- •1. Паспортні дані та загальні відомості 21
- •Трикутник сил за Абу Фараджі
- •Найважливіші риси характеру лікаря:
- •Основні акценти лікарської деонтології
- •1. Етика взаємовідносин:
- •Майбутньому лікарю:
- •Кураційний розділ
- •Розділ I.
- •2. Відчуття перебоїв у роботі серця (arythmia):
- •3. Серцебиття (palpitatio cordis):
- •4. Відчуття пульсації в різних ділянках тіла (pulsatio):
- •10. Набряки (oedema):
- •11. Стан сечовиділення (hydricus balans):
- •Система органів травлення
- •14. Нудота (nausea):
- •Система органів кровотворення
- •10. Професійний анамнез:*
- •11. Епідеміологічний анамнез:
- •12. Трансфузійний анамнез:
- •6. Стан шкіри та її додатків (status сutis, сарillus, unguis):
- •8. Стан підшкірної основи (status subсutis):
- •14. Статура (hаbіtus):
- •7. Система органів дихання
- •4. Наявність шумів та їх характеристику по відношенню до серцевої фази:
- •Перкусія percussio
- •4. Видиму через черевну стінку перистальтику шлунка та кишок, післяопераційні рубці, пігментацію від грілок, розширення підшкірних вен передньої черевної стінки (симптом «голови медузи»)
- •Пальпація palpatio
- •2. Стан шлунку та кишечнику:
- •Аускультація auscultatio
- •Розділ III
- •Schema historiae morbi
- •II. Дані субєктивного обстеження (розпиту, анамнезу):
- •6. Стан хворого на момент обстеження (загальний огляд ):
- •IV. Інші послідовні структурні підрозділи
- •Розділ IV Додатки
- •Додаток № 1 Титульний лист навчальної історії хвороби
- •15. Оцінка даних розпитування та обєктивного клінічного обстеження та попередній діагноз основного захворювання
- •1. Обов’язкові дослідження для кожного хворого, незалежно від захворювання:
- •2. Найбільш поширені дослідження при захворюваннях окремих систем організму:
- •17, 20. План лікування та його корекція
- •18. Результати додаткових методів дослідження та їх клінічна оцінка
- •Етапний – охоплює період кожних 10 днів перебування хворого в стаціонарі і оформлюється з метою вирішення лікарською контрольною комісією питання про непрацездатність хворого
- •23. Лист основних показників стану хворого
- •Обов’язковий мінімум основних симптомів та рефлексів
- •Список рекомендованої літератури
Пальпація palpatio
Визначити:
методом орієнтовної поверхневої пальпації
Стан передньої черевної стінки:
поширена або локальна болючість
резистентність (м`яка, резистентна, напружена)
перитонеальний симптом Щоткіна-Блюмберга*
апендикулярні симптоми Мак-Бурнея, Ланца, Абражанова, Ровзінга**
наявність підшкірних та пухлинних утворень
слабі місця (пупкові, пахові, стегнові кільця) в спокої, при диханні та натужуванні, розходження прямих м`язів живота
методом глибокої ковзної методичної пальпації за В.П. Образцовим і М.Д. Стражеско
При послідовній пальпації:
відділи кишечнику: сигмоподібна кишка, сліпа кишка, кінцевий відділ здухвинної кишки, висхідний, низхідний та поперечний відділи ободової кишки
шлунок: велика кривизна, пілоричний відділ
печінка, жовчний міхур
підшлункова залоза
селезінка
2. Стан шлунку та кишечнику:
локалізація (ділянки живота)
форма (циліндр, валик, тяж)
діаметр у см.
консистенція (м`яка, щільна, еластична)
поверхня (гладка, нерівна)
рухомість (рухомий, фіксований)
болючість
буркотіння
3. Стан печінки:
розміри
край (гострий, закруглений, болючий, безболісний, щільний, м`який)
поверхня (гладка, нерівна)
консистенція (еластична, щільна, м`яка)
4. Стан жовчного міхура у випадку його збільшення:
розміри
форма
щільність
болючість
зміщуваність
5. Стан селезінки:
розміри
край (гострий, закруглений, болючий, безболісний, щільний, м`який)
поверхня (гладка, нерівна)
консистенція (еластична, щільна, м`яка)
6. Пальпаторні симптоми:Кера, Мерфі, Георгієвського-Мюссі, Курвуазье-Терье, Мейо-Робсона, Дежардена, Боаса**
ПЕРКУСІЯ PERCUSSIO
Визначити:
Ступінь вираженості тимпанічного звуку, зміни його на притуплений або тупий. При появі тупого звуку проаналізувати його походження (рідина, накопичення калових мас, наявність пухлини), вказати точну локалізацію та залежність від зміни положення тіла
2. Симптом ундуляції при накопиченні вільної рідини в черевній порожнині
3. Перкуторні симптоми: Менделя, Ортнера, Василенка (шум плескоту)**
4. Топографію органів черевної порожнини:
нижня межа шлунка за краєм прямого м`яза живота зліва по відношенню до рівня пупка
межі абсолютної тупості печінки:
верхня – за передньою пахвинною, середньо-ключичною та парастернальною (правою) топографічними лініями по відношенню до VI-VII ребер
нижня – за тими ж топографічними лініями та за передньою серединною і лівою парастернальною по відношенню до реберної дуги
ліва – за лівою реберною дугою по відношенню до лівої білягруднинної лінії
розміри абсолютної тупості печінки за Курловим:
три вертикальних – за лініями загальними для верхньої та нижньої меж печінки
косий розмір – від лівої межі до серединної лінії тіла за реберною дугою
межі селезінки:
верхня – за середньою та задньою пахвинними лініями по відношенню до VIII та IX ребер ( відповідно)
нижня – за середньою пахвинною лінією відносно XI ребра
передня – за IX міжреберним проміжком по відношенню до передньої пахвинної лінії зліва
задня (умовна) –задня пахвинна лінія
розміри селезінки:
поздовжник - від передньої межі до задньої пахвинної лінії
поперечник - від середини верхньої межі до нижньої межі