- •Методичні вказівки
- •Розділ I.
- •Мета використання дерева відмов:
- •Верхня подія Зіткнення автомобіля з перешкодою на дорозі
- •Побудовадерева відмов (подій)
- •Якщо розглядати найбільш вірогідну причину зіткнення з даних причин найбільшу небезпеку представляють погані умови дороги 0,09, а також реакція водія, що запізнилася, 0,054.
- •Аналіз дій водія
- •Висновки
- •Рекомендована література для підготовки доповіді на семінар:
- •Вимоги до підготовки до семінарського заняття:
- •Завдання 2. Розрахунок навантажень, що створюються ударною хвилею при перекиданні устаткування
- •Завдання 3. Розрахунок навантажень, що створюються ударною хвилею при інерційному руйнуванні елементів устаткування
- •Практичне заняття «прогнозування можливої інженерної і пожежної обстановки» варіант завдання № 2
- •Прогнозування можливої інженерної обстановки при аварії на азс
- •Визначення ступеня руйнування під час вибуху
- •Прогнозування можливої пожежної обстановки при аварії на автозаправній станції
- •Оцінка пожежної обстановки:
- •Оцінка ступеня можливого ураження людей
- •Загальні висновки і рекомендації:
- •Медичні засоби захисту
- •Перевірка комплектності і справності засобів індивідуального захисту Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Порядок дослідження комплектності і справності протигаза цп-5
- •Визначення розмірів засобів індивідуального захисту Порядок визначення розмірів протигазів:
- •Порядок визначення розмірів засобів захисту шкіри:
- •Практичне заняття «радіаційна безпека» виявлення радіаційної небезпеки
- •Оцінка радіаційної небезпеки завдання 1. Визначення меж (розмірів) можливих зон радіоактивного забруднення на місцевості при аварії на аес
- •Завдання 2. Приведення рівнів радіації до певного часу після аварії на аес
- •Завдання 3. Визначення доз опромінення при виконанні робіт (перебуванні) у зоні радіоактивного забруднення
- •Завдання 4. Визначення припустимої тривалості перебування людей у зоні радіоактивного забруднення
- •Завдання 5. Визначення припустимого часу початку входу в зону радіоактивного забруднення
- •Завдання 6. Визначення можливих радіаційних втрат при перебуванні (роботі) у зоні радіоактивного забруднення
- •Практичне завдання «хімічна безпека» розділ 1. Теоретична частина виявлення хімічної небезпеки
- •Розділ 2. Оцінка хімічної небезпеки
- •Завдання 1. Визначення розмірів зони хімічного зараження
- •Приклад рішення завдання № 1
- •Завдання 2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до заданого об'єкту (населеного пункту), tпідх, г (хв)
- •Завдання 3. Визначення часу вражаючої дії нхр, tвр, г.
- •Завдання 4. Визначення часу перебування людей в засобах захисту шкіри
- •Завдання 5. Визначення можливих втрат людей в осередку хімічного ураження
- •Тема «моделювання сценаріїв виникнення
- •У характеристиці зон руйнувань і зон пожеж необхідно врахувати залежність негативних чинників:
- •Зони радіоактивного зараження (забруднення)
- •Характеристика зон радіоактивного зараження, утворених на радіоактивному сліді від рр
- •У характеристиці зон радіоактивного зараження необхідно вказати залежність негативних чинників:
- •Графічна частина
- •Розрахункова частина
- •Зона хімічного зараження і осередок хімічного ураження Характеристика зони хімічного зараження і осередку хімічного ураження
- •У характеристиці зон хімічного зараження необхідно вказати залежність негативних чинників:
- •Графічна частина
- •Розрахункова частина
- •Зона біологічного (бактеріологічного) зараження і осередок біологічного ураження Характеристика зони біологічного (бактеріологічного) зараження і осередку біологічного ураження
- •У характеристиці осередку біологічного ураження необхідно вказати залежність негативних чинників:
- •Графічна частина
- •Тема «перша медична допомога при нещасних випадках» практичне заняття «перша медична допомога при нещасних випадках»
- •1 Навчальне питання. Надання першої невідкладної допомоги потерпілим перша допомога до приходу лікаря
- •Основні правила з надання першої допомоги
- •Зняття одягу
- •Загальні вимоги до надання першої невідкладної допомоги потерпілим
- •2 Навчальне питання. Травматичні ушкодження
- •Перша допомога при забитих місцях, розтяганнях і переломах
- •Перша допомога при поразці електричним струмом
- •Перша допомога при тепловому (сонячному) ударі
- •Тривале здавлювання тканин
- •Влучення стороннього тіла в око
- •3 Навчальне питання. Отруєння загального характеру
- •Струс мозку
- •Біль у животі
- •Правила дотримання особистої гігієни
- •4 Навчальне питання. Перелік медичних засобів першої допомоги домашня аптечка
- •I. Протитравматичні, ранозаживляючі, антисептичні засоби:
- •II. Серцево-судинні засоби:
- •III. Заспокійливі, антіспазматичні, антиалергічні засоби:
- •IV. Засоби, що вживаються при простудних захворюваннях, грипі, головному й іншому болях:
- •V Шлунково-кишкові засоби:
- •VI. Інші лікарські засоби:
- •Перелік медичних засобів першої допомоги
- •Кафедра бжд і цо
- •Початкові дані
- •Підсумки
- •Робоча карта № 1
- •Завдання
- •Визначити справність протигазів цп-5
- •Порядок виконання роботи.
