- •Історія Держави і права зарубіжних країн
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Предмет і методи вивчення історії держави та права зарубіжних країн.
- •Причини встановлення і суть східної деспотії.
- •Правове становище населення в державах
- •Джерела та основні риси права країн Стародавнього Сходу.
- •Державний і суспільний лад Стародавнього Єгипту.
- •Державний і суспільний лад Вавілону.
- •Характеристика законів Хамураппі (Вавілон).
- •Злочини та покарання за законами Хамураппі.
- •Соціальна структура та державний лад Стародавньої Індії.
- •Закони Ману. Загальна характеристика.
- •Злочин і покарання за законами Ману.
- •Виникнення Афінської рабовласницької держави (реформи Тесея і Солона).
- •Державний лад Афінської демократичної рабовласницької республіки.
- •Суспільний устрій Афінської аристократичної республіки.
- •Суспільний устрій та державний лад Спарти.
- •Утворення римської рабовласницької держави. Реформи Сервія Тулія.
- •Римська рабовласницька аристократична республіка.
- •Державний лад Риму в період імперії.
- •Правове становище населення в Стародавньому Римі.
- •Періодизація та загальна характеристика римського рабовласницького права.
- •Джерела й основні риси права Риму класичного періоду.
- •Римське рабовласницьке публічне та приватне право.
- •Римське кримінальне право періоду республіки.
- •Джерела й основні риси права Риму посткласичного періоду.
- •Кодифікація Юстиніана.
- •Етапи розвитку феодальних держав Західної Європи. Загальна характеристика.
- •Суспільний устрій ранньофеодальної держави франків.
- •Державний лад Франкського королівства.
- •"Салічна правда" – пам’ятка ранньофеодального права франків.
- •Основні риси феодального права.
- •Виникнення парламенту в Англії. Велика Хартія вольностей 1215 року (Англія).
- •Станово-представницька монархія в Німеччині. Золота булла 1356 року
- •Станово-представницька монархія у Франції. Великий березневий ордонанс (1357 р.).
- •Утворення Московської централізованої держави (хіv – перша пол. Хvі ст.)
- •Виникнення станово-представницької монархії в Росії. Земський собор.
- •Суспільний лад Московії періоду станово-представницької монархії.
- •Абсолютна монархія у Франції. Класичний французький абсолютизм.
- •Особливості англійського та німецького абсолютизму.
- •Кримінальне право Англії періоду абсолютизму.
- •«Кароліна» – пам’ятка права феодальної Німеччини.
- •Кримінальне право за «Кароліною» (1532 р.).
- •Кримінальний процес за «Кароліною» 1532 року.
- •Суспільний устрій Росії в період абсолютної монархії.
- •Соборне Уложення 1649 року. Злочини та покарання.
- •Право Росії за "Артикулами військовими…"
- •Передумови та основні етапи англійської буржуазної революції.
- •Протекторат Кромвеля. "Знаряддя управління" 1653 року.
- •Формування англійської конституційної монархії. "Хабеас корпус акт" 1679 року, Білль про права 1688 р.
- •Війна за незалежність сша. Декларація незалежності 1776 року. Статті конфедерації 1781 року (сша).
- •Основні принципи Конституції сша 1787 року.
- •Біль про права 1791 року. Перший цикл конституційних поправок сша.
- •Громадянська війна 1861-1865 років та її вплив на конституційний розвиток сша.
- •Буржуазна революція та створення буржуазної держави у Франції. Декларація прав людини і громадянина 1789 року.
- •Конституції 1791 р. І 1793 р. Франції: порівняльна характеристика.
- •Якобінська диктатура у Франції та її державний механізм.
- •Консульство та імперія Наполеона Бонапарта.
- •Цивільний кодекс Франції 1804 року.
- •Кримінальний кодекс Франції (1810 рік).
- •Створення німецької імперії. Конституція Німеччини 1871 року.
- •Цивільний кодекс Німецької імперії 1900 р.
- •Кримінальний кодекс 1871 р. Німеччина.
- •Державний лад Російської імперії (XVIII – перша половина XIX століття).
- •Суспільний лад Російської імперії (XVIII – початок хх ст.).
- •Державна Дума Росії (формування, структура, компетенція) початку хх століття.
- •Судова реформа в Росії 1864 року та її значення.
- •Селянська реформа 1861 року в Російській імперії та її особливості.
- •Земська та міська реформи в Росії у другій половині хіх століття.
- •Реорганізація поліції та армії в Росії у другій половині хіх століття.
- •Звід законів Російської імперії. Загальна характеристика.
- •Зміни в державному ладі Росії після Лютневої революції 1917 року.
- •Жовтневий переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. Іі Всеросійський з’їзд Рад та його нормативно-правові акти.
- •Вибори та розпуск Установчих зборів в Росії.
