Книга з радіожурналістики

ззактерні особливості радіо

71

1.Найпростіше значення слова "монтаж" полягає у нескладній обробці магнітної стрічки, на якій зроблено запис, в усуненні із запису не­ потрібних або невдалих місць і з'єднання окремих частин запису

вєдине ціле. Останнім часом особливого значення набуває монтаж з використанням комп'ютерної техніки. Цей новий спосіб має ряд незаперечних переваг над "архаїчним" монтажем. Наприклад, під час монтажу магнітної стрічки найменша помилка призводить до безповоротної втрати записаного матеріалу, дефектів звуку на склей­ ках, а також можливий розрив стрічки при відтворенні, склеюючи­ ми засобами забруднюється робоча поверхня головки тощо. До ком­ п'ютерного монтажу обов'язково входить занесення всі'єї інформації

впам'ять. Надалі можливе використання всяких фрагментів запи­ су у будь-якій послідовності та першій-ліпшій комбінації з регулю­ ванням рівнів і часу звучання, навіть висоти тону, якщо у цьому є потреба. Здійснюють також роздільну поканальну обробку звуку (кореляція амплітудно-частотної характеристики, динамічного діа­ пазону, компресування, шумопонижения, панорамування тощо), а потім переписують вивірений, готовий матеріал на довільний носій. Дуже важливо, що весь записаний матеріал у процесі монтажу за­ лишається неупікодженим і може знову використовуватися.

2.Ширше значення слова "монтаж" — з'єднання в певному порядку частин радіопередачі, а також усієї денної програми, що допомагає підсилити ефект впливу на слухача. Можливе, наприклад, хроноло­ гічно послідовне з'єднання матеріалу для того, щоб домогтися його емоційного звучання. Але цей варіант не єдиний. Можливе під час монтажу і порупіення хронологічної послідовності за творчим заду­ мом автора, протиставлення суперечливих одна одній частин; мож­ ливий їх паралельний монтаж.

3.Словом "монтаж" називається також з'єднання різних виражаль­ них засобів радіо: слова і шумів, слова і музики, шумів і музики або всіх виражальних засобів одночасно.

Монтаж дає змогу вдосконалити звуковий матеріал, забираючи роз­ тягненості та залишаючи найяскравіші характерні фрагменти життєвої реальності; переміщувати звукові епізоди з одного місця на інше відповід­ но до композиційного задуму автора; ущільнювати, конденсувати час за допомогою монтажних переходів, створювати у радіопередачах щось подіб-

умовному "екранному" часу в кіно; змішувати, "накладати" одну на одну у будь-якому сполученні мовні, шумові та музичні частини передачі, ягаючи максимального художнього, інформаційно-пропагандистсько­ го вираження; з'єднувати фрагменти запису за асоціативним, послідовним

72 Розділ 2

або паралельним принципами, зіштовхувати контрастуючі частини, підси­ люючи цим ефект впливу на слухачів; монтувати, "збирати" окремі деталі передачі у безперервну звукову стрічку, своєрідний фільм, який, як і його кінопобратим, має точний хронометраж і може бути підготовлений зазда­ легідь до виходу в ефір, що значно полегшує планування програми мов­ лення [4, с. 66].

Отже, монтаж на радіо — це процес відображення навколишньої дійсності, який породжує у свідомості слухача ланцюг думок і уявлень. Він підпорядковується задумові журналіста, концепції програми. За допо­ могою монтажу автор надає події, проблемі свою інтерпретацію. Вибір передач, їх тематики, тривалості, чергування тексту і музики — це мон­ таж програми, який виконує величезне відповідальне завдання: формує високі морально-естетичні якості, національно-духовні цінності, громад­ ську думку. Монтаж — це метод художнього мислення, що випливає з пси­ хології сприйняття радіопередач.

Творчий процес створення багатьох радіопередач складається з двох принципово важливих етапів: фіксації звукової реальності та монтажу за­ писаного матеріалу.