- •Рабочая карта № 2
- •Завдання
- •Визначити розмір протигаза для кожного учасника, що виконує дане завдання, провести його примірку і перевірку герметичності.
- •Порядок виконання роботи
- •Робоча карта № 3
- •Завдання
- •Визначити зростання і розмір засобів захисту шкіри л-1, озк, зфо-58, перевірити їх справність.
- •Провести примірку одного костюма.
- •Кафедра бжд і цо
- •Індивідуального захисту
- •Зміст роботи:
- •Кафедра бжд і цо
- •Додаток 21. Фізико-хімічні і токсичні властивості нхр
- •Кафедра бжд і цо
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
2 Навчальне питання. Травматичні ушкодження
Травмою називається насильницьке ушкодження тканин і органів організму (забиті місця, поранення, переломи костей, опіки, відмороження, замерзання, поразка електричним струмом, укуси тварин і комах і т.д.)
Рани – ушкодження тканин, що викликані механічним впливом, та супроводжуються порушенням цілісності шкіри або слизуватих оболонок. Залежно від механізму травми й характеру предмета, що ранить, розрізняють різані, колоті, рубані, від укусу, забиті, вогнепальні й інші рани.
Кровотеча – витікання крові із кровоносних сосудів при порушенні цілості їхньої стінки.
При невеликих, поверхневих ранах кровотеча звичайно капілярна та зупиняється самостійно або після накладення здавлюючої пов'язки. При ушкодженні великих сосудів кровотеча інтенсивна й може загрожувати життю потерпілого.
Кровотечу називають зовнішньою, якщо кров надходить у зовнішнє середовище, і внутрішньою, якщо вона надходить у внутрішні порожнини організму або порожні органи. По походженню кровотечі бувають травматичними, що викликані ушкодженням сосудів, і нетравматичними, пов'язаними з їхнім руйнуванням, яким-небудь патологічним процесом або з підвищеною проникністю судинної стінки.
У людському організмі у венозному руслі перебуває 70% усього обсягу циркулюючої крові, у капілярах 12%, у сосудах і камерах серця - 3%, в артеріальному руслі - усього 15% обсягу циркулюючої крові.
Небезпека будь-якої кровотечі полягає в тому, що в результаті його падає кількість циркулюючої крові, погіршуються серцева діяльність і забезпечення тканин (особливо головного мозку), печінки й нирок киснем. При великій і тривалій крововтраті розвивається недокрів'я (анемія). Дуже небезпечна крововтрата в дітей і осіб літнього віку, організм яких погано пристосовується до швидко зменшуваного обсягу циркулюючої крові.
Велике значення має те, з сосудів якого калібру тече кров. Так, при ушкодженні дрібних сосудів кров'яні згустки, що утворюються (тромби) закривають їхній просвіт, і кровотеча зупиняється самостійно. Якщо ж порушена цілісності великого сосуду, наприклад артерії, то кров б'є струменем, тече швидко, та це може привести до смертельного результату буквально за кілька хвилин. Хоча при дуже важких травмах, наприклад відриві кінцівки, кровотеча може бути невеликою, тому що виникає спазм сосудів.
Залежно від того, який сосуд кровоточить, кровотеча може бути капілярною, венозною, змішаною і артеріальною (рис. 4.). При зовнішній капілярній кровотечі кров виділяється рівномірно із всієї рани (як з губки); при венозному вона випливає рівномірним струменем, має темно-вишневе фарбування (у випадку ушкодження великої вени може відзначатися пульсування струменя крові в ритмі подиху). При артеріальній кровотечі кров, що виливається, має яскраво-червоні кольори, вона б'є сильним переривчастим струменем (фонтаном), викиди крові відповідають ритму серцевих скорочень. Змішана кровотеча має ознаки як артеріальної, так і венозної.
Перша допомога при зовнішній кровотечі залежить від її характеру. Так, при невеликій капілярній або венозній кровотечі з рани на руці або нозі досить накласти стерильну пов'язку й туго її прибинтувати (здавлююча пов'язка) або добре притягти ватно-марлевий тампон до рани за допомогою лейкопластиру. Пов'язка повинна складатися з декількох шарів вати й марлі. Потрібно стежити за тим, щоб не перетягнути кінцівку занадто сильно (до посиніння шкіри нижче пов'язки). Здавлююча пов'язка дозволяє зупинити кровотечу з невеликих артерій. Перед накладенням асептичної пов'язки шкіру навколо рани звільняють від одягу й обробляють 2% розчином брильянтового зеленого або 5% спиртовим розчином йоду. Рану можна промити розчином перекису водню. При невеликих ранах нерідко самі хворі накладають пов'язку з маззю Вишневського або іхтіоловою маззю, що неприпустимо, тому що може привести до ускладнень і прогресування гнійного процесу. У початковій фазі раневого процесу застосовують пов'язки з рідкими антисептиками (фурацилін, йодопирін, хлоргексидін і ін.) або маззю на основі поліетиленгліколю (левосін, левомеколь).
