- •Методичні рекомендації з дисципліни Безпека життєдіяльності
- •Тема: 5. Лекція 5. Семінарські заняття 2. Соціальні фактори, які впливають на життя і здоров'я людини. Психофізіологічні основи безпеки здоров'я.
- •Тема 5. Зайняття 2. Соціальні фактори, які впливають на життя і здоров'я людини. Психофізіологічні основи безпеки здоров'я.
- •2. Форми проведення семінарського заняття
- •3. Методичні рекомендації
- •4. Утримання матеріалу семінару
- •5. Застосування технічних засобів.
- •6. Критерії оцінювання діяльності студента на семінарі
- •Питання 1. Соціальні небезпеки, пов'язані із захворюваннями людей, домашніх і сільськогосподарських тварин
- •Інфекційні захворювання людей. Епідемії. Заходи і засоби профілактики під час епідемій і карантину
- •1.1. Міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем, пов'язаних із здоров'ям
- •1.2. Віруси (грип)
- •1.3. Хвороба Боткіна, або вірусний гепатит
- •1.4. Туберкульоз
- •Як можна попередити захворювання на туберкульоз?
- •Прогноз
- •1.6. Венеричні хвороби
- •Венеричні хвороби - ворог сімейного благополуччя
- •Снід і сіфілофобії
- •Боротьба з венеричними захворюваннями
- •Основні венеричні захворювання
- •1.7. Харчові інфекції
- •Харчові отруєння
- •Харчова токсикоінфекція
- •1.8. Епідемії. Заходи і засоби профілактики під час епідемій і карантину
- •Питання 3. Сучасна демографічна ситуація у світі і на Україні і її вплив на безпеку життєдіяльності людей
- •3.1. Чисельність населення Землі
- •3.2. Населення України (історична довідка)
- •3.3. Демографічна ситуація на Україні
- •Питання 4. Життя і здоров'я людини - показники здоров'я
- •4.1. Показники здоров'я
- •Деякі біологічні показники норма, для середньої дорослої людини
- •4.2. Критерії оцінки якості здоров'я
- •Смертність і тягар хвороби
- •Загальні витрати на охорону здоров'я в 2011 році
- •4.3. Показники здоров'я на Україні і в Дніпропетровській області
- •Як екологічні проблеми впливають на здоров'я жителів міста Дніпропетровська?
- •4.4. Індивідуальне здоров'я, його складові, способи збереження
- •Складові здоров'я
- •Питання 5. Здоровий спосіб життя, елементи формування і його відповідні частини
- •5.1. Спосіб життя
- •Життєвий устрій
- •Здоровий спосіб життя
- •Елементи здорового способу життя
- •Формування здорового способу життя
- •Пропаганда здорового способу життя
- •5.2. Основні складники здорового способу життя
- •5.3. Рівень життя
- •Індикатори
- •Список країн по рівню смертності (2007 - 2012 рр.)
- •5.4. Еволюція очікуваної тривалості життя Динаміка
- •На Україні, Росії
- •Україна
- •5.5. Народжуваність
- •Список країн по рівню народжуваності (2007 - 2012 рр.)
- •5.6. Якість життя
- •Індекс якості життя
- •Методологія
- •5.7. Стиль життя
- •Питання 6. Режими праці і відпочинку, сну, фізичне навантаження розпорядок дня, гартування
- •Режим сну
- •Фізичне навантаження
- •Розпорядок дня
- •Гартування
- •Питання 7. Психофізичні особливості роботи підлітків, людей середнього і літнього віку
- •7.1. Життєдіяльність підлітків
- •7.2. Криза середини життя
- •7.3. Життєдіяльність людей літнього віку
- •Теорія старіння
- •7.4. Біологічні ритми людини
- •Питання 8. Економіко-соціальних небезпек
- •8.1. Бідність - причини, концепції, прожитковий рівень
- •Причини виникнення бідності
- •Причини бідності
- •Риса бідності або трясовина убогості?
- •Прожитковий мінімум
- •8.2. Соціальний захист, її види (доступна охорона здоров'я, освіта, пенсійне забезпечення, система соціального обслуговування, надання соціальних послуг, міри соціальної підтримки)
- •8.3. Заробітна плата. Робота
- •Мінімальний розмір оплати праці(євро в місяць) 2009 - 202 рр.