Технічні властивості радіо, використання його виражальних засобів зумовлюють підготовку матеріалів, які повинні активізувати думку і про­ буджувати почуття, тобто впливати на слухача у двох сферах: логічній та емоційній.

Раціональний, логічний вплив здійснюється радіопередачами, зміст яких насамперед треба зрозуміти, збагнути. Осмислюючи, зіставляючи почуті факти з життєвою практикою, реальною дійсністю, проявляючи свою тямущість, радіослухач має змогу зробити логічно обґрунтований висновок, який сприятиме формуванню, утвердженню певної думки, до­ поможе зайняти відповідну соціальну позицію, спонукатиме до певних дій.

Вплив радіо на почуття здійснюється за допомогою кваліфікованого використання звукових властивостей слова та інших виражальних засобів. Саме вони у сукупності сприяють створенню у слухача того чи іншого емоційного стану, який розкриває ставлення до фактів, подій, явищ, оці­ нює їх, характеризує його дії. Тому радіослухач не завжди чітко усвідом­ лює мотиви свого стану або поведінки, його побуджує до вчинків, керує ним неусвідомлений до кінця внутрішній емоційний імпульс.

Природні можливості радіо сприяють створенню саме емоційного ста­ ну. Безперервний потік інформації, потік висловлювань, оцінок, думок (його слухач не в змозі зупинити або сповільнити, щоби все обдумати, зва­ жити), з одного боку, надзвичайно ускладнює логічне мислення і, з іншого

Характерні особливості радіо

73

боку, сприяє створенню відповідного емоційного настрою. Найбільшого ефекту впливу радіо досягає тоді, коли разом оптимально використовують емоційні та раціональні засоби, коли вони доповнюють одне одного, органіч­ но поєднані.

Максимально використовують емоційні та раціональні виражальні засоби І. Хоменко та В. Фоменко (автори ідеї, сценаристи, режисери-по- становники), які успішно здійснюють свій творчий проект "Зв'язок часів" (ефірна назва "Пам'ятаймо". Художній керівник проекту А. Табаченко, редактор С. Тютюн, звукорежисери Л. Будко та І. Біленко, музика В. Фоменка, аранжування музики та акустичні ефекти Ю. Яценка, музичні за­ ставки (рояль) виконує А. Ляхович. Актори: народні артисти України О. Биструшкін, В. Розтальний, О. Комаров, заслужені артисти України Л. Недін, В. Чайковська, В. Савчук, В. Обручов, Б. Лобода, О. Гетьман­ ський, артисти І. Радченко, Ю. Висоцький, Ю. Єлісовенко та ін.).

"Ми спробували створити принципово новий продукт, який був би адаптований до сучасного квантового ("кліпового") сприйняття аудіопрограм; нагадував за формою звичайний рекламний ролик, але мав би зовсім інше призначення, відповідав тим високим принципам існування громад­ ського і державного мовлення, які сформулювали засновники Бі-Бі-Сі: 1) "Громадянин для суспільства — важливіший, ніж споживач", 2) "Недо­ оцінити менталітет слухача значно небезпечніше, ніж переоцінити його, — написав у листі до автора підручника кандидат філологічних наук Ілля Хоменко. — Від звичної соціальної реклами (кліпів MTV, "Русского про­ екта ОРТ" тощо) — наш "Зв'язок часів" ("Пам'ятаймо") відрізняється тим, що побудований на реальних фактах".

(Музична заставка)

Диктор: Яничар.

Голос: Сімнадцяте століття. Акваторія Чорного моря.

(Канонада)

Голос: Минають останні хвилини морського бою. Турецька військова галера оточена козацькими чайками, мов звір мисливцями. Турки майже втратили спро­ можність чинити опір.

(Море,	хвилі)
Молодий козак: Отуди б їм ще вцілити...	Під щоглу...

Козак II: Не варто... Там самі веслярі лишилися... Хто зна, у кого влучиш...

Молодий козак: У кого можна влучити на басурманській галері, крім басурмана?

КозакII: А от зараз побачиш...

(Звуки абордажу)

74 Розділ 2

Голос І: Сюди!

