- •Л. М. Самошкіна, в. І. Лазаренко
- •Поняття про психодіагностику
- •Рівні та види психологічного діагнозу за л. С. Виготським:
- •Психометричні характеристики методики
- •Моделі структури інтелекту
- •Тести вимірювання інтелекту тест векслера
- •Структура тесту
- •Тест равена
- •Тест амтхауера
- •Методики дослідження особистості методики дослідження темпераменту
- •Перелік факторів
- •Iнтерперсональний діагноз лірі
- •Мінесотський багатоаспектний особистісний питальник (ммрi)
- •Патохарактерологічний діагностичний опитувальник (пдо)
- •Питальник рівня суб’єктивного контролю
- •Келлі репертуарних решіток техніка
- •Семантичний диференціал
- •Контент - аналіз
- •Проективні методики дослідження особистості проекція як психологічний феномен
- •Класифікація проективних методик
- •Асоціації словесної тест
- •Роршаха тест
- •Тематичної аперцепції тест (тат)
- •Гумористичних фраз тест
- •Розенцвейга малюНок фрустрації методика
- •Сонді тест
- •Руки тест
- •Люшера кольору виБоРу тест
- •Світу тест
- •Вимоги обмежень щодо поширення тестових матеріалів
- •Вимоги до користувачів-психологів
- •Міжнародні професійно-етичні стандарти
- •Питання для самоконтролю та перевірки засвоєння знань блок № 1
- •Блок № 2
- •Блок № 3
- •Список рекомендованої літератури
- •Психодіагностика інтелекту
- •Методики дослідження особистості
- •Проективні методики дослідження особистості
Світу тест
Проективна методика дослідження особистості. Тест призначений для обстеження як дітей, так і дорослих.
Стимульний матеріал С.т. складається із 232 моделей предметів, розподілених у різних пропорціях за 15 категоріями (будинки, дерева, дикі та свійські тварини, літаки, особи у формі та в простому одязі тощо). Моделі невеликі за розміром, зроблені з дерева чи металу та мають яскравий колір. Обстежуваний на свій розсуд складає з цих предметів те, що автори назвали “малий світ”. Час не обмежується.
Основою для інтерпретації служить облік предметів, які вибираються першими; кількість використаних предметів, співвідносні з їх категорією; простору, зайнятого конструкцією; формою конструкції, а також особливостями, виявленими в поведінці обстежуваних. Спираючись на дослідження різних клінічних груп, автори створили гіпотетично “нормальну конструкцію” та визначили відхилення від неї. Були встановлені основні підходи до конструювання “світу”: практичний, логічний, соціальний, вітальний та естетичний. Оцінювалась їх реалістичність. Порівняння інтерпретацій з біографічними даними обстежуваних свідчать про високу валідність С. т. У закордонних дослідженнях відзначалося, що С. т. дозволяє успішно диференціювати різні клінічні групи.
ЕТИЧНІ НОРМИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ
Етичні норми психодіагностики – комплекс норм та принципів щодо захисту інтересів осіб, яких обстежують. Вони включають найбільш загальні правила обстеження, що попереджають невиправдане або некомпетентне використання методик психологічної діагностики, є кодексом професійної етики психолога, котрий займається психодiагностичними дослідженнями.
Морально-етичні принципи діяльності психолога-психодiагноста у своїх загальних положеннях відбивають загальнолюдські норми, що регламентують поведінку відповідно до вимог морального обов’язку щодо суспільства, професійної честі, принципів гуманізму i т. ін.
Дотримування принципів гуманності – надання переваги інтересам людини, яку випробовують для визначення цiлi, планування процедури, характеру проведення діагностичного обстеження.
Професійна компетентність – достовірна діагностика, яка спирається на наукову інтерпретацію даних обстежень, результати комплексного вивчення людини у рамках особистісного підходу, глибокий аналіз змісту, отриманих у діагностичному обстеженні результатів.
Конфіденційність дослідження – нерозголошення відомостей про обстежуваних. Людина, яку обстежують, завжди повинна бути поінформована про цiлi даного обстеження, об’єм та характер інформації, яка може бути повідомлена іншим зацікавленим особам та установам. Участь досліджуваного в обстеженні повинна бути свідомою та добровільною.
Вимоги обмежень щодо поширення тестових матеріалів
Широке та безконтрольне розповсюдження тестового матеріалу (інструментарію) серед неспецiалiстiв неминуче призводить до дискредитації психологічних методів; деякі методики частково або повністю втрачають свою діагностичну цінність, самотестування може травмувати психіку особистості певного складу.