4.3. Облік затрат і калькулювання собівартості продукції тваринництва

Організація синтетичного й аналітичного обліку затрат тваринництва та виходу продукції

Синтетичний облік затрат і виходу продукції тваринництва ведеться на рахунку 232 «Тваринництво», на дебет якого записуються затрати по утриманню тварин, на кредит — вихід продукції за оцінкою протягом року за плановою собівартістю. В кінці року після складання звітної калькуляції планова собівартість одержаної продукції тваринництва коригується до фактичної собівартості. На кінець року залишок на рахунку 232 «Тваринництво» показує затрати в незавершене виробництво за окремими галузями тваринництва (рибництво, бджільництво, інкубація яєць та ін.).

В аналітичному обліку витрати тваринництва відображаються за видами (групами) тварин. Аналітичний облік ведеться за такими видами і групами тварин: велика рогата худоба молочного напрямку , велика рогата худоба м’ясного напрямку, свинарство, вівчарство (козівництво), вівчарство каракулівське і смушкове, птахівництво, інкубація, конярство, кролівництво і звірівництво, рибництво, бджільництво, штучне осіменіння тварин і птиці.

Затрати на утримання тварин і птиці обліковуються за такими статтями:

• витрати на оплату праці;

• корми;

• роботи та послуги;

• витрати на ремонт необоротних активів;

• інші витрати на утримання необоротних активів;

• інші витрати;

• непродуктивні витрати;

• загальновиробничі витрати.

По статті «Витрати на оплату праці» відображається заробіт­на плата працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва (обслуговуванні тварин). Підставою для нарахування заробітної плати служать розрахунки оплати праці працівникам тваринництва і документи по обліку виходу продукції тваринництва. Сума нарахованої заробітної плати відображається записом по дебету рахунка 232 «Тваринництво» і кредиту рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою». На суми, нараховані на соціальні заходи (пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхування на випадки безробіття та ін.), дебетується рахунок 232 «Тваринництво» і кредитується рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» (відповідний субрахунок).

По статті «Корми» відображається вартість кормів власного виробництва і придбаних, витрачених для годування тварин. Кор­ми власного виробництва звітного року списуються протягом звітного року за плановою собівартістю, яка в кінці року коригується до фактичної шляхом списання різниці (економії, перевитрати) на рахунок 232 «Тваринництво». Корми власного виробництва минулих років списуються за оцінкою, яку вони мали на початок звітного року, а куповані корми — за вартістю їх придбання.

Витрати по приготуванню кормів у кормоцехах і кормокухнях списуються безпосередньо на відповідні види і групи тварин прямо або розподіляються між ними пропорційно масі згодованих кормів.

Витрати кормів записуються в центнерах і кормових одиницях. Підставою для списання витрачених кормів служать відомос­ті обліку витрат кормів, за даними яких роблять запис по дебету рахунку 232 «Тваринництво» і кредиту рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

По статті «Роботи та послуги» відображається вартість послуг власного та орендованого автотранспорту, тракторного та гужового транспорту на переміщення кормів, підстилки, інших матеріалів з місць постійного зберігання до ферм, кормоцехів (кормокухонь). Сюди відноситься також вартість послуг електро-, тепло-, газопостачання, одержаних ззовні та вироблених у власному підприємстві.

До складу статті «Витрати на ремонт необоротних активів» відносяться витрати по поточному ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, зайнятих на обслуговуванні даного виду або групи тварин. Якщо ремонтують необорот­ні активи, зайняті на обслуговуванні декількох видів або груп тварин, то витрати по ремонту розподіляються між відповідними об’єктами пропорційно сумам амортизаційних відрахувань або площі, зайнятій відповідними видами (групами) тварин.

До статті «Інші витрати на утримання необоротних активів» відносяться амортизаційні відрахування та витрати на утримання тваринницького приміщення, де утримується декілька видів худоби (розподіляються пропорційно зайнятій площі).

У статті «Інші витрати» відображаються витрати, безпосеред­ньо пов’язані з виробництвом певної продукції і не включені до жодної з вищенаведених статей, зокрема:

• вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, зайнятим доглядом за худобою, птицею тощо (за винятком вартості спецодягу, який видається ветпрацівникам і сторожам), а також інших малоцінних та швидкозношуваних предметів;

• вартість підстилки для тварин (соломи, торфу, тирси);

• витрати на штучне осіменіння тварин;

• витрати на будівництво й утримання літніх таборів, загонів, навісів та інших споруд некапітального характеру для тварин. Ці витрати обліковуються у складі витрат майбутніх періодів, а на собівартість вони відносяться рівними частинами протягом встановленого терміну використання зазначених споруд;

• платежі за страхування майна, тварин, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров’я у випадках, передбачених законодавством;

• інші витрати, що включаються до собівартості продукції і не віднесені до цієї та інших статей витрат.

