- •Методичні вказівки
- •Розділ I.
- •Мета використання дерева відмов:
- •Верхня подія Зіткнення автомобіля з перешкодою на дорозі
- •Побудовадерева відмов (подій)
- •Якщо розглядати найбільш вірогідну причину зіткнення з даних причин найбільшу небезпеку представляють погані умови дороги 0,09, а також реакція водія, що запізнилася, 0,054.
- •Аналіз дій водія
- •Висновки
- •Рекомендована література для підготовки доповіді на семінар:
- •Вимоги до підготовки до семінарського заняття:
- •Завдання 2. Розрахунок навантажень, що створюються ударною хвилею при перекиданні устаткування
- •Завдання 3. Розрахунок навантажень, що створюються ударною хвилею при інерційному руйнуванні елементів устаткування
- •Практичне заняття «прогнозування можливої інженерної і пожежної обстановки» варіант завдання № 2
- •Прогнозування можливої інженерної обстановки при аварії на азс
- •Визначення ступеня руйнування під час вибуху
- •Прогнозування можливої пожежної обстановки при аварії на автозаправній станції
- •Оцінка пожежної обстановки:
- •Оцінка ступеня можливого ураження людей
- •Загальні висновки і рекомендації:
- •Медичні засоби захисту
- •Перевірка комплектності і справності засобів індивідуального захисту Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Порядок дослідження комплектності і справності протигаза цп-5
- •Визначення розмірів засобів індивідуального захисту Порядок визначення розмірів протигазів:
- •Порядок визначення розмірів засобів захисту шкіри:
- •Практичне заняття «радіаційна безпека» виявлення радіаційної небезпеки
- •Оцінка радіаційної небезпеки завдання 1. Визначення меж (розмірів) можливих зон радіоактивного забруднення на місцевості при аварії на аес
- •Завдання 2. Приведення рівнів радіації до певного часу після аварії на аес
- •Завдання 3. Визначення доз опромінення при виконанні робіт (перебуванні) у зоні радіоактивного забруднення
- •Завдання 4. Визначення припустимої тривалості перебування людей у зоні радіоактивного забруднення
- •Завдання 5. Визначення припустимого часу початку входу в зону радіоактивного забруднення
- •Завдання 6. Визначення можливих радіаційних втрат при перебуванні (роботі) у зоні радіоактивного забруднення
- •Практичне завдання «хімічна безпека» розділ 1. Теоретична частина виявлення хімічної небезпеки
- •Розділ 2. Оцінка хімічної небезпеки
- •Завдання 1. Визначення розмірів зони хімічного зараження
- •Приклад рішення завдання № 1
- •Завдання 2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до заданого об'єкту (населеного пункту), tпідх, г (хв)
- •Завдання 3. Визначення часу вражаючої дії нхр, tвр, г.
- •Завдання 4. Визначення часу перебування людей в засобах захисту шкіри
- •Завдання 5. Визначення можливих втрат людей в осередку хімічного ураження
- •Тема «моделювання сценаріїв виникнення
- •У характеристиці зон руйнувань і зон пожеж необхідно врахувати залежність негативних чинників:
- •Зони радіоактивного зараження (забруднення)
- •Характеристика зон радіоактивного зараження, утворених на радіоактивному сліді від рр
- •У характеристиці зон радіоактивного зараження необхідно вказати залежність негативних чинників:
- •Графічна частина
- •Розрахункова частина
- •Зона хімічного зараження і осередок хімічного ураження Характеристика зони хімічного зараження і осередку хімічного ураження
- •У характеристиці зон хімічного зараження необхідно вказати залежність негативних чинників:
- •Графічна частина
- •Розрахункова частина
- •Зона біологічного (бактеріологічного) зараження і осередок біологічного ураження Характеристика зони біологічного (бактеріологічного) зараження і осередку біологічного ураження
- •У характеристиці осередку біологічного ураження необхідно вказати залежність негативних чинників:
- •Графічна частина
- •Тема «перша медична допомога при нещасних випадках» практичне заняття «перша медична допомога при нещасних випадках»
- •1 Навчальне питання. Надання першої невідкладної допомоги потерпілим перша допомога до приходу лікаря
- •Основні правила з надання першої допомоги
- •Зняття одягу
- •Загальні вимоги до надання першої невідкладної допомоги потерпілим
- •2 Навчальне питання. Травматичні ушкодження
- •Перша допомога при забитих місцях, розтяганнях і переломах
- •Перша допомога при поразці електричним струмом
- •Перша допомога при тепловому (сонячному) ударі
- •Тривале здавлювання тканин
- •Влучення стороннього тіла в око
- •3 Навчальне питання. Отруєння загального характеру
- •Струс мозку
- •Біль у животі
- •Правила дотримання особистої гігієни
- •4 Навчальне питання. Перелік медичних засобів першої допомоги домашня аптечка
- •I. Протитравматичні, ранозаживляючі, антисептичні засоби:
- •II. Серцево-судинні засоби:
- •III. Заспокійливі, антіспазматичні, антиалергічні засоби:
- •IV. Засоби, що вживаються при простудних захворюваннях, грипі, головному й іншому болях:
- •V Шлунково-кишкові засоби:
- •VI. Інші лікарські засоби:
- •Перелік медичних засобів першої допомоги
- •Кафедра бжд і цо
- •Початкові дані
- •Підсумки
- •Робоча карта № 1
- •Завдання
- •Визначити справність протигазів цп-5
- •Порядок виконання роботи.