Голос II:Сюди, братчики! Розбийте ланцюги, швидше...

(Дзвін)

Козак II: Петре, ти?

Голос //Та я... У кайдани забили, прикували до весел, кляті...

Голос II: Що вони з нами робили... Канчуки на сніданок, нагаї на вечерю...

Голос І: Капітан їхній — нелюд лютий... Івана стрелив... Так, аби пістоля пере­ вірити...

Молодий козак (здалеку): Капітана схопили! (Шум сутички)

Козак II: Салям алейкум, баша ефенді... Звідки ж ти взявся такий — що на живих людях пістолі перевіряєш? Не розумієш по-нашому, недовірок християн­ ський? Чи трохи розумієш?

Капітан галери: Великий султан помститься тобі і всій твоїй зграї... Ти ще по­ заздриш мертвим, собако!

Молодий козак: Л"о він що, теж українець?

КозакII:Він — ніхто... Не українець, не турок, не грек... Він — яничар.

Голос: Зг свідченням історика Дмитра Яворницького, веслярами чи не на всіх галерах флоту Османської імперії були невільники — українці. Служба на галері вважалася гіршою за будь-яку каторгу, звідти не було вороття. Та для так званих потурчених українців, що зреклися віри, відкривалися інші можливості. Вони вва­ жалися "дітьми султана" і могли стати яничарами — воїнами, башами-наглядачами чи навіть полководцями або придворними чиновниками.

Раб, якому господарі можуть довірити зброю, — гірший за раба, закутого у кай­ дани. Раб, що вважає себе вільним, — гірший за раба, який страждає через не­ волю.

Пам'ятаймо. Українське радіо.

(Музика)

Ілля ХОМЕНКО, Володимир ФОМЕНКО

* * * * *

(Музична заставка)

Диктор: Антонієві печери.

Голос: Кінець XX століття. Чернігів. Місцевий житель показує гостю — столич­ ному інженерові-акустику — пам'ятку старовини домонгольської доби. Унікальні Антонієві печери.

(Кроки, відлуння)

ГолосII:'Тут підземний монастир був. Його Антоній Печерський заснував. Той самий, що і Лавру в Києві...

Гість: Світло червоне... Як на підводному човні...

Голос II: А це ліхтарі такі спеціальні... Щоб на каганці або смолоскипи схоже було. Обережно... Тепер — сюди. Тут, кажуть, дива трапляються. Навіть привида

Характерні особливості радіо

75

бачили. Чорного ченця. Молоді люди заблукали — і вночі бачили. Після дванад­ цятої.

Гість: Дванадцятої чарки?

Голос II: Години!

Гість:Слухай, облиш ти оце... Я ж доросла людина, освічена. А ти мене приви­ дом лякаєш. Який там чернець!

Голос II: Ні, тут справді дивне місце. Люди у війну від німців переховувалися, то казали...

Гість: к ну тихо! Замовч... (Сплескує у долоні).Чуєш?

Голос II: Що?

Гість: Ну-мо, стань отуди. Плесни у долоні... (Відповідний звук). Чуєш, яке відлуння? Тут концертна акустика... Неймовірно...

Голос///Ми зараз у підземній церкві. Тут раніше ченці співали. Акустика справді неповторна. Монастир чоловічий був. Так ось, чоловічі голоси звучать чудово. А жі­ ночі — ні.

Гість:Ти хочеш сказати, що у печері змодельовано ідеальну акустику для пев­ них голосових регістрів? Отут, під землею? З піску та цегли? Сотні років тому?!

Голос II: Так мені розповідали...

Гість:Ие народився ще математичний геній, на таке здатний! Наша лаборато­ рія — краща в Києві! Для всієї країни концертні зали проектуємо. Наукові методи, потужні комп'ютери, найновіші програми... Але це... (сплескує у долоні). Оце, ота­ ке природне глибоке звучання відтворити не зможемо.

Голос II: А ченці змогли.

(Духовний спів)

Голос: Чи може бути безталанним народ, який народжує геніїв? Пам'ятаймо. Українське радіо.

