- •Загальна психологія лекції
- •1.1.1. Відмінність життєвої психології від наукової
- •1.1.2. Фундаментальні проблеми психології
- •1.1.3. Методи психологічних досліджень
- •1.1.4. Галузі психології
- •1.1.5. Загальні етапи розвитку психології
- •1.1.6. Головні напрямки розвитку психології
- •1.2.1. Розвиток поглядів на фізиологічну основу психіки
- •1.2.2. Будова нервової системи
- •1.3.1. Виникнення психіки
- •1.4. Психіка людини.
- •2.1. Особистість
- •2.2. Потреби і мотиви
- •Потреба
- •3.1. Відчуття та сприймання
- •3.1.1. Класифікація відчуттів.
- •3.1.3. Закономірності відчуттів
- •3.3. Пам*ять
- •3.3.1. Класифікація видів пам*яті
- •Ф-ї памяті
- •Індивідуальні особливості мислення
- •3.4.6. Мислення та мова і мовлення
- •3.5. Уява – пихічний пізнавальний процес створення образів, предметів, ситуацій, обставин шляхом встановлення нових зв*язків між відомими образами та знаннями.
- •3.5.1. Функції уяви
- •3.5.2. Види уяви
- •3.6.1. Види уваги
- •3.6.3. Якості уваги
- •4.1. Емоції та почуття
- •Емоції – це психічний процес відображення безпосереднього пристрасного переживання життєвого сенсу явищ та ситуацій як відношення їх об*єктивних потреб до потреб організму (суб*єкта)
- •4.1.1. Психічні стани людини
- •4.2. Види почуттів
- •Воля – це свідома самоорганізація, саморегуляція і самоустановка своєї діяльності та поведінки, що спрямована на подолання труднощів при досягненні цілі. Це уміння володіти і керувати собою. .
- •4.3.2. Класифікація вольових якостей
- •4.3.6. Виховання волі
- •5.1. Темперамент.
- •5.2 Характер
- •5.3. Здібності
4.2. Види почуттів
Залежно від спрямованості особистості, почуття поділяють на:
МОРАЛЬНІ – переживання людиною її ставлення до інших людей, суспільних явищ та процесів;
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ – почуття, пов’язані з пізнавальною, інтелектуальною діальністю, інтуїцією.
ЕСТЕТИЧНІ – почуття прекрасного; особливо яскраво проявляються в сприйманні та ставленні до творів мистецтва, явищ природи та суспільного життя;
ПРАКСИЧНІ – почуття, пов’язані з виконанням людиною певної практичної діяльності. 4.3. ВОЛЯ
Воля – це свідома самоорганізація, саморегуляція і самоустановка своєї діяльності та поведінки, що спрямована на подолання труднощів при досягненні цілі. Це уміння володіти і керувати собою. .
Воля як, характеристика свідомості і діяльності, виникла разом з суспільством і трудовою діяльністю;
Воля є важливим компонентом психіки людини, нерозривно пов’язаної з мотивами, пізнавальними та емоційними процесами;
Вольові дії за своєю природою причинно зумовлені і виникають в процесі активної взаємодії з середовищем;
Вольові властивості (якості) особистості являють собою стійкі психічні утворення;
Вольова активність має складну психологічну структуру і включає в себе 1) ставлення до зовнішніх впливів; 2) мотивацію; 3) свідому саморегуляцію.
4.3.1. ФІЗІОЛОГІЯ ВОЛІ Подразники зовнішнього світу і сигнали, які надходять від внутрішніх органів, викликають збудження відповідних ділянок мозку. Виникле збудження поширюється до моторної зони, приводить в діяльний стан численні нервові зони. Вольовий процес здійснюється до тих пір, поки в корі головного мозку наявне відповідне джерело збудження. В підтримці цього джерела велика роль належить ретикулярній формації, яка фільтрує, не пропускає до кори непотрібні в даний час імпульси та підживлює енергією збуджені зони.
Вольове регулювання поведінки здійснюється за попередньо складеною програмою. Порівняння досягнутого результату з наміченою програмою здійснюється в лобних долях кори головного мозку, руйнування яких приводить до абулії (хворобливому безволлю).
Фізіологічною основою вольових дій є складна взаємодія першої і другої сигнальних систем. Але провідне місце в цьому процесі належить другій сигнальній системі.Тому слово і відіграє надзвичайно велику роль в вольовій регуляції.
Воля проявляється тільки в довільних діях, тому їх слід відрізняти від дій мимовільних. Останні мають імпульсивний характер, не усвідомлюються або недостатньо усвідомлюються, здійснюються без раніше поставленої мети і усвідомлення вольового напруження. До таких дій відносяться також звичні дії, які здійснюються без довільних зусиль, на основі раніше закріплених стереотипів. Це дії по шаблону, за інерцією.
Власне вольовими діями людини називаються дії, скеровані на досягнення свідомо поставлених цілей і такі, що пов’язані з подоланням труднощів. Суттєво, що це дії розумові, тобто базуються на мові та мисленні і завжди більш-менш сплановані.