- •1. Проблематика філософської антропології.
- •2.Визначіть сутність і основні складові процесу пізнання
- •3.Які ролі відіграє практика в процесі пізнання?
- •4. Що таке істина ? Визначте основні властивості істини ?
- •5. В чому Кант бачить суттєві відмінності людини від усіх інших живих істот.
- •7. В чому Камю вбачає абсурдність людського буття
- •8. Що таке діяльність? Які види діяльності вам відомі?
- •9. У чому полягає гуманістичний зміст «категоричного імперативу» Канта?
- •10.Дайте визначення сутності людини в класичній філософії.
- •11. Як співвідносяться між собою поняття «індивід», «людина», «особистість»?
- •12. В чому полягають особливості творчої діяльності ? Чому творчість стає необхідною діяльністю в інформаційному суспільстві ?
- •13)Чому Масуда та Шелер вважають людину парадоксальної антиприродною істотою?
- •14. Структура сучасного суспільства за Дюркгеймом
- •15. Дайте визначення соціальній філософії
- •16. Які функції виконує соціальна філософія в сучасному суспільстві.
- •17.В чому полягає специфіка пізнання соц. Реальності
- •18. Яке місце посідає соціальна філософія по відношенню до всіх наук, що вивчають суспільні явища?
- •19. Які принципи пізнання суспільних явищ визначила соціальна філософія ?
- •20. Що таке суспільство?
- •21. В чому полягають особливості суспільства як системи
- •22. Що таке суспільне буття? Що таке суспільна свідомість? Які концепції щодо відносин суспільного буття і суспільної свідомості вам відомі?
- •23. В чому поляга перспективність синергетичного підходу до вивчення суспільства?
- •25.Що таке суб`єктивний фактор в історії?в чому полягає протилежність фаталізму і волюнтаризму у визначенні ролі суб`єктивного фактора в історії?
- •26. Що таке духовне життя суспільства? Які складові становлять зміст цього складного явища? (Лекція)
- •27. Що таке духовна культура ? Визначте структуру духовної культури.
- •28)Дайте визначення поняття суспільний прогрес. Назвіть основні види суспільного прогресу.
- •29. Що таке цивілізація? Назвіть ознаки цивілізації
- •30. Визначте зміст поняття глобалізації
- •31. Ідеї про сутність людини у європейській філософії.
- •32.Чому діяльність вважається способом буття людини
- •33. Доведіть правомірність тези філософської антропології: «Людина – це проект, а не даність» (м.Шелер)
- •34. Визначте специфіку філософського вчення про людину та його значення для спеціальних наук (педагогіки, лінгвістики, історії).
- •35. Розкрийте особливості тлумачення свободи в екзистенціальній філософії.
- •36. Поясніть суперечливий характер феномену свободи
- •37. Окресліть механізм зв’язку індивідуальної та суспільної свідомості.
- •39. Назвіть основні рівні та форми людської свідомості, наведіть приклади їх взаємодії.
- •40.В чому полягає протилежність матеріалістичного і ідеалістичного розуміння історії?
- •41. Якими факторами можна пояснити поліваріативність історії? Наведіть приклади поліваріативності перебігу історичних подій в історії України та країн, мови яких Ви вивчаєте? (зовсім нечітко)
- •42. Яку роль здатна відіграти особистість в історії ? Чи існують межі свободи дії особистості ?
- •43)Визначте специфіку духовного виробництва та його значення для духовного розвитку суспільства
- •44. Феномен необхідного й випадкового в історії
- •45. Які концепції щодо сенсу людської історії існують в соціальній філософії
- •46. Концепції спрямованості історичного розвитку.
- •47.Поясніть чому Масуда вважає людину надприродною істототою
- •48. Розкрийте особливості сучасного інформаційного суспільства.
- •49. Які з різноманітних критеріїв суспільного прогресу ви вважаєте найбільш слушними ?
- •50. Охарактеризуйте основні принципи духовності ххі століття.
- •55.Шляхи подолання деструктивності сучасної людини.
- •56. Е. Ільєнков в книзі «Філософія і культура» доводить, що особистістю не народжуються, особистістю стають. Які механізми соціалізації індивіда Ви вважаєте найбільш актуальними в сучасну добу?
- •58)Відома теза екзистенціалізму «екзистенція передує сутності». Охарактеризуйте співвідношення сутності та існування людини в творах Сартра і Камю.
- •59. Гантінгтон «Зіткнення цивілізацій». Прогнозування!
- •60. Яким ви бачите майбутнє сучасного інформаційного суспільства.
