Таблиця 3.8 бухгалтерський облік тари

Код і назва синтетичного рахунку	Код і назва субрахунку	Вид тари
11«Інші необоротні матеріальні активи»	115«Інвентарна тара»	Інвентарна тара, облік якої ведеться у складі інших необоротних активів
20«Виробничі запаси»	204«Тара і тарні матеріали»	Тара з-під матеріалів та інших предметів матеріально-технічного призначення, опла­чена понад відпускну вартість придбаних запасів
22«Малоцінні і швидкозношувані предмети»	—	Інвентарна тара, облік якої згідно з обліковою політикою, прийнятою підприємством, здійснюється ускладі малоцінних і швидкозношуваних предметів
28«Товари»	284«Тара під товарами»	Тара під товарами, що знаходяться на складі підприємства, і порожня (звільнена з-під товарів)

Звільнену з-під товарів багатооборотну тару торгові підприємства зобов’язані повертати постачальникам або здавати товарозбиральним організаціям, які оплачують її вартість за приймальними або заставними цінами. Різниця між вартістю придбання тари і приймальними цінами відображається на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». Тара, що прийшла до непридатності внаслідок її зносу, полом­ки (бою) або псування, оформляється відповідним актом і прибут­кується за цінами можливої реалізації. Така тара (металевий брухт, скляний бій тощо) підлягає обов’язковій здачі організаціям зі збору вторинної сировини або іншим підприємствам для переробки. По місцях зберігання облік тари ведеться за її видами і сортами в картках складського обліку або в товарній книзі, записи в якій здійснюються на підставі прибутково-видаткових документів з виведенням залишку після кожного запису. В установлені строки матеріально відповідальні особи складають звіт про рух тари і разом з прибутково-видатковими документами подають його до бухгалтерії. Перевірені товарні звіти про рух тари служать підставою для відповідних облікових записів.

Облік зворотної заставної тари. До зворотної належить багатооборотна тара, яка підлягає обов’язковому поверненню постачальникам у певний строк (металева, дерев’яна, скляна тара тощо). Вартість такої тари в розрахункових документах постачальника зазначається окремим рядком і сплачується покупцем понад вартість затарених у неї товарів. Вартість тари, визнаної умовами договору зворотною, до бази оподаткування ПДВ не включається. В бухгалтерському обліку зазначені операції будуть відображені в такому порядку (табл. 3.9).

Таблиця 3.9

ОБЛІК РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ У ЗВОРОТНІЙ ТАРІ

Зміст господарської операції	Д		К
У постачальника (підприємства оптової торгівлі)
Відображено отриману від покупця передоплату в рахунок поставки товарів (у тому числі ПДВ)	311		681
Відображено суму податкового зобов’язання по ПДВ, отриману в передоплаті	643		641
Відображено відвантаження в порядку реалізації товарів покупцеві в сумі передоплати (в тому числі вартість тари)	361		702
Відображено суму податкового зобов’язання по ПДВ(в сумі доходу від реалізації)	702		643
Списано за собівартістю відвантажені (реалізовані) товари	902		281
Списано вартість зворотної тари під товарами за заклад­ними цінами	902		284
Оприбутковано зворотну тару, одержану від покупця, за закладними цінами	284		361
Перераховано з поточного рахунку покупцеві у відшкодування вартості повер­неної тари за закладними цінами	361		311
У покупця (підприємства роздрібної торгівлі)
Відображено перерахування грошових коштів постачальнику в порядку передоплати за товари, що підлягають згідно з договором до поставки (у т. ч. ПДВ)	371		311
Відображено суму податкового кредиту по ПДВ	641		644
Оприбутковано вартість придбаних товарів у сумі передоплати (без ПДВ)	282		631
Оприбутковано вартість зворотної тари під товарами за закладними цінами	284		631
Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту по ПДВ	644		631
Повернено звільнену з-під товарів тару постачальнику за закладними цінами	631		284
Зараховано на поточний рахунок кошти, одержані від постачальника, у відшкодування вартості повер­неної тари	311		631
Відображено суму передоплати (виданого авансу) за товари в погашення заборгованості перед постачальником	631		371

Облік переоцінки товарних запасів на дату балансу

Для забезпечення відображення запасів за їх реальною вартістю на дату балансу П(С)БУ9 «Запаси» передбачено в бухгалтерському обліку та звітності запаси відображати за найменшою з двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації. Під чистою вартістю реалізації запасів розуміють очікувану ціну реалізації запасів (товарів) в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва і реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли чи іншим чином втратили первинно очікувану економічну вигоду.

Уцінка товарів (запасів) у торгових підприємствах здійснюється відповідно до П(С)БУ9 про порядок уцінки і реалізації залежаної продукції з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та зайвих товарно-матері­альних цінностей, затвердженого наказом Мінекономіки і Мінфіном України від 15.12.1999 № 199/300.

