6. Облік основних засобів

Для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Від предметів праці вони відрізняються тим, що беруть участь у виробництві протягом кількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і фізичні властивості. Засоби праці зношуються поступово, а отже, переносять свою вартість на виробництво проду­кції частинами.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" містить таке визначення основних засобів: "Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою ви­користання Їх у процесі виробництва або постачання товарів, надан­ня послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року(або операційного циклу, якщо він довший за рік)".

При визначенні основних засобів необхідно виходити з того, що вони є частиною активів, тобто ресурсів, контрольованих під­приємством у результаті минулих подій, використання яких, як очі­кується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

До основних засобів належать: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки та споруди, передавальне устаткування, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторіч­ні насадження, інші основні засоби.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, інших необоротних активів, їх зносу передбачені рахунки: 10 "Основні засоби"; 11 "Інші необоротні матеріальні ак­тиви"; 131"Знос (амортизація) необоротних активів"; 18 "Інші необоротні активи".

Витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), які призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від його використання, будуть відображатися на рахунку 15 "Капітальні інвестиції .

За використанням основні засоби поділяють на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємства або окремих цехів) і запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві і призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Для цілей податкового обліку, що обліковуються на балансі підприємства, відповідно до Закону України про оподаткування прибутку підприємств під­лягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, Їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, уста­ткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпе­чення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних то­варів (предметів).

Діючий План рахунків і прийнятий до застосування Положення (стандарт) бухгалтерського обліку передбачають, що одинакові за технічними характеристиками, призначенням та способом використання об'єкти основних засобів об'єднуються в такі групи: 1) земельні ділянки; 2) капітальні витра­ти на поліпшення земель; 3) будинки, споруди та передавальні Пристрої; 4) машини та обладнання; 5) транспортні засоби; б) інструменти, прилади та інвентар; 7) робоча і продуктивна худоба; 8) багаторічні насадження; 9) інші основні засоби.

Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство отримуватиме в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта, та його вартість може бути достовірно визначена.

Наявність достатньої впевненості у тому, що основні засоби втілюють у собі майбутні економічні вигоди для підприємства, потребує підтвердження того, що підприємство отримає винагороду у зв'язку з їх використанням та погоджується на пов'язаний з цим ризик.

Об'єкти основних засобів можуть бути придбані з метою безпеки або для охорони навколишнього середовища. В таких випадках вони, хоча безпосередньо і не втілюють у собі майбутніх економічних вигод, але є необхідними при використанні і отриманні еконо­мічної вигоди від інших активів.

Об'єкт основних засобів визнається як актив, якщо він перебуває в оперативному чи довірчому управлінні.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, включаcться до складу валових витрат підприємства, і які будуть обліковуватися в складі оборотних активів на рахунку.

Необхідною умовою правильного обліку основних засобів є єдиний принцип їх грошової оцінки - за первісною, залишковою, переоціненою і ліквідаційною вартістю.

Первісною оцінкою основних засобів є собівартість їх придбання або створення.

Собівартість основних засобів – це сплачена сума грошових коштів або їхніх еквівалентів, або справедлива вартість іншої форми компенсації (інших активів або зобов'язань), наданої для отримання активу на момент його придбання або створення.

Собівартість об'єкта основних засобів включає купівельну ціну (в тому числі ввізне мито та безповоротні податки) та витрати, що безпосередньо пов'язані з приведенням цього об'єкта в робочий стан (стан, який дає можливість використовувати його за прямим призначенням).

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам

• за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням)

• основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

• витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основ­них засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює Їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" та 16 "Витрати".

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменше­ній) на суму грошових коштів, чи їх еквівалентів, що була передана під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму ви­трат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економіч­них вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Об'єкт основних засобів, отриманий у результаті обміну на неподібний об'єкт основних засобів або інший актив, оцінюють за справедливою вартістю відданого активу, скоригованою на будь-яку суму грошових коштів та їхніх еквіваленті в, які надійшли або були сплачені в процесі цієї операції.

При визначенні первісної вартості придбаної земельної ділянки, ви­трати, пов'язані з придбанням, можуть включати чисті витрати на знесення будівель або споруд, що знаходяться на цій ділянці.

У сільськогосподарських підприємствах значну питому вагу займають основні засоби, створені власними силами. Це, перш за все: будинки та споруди, що побудовані як господарським, так і підрядним способом; робоча та продуктивна худоба, яку сформовано за рахунок молодняку тварин, отриманих і вирощених у власному господарстві; багаторічні насадження, що закладені і вирощені за рахунок зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів (посадкового матеріалу, пального, добрив, засобів захисту рослин, зносу основних засобів) або збільшення зобов'язань (оплата праці, нарахування на соціальні заходи та інше).

Оцінка основних засобів, створених власними силами, здійснюється з дотриманням тих самих загальних принципів, що й оцінка придбаних основних засобів.

Якщо об'єкт основних засобів виготовлений власними силами, а підприємство також виготовляє подібні активи (продукцію) для реалізації, собівартість такого об'єкта визначається відповідно до положень П(С)БО 9 "Запаси".