До складу статті «Непродуктивні витрати» включаються втра­ти від падежу молодняка та дорослої худоби на відгодівлі, птиці, звірів, кролів, а також бджолиних сімей, за винятком втрат, які сталися внаслідок стихійного лиха, сум, що підлягають відшкодуванню винними особами, та вартості одержаної сировини (шкур, технічного м’яса тощо) за цінами можливої реалізації.

По статті «Загальновиробничі витрати» відображаються бригадні, фермерські та загальновиробничі витрати, до яких належать зокрема: витрати на оплату праці працівників апарату управління; орендна плата; амортизаційні відрахування й поточний ремонт необоротних активів загального призначення; витрати на заходи з охорони праці та техніки безпеки; витрати на утримання польових станів; інші витрати, пов’язані з управлінням і обслуговуванням тваринництва. Загальновиробничі витрати тваринництва розподіляються між окремими видами (групами) тварин пропорційно загальній сумі витрат (за винятком вартості кормів).

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій руху тварин

	Д	К
Придбання в інших підприємств тварин, молодняка й дорослої худоби для відгодівлі:	21	63
Сума податкового кредиту за ПДВ:	641	63
Оприбутковано приплід молодняка продуктивної та робочої худоби, звірів і птиці:	21	232
Прийняття худоби від населення для продажу:	218	685
Переведення молодняка тварин до основного стада:	155	21
Оприбутковано тварин до основного стада:	107	155
Переведення молодняка тварин із однієї групи до іншої:	21	21
Відвантажено тварини покупцеві:	36	701
Нараховано податкове зобов’язання за ПДВ:	701	641
Списано собівартість реалізованих тварин:	901	21
Списано на фінансовий результат дохід від реалізації тварин:	701	791
Списано на результати діяльності собівартість реалізованих тварин:	791	901

Калькулювання собівартості продукції тваринництва

До початку калькулювання собівартості продукції тваринницт­ва необхідно за даними облікових регістрів визначити загальну суму витрат по кожному виду (групі) тварин і вихід продукції за рік. Собівартість продукції тваринництва становлять витрати на утримання худоби і птиці (без витрат на незавершене виробництво на кінець року та вартості побічної продукції, оціненої за встановленою методикою). При цьому:

• вартість тварин, що загинули внаслідок стихійного лиха, відноситься на надзвичайні витрати;

• вартість тварин, що загинули з інших причин (без сум, віднесених на матеріально відповідальних осіб), відображається за окремою статтею в складі витрат на утримання відповідних видів і груп тварин.

Вартість гною, одержаного від груп тварин, визначається виходячи з нормативно-розрахункових витрат (витрат на його прибирання та доставку до місця зберігання, вартості підстилки). Собівартість тонни гною визначається діленням загальної суми витрат на його фізичну масу. Кількість рідкого гною переводиться в звичайний гній виходячи з вмісту сухих речовин.

Інша побічна продукція (вовна-линька, пух, перо, міражні яйця, м’ясо забитих звірів, шкури забитих тварин) оцінюється за цінами можливої реалізації чи іншого використання. Її вартість відноситься на зменшення витрат на утримання відповідних видів і груп тварин (птиці).

Калькулювання собівартості продукції великої рогатої худоби молочного напрямку. Об’єктами калькулювання служать молоко і приплід. До побічної продукції відносяться гній, вовна-линька, тушки мертвонароджених телят. Вартість гною, одержаного від групи тварин, визначається з нормативно-розрахункових витрат на його прибирання та вартості підстилки. Інша побічна продукція тваринництва оцінюється за цінами можливого використання або реалізації.

Собівартість однієї голови приплоду розраховується за вартістю 60 кормо-днів утримання корови. Собівартість одного кормо-дня визначають шляхом ділення всієї суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо-днів.

Для визначення собівартості центнера молока необхідно загаль­ну суму витрат на утримання корів (без вартості приплоду та побічної продукції) поділити на кількість центнерів одержаного молока.