- •Рабочая карта № 2
- •Завдання
- •Визначити розмір протигаза для кожного учасника, що виконує дане завдання, провести його примірку і перевірку герметичності.
- •Порядок виконання роботи
- •Робоча карта № 3
- •Завдання
- •Визначити зростання і розмір засобів захисту шкіри л-1, озк, зфо-58, перевірити їх справність.
- •Провести примірку одного костюма.
- •Кафедра бжд і цо
- •Індивідуального захисту
- •Зміст роботи:
- •Кафедра бжд і цо
- •Додаток 21. Фізико-хімічні і токсичні властивості нхр
- •Кафедра бжд і цо
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
Перша допомога при забитих місцях, розтяганнях і переломах
Ушиб – закрите ушкодження тканин і органів без істотного порушення їхньої структури. Звичайно виникає в результаті удару тупим предметом або при падінні. Частіше ушкоджуються поверхово розташовані тканини (шкіра, підшкірна клітковина, м'язи й окістя). Особливо страждають при сильному ударі м'які тканини, придавлювані в момент травми до костей. У результаті забитого місця гомілки в області передні - внутрішньої її поверхні, де шкіра й підшкірна клітковина прилягають до кістки, можливе омертвіння шкіри і її наступне відторгнення. При ударах по малозахищеним м'яким тканинами костям наступають не тільки дуже хворобливі забиті місця окістя з її відшаруванням, але й ушкодження костей (тріщини й переломи).
Перша допомога. При наданні першої допомоги потерпілим із забитими місцями, якщо є хоч найменша підозра на більше важку травму (перелом, вивих, ушкодження внутрішніх органів і т.п.), її обсяг повинен відповідати вазі передбачуваного ушкодження. При порушенні цілісності шкіри накладають стерильну пов'язку.
Пов'язки – комплекс засобів, які використаються з метою закріплення перев'язного матеріалу, тиску на яку-небудь частину тіла (в основному, для зупинки кровотечі), попередження набряку тканин або втримання кінцівки або іншої частини тіла в нерухомому стані, а також для захисту рани або зміненої поверхні шкіри від впливу зовнішнього середовища. Відповідно до цього розрізняють зміцнювальні, що давлять і утримують від руху (іммобілізуючи) пов'язки. Вони бувають постійними (накладаються на тривалий строк) і тимчасовими. Постійні пов'язки звичайно роблять із гіпсових бинтів (пов'язки, що твердіють) або використають різні шини (шинні пов'язки).
Як правило, постійні пов'язки застосовуються при важких травмах або після операцій і вимагають регулярного контролю за їхнім станом з боку медичних працівників.
Зі зміцнювальних пов'язок використаються пластирні, клейові й бинтові. Одержують поширення контурні, сітчасті й спеціально виготовлені матер'яні пов'язки. Найпростіші пов'язки (бинтові, що давлять) повинен уміти накладати кожний (рис. 6-11).
У випадках відшарування шкіри, при множинних забитих місцях, забитих місцях суглобів, внутрішніх органів проводять транспортну іммобілізацію й доставляють потерпілого в найближчу лікувальну установу. При порушенні функції подиху й серцевої діяльності невідкладно на місці події починають штучне дихання й масаж серця. Одночасно викликають швидку медичну допомогу.
