- •1. Проблематика філософської антропології.
- •2.Визначіть сутність і основні складові процесу пізнання
- •3.Які ролі відіграє практика в процесі пізнання?
- •4. Що таке істина ? Визначте основні властивості істини ?
- •5. В чому Кант бачить суттєві відмінності людини від усіх інших живих істот.
- •7. В чому Камю вбачає абсурдність людського буття
- •8. Що таке діяльність? Які види діяльності вам відомі?
- •9. У чому полягає гуманістичний зміст «категоричного імперативу» Канта?
- •10.Дайте визначення сутності людини в класичній філософії.
- •11. Як співвідносяться між собою поняття «індивід», «людина», «особистість»?
- •12. В чому полягають особливості творчої діяльності ? Чому творчість стає необхідною діяльністю в інформаційному суспільстві ?
- •13)Чому Масуда та Шелер вважають людину парадоксальної антиприродною істотою?
- •14. Структура сучасного суспільства за Дюркгеймом
- •15. Дайте визначення соціальній філософії
- •16. Які функції виконує соціальна філософія в сучасному суспільстві.
- •17.В чому полягає специфіка пізнання соц. Реальності
- •18. Яке місце посідає соціальна філософія по відношенню до всіх наук, що вивчають суспільні явища?
- •19. Які принципи пізнання суспільних явищ визначила соціальна філософія ?
- •20. Що таке суспільство?
- •21. В чому полягають особливості суспільства як системи
- •22. Що таке суспільне буття? Що таке суспільна свідомість? Які концепції щодо відносин суспільного буття і суспільної свідомості вам відомі?
- •23. В чому поляга перспективність синергетичного підходу до вивчення суспільства?
- •25.Що таке суб`єктивний фактор в історії?в чому полягає протилежність фаталізму і волюнтаризму у визначенні ролі суб`єктивного фактора в історії?
- •26. Що таке духовне життя суспільства? Які складові становлять зміст цього складного явища? (Лекція)
- •27. Що таке духовна культура ? Визначте структуру духовної культури.
- •28)Дайте визначення поняття суспільний прогрес. Назвіть основні види суспільного прогресу.
- •29. Що таке цивілізація? Назвіть ознаки цивілізації
- •30. Визначте зміст поняття глобалізації
- •31. Ідеї про сутність людини у європейській філософії.
- •32.Чому діяльність вважається способом буття людини
- •33. Доведіть правомірність тези філософської антропології: «Людина – це проект, а не даність» (м.Шелер)
- •34. Визначте специфіку філософського вчення про людину та його значення для спеціальних наук (педагогіки, лінгвістики, історії).
- •35. Розкрийте особливості тлумачення свободи в екзистенціальній філософії.
- •36. Поясніть суперечливий характер феномену свободи
- •37. Окресліть механізм зв’язку індивідуальної та суспільної свідомості.
- •39. Назвіть основні рівні та форми людської свідомості, наведіть приклади їх взаємодії.
- •40.В чому полягає протилежність матеріалістичного і ідеалістичного розуміння історії?
- •41. Якими факторами можна пояснити поліваріативність історії? Наведіть приклади поліваріативності перебігу історичних подій в історії України та країн, мови яких Ви вивчаєте? (зовсім нечітко)
- •42. Яку роль здатна відіграти особистість в історії ? Чи існують межі свободи дії особистості ?
- •43)Визначте специфіку духовного виробництва та його значення для духовного розвитку суспільства
- •44. Феномен необхідного й випадкового в історії
- •45. Які концепції щодо сенсу людської історії існують в соціальній філософії
- •46. Концепції спрямованості історичного розвитку.
- •47.Поясніть чому Масуда вважає людину надприродною істототою
- •48. Розкрийте особливості сучасного інформаційного суспільства.
- •49. Які з різноманітних критеріїв суспільного прогресу ви вважаєте найбільш слушними ?
- •50. Охарактеризуйте основні принципи духовності ххі століття.
- •55.Шляхи подолання деструктивності сучасної людини.
- •56. Е. Ільєнков в книзі «Філософія і культура» доводить, що особистістю не народжуються, особистістю стають. Які механізми соціалізації індивіда Ви вважаєте найбільш актуальними в сучасну добу?
- •58)Відома теза екзистенціалізму «екзистенція передує сутності». Охарактеризуйте співвідношення сутності та існування людини в творах Сартра і Камю.
- •59. Гантінгтон «Зіткнення цивілізацій». Прогнозування!
- •60. Яким ви бачите майбутнє сучасного інформаційного суспільства.
8. Що таке діяльність? Які види діяльності вам відомі?
Діяльність - це специфічно людська форма активного ставлення до світу, спосіб буття людини. Тварина теж діє, але змістом її дій і поведінки є пристосування до природних умов життя. її дії визначені успадкованими біологічними особливостями, видовими ознаками тварини. Поведінка тварини регулюється в основному інстинктами, та набутими умовними рефлексами.