47.Поясніть чому Масуда вважає людину надприродною істототою
Цю теорію підтримували також Шиллер. Людина антиприродна, бо: 1) запобігає народженю дітей. 1) людина вбиває собі подібних. 3) людині властиві такі явища як садомазохізм та мазохізм. 4) людина руйнує дім, в якому живе ( проблема екології)
48. Розкрийте особливості сучасного інформаційного суспільства.
Імануїл Кант у 18 ст. сформулював визначення суспільства – це система форм сумісної діяльності людей, що історично склалася.
Особливості інформаційної цивілізації: 1.інформативність. 2.техногенність (рівень розвитку техніки) 3. Людина втрачає контроль над технікою. 3. Інтеграція і прискорення процесів (тенденція глобалазації) 4. Найвища цінність - інтелект.
У сучасному суспільствознавстві поширена думка, що суспільство у своєму розвитку проходить три ступені, або три хвилі: перша – аграрне суспільство; друга – індустріальне; третя хвиля – постіндустріальне. Третій ступінь суспільство переживає в наш час. Інша його назва – "інформаційне суспільство". Ця назва з'явилася на початку 60-х pp. XX ст., коли в розвинутих країнах спостерігався перехід економіки до виробництва інформації і послуг.
Завдяки виникненню нових технічних засобів та нових технологій інформаційне суспільство характеризується низкою ознак: 1) повсюдне впровадження науко- і інформаційномістких технологій; 2) бурхливе зростання індустрії знань, у яку переміщується все більше і більше людей і ресурсів; 3) у сфері освіти, науки, комп'ютерної діяльності, ЗМІ тощо продукується більше половини національного продукту; 4) радикальні зміни у співвідношенні робочого і вільного часу та особистих настановах людини; 5) зміна мотивацій людини від суто матеріальних цінностей і власності до можливостей самовираження та саморозвитку, задоволення роботою і життям; 6) використання інформації не лише для створення матеріальних і культурних благ, а й значною мірою для того, щоб формувати у громадян певні економічні, соціальні і політичну позиції; 7) формується новий тип споживача інформації. Змінюються пріоритети потреб особистості. Особистість будує характер своєї поведінки на ґрунті широкої інформації, умінні вибрати необхідну інформацію. Характерною рисою сучасної людини е дії, що базуються не на традиції в мисленні і практиці, а на інформації; 8) переосмислюється ставлення до природи і всього навколишнього середовища, як до "мови розвитку виробництва. Дедалі більш важливого значення набувають екологічні проблеми.
У сучасному інформаційному суспільстві виникають серйозні проблеми, які слід враховувати і розв'язувати. Зокрема, стверджується, що техніка вторгається у всі сфери життя людини. З'являється ІЛЮЗІЯ, що людина незабаром позбудеться багатьох видів традиційної діяльності, їх немов би замінить машина, навіть моральні, політичні і соціальні проблеми можуть бути розв'язані на основі машинних технологій.
Хибність такого підходу очевидна. Адже слід визначити, що у людини завжди є і буде здатність особистої оцінки, інтерпретації інформації. Особистісний компонент є складовою саме людського "Я". Людина крім знань, які може зберігати машина, володіє інтуїцією, вірою, відчуттями та іншими властивостями, притаманними лише людині. У перспективі раціональним, сприйнятним має бути досягнення гармонійної єдності між розвитком знання і технологій, з одного боку, і здатністю до адекватного розвитку темпів пристосування людини до власних результатів діяльності – з іншого.
Оскільки автор концепції "інформаційного суспільства", Тоффлер, не дав чіткого визначення своєму "дітищу", необхідно поєднавши все вище сказане зробити деякі висновки. При неможна обмежуватися у визначенні чисто економічним аспектом, як це зробив А.Турен, чи соціальним фактором, як це зробив Еллюль, оскільки багатогранні зміни охоплять майже всі сфери людської діяльності.
Таким чином, "інформаційне суспільство" – це цивілізація, яка базується на нематеріальній субстанції, умовно званою "інформацією". Така цивілізація має властивість взаємодіяти як з духовним, так і з матеріальним світом людини. Остання властивість особливо важлива для розуміння суті нового суспільства. Оскільки інформація формує матеріальне середовище життя людини та виступає у ролі нових технологій, комп'ютерних програм тощо.
Що стосується проблем "інформаційного суспільства, то тут декілька глобальних є причиною більш дрібних. Перша з них – принципова невизначеність суті інформації як з матеріальної, так і з філософської точки зору. Друга – взаємодія техніки, інформації та людини. Третя – взаємодія техніки та природи. Ці питання ще очікують своїх дослідників.