Основні правила з надання першої допомоги

Перша допомога – комплекс термінових заходів при нещасних випадках, отруєннях або раптових захворюваннях.

При наданні першої допомоги треба, насамперед, видалити потерпілого з обстановки, що викликала нещасний випадок: витягти з-під машини, припинити дію струму при електротравмі, винести із приміщення, яке наповнено чадним газом і т.д. Це повинне бути зроблене з великою обережністю, щоб не посилити страждання потерпілого й не збільшити ваги ушкодження.

Зручно уклавши хворого, потрібно розстебнути пояс і комір.

При наданні першої допомоги треба, насамперед, звернути увагу на загальний стан потерпілого, з'ясувати причини його порушення й вжити заходів до їхнього усунення. Останнє зводиться в основному до зупинки кровотечі, приведенню у свідомість при непритомності, допомозі при порушенні подиху й серцевої діяльності при клінічній смерті.

Після цього необхідно надати спеціальну допомогу залежно від характеру ушкоджень або захворювання: зробити перев'язку при пораненні, накласти шинну пов'язку при переломі й т.д.

Потерпілого підготовляють до транспортування, вкутують, надають певне положення: на боці при несвідомому стані й при наявності блювоти, на животі або на спині на твердому щиті при ушкодженні хребта. Перевозять хворого на найбільш лагідному виді транспорту.

У деяких випадках не слід прагнути якнайшвидше транспортувати хворого або потерпілого в лікувальну установу, йому необхідно надати більш широку допомогу на місці події. Це ставиться, головним чином, до потерпілих з ушкодженнями, отриманими при механічному впливі (рани, забиті місця, переломи), температурному (сонячний, тепловий удари, опіки, відмороження), хімічному (опіки, отруєння), а також при дії електричного струму (електротравма, поразка блискавкою).

Зняття одягу

Перш ніж надати першу допомогу при більшості ушкоджень і багатьох раптових захворюваннях, необхідно зняти з постраждалого або хворого одяг. Це найчастіше роблять у приміщенні, але іноді одяг, хоча б частково, знімають і на вулиці, особливого в теплу пору року.

Пальто, піджак, кофту треба спочатку зняти зі здорової руки, потім із хворої. Штани й взуття також знімають спочатку зі здорової ноги, потім із хворої, підтримуючи її.

При наданні першої допомоги при переломах одяг не знімають і пов'язку, що втримує в нерухомому стані кістки в місці перелому, накладають поверх одягу.

При кровотечах і переломах хребта не можна тривожити хворого, тому й у цих випадках одяг не знімають.

При наданні першої допомоги пораненим на вулиці в зимову пору року краще не знімати одяг і взуття, а розрізати або розірвати їх по швам.

Загальні вимоги до надання першої невідкладної допомоги потерпілим

1. Перша невідкладна допомога (ПНД) являє собою комплекс найпростіших заходів, спрямованих на порятунок життя й збереження здоров'я людини, що проведене до прибуття медичних працівників.

Основними завданнями ПНД є:

а) проведення необхідних заходів щодо ліквідації погрози для життя потерпілого;

б) попередження можливих ускладнень;

в) забезпечення максимально сприятливих умов для транспортування потерпілого.

2. Перша допомога потерпілому повинна надаватися швидко й під керівництвом однієї людини, тому що суперечливі ради з боку, суєта, суперечки й розгубленість ведуть до втрати дорогоцінного часу.

Разом з тим виклик лікаря або доставка потерпілого в медпункт (лікарню) повинні бути виконані негайно.

3. Алгоритм дій з порятунку життя й збереженню здоров'я потерпілого повинен бути наступним:

а) застосування засобів індивідуального захисту рятувальником (при необхідності, залежно від ситуації);

б) усунення причини впливу загрозливих факторів (вихід потерпілого із загазованої зони, звільнення потерпілого від дії електричного струму, витяг потопаючого з води й ін.);

в) термінова оцінка стану постраждалого (візуальний огляд, довідатися про самопочуття, визначити наявність ознак життя);

г) виклик допомоги, а також прохання викликати «швидку»;

д) додання постраждалому безпечного (для кожного конкретного випадку) положення;

е) вживання заходів по усуненню небезпечних для життя станів (проведення реанімаційних заходів, зупинка кровотечі й т.д.)

ж) звертання уваги на потерпілого, постійно контролювання його стану, продовжування підтримування життєвих функцій його організму до прибуття медичних працівників.

4. Той, що оказує допомогу, повинен знати:

• основи роботи в екстремальних умовах;

• ознаки (симптоми) порушень життєво важливих систем організму;

• правила, методи, прийоми надання ПНД стосовно до особливостей конкретної людини залежно від ситуації;

• способи транспортування потерпілих і ін.

5. Той, що оказує допомогу, повинен уміти:

• оцінювати стан потерпілих, діагностувати вид, особливості поразки (травми), визначати вид необхідної першої медичної допомоги, послідовність проведення відповідних заходів;

• правильно здійснювати весь комплекс екстреної реанімаційної допомоги, контролювати ефективність і при необхідності коректувати реанімаційні заходи з урахуванням стану потерпілого;

• зупиняти кровотечу шляхом накладення джгута, здавлюючи пов'язок і ін.; накладати пов'язки, косинки, транспортні шини при переломах костей кістяка, вивихах, важких забитих місцях;

• надавати допомогу при поразках електричним струмом, у тому числі в екстремальних умовах (на опорах МЕП та ін.), при втопленнях, тепловому, сонячному ударах, при гострих отруєннях;

• використовувати підручні засоби при наданні ПНД, при переносі, навантаженні, транспортуванні потерпілого;

• визначити необхідність викликів швидкої медичної допомоги, медичного працівника, евакуювати постраждалого попутним (непристосованим) транспортом, користуватися аптечкою швидкої допомоги.