Іммапуїл Кант, потім Йоганн Фіхте роз'ясняють зміст людської діяльності як спосіб соціального буття і як основу культури. Глибоко і ґрунтовно концепцію діяльності людини як основи предметного віту культури розробив Георг Гегель. Пізніше її прапгули усвідомити чимало філософів. Саме в діяльності людини джерела вчення Карла Маркса про практику, Сьорена К'єркегора про філософське явище волі, Ернста Кассірера про символічно-зиакові структури, Едмунда Гуссерля про життєвий світ, Макса Вебера і Толкотта Парсонса про соціальїгу дію тощо. І хоч кожен з філософів досліджує різні сторони людської діяльності, всі сходяться на тому, що діяльність - засіб, умова, рушійна сила і джерело формування соціальності.
Людська діяльність спрямована на створення нових умов існування людини та суспільства, перетворення навколишнього природного та соціального середовища (включаючи її саму) відповідно з своїми потребами. На відміну від природної дійсності, специфіка соціальної дійсності полягає в тому, що є суб'єкт, об'єктною реальністю, способом буття якої є людська діяльність. Поняття діяльності поширене в соціальній філософії, використовується як загально-наукова категорія.
Як звичайно, виділяють три основні види людської діяльності:
Матеріальна (практична) - пов'язана з перетворенням природи, із подоланням опору матеріалу, з дією з об'єктами.
Духовна - пов'язана з усвідомленням, знанням, мисленням та створенням понять, ідей.
Духовно-практична - пов'язана із створенням особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності людини (філософія, релігія, мистецтво).
Усім цим формам притаманні ті фундаментальні характеристики, котрі окреслюють людську діяльність як таку:
людська діяльність має перетворювальний, а не пристосувальний характер; людина, створюючи культуру, змінює природу;
людська діяльність спрямована до певної мети (цілеспрямована), а тому вона надає своїм результатам певних функцій та певного призначення;
людська діяльність предметна, тобто вона вилучає з природно-космічної цілості властивості, якості, сили, характеристики речей та процесів, залучаючи їх до змісту діяльності та людського пізнання;
людська діяльність антропомірна, тобто на її процесах, змісті, характеристиках лежить масштаб людини, її інтересів, потреб, знань; у цьому сенсі діяльність постає наче «візитною карткою» людства певного рівня розвитку;
людська діяльність соціальне організована, тобто передбачає людські об'єднання, спілкування, розподіл праці, обмін знаннями та навичками;
людська діяльність свідома, тобто духовно зумовлена; людська діяльність лише тоді набуває розвиненого вигляду, коли вона переростає у самодіяльність.
Доти, доки людина діє у відповідь на дію зовнішніх чинників, діяльність залишається значною мірою випадковою, несистематичною і тому – не власне людською.
Види діяльності
Історія людського суспільства, його матеріальної та духовної культури становить процес реалізації діяльнісно-творчого ставлення людини до світу. В матеріальному виробництві люди за допомогою діяльності перейшли від полювання та рибальства до виробничого господарства - землеробства та тваринництва, потім від ремесла і мануфактури - до великого машинного виробництва і від машинного виробництва - до сучасної науково-технічної революції. В історії суспільства діяльність привела до корінних змін в економічній, соціальній і політичній сферах. У духовній культурі творча діяльність ламала старі програми науки, картини світу, ідеали і норми наукового пізнання; у мистецтві замість старих створювалися нові види і стилі мистецтва; в педагогічній діяльності створюються все нові системи виховання, що забезпечують потреби суспільства.
Діяльність - багатопланова система. Основними видами діяльності, що забезпечують існування суспільства як системи, виступають матеріально-практична і духовно-практична діяльність. В історичному процесі матеріальна і духовна діяльність завжди доповнюють одна одну, як засіб духовно-практичного освоєння світу. Форми духовно-практичного освоєння світу є художня, моральна, релігійна діяльність. Існують і інші класифікації діяльності. В залежності від її об'єктів, виділяють економічну, політичну, педагогічну, охороноздо-ровчу та інші види діяльності. В залежності від суб'єктів діяльності називають національний рух, класову боротьбу, молодіжний рух тощо. Можна співвідносити діяльність з об'єктивним ходом історії, і тоді характеризувати її як прогресивну, реакційну, консервативну, революційну, контрреволюційну. На основі системи цінностей розрізняють позитивну діяльність і негативну (антисуспільну), законну і незаконну, моральну і аморальну. Співвідносячи діяльність з процесом розвитку, виділяють творчу діяльність (створення того, чого не було) і нетворчу. Із всіх форм діяльності основні - матеріально-виробнича, соціально-політична по перетворенню суспільних відносин та інститутів і діяльність по відтворенню і розвитку людини. Саме в матеріально-виробничій, політичній, духовній сферах діяльності здійснюється практичне перетворення всієї суспільної системи. Сукупність об'єктивних зв'язків між ними становить суть суспільної системи і визначає закони її існування і розвитку. Суспільні відносини виступають як форми суспільної діяльності, визначають характер, мету, напрямок і соціальний зміст суспільної діяльності.