Згідно із зазначеним Положенням уцінці підлягають:

• товари і продукція, які не мали збуту більше трьох місяців і не користуються попитом споживачів;

• товари і продукція, які частково втратили свою первинну якість;

• понаднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей, які не можуть бути використані для виробництва продукції, оскільки таку продукцію недоцільно виготовляти через відсутність попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Не підлягають уцінці товари, які:

• оформлені в заставу;

• знаходяться в резерві;

• перебувають на відповідальному зберіганні.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів. Проте торгові підприємства можуть застосовувати загальне зниження цін щодо товарів сезонного попиту.

Товари мають бути відображені за чистою вартістю реалізації, якщо собівартість перевищує цю вартість у результаті:

• зниження ціни реалізації (ціна продажу нижче за ціну придбання);

• ушкодження або часткового псування товару;

• часткового або повного застаріння товару.

Уцінка товарів здійснюється за даними інвентаризації. Уцінені товари передаються для реалізації за накладною, в якій зазначається роздрібна ціна до і після уцінки. Сума уцінки товарів (тобто часткове списання вартості запасів до чистої вартості реалізації) визнається як втрати того періоду, у якому була проведена їх уцінка. При цьому суму, на яку зменшується продажна вартість товару, треба розділити на дві складові: в межах торгової націнки і в межах ціни придбання. В бухгалтерському обліку роздрібного підприємства зазначені операції будуть відображені в такому порядку (табл. 3.10).

Таблиця 3.10

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З УЦІНКОЮ ТОВАРІВ У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ

Зміст господарської операції	Д	К
Відображено зменшення вартості товарів (уцінку): — в межах торгової націнки	285	282
— в сумі ціни придбання	946	282
Списано в кінці звітного періоду втрати від знецінення запасів на фінансові результати	791	946

Облік реалізації товарів у комісійній торгівлі

Одним з видів посередницької діяльності в торгівлі є реалізація товарів за договорами комісії. Порядок комісійної торгівлі регламентується Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України (МЗЕЗ торгу) від 13.03.1995 № 37 (з наступними змінами і доповненнями). Учасниками сторін торгового процесу на комісійних засадах є: господарюючий суб’єкт, який приймає товар на комісію (комісіонер), і фізична або юридична особа, яка здає товар на комісію (комітент). Відношення сторін регулюються договором, за яким комітент доручає продаж товару комісіонеру за певну винагороду. Розмір комісійної винагороди визначається за домовленістю сторін (як правило, у відсотках до погодженої суми). Власником товару, переданого на комісію, залишається комітент. При здачі товарів на комісію громадяни України повинні пред’явити паспорт або інший документ, який його замінює; іноземні громадяни — національний паспорт з відміткою про перебування в Україні або відповідний вид на проживання в Україні. Товари від юридичних осіб приймаються на комісію за товаросупровідними документами. Ціна на товари, які приймаються на комісію, встановлюється комітентом за домовленістю з комісіонером на підставі ринкового попиту. При прийманні товарів на комісію комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію в двох примірниках і товарний ярлик, які підписуються спеціалістом — оцінником і комітентом. Перший примірник квитанції видається комітенту, а другий — залишається у комісіонера і додається до товарного звіту. Товарний ярлик прикріпляється до прийнятого на комісію товару. Строк реалізації прийнятого на комісію товару — 60 календарних днів (за винятком антикваріату, творів мистецтва, унікальних речей, строк реалізації яких необмежений). Якщо товар не реалізовано протягом цього часу, він повертається комітенту або уцінюється. Уцінка товарів оформляється Актом на уцінку товарів, прийня­тих на комісію (форма № 5-ВТ), а повернення нереалізованих товарів комітенту — Актом про зняття товарів з продажу. Кошти, сплачені за зберігання товарів, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах, оскільки вони є платою за надані послуги. Відповідно до п. 5.8 Правил комісійної торгівлі грошові кош­ти за проданий товар виплачуються комітенту готівкою на третій день після продажу товару (не враховуючи дня продажу, вихідних і святкових днів) при пред’явленні виданої комісіонером квитанції, паспорта або документа, що його замінює. Гроші за продані товари, прийняті від юридичних осіб, перераховуються на їх рахунки в банках. Згідно з Декретом Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» комісіонер на суми, виплачені комітентам за продані товари, повинен протягом 30 днів подати органу податкової служби за місцем проживання комітента довідку фор­ми № 2 про виплачені суми. Податкова служба використовує ці дані для перевірки поданих громадянами декларацій і визначення загального сукупного доходу. При виплаті коштів комітентам, які не є громадянами України, з них утримується прибутковий податок .Бухгалтерський облік у комісійній торгівліздійснюється за законодавчими і нормативними актами. Оскільки за договором комісії комісіонер не набуває права власності на товари, прийняті на комісію, то облік наявності і руху таких товарів ведеться на забалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні», субрахунку 024 «Товари, прийняті на комісію». На дебеті цього рахунку відображаються вартість прийнятих на комісію товарів, а також сума їх уцінки (способом «сторно»), а на кредиті — вартість проданих і повер­нених товарів. Чистим доходом комісіонера від продажу прийнятих на комісію товарів є комісійна винагорода. В бухгалтерському обліку зазначені операції будуть відображені в такому порядку (табл. 3.11).