- •Конституція рсфср 1918 року. Розробка, прийняття та загальна характеристика.
- •Конституція рсфрр 1918 року: загальна характеристика.
- •Основні нормативно-правові акти проведення примусової колективізації сільського господарства в срср.
- •Виборчі реформи Великобританії у першій половині хх ст.
- •Буржуазно-демократична революція (1918 рік) в Німеччині. Веймарська Конституція 1919 року.
- •Корпоративна держава в Італії в1920-х рр.
- •“Новий курс” Президента сша ф.Рузвельта.
- •Конституція срср 1936 року: загальна характеристика.
- •Особливості італійського та японського фашизму.
- •Утворення фрн. Конституція 1949 року.
- •Характеристика Конституції Японії 1947 року.
- •Характеристика Конституції Італії 1947 року.
- •Конституційний розвиток Франції після Другої світової війни. Конституція 1958 року.
- •Воз’єднання фрн і ндр.
- •Конституція срср 1977 року: загальна характеристика.
- •Розпад срср. Утворення снд.
-
Кримінальне право за «Кароліною» (1532 р.).
У 1532 р. затверджений рейхстагом звід законів, названий Кароліною, на честь імператора Карла V, який правив у той час. З 219 статей кримінального уложення 142 статті містять норми кримінального процесу, решта – кримінального права. У зв’язку з тим, що окремі землі виступали проти прийняття загальноімперського законодавства, у вступній частині до Кароліни було сказано: “Але ми хочемо при цьому сказати, що старі, встановлені законні і добрі звичаї курфюрстів, князів і станів ні в чому не повинні заперечуватись”. Таким чином, за кожною землею було збережено її особливе кримінальне право, Кароліна призначалась лише для заповнення прогалин у місцевих законах. Вона передбачає багаточисельне коло злочинів: державні (зрада, повстання, порушення земського миру та ін.); проти особи (вбивство, наклеп та ін.); проти моралі (кровозмішування, зґвалтування, двоєженство, подружня зрада та ін.); проти власності (підпал, грабіж, крадіжка, присвоєння), а також деякі інші види злочинних діянь. У Кароліні одержали фактично вірні визначення не тільки окремі злочини, а й деякі загальні поняття кримінального права: посягання, співучасть (наприклад, пособництво), необережність, необхідна оборона та ін. Кароліна встановила дуже жорстокі покарання: значна кількість злочинів каралась смертною карою, причому були передбачені кваліфіковані види цієї кари: колесування, четвертування, закопування живим у землю, спалювання тощо. Значне місце займали тілесні покарання. Часто застосовувалось виривання язика і відрубування руки. При незначних проступках застосовувалось позбавлення честі, при цьому засудженого виставляли до ганебного стовпа або в нашийнику на публічне осміювання. Звертає на себе увагу встановлення жорстоких покарань за посягання на імператорську владу і на власність.
-
Кримінальний процес за «Кароліною» 1532 року.
Більша частина статей Кароліни стосувалася правил судочинства. Кароліна зберегла деякі риси обвинувального процесу. Потерпілий або інший позивач міг подати кримінальний позов, а обвинувачений – оскаржити і довести його безпідставність. Сторони мали право пред’являти документи, вдаватись до запрошення свідків, користуватись послугами юристів. Якщо обвинувачення не підтверджувалось, позивач повинен був “відшкодувати збитки, безчестя і оплатити судові витрати”. У цілому ж, основною формою розгляду кримінальних справ у Кароліні є інквізиційний процес. Обвинувачення пред’являлось суддею від імені держави. Слідство велося за ініціативою суду і не було обмежене строками. Широко застосовувались засоби фізичного впливу на підозрюваного, наприклад, допит, який проводився під час катування. При цьому Кароліна детально регламентує умови застосування катування. Для визнання доказів достатніми для застосування допиту з катуванням потрібні були свідчення двох “добрих” свідків. Головна подія, доведена одним свідком, вважалась напівдоказом. Ряд статей визначають порядок доведення злочину позивачем, якщо обвинувачений не зізнається. Остаточний вирок виносився на підставі особистого зізнання або свідчення винного. Процес поділявся на три етапи: дізнання, загальне розслідування і спеціальне розслідування. Дізнання складалось з встановлення факту здійснення злочину і особи, яка підозрюється у вчиненні злочину. Загальне розслідування містило короткий допит арештованого з метою встановлення деяких даних про злочин та обставини справи. Спеціальне розслідування – детальний допит обвинуваченого і свідків, збір доказів для остаточного доведення вини злочинця та його засудження. Покарання могли застосовувати на підставі не лише закону, а й таких “розмитих” понять, як “добрі звичаї”, “вказівки доброго і досвідченого у праві судді”. Процес вели таємно і письмово. Ця пам’ятка феодального права діяла в деяких частинах Німеччини до початку XІX ст.