Список літератури:

1. Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верхо­вною Радою України 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. - № 38. - Ст. 502.

2. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. - К.: Україна, 1991.-8 с

3. Декларація прав національностей України: Прийнята Верхо­вною Радою України 1 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 53. - Ст. 799

4. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року № 2222-ІУ - К.: Атіка, 2006. - 64 с

5. Конституция Автономной Республики Крым от 21 октября 1998 г. (утверждена Законом Украины от 23 декабря 1998 г.) // Крымские известия. - 1998. - 27 октября.

6. Конституційне право України: Підручник / В.Ф. Погорілко. О.Ф. Фрицький, О.В. Городецький та ін.; За ред. проф. В.Ф. Погорілка. -3-тє вид. - К.: Наукова думка, 2002.

7. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник. – К., 2000р.

8. Основи конституційного права України: Підручник / Авт. Кол.: А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков (кер.) та ін.; За ред. В.В. Копєйчикова. - Стер. вид. - К.: Юрінком Інтер, 2001.

Практичне заняття № 2

Тема: Конституція і основні засади конституційного права

План

1. Поточна перевірка рівня засвоєння теоретичного матеріала за темою:

«Конституція і основні засади конституційного права».

2. Робота з першоджерелами: Конституцією України, Актом проголошення незалежності України, Декларацією про державний суверенітет України, Декларацією прав національностей України.

3. Заповнення таблиць.

4. Тестовий контроль.

5. Вирішення задач.

1. Поточний контроль:

1. Поясніть поняття терміну « конституція».

2. Розкрийте основні риси і особливості конституції.

3. Проаналізуйте поняття « юридична» і « фактична» конституція.

4. Розкрийте поняття « реальна» і « фіктивна» конституція. Чи відносяться ці поняття до Конституції України?

5. Розкрийте поняття « форма конституції».

6. Які основні елементи включає структура конституції?

7. Які способи прийняття конституцій ви знаєте?

8. Яким чином відбувається охорона конституції?

9. Яке значення мало прийняття Декларації про державний суверенітет України ?

10. Доведіть, що державний, народний та національний суверенітет закріплені в Декларації про державний суверенітет України.

11.У чому полягає історичне значення Акта проголошення незалежності України ?

12.Яке значення для української державності мало прийняття Конституції України ?

13. Назвіть документи, яку відносяться до пам’ятників правової культури України ?

14. Назвіть засади конституційного ладу країни за ступенем їх важливості (значущості). Спробуйте її обґрунтування.

15. Що означає принцип верховенства для суспільства та держави?

16. Проаналізуйте, спираючись на Конституцію України, відношення держави до розвитку української нації.

2. Робота з першоджерелами:

- Конституція України: преамбула, Розділ І, ст. 1 – 20;

- Акт проголошення незалежності України;

- Декларація про державний суверенітет України;

- Декларація прав національностей України.

Треба знати, що Конституція України — це єдиний нормативно-правовий акт, який має особливий юридичний ха­рактер і з допомогою якого український народ виражає свою суверенну волю, утверджує основні за­сади устрою суспільства і держави, визначає систему і структуру державної влади та місцевого самоврядування, основи правового статусу особи, територіального устрою держави.

Соціально-політична сутність Конституції України полягає в тому, що вона являє собою суспільний договір, де знайшли закріплення політичні інтереси різних соціальних груп населення. Вона відобра­жає баланс інтересів суспільства.

Важливе значення має форма конституції, на яку безпосередньо впливає її зміст.

Форма конституції — це спосіб організації в ній нормативного матеріалу. Конституція має внутрішню і зовнішню форми, тобто систему і структуру.

Система конституції — це зумовлена змістом об'єкта конституційного регулювання організація норм, яка створюється законодавцем з урахуванням вимог національних традицій і законодав­чої техніки. Вона виражає послідовність розміщення преамбули, розділів, статей у тексті конституції. Си­стема дає уявлення про організаційну побудову конституції України, забезпечує внутрішню зумовленість її розділів, статей.

Структура конституції - це логічний зв'язок різних інститутів незалежно від місця розміщення їх у тексті конституції. Так, норми, які складають один інститут, можуть бути розміщені в різних розділах, але їх сукупність діє в єдності. Для внутрішньої структури не має значення, складає той чи інший інститут окремий розділ, хоч це було б і бажано. Важливим є реальний взаємозв'язок і супідряд­ність норм, які складають зміст конкретних конституційних інститутів.