(Музика)

Володимир ФОМЕНКО,

Ілля ХОМЕНКО

Надзвичайно велика цінність радіо полягає в тому, що воно здатне показати дійсність у справжніх формах її звукового існування, тобто задо­ кументувати. Нагадаємо, що латинське слово "documentum" означає "взірець", "доказ", "достовірне свідчення". Г. Андреева розуміє під доку­ ментом будь-яку інформацію, що зафіксована у рукописному або друкова­ ному тексті, а також на магнітній стрічці або кіноплівці [3, с 73]. В Украї­ нському радянському енциклопедичному словнику зазначено, що доку­ мент — це: 1) письмовий акт, здатний служити доказом юридичних відносин або юридичних фактів, що спричиняють правові наслідки; 2) офі­ ційне посвідчення особи (паспорт, трудова книжка тощо); 3) достовірне історичне писемне джерело; 4) матеріальний об'єкт, в якому міститься та чи інша інформація (напр., перфораційна карта)" [6, с. 538].

У широкому розумінні документ — це матеріальний носій запису (па­ пір, кіно- і фотоплівка, магнітна стрічка, перфокарта тощо) із зафіксованою

76

Розділ 2

на ньому інформацією для передачі у часі та просторі. Документи можуть містити тексти, зображення, звуки. У вузькому розумінні документ — "діловий папір", що юридично підтверджує будь-який факт або право на щось. Для журналіста важливими є документи у широкому і вузькому значенні. У журналістиці документи виконують роль самостійного джере­ ла інформації; теми майбутнього матеріалу; засобу перевірки даних, що зібрані за допомогою інших методів; способу попереднього ознайомлення з ситуацією, проблемою; методу збирання матеріалу в сукупності з інши­ ми методами; доказу, аргументу; окремої публікації, радіовипуску.

Радіодокументалізм — це специфічна форма відображення дійсності в акустичних образах самого життя. Специфіка документального запису на радіо полягає в неповторності інтонації, своєрідності індивідуальної мовленнєвої манери людини. Документалісти радіо широко використову­ ють особливість людської свідомості, яка полягає в її асоціативності, що ґрунтується, зокрема, на звуковій пам'яті. Буває достатньо короткого, але точного сигналу, щоб оживити нагромаджені людиною враження. Досто­ вірність звукового документа не викликає сумніву. Навіть суто зовнішні, здавалося б, формальні ознаки документальності реальних подій інколи можуть викликати приголомшливий ефект. Цікава з цієї позиції доля аме­ риканської радіопостановки за книгою Герберта Уеллса "Війна світів". Ра­ діопередачі за цією книгою, що зроблені у формі ніби документальних ре­ портажів та інсценованих випусків, приголомшили населення східного узбережжя США, потім Чилі і, нарешті, Еквадору. Вперше ця радіосценівка вийшла в ефір у 1938 р. у США, у штаті Нью-Джерсі. Хвилюючись, диктор повідомив слухачам про те, що у цьому штаті висадились "люди", які прилетіли з планети Марс, що вони, руйнуючи все на своєму шляху, знищуючи будинки і жителів, рухаються до міста. Передача викликала таку паніку, що внаслідок серцевих нападів декілька людей померло, ба­ гато покинуло свої будинки, а деякі слухачі, озброївшись чим-небудь, зай­ няли оборону і стали чекати наближення марсіан.

У 1944 р. подібна ситуація повторилася в Чилі. Однак не допомогли багаторазові оголошення про те, що це лише радіоспектакль. Зовсім трагіч­ но розгорнулися події у 1948 р. в Еквадорі. Диктори оголосили по радіо, що марсіани рухаються на столицю країни місто Кіото. Напруження до­ сягнуло межі. Коли ж слухачі довідалися, що вони чули інсценівку науко­ во-фантастичного твору, то самі ринулися до радіостанції, підпалили її, вбили і поранили декількох її працівників. Тільки війська, що прибули, змогли відновити порядок.

