6. Облік виробничих запасів

Необхідною умовою підтримання сільськогосподарського виробництва на належному рівні є постійна наявність частини оборотних засобів у матеріальній формі (предмети праці). Так, щоб здійснювався процес виробництва, господарство повинно мати необхідні запаси посівного матеріалу, кормів, палива, мінеральних добрив, запасів захисту рослин і тварин, запасних частинах інших виробничих запасів. При їх використанні збільшуються витрати на виробництво. Результатом процесу виробництва є створення готової продукції.

Щоб правильно організувати облік, всі виробничі запаси у сільськогосподарських підприємствах поділяють на такі класифікаційні групи:

• насіння і садивний матеріал;

• корми - концентровані, грубі, соковиті, тваринного походження, мінеральні корми тощо;

• нафтопродукти - газ, бензин, дизельне паливо, нігрол, автол, дизельне паливо, солідол тощо;

• тверде паливо - дрова, вугілля, торф, брикет тощо;

• різна сільськогосподарська сировина для переробки на млинах, крупорушках, олійницях, сушарках тощо;

• запасні частини і ремонтні матеріали;

• готова продукція, виготовлена на підприємстві, визначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно - правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• . малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року.

На сільськогосподарські підприємства матеріальні цінності надходять у основному від постачальників, взаємовідносини з якими регулюються на підставі договорів постачання. Матеріальні цінності можуть надходити від підзвітних осіб у порядку їх закупки дрібними партіями за готівку.

Усі матеріальні цінності зберігаються у коморах і на складах сільськогосподарських підприємств під звітом у матеріально - відповідальних осіб.

Для обліку матеріальних цінностей важливе значення має правильна їх оцінка. Усі види продуктів і матеріалів у сільськогосподарських підприємствах оцінюють за фактичною собівартістю виробництва або вартістю придбання, включаючи витрати на доставку у господарства, оплату процентів за придбання в кредит, митні стягнення. У вартість матеріальних ресурсів включають також витрати на придбання тари і пакувальних матеріалів, одержаних від постачальників матеріальних ресурсів. Продукцію, яка надійшла у господарство в порядку обміну (бартеру), оцінюють за фактичною собівартістю продукції, випущеної для обміну, з урахуваннях усіх витрат, пов'язаних з обміном.

Для того щоб стабільно здійснювати процес виробництва на підприємстві мають бути оборотні засоби в матеріальній формі. Так, тваринництво, повинно мати в необхідних розмірах запаси сировини і матеріалів, насіння, кормів, нафтопродуктів та інших цінностей. При їх витраченні збільшуються витрати на виробництво, результатом якої є створення господарської продукції.

Сільське господарство має ту особливість, що тут значна частина готової продукції знову знаходить своє використання у виробничому процесі: одержане зерно йде як насіння на посів; корми для відгодівлі тварин. Тому одна частина готової продукції є товарною і направляється на реалізацію, друга частина знову переходить у виробничі запаси і призначене для наступного циклу кругообігу.

Залежно від джерел одержання матеріали поділяються на куповані і власного виробництва, що впливає на організацію їх обліку. Облік запасів повинен забезпечити своєчасне і правильне оформлення документами надходження і вибуття цінностей, контроль за збереженням і раціональним Їх використанням; надходження достовірної інформації для прийняття правильних управлінських рішень.

На матеріали, що надійшли від постачальників або транспортної організації одержують розрахункові документи: рахунок – фактури, товарно-транспортні накладні, накладні (Додатки), також деякі виробничі запаси купують через підзвітних осіб.

Для одержання матеріалів зі складу постачальника або транспортної організації, експедитору бухгалтерія виписує доручення установленої форми, яке підписується керівником підприємства, головним бухгалтером і засвідчується печаткою господарства. Строк дії договору, як правило, не перевищує 15 днів. Бухгалтерія стежить за використанням доручень шляхом відмітки у спеціальній графі про надходження матеріалів на склад або анулювання доручення, якщо воно повернуте до бухгалтерії до виконання.

Приймання та оприбуткування продукції і матеріалів, що надійшли від постачальників, оформляють на відповідних складах в основному шляхом складання накладних (внутрішньогосподарського призначення), які виписуються на підставі розрахункових та інших супровідних документів постачальника. Накладні виписуються на фактично прийняту кількість цінностей.