Прийнята 28 червня 1996 р. Конституція України складається з преамбули, 15 розділів, 161 статей.

Преамбула — вступна частина Конституції. Вона не має заголовка. В ній містяться найбільш принци­пові положення, ідейні мотиви, в яких зазначена головна мета прийняття Конституції. У загальному змісті Конституції преамбула займає чільне місце як основа для тлумачення всієї системи державно-політич­ного ладу України. Вона складається з дев'яти абзаців і охоплює три великі, логічно пов'язані частини, які утворюють єдине ціле. По-перше, вона констатує порядок здійснення установчої влади народу. По-друге, акцентує на юридичну підставу самого виникнення України як незалежної держави. По-третє, преамбула визначає загальну мету прийняття Конституції: забезпечення прав і свобод людини та виборність виборів органів влади, вільне створення і діяльність політичних партій та ін. Авторитарні конституції (особливо тоталітарні) забороняють діяльність поличних партій, закріплюють монопольну ідеологію та ін.

Зміст конституції — це сукупність конституційно-право­вих норм, принципів, що регулюють суспільні відносини, які визначають організацію державної влади, її взаємовідносини з суспільством, людиною і громадянином.

Розрізняють два види змісту основного закону: суспільний зміст конституції, тобто предмет конституційно-правового регулювання, і правовий зміст, тобто за основу беруть норми, з яких складається конституція (норми, інститут тощо).

У Розділі І « Загальні засади» закріплюються засади конституційного ладу України, але є ще поняття « конституційного ладу», як сукупність принципів, без яких лад держави не може бути конституційним. Наявність у державі конституції у державі Конституції ще не дає підстав існуючий суспільний лад вважати конституційним. Він може бути і неконституційним, оскільки вплив держави на людину і суспільство в цілому може здійснюватися і поза межами права.

Необхідними ознаками конституційного ладу є: непоруш­ність і невідчужуваність загальновизнаних природних прав і свобод людини, народний суверенітет, розподіл влади та ін. Державний лад може і не мати цих ознак. Іноді зміст поняття "конституційний лад" надто широко трактують, оскільки під цим терміном розуміють устрій дер­жави та суспільства.

До основних принципів конституційного ладу України належать:

• принцип, згідно з яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Ук­раїні найвищою соціальною цінністю (частина перша ст. З Конституції);

• принцип народного суверенітету, згідно з яким народ с носієм суверенітету і єдиним джерелом державної влади (ст. 5 Конституції);

• визначення форми Української держави як унітарної, суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави з республіканською формою правління (статті 1, 2 та 5 Конституції);

• організація і діяльність державної влади, що будується на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (ст. 6 Конституції);

• визнання і гарантування місцевого самоврядування (ст. 7 Конституції);

• принцип верховенства права, згідно з яким закріплюєть­ся загальна підпорядкованість праву, пряма дія і безпосереднє застосування норм Конституції (статті 8 і 19 Конституції);

• визнання і гарантування основ громадянського су­спільства, його саморозвитку, свободи його інститутів (статті 11, 13 та 14 Конституції);

• принцип, згідно з яким суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологіч­ні її багатоманітності, заборони цензури, свободи політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України (ст. 15 Конституції);

• принцип визнання української мови державною (ст. 10 Конституції);

• визнання плюралізму форм власності та гарантування захисту прав усіх суб’єктів права власності та господарюван­ня (ст. 13 Конституції);

• принцип, згідно з яким норми міжнародного права, зго­ду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, становлять частину національного законодавства (ст. 9 Кон­ституції);

• визначення основних функцій держави: захисту суве­ренітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, забезпечення еколо­гічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги України, оборона держави, здійснення зовнішньополітичної діяльності (статті 16, 17 та 18 Конституції);

• принцип, згідно з яким правовий порядок в Україні здійснюється на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

У свою чергу, органи державної влади та органи місцево­го самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передба­чені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції);

• закріплення як державних символів України Держав­ного Прапора України, Державного Герба України і Держав­ного Гімну України (ст. 20 Конституції).