Переконлива дія звукового документа буває у радіопередачі настільки сильною, що він може впливати на слухача сам від себе, при мінімальному

Характерні особливості радіо

77

втручанні автора. Дуже акустичний документ має здатність нести інфор­ мацію, що призначена конкретно чуттєвому сприйняттю. Водночас радіожурналістові дуже важливо пам'ятати, що не варто використовувати аку­ стичні записи тільки для того, щоб "оживити" матеріал. Неправильне розуміння специфіки звукового документа, непрофесійне його використан­ ня призводить до зниження сприймання радіопередачі.

Проблема сприймання радіопередач знаходиться у сфері досліджень учених, радіожурналістів. Адже у зв'язку із швидкоплинністю, коротко­ часністю, незафіксованістю усного слова потрібно під час підготовки радіоматеріалів дотримуватися дещо інших вимог, ніж під час написання ма­ теріалів для газети. Насамперед, треба врахувати особливості слухового сприйняття повідомлень по радіо, яке впливає на їх обсяг, структуру, словниковий склад, специфіку мовленнєвої реалізації.

Однією з важливих ланок сприймання радіоматеріалів є його розумін­ ня слухачем. Розуміння — це складний процес аналізуючої і синтезуючої роботи мислення, кінцевою метою якого є поповнення новою інформацією вже наявного запасу понять, уявлень, думок. Д. Любосвєтов окреслив про­ цес розуміння у такій послідовності: 1) розпізнаються звуки, думки, фак­ ти; 2) осмислюється почуте; 3) відбувається розмежування нового від уже відомого; 4) нове зіставляється з минулим досвідом; 5) відбувається інтер­ претація почутого у свідомості; 6) відсутній матеріал додумується на ос­ нові почутого. Інформаційні прогалини заповнюються на основі контексту [4, с. 24].

Розуміння, сприймання радіоповідомлення тісно пов'язане з увагою слухача. Розрізняють такі типи слухання радіо:

1.Пошукове. Слухач крутить ручку налаштування приймача, щоб знайти яку-небудь конкретну передачу, це своєрідний етап підго­ товки до слухання. Наступне залежить від того, чи запропонує йому радіо таке, що відповідало б у цей момент його інформаційній по­ требі та емоційному стану. Вибрана передача може подобатися, бути нейтральною, але не повинна дратувати. Залежно від інтересу на наступному етапі виникають інші типи слухання.

2.Зосереджене. Людина слухає всі повідомлення або групу повідом­ лень. Музику, до речі, також можна розцінювати як повідомлення. Навіть за умови спеціальної зацікавленості зосереджене слухання вимагає від радіослухача певних зусиль і становить незначну части­ ну від усього часу активного спілкування з радіо впродовж доби.

3.Вибіркове, або селективне. Під час такого слухання сприймається лише частина радіопередачі або окреме повідомлення.

78

Розділ 2

4.Фонове. Радіопередача є елементом умов, що оточують слухача, і част­ ково зачіпає або навіть зовсім не зачіпає сферу його свідомості. Сильні мовленнєві, музичні стимули, зміна теми або форми матеріа­ лу здатні активізувати увагу слухача і перевести неусвідомлене або частково усвідомлене сприймання у повністю усвідомлене.

Зрозуміло, що охарактеризовані типи слухання радіо не завжди трап­ ляються у чистому вигляді. Якщо графічно зобразити сприймання люди­ ною радіопередач, то матимемо криву, яка то піднімається до піку, то спадає майже до нуля. Фонове слухання радіопрограми може за хвилину - дві перетворитися у селективне, або зосереджене, а ще за якийсь час про­ цес може повернутися назад.