Зменшенню болю при невеликих забитих місцях м'яких тканин сприяє місцеве застосування холоду: на ушкоджене місце направляють струмінь холодної води, прикладають до нього міхур або грілку з льодом або роблять холодні примочки. Рекомендується відразу після травми накласти пов'язку, що давить, на місце забитого місця й створити спокій, наприклад при забитому місці руки її спокій можна забезпечити за допомогою косиночної пов'язки. При забитих місцях ноги їй надають піднесене положення, протягом декількох днів дотримують лагідного режиму навантаження, а потім, у міру зменшення болю й набряку, поступово його розширюють. Розсасуванню синця сприяють теплові процедури (грілка з теплою водою, теплі ванни й т.п.), що зігрівають компреси, активні рухи з наростаючою амплітудою в суглобах, розташованих поруч із ушкодженим місцем, до яких можна приступати тільки через кілька днів після травми.
Розтягання й розриви зв'язувань, сухожиль, м'язів ставляться до часто, що зустрічаються ушкодженням, опорно-рухового апарата. Характерною ознакою розриву або розтягання є порушення рухової функції суглоба, що зміцнює відповідним зв'язуванням, або м'яза, якщо ушкоджується вона сама або її сухожилля.
При ушкодженні зв'язування страждають розташовані поруч із нею живильні кровоносні посудини. У результаті цього утвориться більший або менший крововилив у навколишні тканини.
Перша допомога. При розтяганні, розриві зв'язувань ушкодженому суглобу, насамперед, необхідно забезпечити спокій, накласти тугу пов'язку й для зменшення болю прикладати холодний компрес (рис..) протягом 12-24 годин, потім перейти на тепло й зігрівальні компреси.
Вивих – стійкий зсув суглобних кінців костей, що викликає порушення функції суглоба.
У більшості випадків вивих є важкою травмою, що іноді загрожує життя потерпілого. Так, при вивиху в шийному відділі хребта в результаті здавлювання спинного мозку можливий параліч м'язів рук, ніг і тулуба, розладу подиху й серцевої діяльності.
Основні ознаки травматичного вивиху: різкий біль, зміна форми суглоба, неможливість рухів у ньому або їхнє обмеження.
Перша допомога. Надаючи першу допомогу потерпілому на місці події, не можна намагатися вправляти вивих, тому що це часто викликає додаткову травму. Необхідно забезпечити спокій ушкодженому суглобу шляхом утримки його від руху (див. – Іммобілізація, рис..). Необхідно прикласти до нього холод (міхур з льодом або холодною водою). При відкритому В. на рану попередньо накладають стерильну пов'язку. Не можна застосовувати зігрівальні компреси. Вправити вивих повинен лікар у перші годинники після травми.
Переломи – ушкодження костей, які супроводжуються порушенням її цілості. При переломах одночасно з ушкодженням кістки порушується цілість навколишніх м'яких тканин, можуть травмуватися розташовані поруч м'язи, сосуди, нерви й ін. При супутньому перелому ушкодженні шкіри й наявності рани перелом називають відкритим, а якщо шкіра ціла - закритим.
Перша допомога. При наданні першої допомоги в жодному разі не слід намагатися зіставити уламки кості - усунути зміна форми кінцівки (скривлення) при закритому переломі або вправити кістку, що вийшла назовні, при відкритому переломі.
Постраждалого потрібно якнайшвидше доставити в лікувальну установу. Попередньо необхідно забезпечити надійну транспортну іммобілізацію, а при відкритому переломі ще й накласти на рану стерильну пов'язку. У випадку сильної кровотечі необхідно прийняти міри до його зупинки, наприклад за допомогою джгута кровоспинного.
Якщо на період транспортування потрібно утеплити потерпілого, то бажано ушкоджену кінцівку просто вкутати або залишити під накинутим зверху одягом (руку під пальто й т.п.). При необхідності роздягнути постраждалого (це можна робити тільки в тих випадках, якщо немає небезпеки змістити уламки), спочатку знімають одяг зі здорової сторони, а потім на стороні ушкодження; одягають у зворотній послідовності. Переносити потерпілого з переломом можна тільки на невеликі відстані й краще на носилках.