При поверхневих саднах, подряпинах, невеликих колотих ранах потерпілі часто не звертаються по допомогу. Однак будь-яке ушкодження шкіряного покриву може привести до розвитку важкого гнійного процесу, а також правця. Мікротравму необхідно обробити розчином антисептичного засобу й звернутися в поліклініку або травматологічний пункт.
Однак, при сильній артеріальній або змішаній кровотечі цього недостатньо. У подібних випадках можуть бути використані інші способи: пальцеве притиснення артерії, накладення кровоспинного джгута або форсоване згинання кінцівки.
Самим доступним з них є притиснення артерії вище рани, з якої тече кров. Для цього необхідно знать крапки, у яких артерії можуть бути притиснуті до кістки (рис. 5.). Як правило, у цих місцях вдається прощупати пульсацію артерій. Притиснення артерії пальцем або кулаком забезпечує майже миттєву зупинку кровотечі. Однак навіть дуже добре фізично розвита людина не може досить довго продовжувати притиснення, тому що вже через 10 - 15 хвилин руки починають утомлюватися, і тиск слабшає. У зв'язку із цим відразу ж після притиснення артерії потрібно почати спробу зупинки кровотечі іншим способом. Частіше для цієї мети використається кровоспинний джгут. Після накладення джгута кровотеча повинна зупинитися, але якщо воно триває, то джгут потрібно зняти й накласти знову, відступивши вище місця його первісного накладення. Після накладення джгута необхідно надійно прикріпити до нього записку із вказівкою часу, дати накладення, прізвища й посади рятувальника.
Джгут варто накладати при сильній артеріальній кровотечі вище місця поранення на верхню третину плеча, на всі відділи стегна. Тиск на кінцівку повинний бути достатнім для припинення кровотечі, але не зухвалого повного знекровлювання кінцівки. Джгут може накладатися на кінцівку не більше ніж на 1,5 - 2 години, а в холодну пору року – 0,5 - 1 годину. Періодично через 30 - 60 хвилин джгут варто послабити, розпустити на кілька хвилин (на цей час пережати сосуд вище джгута пальцем), зробити масаж (легко) борозни від джгута, попередньо відновивши пальцеве притиснення артерії, і накласти знову, але вже з більшим натягом. При відсутності фабричного джгута його можна замінити імпровізованим - гумовою трубкою, краваткою, ременем, поясом, хусткою, бинтом і т.п. (рис. 6.), але не слід використати дріт. Для зупинки кровотечі за допомогою підручних засобів використають так називане закручення, яке потім фіксують окремим бинтом.
Зупинка кровотечі із сосудів кінцівок можлива при форсованому їхньому згинанні (рис. 7.). Частіше цей спосіб застосовується для зупинки кровотечі із сосудів руки. Його раціонально застосовувати при інтенсивній кровотечі з ран, розташованих у підстави кінцівок. Максимальне згинання кінцівки роблять у суглобі вище рани й фіксують кінцівки бинтами в такому положенні. Так, при зупинці кровотеч із ран передпліччя й кисті на поверхні ліктьового суглоба, що згибається, укладають ватно-марлевий пелот (його можна замінити невеликим валиком з матерії), потім руку максимально згинають у лікті, притягаючи за допомогою бинта або ременя передпліччя до плеча до зникнення пульсу на зап’ясті, припинення витікання крові з рани. У такім положенні руку фіксують бинтом (ременем). При кровотечах з верхньої частини плеча й підключичної області, що може бути смертельним, заводять обидва плечі за спину зі згинанням у ліктьових суглобах, після чого їх зв'язують за допомогою бинта (ременя й т.п.). У цьому випадку здавлюються артерії по обидва боки.
При зупинці кровотеч із ран нижче коліна потерпілого укладають на спину, у підколінну область поміщають ватно-марлевий валик, стегно приводять до живота, а гомілку згинають і фіксують до стегна бинтом або ременем. Кровотечі зі стегнової артерії зупиняють згинанням нижньої кінцівки в тазостегновому суглобі, попередньо помістивши в пахову область валик. Після зупинки кровотечі стегно фіксують ременем до тулуба. Однак далеко не у всіх випадках вдається повністю зупинити кровотечі при форсованому згинанні кінцівок, у ряді випадків цей спосіб не можна використати, наприклад при переломах.
При будь-якій кровотечі ушкодженої частини тіла надають піднесене положення й забезпечують спокій (транспортна іммобілізація). Остаточна зупинка кровотечі проводиться в лікувальній установі, у яку негайно повинен бути доставлений потерпілий.