Кожний радіожурналіст прагне, щоб його матеріали слухали продук­ тивно. Як цього домогтися? Відповісти на це запитання досить важко. Але певну допомогу радіомовленню можуть надати психолінгвістика, педагогі­ ка, інженерна психологія — галузі науки, що займаються розробленням проблеми слухового сприймання. На основі особистого наукового досліджен­ ня, яке викладено у кандидатській дисертації "Педагогічні проблеми підви­ щення ефективності впливу радіо і телебачення на соціалізацію підлітків", і тривалої радіожурналістської практики можна акцентувати на таких чинниках поліпшення сприймання радіопередач: 1) початкові елементи фраз сприймаються набагато ліпше, ніж середні чи кінцеві; 2) довжина фрази не має особливого значення приблизно до 11 слів. З продовженням фрази за цю межу виникають упущення у сприйманні; 3) лаконічність, стислість вислову ще не гарантує ліпшого розуміння. Інколи продовжен­ ня фрази зумовлює точніше сприймання. Але варто знати, що у деяких випадках стислість вислову, як і надмірне ускладнення думки, веде до неправильного або неповного розуміння радіоповідомлення. Як уже зазна­ чалося, слухова увага є досить непостійною. У цьому зв'язку дохідливість того чи іншого радіоматеріалу визначається, зокрема, тим, наскільки він дає змогу слухачеві, користуючись контекстом, поповнити пропущені еле­ менти у змісті того чи іншого повідомлення. Слухач ліпше запам'ятовує твердження, висновки, коли вони не подаються у готовому вигляді, а від­ творюють хід роздумів, що призвели до них.

Отже, психолого-педагогічні умови підвищення ефективності впливу радіопередач на слухачів максимально залежать від кваліфікованого ви­ користання охарактеризованих специфічних особливостей функціонуван­ ня радіомовлення.

Характерні особливості радіо

79

Питання для обговорення

1. На яких засадах базується розгляд специфіки кожного із засобів

масової

інформації?

2.

Що є головним інструментом радіо?

3.

Істотна

відмінність радіо

порівняно з

пресою

і телебаченням.

4.

Які є природні обмежувальні риси впливу

радіо

на

аудиторію?

5.

Специфічні

можливості

функціонування

радіо.

6.

З

яких

груп

складаються

виражальні

засоби

радіо?

Охарактери­

зуйте

їх.

7.

У

чому

сила

впливу слова

на

радіослухача?

8.

Своєрідність

невербальних

мовних засобів радіослова,

що несе так

звану

незмістовну

інформацію.

9.

Які

чинники

впливають

на

сприймання

радіоінформації?

10.

На

які

групи поділяються

звукові

засоби?

11. Які

функції

виконують

шуми

у радіопередачах?

12.

Яка роль музики як виражального

засобу

радіо?

13. Що

означає

"монтаж" на радіо?

14.

Яка

особливість

монтажу

з

використанням

комп'ютера?

15. Назвіть

і

охарактеризуйте

сфери

впливу

радіо

на

слухачів.

16.

Що

таке

"документ"?

17.

У

чому

полягає

специфіка

радіодокументалізму?

18.

Процес

розуміння

слухачем

радіопередач.

19.Типи слухання радіо.

20.Чинники поліпшення сприймання радіопередач.

80	Розділ 2
	Завдання для лабораторних і практичних занять

Прослухавши заздалегідь записані на звуконосій радіопередачі, оха­ рактеризуйте специфічні можливості радіо, його виражальні засоби, а та­ кож типи слухання радіо.

З'ясуйте вплив радіо на слухачів у логічній та емоційній сферах. Визначте чинники поліпшення сприймання радіопередач.

Список використаної літератури

1.Багмут А., Бровченко Т., Борисюк І. та ін. Інтонаційна виразність звукового мовлення засобів масової інформації. — К., 1994.

2.Вовк Б. З мікрофоном у світі прекрасного. — К., 1967.

3.Лекции по методике конкретных социальных исследований / Под ред. Г.М.Андреевой. — М., 1972.

4.Любосветов Д. По законам эфира. — М., 1979.

5.Мережка І. Нехай вам всміхається свято / Олександр Токар. І на тім рушникові. — Дніпропетровськ, 2002.

6.Український радянський енциклопедичний словник. — К., 1986. —

Т.1.

7.Ярошенко В. Информационные жанры радиожурналистики. — М.,

1976.