ діомовлення, політико-ідеологічно заангажовані та мають суспільний ха­ рактер. Отже, літературно-драматичні, музичні програми також спрямо­ вані на пропаганду національно-духовних цінностей, художнє виховання радіослухачів на здобутках національного та світового мистецтва, форму­ вання здорових естетичних смаків. Отже, суспільний характер таких про­ грам не викликає сумніву. Діапазон прояву ідеолого-політичних тенденцій простежується у відборі тих чи інших творів для ефіру і виконавців, у пла­ ново передбаченій підготовці музичного "фону" того чи іншого мовлення. Суспільно-політична заангажованість випливає з високої ідеї служіння своєму народові та культурі людства. "Журналіст, обдарований, але хит­ кий у своїх патріотичних почуваннях, не є придбанням для журналісти­ ки", — зазначав С. Сірополко [1, с 146].

Настрій, емоційний тонус аудиторії, що створюється музичними радіо­ програмами, мабуть, також можна віднести до важливих суспільно-ідео­ логічних чинників. Отже, можна зробити висновок, що відокремлення

158 Розділ 6

художньо-мистецького радіомовлення від суспільно-політичного і деяке протиставлення одне одному, що виникає у суто термінологічному аспекті, має дещо умовний характер.

Певна частка умовності допускається і тоді, коли окремо розглядаємо інформаційне мовлення. Адже у широкому розумінні всі програми, що транслюються по радіо, несуть ту чи іншу інформацію. Однак є підстави виокремлювати із суспільно-політичного мовлення інформаційне. Випус­ ки новин характеризуються універсальністю тематики інформації, що йде звідусіль до кожного радіослухача, їх зміст складається із найрізноманіт­ ніших оперативних повідомлень із усіх сфер життєдіяльності України і світу. В зв'язку з цим інформаційне радіомовлення — це окремий вид українського радіомовлення, основне призначення якого полягає у тому, щоб постійно тримати населення України в курсі поточних новин. Зрозу­ міло, що воно функціонує не ізольовано, а в тісній, органічній єдності з усі­ ма суспільно-економічними, освітньо-виховними програмами. Радіожурналістика, як і вся журналістика, образно кажучи, перебуває на перехресті інформування й громадської діяльності.

Радіомовлення — це складне, багатогранне, поліфункціональне вироб­ ництво. Специфічний його характер полягає в тому, що воно є своєрідним виробником національно-духовних цінностей у досить-таки великих обся­ гах щодоби. Зібрані разом програми одного дня (хоч би ті, що піддаються переводу в текстову форму) склали би декілька томів із сотень сторінок. Таке виробництво також має свою внутрішню структуру, свої способи розподілу праці: численний загін радіожурналістів — кореспондентів, ре­ портерів, оглядачів, коментаторів, редакторів, а також операторів, режи­ серів, дикторів, акторів та інших співпрацівників, які забезпечують без­ перервну дію "ефірного конвеєра". Від технологічної структури радіовиробництва також до певної міри залежить запропонований поділ українського радіомовлення на види.

6.1. Інформаційні радіопрограми

Радіожурналісти в інформаційних випусках оперативно розповідають про факти, події, що відбуваються в Україні та світі. Вони охоплюють по­ літику, економіку, науку, літературу, мистецтво, музику, спорт, техніку, релігію, право, міжнародні відносини, побут, відпочинок, мораль тощо. Поділяючи інформаційні повідомлення за тематикою, В. Миронченко у під­ ручнику "Основи інформаційного радіомовлення" (1996) поділяє інформа­ цію на: політичну, економічну, наукову, культурну, правову, соціологіч­ ну, статистичну, релігійну.

Різновиди радіомовлення

159

За формою подання виділяє два види інформації — текстову та звуко­ ву. За способом підготовки інформація ділиться на заплановану, неперед­ бачену, спеціальну.

Інформаційні випуски ("Новини"), інформаційно-аналітичні програми звучать на хвилях Національної радіокомпанії України, обласних, міських, районних радіоорганізацій, приватного (недержавного) радіомовлення. По другій і третій програмах Українського радіо передають інформаційномузичні програми.

В інформаційних випусках і програмах звучать оперативні повідом­ лення про діяльність Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, політичних партій і громадських організацій, а також економічні, культурні, зарубіжні новини, спортивна інформація, повідомлення Держгідрометцентру України.