- •Мінімальна зароблена плата
- •8.4. Безробіття, його види
- •Облік безробітних
- •Види безробіття
- •8.5. Пенсійне забезпечення
- •Пенсійний вік
- •Інвалідність
- •Пенсійний вік по країнах
- •Пенсійна реформа на Україні і підвищення пенсійного віку
- •8.6. Житлова площа
- •8.7. Освіта, грамотність
- •Система освітніх установ
- •Вища освіта
- •Структура
- •Бакалаврат
- •Диплом бакалавра
- •Диплом бакалавра в Європі і Америці
- •Магістр
- •Класифікація (освіта)
- •Доктор філософії
- •Вчені звання
- •Вчені звання (історія)
- •У Англії
- •Іспанія, Португалія, Франція, Латинська Америка
- •Німеччина
- •Історія
- •Німеччина
- •Грамотність
- •Історія
- •Лекція 5. Семінарське зайняття 2. Соціальні чинники, які впливають на життя і здоров'я людини. Психофізіологічні основи безпеці здоров'я. Зміст
- •12. Вкажіть номер неправильної відповіді. Майже усі країни і народи світу за останні 200 років пройшли наступні фази демографічного розвитку:
- •24. Вкажіть номер неправильної відповіді. До основних складових частинам здорового способу життя відносяться:
- •25. Вкажіть номер неправильної відповіді. Спосіб життя складається з наступних категорій:
- •36. Вкажіть номер неправильної відповіді. У світовій практиці виділяються наступні основні концепції бідності:
- •20 Найбагатших кланів (Ахметов, Фіртиш, Коломойський, Пінчук і так далі) володіють 80% багатства України.
7.3. Життєдіяльність людей літнього віку
Життєдіяльність людей літнього віку. Старіння — це природний процес, який спочатку виявляється непомітно, а з роками прискорюється.
Основою фізіологічних змін в старості є виснаження органів, призупинений обмін речовин, погіршення діяльності біологічних адаптаційних механізмів.
Зменшуються м'язова сила і витривалість, підвищується стомлюваність. Фізична витривалість зменшується на 7% в 50 років, в 60 років на 37%, порівняно з рівнем, досягнутим до 40 років. Між 40 і 50 роками у багатьох починає розвиватися короткозорість. Некоригований за допомогою окулярів зір може привести до головного болю, загальної стомленості. У літньої людини болезненней відбувається адаптація до зміни освітлення. Гострота слуху починає знижуватися з 45-50 років. Погіршується гнучкість і рухомість хребта і суглобів. При втомі зменшується глибина дихання, життєва місткість легенів починає знижуватися вже з 20 років. Продуктивність серця (хвилинний об'єм) з віком знижується. У літніх людей поступово зменшується твердість кісток (остеопороз), що в похилому віці може привести до появи болю в кістках. Шкіра поступово втрачає пружність і гладкість, еластичність і ніжність, з'являються зморшки і мішки під очима, стає зів'ялою шкіра підборіддя.
З віком поступово зменшуються запаси психічної адаптаційної енергії. Його виявляється в тому, що старі люди важко переносять вимушену відмову від звичок, без особливого задоволення сприймають нові думки або використовують нові методи у свій професійній діяльності - старіюча людина не любить змін у своєму безпосередньому оточенні і важче до них звикає.
З повікою знижується сенсомоторна реакція, швидкість словесної реакції. Емоційне життя людей похилого віку, з одного боку, більше статична, тобто не відрізняється такими проявами емоцій, як в молодості, з іншого - старі люди вимагають більше турботи, уваги, розуміння.
Відповідно до соціологічних досліджень вихід на пенсію дуже сприймають працівники низької професійної кваліфікації, вузькі фахівці і самотні. Подібні зміни в житті можуть стати психо-социальними чинниками ризику : дуже збільшується їх негативний вплив, це погіршує нормальне старіння і виникає небезпека патологічної старості. З'являються страх, депресія (особливо в уранішні і передобідні години), почуття неповноцінності, руйнуються надії, частіше згадується минуле, пропадає бажання що-небудь робити. Врешті-решт, людина підкоряється долі.