Складське господарство на підприємстві організовується в центральних складах, коморах бригад, ферм та інших структурних підрозділах. У центральних складах зосереджуються основні запаси палива, кормів, запасних частин, мінеральних добрив, будівельних та інших матеріалів, закуплених у постачальників. Кожне надходження до комори, складу, сховища і кожну видачу продукції або матеріалів обов'язково оформляють на підставі відповідних первинних документів. Приймати до комори або видавати з неї будь - які матеріальні цінності без документів категорично забороняється. Кількісний облік руху виробничих запасів у коморах, на складах та сховищах ведуть у картках або книгах складського обліку (Додаток). Щомісячно матеріально відповідальні особи повинні складати (у 2 примірниках) звіт про рух матеріальних цінностей, який разом із первинними документами здають до бухгалтерії господарства (Додаток ).Після перевірки, другий примірник повертається матеріально – відповідальній особі. Але в господарстві щомісячно первинні документи здаються до бухгалтерії, а звіт про рух матеріальних цінностей не складається. Доцільно було б запровадити ведення цього регістру.

Документи, отримані від різних матеріально-відповідальних осіб, перевіряються бухгалтером по обліку матеріальних цінностей і передаються бухгалтеру-оператору, який заносить дані в комп’ютер. Первинні документи групуються по видах ТМЦ і підшиваються до загальної папки за місяць.

Облік виробничих запасів передбачено вести на рахунку 20 "Виробничі запаси", який має такі субрахунки:

• 201 "Сировина і матеріали";

• 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби";

• 203 "Паливо";

• 204 "Тара й тарні матеріали";

• 205 "Будівельні матеріали";

• 206 "Матеріали, переведені в переробку";

• 207 "Запасні частини";

• 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення";

• 209 "Інші матеріали".

Для обліку сировини і матеріалів призначено рахунок 201 "Сировина і матеріали". На ньому відображається наявність та рух сировини і основних матеріали, які входять до складу продукції, що виготовляється або є необхідними компонентами при її виготовленні. Також обліковується на цьому рахунку допоміжні матеріали, які виготовляються при виробництві продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі.

Паливо виділяється в окрему групу матеріалів у зв'язку з його значною роллю в народному господарстві і великою питомою вагою в загальних витратах виробничих запасів на виробництво. Тому на субрахунку 203 "Паливо" обліковуються всі види пального і мастильних матеріалів - бензин за марками, газ, дизельне паливо, автол, солідол; наявність та рух твердого палива, газу в балонах та інше паливо.

Рахунок 205 "Будівельні матеріали" обліковуються будівельні матеріали за групами, прийнятими в народному господарстві, а саме: силікатні матеріали (цегла, цемент, вапно, алебастр, пісок, камінь і т.п.); лісні матеріали (ліс круглий, пиломатеріали та ін.); будівельний метал (залізо листове, сталь); металовироби (цвяхи, скоб`яні вироби); санітарно - технічні матеріали (крани, трійники, муфти, фланці та ін.); електротехнічні матеріали (провід, шнур, патрони, лампи); хімічні матеріали (фарба, оліфа, толь, руберойд, асфальт).

Матеріали, передані в переробку обліковуються на субрахунку 206 "Матеріали передані у переробку". Тут відображаються, перш за все, матеріали, передані на переробку на сторону, та, які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів.

Для обліку запасних частин призначено субрахунок 207 "Запасні частини" призначений для обліку наявності і руху придбаних або виготовлених для потреб основного виробництва запасних частин, передбачених для проведення ремонтів, зміни зношених деталей обладнання, транспортних засобів, сільськогосподарських машин, комбайнів, тракторів, а також автомобільних шин, акумуляторів, у запасі та в обороті.

Для обліку матеріалів сільськогосподарського призначення застосовується субрахунок 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення", на якому сільськогосподарські підприємства відображають мінеральні добрива, засоби захисту рослин, біопрепарати, медикаменти. Також тут обліковується наявність та рух насіння, садивного матеріалу, кормів власного виробництва і куплених.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів відносять предмети вартістю до 1000грн за одиницю по ціні придбання незалежно від строку служби і предмети зі строком служби не менше 1 року незалежно від їх вартості, крім сільськогосподарських машин і обладнання, інструменти спеціальні інструменти, і пристосування загального користування спеціальні інструменти, виробничий та господарський інвентар, спеціальний одяг і спеціальне взуття, вартість тимчасових споруд при будівництві господарським способом. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведуть на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

Всі рахунки цієї групи активні. За дебетом відображуються надходження запасів на підприємство, їх дооцінку, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінку тощо.

Синтетичний облік в бухгалтерії господарства ведуть по кожному рахунку окремо, аналітичний облік – по кожному виду виробничих запасів.