Зарубіжні кореспонденти Національного радіо регулярно засобами те­ лефонного зв'язку висвітлюють основні події міжнародного, внутрішньо­ політичного, соціально-економічного та культурного життя країни їхньо­ го перебування. Значна увага приділяється розвитку двосторонніх відно­ син з Україною в усіх галузях взаємодії держав на міжнародній арені, зокрема в міжнародних організаціях, діяльності українських дипломатич­ них представництв, життю діаспори.

Інформаційні випуски готують радіожурналісти в кожній області. Наприклад, у Дніпропетровську звучать щоденна інформаційна програма

"Дніпрова хвиля"', тижнева інформаційна	програма	"Дніпропетровщина",
тематичні інформаційні програми "Фінансові новини",		"Агровісник", а та­
кож тижнева інформаційно-публіцистична	програма	"Життя-буття".

У Рівному по першій програмі радіомовлення передають п'ятихвилинні

"Огляди новин",	10-хвилинні	"Інформаційні	випуски", 15-хвилинні	вечірні
"Репортерські щоденники", щопонеділка інформаційно-аналітичні				випус­
ки "Рівненського	радіотижня"	і щотижневі	інформаційно-аналітичні пе­

редачі "З перших уст", у яких з коментарями про виконання загальнодер­ жавних і місцевих програм соціально-економічного розвитку, події в Укра­ їні та області виступають голова облдержадміністрації, його заступники, керівники управлінь і відділів облдержадміністрації. По другій програмі радіо "Нова хвиля" (FM 68,2 м) звучать інформаційні випуски "Огляд ре­ гіональних новин", "Такі справи", "За межею", "Вечір над Рівним", "Опів­ дні", "Спортивні новини". Журналісти працюють у прямому ефірі. Най­ важливіші події з життя висвітлюють у підсумковому випуску новин "Ре­ зонанс", "Коментар дня".

Тричі на день звучать інформаційні випуски по Луганському облас­ ному радіо. Постійні рубрики: "Робота рад", "Турботи села", "Прес-ін- форм облдержадміністрації повідомляє", "Справи шахтарські", "Новини

160	Розділ 6
культурного життя"', "Спортивна сторінка" тощо.	Інформаційно-аналі­

тичний огляд подій тижня — у передачі "Панорама".

"Обласні вісті" радіослухачі Миколаївщини можуть почути десять разів на тиждень. По Сумському обласному радіо звучать "Інформаційні випуски", "Новини", "Інформаційно-музична програма "10 х 10".

Переважно у більшості обласних радіоорганізацій у вихідні звучать підсумкові інформаційні програми. Вони мають назви, сталі рубрики, усталену періодичність — здебільшого тижневу. Тривалість звучання підсумкових програм буває різною. Найчастіше вона коливається у межах від 25 до 60 хвилин. У Полтаві, наприклад, інформаційний радіожурнал "Виднокола" звучить і ЗО, і 40 хвилин. Тривалість залежить від обсягу матеріалу, який треба передати в ефір.

(ПОЗИВНІ Полтавського обласного радіо)

Веду/а; Добридень усім нашим слухачам від ведучої Наталії Ляш, звукорежисера Едуарда Мацка, а також усієї творчої команди, яка працювала над цією про­ грамою. Автор проекту журналіст Тетяна Кружко.

(Музична перебивка)

Знову неділя, і знову о цій порі ми вчергове зустрічаємося з вами, щоб разом погортати сторінки інформаційного радіожурналу "Виднокола"1. А сьогодні на них ви почуєте таке:

Ведуча: За що ми боролися.,.

Голос: Закони, Конституцію ми порушувати не будемо, щоб вони не робили, як би не провокували владу на гострі, радикальні заходи — все буде в рамках закону.

Ведуча: Україна святкує День Європи. Голос:Україна і Європа сьогодні, як ніколи, близькі. Ведуча: Перлина у вінку регіонів Полтавщини. Голос: Це решетилівська Венеція.

Ведуча: Державна візитка з портретом Богдана Хмельницького. Голос: Але, хоч це і сучасна валюта, вона також має давню історію. Ведуча: Мертвий предмет з людським почуттям.

Голос: На пам'ятник падає тінь, а на гранітному камені виступають краплинки води.

Але про все це за кілька хвилин, а зараз давайте пригадаємо основні події тижня, що минає.

(Музична відбивка)

Ведуча: Календар тижня.

(Музична відбивка)

1 На II міжнародному конкурсі творчої майстерності працівників телебачення і радіомов­ лення "Професіонал ефіру України" Н. Ляш нагороджено дипломом і спеціальним призом за програму "Виднокола" у номінації "Інформаційна передача".