1.3.1. Виникнення психіки

Психіка є результат довготривалого розвитку матерії. Суттєво, що різні форми матерії мають таку свою невід’ємну властивість як рух, а рух – це життя, засіб існування матерії. Саме в русі виникає необхідна властивість матерії, це відображення, бо інакше рух мав би тільки хаотичну направленість. Оскільки рух може виступати у механічному вигляді, фізичному(хвильовому), хімічному та біологічному, то й відображення буває механічним, фізичним, хімічним та біологічним. На певному етапі живої матерії виникає психіка як якісно нова форма відображення і яка породжує принципово нові механізми, що зумовлюють появу нових форм руху – поведінки живих істот.Взагалі походження психіки пояснюється наступним чином. Психіка сформувалась у процесі взаємодії (адаптації) найпростіших живих істот з навколишнім середовищем, завдяки чому суттєво вдосконалилась регуляція цього процесу, що забезпечило ефективну життєдіяльність тваринного світу. Психіка виникла як необхідний механізм сигналізації, орієнтації, організації поведінки живих істот, що сприяло виживанню та поліпшенню умов їхнього життя.

1.4. Психіка людини.

Психіку мають усі живі істоти, але психіка людини має суттєві відмінності. Так, до складу психіки людини входять такі її механізми як нетваринне відображення, проектування та опредмечення оточуючого середовища.

ВІДОБРАЖЕННЯ: 1) у людини воно має активний характер, пов’язаний з пошуком та вибором адекватних способів дій; 2) психічне відображення має випереджальний характер, забезпечує функцію, передбачену в діяльності та поведінці; 3) кожний психічний акт є результатом дії об’єктивного відображення через суб’єктивне відображення, через людську індивідуальність, що накладає відбиток своєрідності на її психічне життя; 4) у процесі діяльності психічне відображення постійно поглиблюється, вдосконалюється і розвивається.

ПРОЕКТУВАННЯ: 1) основною функцією проектування є упорядкування і гармонізація змістів відображення відповідно до мети, дій чи діяльності людини; 2) проектування, як процес, це послідовність розумових або психомоторних дій, внаслідок яких створюються образи, схеми чи знакові системи.

ОПРЕДМЕЧУВАННЯ - це елемент свідомості й доцільної діяльності людини. Ця діяльність має три основні форми: 1) матеріальна – до якої входять виробництво, фізична праця тощо; 2) психічна – створення та інтерпретація змісту відображення, вибір цінностей, розумових операцій, переживання; все, що є конструктивними елементами будь-якого утворення; 3) створення самого себе – розвиток душевних і духовних потенцій, а також усунення різних форм відчуження.

Рівень психіч- ного відобра- ження	Природні умови виник- нення і функціювання	Зміст(форма) прояву	Вид активності організму
1. Елементарна сенсорна психіка	Нерв має вигляд електричного шнура в якому знаходяться дві ізольовані нитки нервного волокна по яких передаються прямі та зворотні командні психоенергетичні імпульси	Організм реагує подразненням на оточення, відчуває значимі для організму впливи у вигляді відчуттів (на дотик, укол).	Для цього рівня органнізму достатньо інстинктів, які передаються спадково і проявляються у моторно-сенсорних діях.
2. Перцептивна психіка	Нервова система має нервові вузли (ганглії), тобто гангліозна нервова система.	Психіка відображає світ у вигляді цілісних образів, а не лише окремих відчуттів.	Поряд з відчуттями і інстинктами з*яв- ляються більш складні і змінливі форми активності – навички, які набуваються індивідуальним досвідом.
3. Інтелект, який має 2 рівня: - практичний, наочний («ручний» інтелект) - притаманний для вищих тварин; - теоретичний, абстрактно-логічний, притаманний людині і, в деякій мірі, тварині	Нервова система ускладнюється до рівня центральної нервової системи, де кора головного мозку стає головним природнім органом, від якого залежить психічне відображення та реагування. Для другого рівня головною умовою є оволодіння мовою.	Організм здатний відтворювати та встановлювати міжпредметні зв*язки.	Інтелектуальна поведінка характеризуюється досить складною діяльністю, складними формами відображення дійсності, які проявляється в тому, що організм відображає не тільки окремі предмети, а й їх взаємовідносини, тобто міжпредметні зв’язки та ситуацію в цілому. Завдяки цьому можливе рішення проблем, задач різної складності, знаходити рішення в складних, в тому числі прихованих, неявних умовах.
4. Свідомість формується після народження, після мови і мислення	Виникає завдяки розвитку людини в суспільстві та засвоєння суспільних відносин і поведінки.	Відображення та відтворення суспільних зв’язків і відносин.	Суспільна поведінка, оволодіння та додержування суспільних норм, правил, цілеспрямованої діяльності.

Несвідомі психічні явища – це сукупність психічних явищ, станів і дій, непідпорядкованих свідомості людини. Це розум, що дається з народженням, тобто несвідоме мислення на основі генетичної пам*яті. Результатами його роботи є інстинктивна і безумовно рефлекторна діяльність, інтуїція, прогнозування. Природні задатки та мовна ерудиція формують розум (когнітивні процеси), а розум та інтуїція формують творчий інтелект (креативне мислення). 1.4.3. НЕСВІДОМЕ

Несвідомі механізми свідомих дій (Інстинкти) - Несвідомі чинники свідомих дій - Надсвідомі процеси - Неусвідомлювані автоматизми (Безумовні рефлекси) - Неусвідомлювані установки - Неусвідомлюване супроводження свідомих дій - Первиннні автоматизми - Навички

Несвідоме – це дії керовані генетичним умом. Це еволюційно сформована біологічна програма розвитку та життя людини; вроджена інстинктивна та рефлекторна поведінка організму, скерована на підтримку життєдіяльності та задоволення біологічних потреб. Субмодуль 2. ОСОБИСТІСТЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