Тривале здавлювання тканин

Причина - падіння важких предметів при обвалах, здавлювання в інших ситуаціях.

Ознаки - через кілька годин після здавлювання тканин розвиваються важкі загальні порушення, подібні до шоку, сильний набряк здавленої кінцівки. Різко зменшується виділення сили, вона стає бурою. З'являються блювота, пожовтіння шкіри, потерпілий непритомніє, навіть може вмерти.

Допомога. Постаратися звільнити від здавлювання. Обкласти уражене місце льодом, холодними пов'язками, на кінцівку накласти шинну пов'язку, не туго бинтуючи ушкоджені ділянки тіла.

Влучення стороннього тіла в око

Причини - влучення порошин, дрібних комах, рослинних часток тощо.

Ознаки - біль, різь, сльозотеча й почервоніння ока, сильне подразнення.

Допомога. Для видалення стороннього тіла необхідно відтягнути або вивернути віко. Стороннє тіло видаляють кінчиком чистої носової хустки або тканини.

3 Навчальне питання. Отруєння загального характеру

Причина - уживання несвіжими або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило, починається через 2-3 год. після вживання заражених продуктів, іноді через 20-26 год.

Ознаки: загальна слабкість. Нудота, блювота (кількаразова), біль у животі, блідість, підвищення температури тіла до 38-40⁰С, частий слабкий пульс, судороги. Блювота й пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.

Допомога. Потерпілий негайно кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язику) до появи чистих промивних вод. Потім дають багато чаю, соків, але не їжу. На початку необхідний постійний контроль за хворим, щоб запобігти зупинці дихання й кровообігу.

При отруєнні отрутохімікатами: потерпілого негайно винести із зараженої зони, звільнити від забрудненого й тісного одягу.

Отрутохімікати, що попали в очі або на шкіру, потрібно змити великою кількістю води. Очі промити 2% розчином харчової соди або борної кислоти. При влученні отрутохімікатів у шлунок потерпілому дають випити кілька склянок води або слаборожевого розчину марганцю. Після блювоти дають випити половину склянки води з 2-3 ложками активованого вугілля. Проносні засоби (100-150 мл 30% розчину сірчанокислої магнезії).

При гострому отруєнні чадним газом потерпілого необхідно винести із зони зараження. Ліквідувати все, що утрудняє дихання, забезпечити тілу зручне положення.

При втраті свідомості дати вдихнути нашатирний спирт, намочити груди й обличчя холодною водою й розтерти.

Якщо дихання не порушене, необхідно зробити інгаляцію киснем; при зупинці дихання інгаляцію киснем проводити разом зі штучним диханням.

Всі заходи першої допомоги варто проводити до встановлення нормального дихання й кровообігу.

Гіпоксія (кисневе голодування)

Головною причиною виникнення розладів діяльності організму є зниження кількості кисню в крові - гіпоксія. Виникає у всіх випадках, коли зменшується парціальний тиск кисню в дихальному середовищі, також при запаленні легенів, інших порушеннях легеневої тканини, редукції гемоглобіну, при отруєнні чадним газом.

Гостра гіпоксія може виникнути при тривалій затримці дихання, під час пірнання, при інтенсивному фізичному навантаженні.

Ознаки: виразність прояву залежить від швидкості падіння парціального тиску кисню в дихальній суміші.

Розрізняють 4 стадії:

1. Збільшення легеневої вентиляції, прискорення пульсу, легке запаморочення. Підвищення артеріального тиску.

2. Послабляється мислення, подих і пульс часті, стукіт у скронях, запаморочення, іноді наступає періодичний подих (Чейн- Стокса)

3. Посиніння шкірних покривів, плутаність мислення, нудота, блювота, клінічні судороги, втрата свідомості.

4. Втрата свідомості, можлива зупинка дихання, після чого серце ще якийсь час продовжує скорочуватися.

Відсутність чітких ознак кисневого голодування робить його особливо небезпечним.

Допомога. Максимально швидко забезпечують умови для нормального дихання - атмосферним повітрям, при можливості дають вдихати чистий кисень. Якщо гіпоксія супроводжується втратою свідомості, зупинкою дихання, роблять штучне дихання, непрямий масаж серця. Після успішного здійснення реанімаційних заходів - надають спокій, зігрівають потерпілого.

Отже, описані причини, ознаки й необхідні дії відносно надання першої допомоги потерпілим в умовах боротьби за виживання, грають свою позитивну роль у складних і екстремальних ситуаціях виробничої сфери, а також у побуті.

Але треба завжди пам'ятати, що важливо точно визначити симптоми, прийняти правильні рішення й, не гублячи часу, починати надавати допомогу, чітко дотримуючи основних принципів: правильність і доцільність, швидкість, продуманість, рішучість і спокій.