Стандартом 7 "Основні засоби" передбачено, що підприємства мають право переоцінювати об'єкти основних засобів, якщо Їх залишкова вартість відрізняється від справедливої вартості на датy балансу.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоці­нені, перевищення сум попередніх уцінок залишкової вартості цього об єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. При цьому дебетується рахунок 42 "Додатковий капітал", субрахунок 423 "Дооцінка активів" і кредитується рахунок 44 "Нерозподілені прибутки(непокриті збитки)".

Для оприбуткування основних засобів використовують такі документи: Акт оприбуткування основних засобів, Акт приймання-передачі основних засобів (ф. 03-1), Акт приймання-здачі відремонтованих і реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. 03-2), Акт приймання багаторічних насаджень і передачі їх в експлуатацію (ф. 54) (Додатки ), Акт приймання-передачі основних засобів складає комісія, призначена керівником господарства, на кожну машину, яка надходить у господарство, або на прийняття і здачу кожного об'єкта в експлуатацію. Акт затверджується керівником господарства, після чого разом із технічною документацією передається в бухгалтерію для відображення зафіксованих у них даних на рахунках синтетичного і аналітичного обліків.

Приймання-передача багаторічних насаджень здійснюється на підставі Акта прийому багаторічних насаджень та передачі їх в експлуатацію (ф. 54) . Цей акт складається по закінченню всього комплексу робіт із закладання і вирощування багаторічних насаджень. Багаторічні насадження оцінюють виходячи з суми витрат, понесених за весь період з початку закладання до передачі Їх в експлуатацію.

Вирощену у господарстві і переведену до основного стада худобу оприбутковують на підставі Акта на переведення тварин із груп у групу (ф. 97). Його складає зоотехнік, завідуючий фермою або бригадир і після затвердження керівником господарства передає в бухгалтерію підприємства.

Для організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному об'єкту присвоюють інвентарний номер. Нумерацію інвентарних об'єктів рекомендується здійснювати за порядково-серійною системою.

На кожну класифікаційну групу основних засобів відводять певну кількість номерів із резервом, що дає змогу присвоїти номери цієї серії однотипним об'єктам, які надійдуть пізніше. Інвентарні номери чотири-, п'ятизначні. Вони в обов'язковому порядку наво­дяться в первинних документах та реєстрах з обліку основних засо­бів і є основою для обліку руху окремих об'єктів.

Номер, присвоєний інвентарному об'єкту, зазначають на ньому прикріпленням металевого жетона, нанесенням фарбою чи іншим способом. Виняток становлять багаторічні насадження, капітальні витрати на поліпшення земель та інше нерухоме майно.

Інвентарний номер, присвоєний об'єкту основних засобів, зберігається за ним протягом усього періоду його перебування на даному підприємстві. Інвентарні номери вибулих (переданих безоплатно, реалізованих, ліквідованих із різних причин) об'єктів не присвоюють іншим.

Основні засоби, які беруть на облік як внесок одного із заснов­ників, оприбутковують за договірними цінами відповідно до устано­вчих документів із зазначенням зносу.

Капітальні інвестиції в земельні ділянки, надра, лісові та водні угіддя (меліоративні, осушувальні, іригаційні роботи, роботи з роз­корчування території для розширення площі орних земель тощо) включають до складу основних засобів щорічно в сумі фактичних витрат; у наступні роки до закінчення всього комплексу робіт ця сума збільшуватиметься.

Завершені капітальні витрати на реконструкцію та переобладнання орендованих основних засобів зараховуються орендарем до власних основних засобів у сумі фактичних витрат.

Періодично проводять переоцінку основних засобів у порядку, передбаченому відповідними органами.

Об'єкти виробничого та невиробничого призначення у вигляді закінчених будівель і споруд, встановленого обладнання, робіт із добудови чи дообладнання, що збільшують первісну вартість об'єктів, приймають в експлуатацію державні приймальні комісії, призначені відповідними органами залежно від вартості будівництва та унікальності проекту тощо. Акти на приймання об'єктів розглядає й затверджує орган, що призначив комісію, не пізніше місячного терміну після їх подання. Датою введення в експлуатацію об'єкта вважають дату підписання акта комісією.

Зарахування до складу основних засобів об'єктів оформляють записами в інвентарну картку обліку основних засобів, дані якої використовуються для заповнення меморіальних ордерів тощо і реєструються в інвентаризаційних описах, де записи здійснюють за видами основних засобів.

Інвентарну картку складають на кожний окремий інвентарний об'єкт. Складання загальної картки, якою оформляють кілька об'єктів, допускається лише стосовно господарського інвентарю, якщо вони однотипні, мають однакову вартість й прийняті одночасно.

Технічну документацію щодо окремих об'єктів основних засобів передають у бухгалтерію підприємства (установи), яка перевіряє правильність записів даних в інвентарній картці, після цього доку­ментація надходить у відповідний відділ підприємства (в бухгалтерії вона не зберігається).

У С(Ф)Г «Моноліт» облік основних засобів ведеться в інвентарних картках.(додаток № )

Амортизація не нараховується, оскільки основні засоби повністю зношені. Дані наведені в первинних документах не включені в скрізну задачу, оскільки вони відбувалися в інших звітних періодах і зміна дати проведення документу призведе до збоїв в роботі програми. За травень на підприємстві відбулась лише вибраковка корови з основного стада.