Старіюча і стара людина повинна підготуватися до того, що стане іншим. Щось болітиме, турбувати, псувати настрій, можуть виникнути легені і серйозніші недуги, з якими потрібно звикати жити.
Процес старіння, обумовлений генетичними чинниками, даними людині від народження, зовнішніми - від довкілля. Взаємодія цих чинників зумовлює неповторність кожної людини, а тому і різні темпи старіння.
Старість і старіння характеризується календарним, демографічним, пенсійним і функціональним віком.
Календарний, вік людини дорівнює кількості прожитих років і ділиться на такі вікові групи: середній вік — 45-59 років; рання старість — 60-72 роки; старість — 73-89 років; довголіття — 90 років і старше.
Демографічний вік обумовлений впливом соціальних чинників і відображає відсоток людей цього календарного вік відносно іншого населення регіону.
Пенсійний вік встановлюється державою. При визначенні пенсійного віку виходять з кількості прожитих років. Чоловіки виходять на пенсію після 60 років, а жінки - після 55 років у Болгарії, Угорщині, Україні, Італії, чоловіки після 65, а жінки після 60 років - у Бельгії; Німеччині, Польщі, Австрії, а в Швеції і чоловіки і жінки стають пенсіонерами після 65 років.
Людина, яка досягла пенсійного віку, не повинна прямувати на пенсію. Це дуже важливо для самоствердження - як з причин економічного характеру, так і по психологічних і іншим причинам. Фахівці не рекомендують кидати роботу несподівано. Досвід, уміння, знання старших стають прикладом наступним поколінням. У зв'язку з цим соціологи рекомендують, щоб людина пенсійного віку працювала за фахом по можливості довше, бажано не на керівній роботі, яка вимагає швидкості ухвалення рішень і величезної психічної напруги.
Функціональний вік - спосіб життя, перенесення хвороби, стресової ситуації, викликаних порушеннями нормальних взаємовідносин між людьми, кваліфікація, освіта, фізична, психічна і інтелектуальна активність або пасивність.
Визначити календарний, демографічний або пенсійний вік легко, а для визначення функціонального віку немає ні спеціальних тестів, ні певних критеріїв. Один з кращих способів загальмувати процес старіння - продовжувати професійну діяльність відповідно до індивідуальних, інтелектуальних і фізичних можливостей. Чим більше часу людина присвятила своїй освіті, чим вищим буде рівень її професійної кваліфікації в зрілому віці і тим меншими будуть темпи старіння і коротше функціональний вік.
Люди похилого віку при правильній організації роботи, при умілому забезпеченні життєвих умов здатні досить довго бути корисними для суспільства. Доведено, що у психічно здорових людей похилого віку до 80 років не спостерігається значного зниження інтелекту. Інтелект, психомоторні здібності і здібності до навчання в старості практично не змінюються.
Психічний стан і інтелектуальні здібності в старості залежать головним чином від двох чинників: освіти і рівня професійної кваліфікації. Чим вище рівень освіти людини, тим краще зберігається інтелект до похилого віку. У людей з високим рівнем освіти і широкими знаннями інтелект не лише не зменшується, але в деякому розумінні навіть зростає. Наприклад, здатність до абстрактних і філософських суджень краще всього виявляється у людей похилого віку, особливо між 50-80 роками. Якщо в зрілому віці творча діяльність була нормою життя, то ця людина зазвичай продовжує займатися нею до глибокої старості.
Говорять, що старі люди чинять опір усьому новому (неофобія), оскільки вже не здатні сприймати нову інформацію. Це не відповідає дійсності. Механічно заучуючи відомості люди старшого покоління, запам'ятовують гірше, зате логічно побудований матеріал, засвоюють легко - іноді навіть швидше, чим молоді. Отже, вченість не лімітується віком, а залежить від тренування інтелектуальних здібностей упродовж усього життя. Той, хто перестав вчитися і займатися самоосвітою в 25 років, вже інтелектуально постарів. Той, хто постійно вчиться, психічно і інтелектуально є молодим і до глибокої старості.
Розумова праця дуже енергоємна. Тому літні люди не усвідомлюють, що знаходячись під психічним навантаженням, вони швидше стомлюються і вимагають частого і тривалого відпочинку. Для літніх людей потрібно створити режим роботи і відпочинку, який відповідав би їх функціональному стану.