4. Що таке істина ? Визначте основні властивості істини ?

Істина (за Арістотелем) – це знання, яке відповідає дійсності. Істина – це процес, коли людина рухається до такого знання, коли воно відповідає дійсності, це безкінечний процес. Властивості істини : - об’єктивність (істина об’єктивна за змістом, і суб’єктивна за формою) - конкретність : істина залежить не тільки від об’єкту,який вона відображає, а й від конкретних умов : часу, місця, обставин - істина і абсолютна, і відносна.

5. В чому Кант бачить суттєві відмінності людини від усіх інших живих істот.

Що таке людина? Саме таке питання поставив Кант І. наприкінці свого життя. Він вважав його головним серед тих, на яке покликана відповісти філософія. На перший погляд людина не становить будь-якої таємниці. Кожен з нас упевнено виділяє людину з навколишнього світу. ЇЇ відмінність від усіх інших істот є очевидною. Проте у чому саме вона полягає?

Людину відрізняє від тварини Релігійність однак є люди які не вірять в Бога і не перестають бути людьми. Людині притаманно створювати такі соціальні інститути як держава політична партія та ін.. Однак існував історичний період коли не було ні держави ні політичних угруповань. Людина існувала. Людям притаманна наявність таких регулятивних механізмів, як тотем, табу, мораль. Проте і вони не є визначальними. Поряд з моральними є неморальні люди, захоплення політикою співіснує з аполітичністю. Отже Об’єктивних критеріїв, що відрізняють людину від тварини не існує. Людина – істота, наділена розумом, який дозволяє їй пізнати саму себе (І. Кант)

Отже, загадка людини дійсно існує. В одній із книжок «Люди або тварини» розповідається, що експедиція європейців, яка відправилась в Анди в недоступний район, виявляє якесь дике плем'я або стадо чи то людей, чи то тварин. Волею випадку одного з них убито. Виникає питання: кого вбили? Якщо людину, то має бути кримінальна відповідальність за вбивство. Якщо ж вбито тварину, то такої відповідальності немає. Та як же визначити належність представників племені: люди чи тварини? Зробити це здається неважко, треба визначити критерії, що відрізняють людину від тварини. Починається обговорення. Називаються різні критерії: моральність, релігійність, мова, свідомість та ін.

Людина, за Кантом, з одного боку, належить природній необхідності, а з іншого — моральній свободі та абсолютним цінностям. Як частина чуттєвого світу явищ, вона підпорядкована необхідності, а як носій духовності — людина вільна. Відмітною рисою людини, за Кантом, є самосвідомість, яка й вирізняє її з-поміж інших живих істот.

7. В чому Камю вбачає абсурдність людського буття

Для нього абсурд означав розлад між світом і людиною, безглуздість існуючого пристрої. Смерть, як одне із самих владних втілень абсурду, з найбільшою переконливістю доводить незалежність вічного миру по відношенню до тлінному людині задає кордон людського життя, визначає її виключно земне значення. Людині не уникнути смерті, але він може уникнути абсурду в житті - живучи наперекір смерті, ясно усвідомлюючи її невідворотність, прагнучи до подолання нікчемності людської долі, уникаючи всевладного абсурду.

Камю вважає, що найважливіші істини щодо самого себе і світу людина відкриває за допомогою почуттів. Слідом за своїми попередниками Камю визначає єдине відчуття, яке характеризує буття людини, – таким відчуттям є відчуття абсурдності. Це відчуття здатне народитися раптово, варто лише людині випасти з щоденного механічного існування і усвідомити своє життя, у індивіда неодмінно виникає питання, чи варте життя того, щоб його прожити?

Камю визначив абсурд як «метафізичний стан людини в світі», отже як основну проблему людського буття. «Для Камю абсурдність не є онтологічною категорією, іманентною світобудові,- вона є породженням самоусвідомлення людини в світі» Абсурд розглядається Камю не як висновок з аналізу дійсності, а як “ вихідний постулат, з яким треба співставити дійсність, включаючи в неї людину”