- •Історія Держави і права зарубіжних країн
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Предмет і методи вивчення історії держави та права зарубіжних країн.
- •Причини встановлення і суть східної деспотії.
- •Правове становище населення в державах
- •Джерела та основні риси права країн Стародавнього Сходу.
- •Державний і суспільний лад Стародавнього Єгипту.
- •Державний і суспільний лад Вавілону.
- •Характеристика законів Хамураппі (Вавілон).
- •Злочини та покарання за законами Хамураппі.
- •Соціальна структура та державний лад Стародавньої Індії.
- •Закони Ману. Загальна характеристика.
- •Злочин і покарання за законами Ману.
- •Виникнення Афінської рабовласницької держави (реформи Тесея і Солона).
- •Державний лад Афінської демократичної рабовласницької республіки.
- •Суспільний устрій Афінської аристократичної республіки.
- •Суспільний устрій та державний лад Спарти.
- •Утворення римської рабовласницької держави. Реформи Сервія Тулія.
- •Римська рабовласницька аристократична республіка.
- •Державний лад Риму в період імперії.
- •Правове становище населення в Стародавньому Римі.
- •Періодизація та загальна характеристика римського рабовласницького права.
- •Джерела й основні риси права Риму класичного періоду.
- •Римське рабовласницьке публічне та приватне право.
- •Римське кримінальне право періоду республіки.
- •Джерела й основні риси права Риму посткласичного періоду.
- •Кодифікація Юстиніана.
- •Етапи розвитку феодальних держав Західної Європи. Загальна характеристика.
- •Суспільний устрій ранньофеодальної держави франків.
- •Державний лад Франкського королівства.
- •"Салічна правда" – пам’ятка ранньофеодального права франків.
- •Основні риси феодального права.
- •Виникнення парламенту в Англії. Велика Хартія вольностей 1215 року (Англія).
- •Станово-представницька монархія в Німеччині. Золота булла 1356 року
- •Станово-представницька монархія у Франції. Великий березневий ордонанс (1357 р.).
- •Утворення Московської централізованої держави (хіv – перша пол. Хvі ст.)
- •Виникнення станово-представницької монархії в Росії. Земський собор.
- •Суспільний лад Московії періоду станово-представницької монархії.
- •Абсолютна монархія у Франції. Класичний французький абсолютизм.
- •Особливості англійського та німецького абсолютизму.
- •Кримінальне право Англії періоду абсолютизму.
- •«Кароліна» – пам’ятка права феодальної Німеччини.
- •Кримінальне право за «Кароліною» (1532 р.).
- •Кримінальний процес за «Кароліною» 1532 року.
- •Суспільний устрій Росії в період абсолютної монархії.
- •Соборне Уложення 1649 року. Злочини та покарання.
- •Право Росії за "Артикулами військовими…"
- •Передумови та основні етапи англійської буржуазної революції.
- •Протекторат Кромвеля. "Знаряддя управління" 1653 року.
- •Формування англійської конституційної монархії. "Хабеас корпус акт" 1679 року, Білль про права 1688 р.
- •Війна за незалежність сша. Декларація незалежності 1776 року. Статті конфедерації 1781 року (сша).
- •Основні принципи Конституції сша 1787 року.
- •Біль про права 1791 року. Перший цикл конституційних поправок сша.
- •Громадянська війна 1861-1865 років та її вплив на конституційний розвиток сша.
- •Буржуазна революція та створення буржуазної держави у Франції. Декларація прав людини і громадянина 1789 року.
- •Конституції 1791 р. І 1793 р. Франції: порівняльна характеристика.
- •Якобінська диктатура у Франції та її державний механізм.
- •Консульство та імперія Наполеона Бонапарта.
- •Цивільний кодекс Франції 1804 року.
- •Кримінальний кодекс Франції (1810 рік).
- •Створення німецької імперії. Конституція Німеччини 1871 року.
- •Цивільний кодекс Німецької імперії 1900 р.
- •Кримінальний кодекс 1871 р. Німеччина.
- •Державний лад Російської імперії (XVIII – перша половина XIX століття).
- •Суспільний лад Російської імперії (XVIII – початок хх ст.).
- •Державна Дума Росії (формування, структура, компетенція) початку хх століття.
- •Судова реформа в Росії 1864 року та її значення.
- •Селянська реформа 1861 року в Російській імперії та її особливості.
- •Земська та міська реформи в Росії у другій половині хіх століття.
- •Реорганізація поліції та армії в Росії у другій половині хіх століття.
- •Звід законів Російської імперії. Загальна характеристика.
- •Зміни в державному ладі Росії після Лютневої революції 1917 року.
- •Жовтневий переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. Іі Всеросійський з’їзд Рад та його нормативно-правові акти.
- •Вибори та розпуск Установчих зборів в Росії.
- •Конституція рсфср 1918 року. Розробка, прийняття та загальна характеристика.
- •Конституція рсфрр 1918 року: загальна характеристика.
- •Основні нормативно-правові акти проведення примусової колективізації сільського господарства в срср.
- •Виборчі реформи Великобританії у першій половині хх ст.
- •Буржуазно-демократична революція (1918 рік) в Німеччині. Веймарська Конституція 1919 року.
- •Корпоративна держава в Італії в1920-х рр.
- •“Новий курс” Президента сша ф.Рузвельта.
- •Конституція срср 1936 року: загальна характеристика.
- •Особливості італійського та японського фашизму.
- •Утворення фрн. Конституція 1949 року.
- •Характеристика Конституції Японії 1947 року.
- •Характеристика Конституції Італії 1947 року.
- •Конституційний розвиток Франції після Другої світової війни. Конституція 1958 року.
- •Воз’єднання фрн і ндр.
- •Конституція срср 1977 року: загальна характеристика.
- •Розпад срср. Утворення снд.
-
Жовтневий переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. Іі Всеросійський з’їзд Рад та його нормативно-правові акти.
У лютому 1917 р., коли у Росії розпочалася друга буржуазна рево люція, чисельність більшовицької партії не перевищувала, згідно і уточненими даними, 20 тис. чоловік. Партія була буквально нашпигована провокаторами, лідери її не були широко відомими. Коли в квітні 1917 р. Ленін висунув гасло «жодної підтримки Тимчасовому уряду», це зустріло непорозуміння в самій партії. Загострення внутрішньополітичної кризи в країні стимулювало радикалізацію суспільства. Серед перших декретів контрольованого більшовиками 2-го Всеросійського з'їзду Рад 1917 р.— «Декрет про мир» і «Декрет про землю». До середини лютого 1918 р. радянська влада була встановлена в *>7 губернських центрах та інших великих містах, у 17 випадках це иідбувалося внаслідок збройних повстань. 1 листопада було припиненії видачу заробітної плати чиновникам, які не виходили на роботу, В кінці листопада для керівництва народним господарством країни іїула створена ^ Вища Рада Народного господарства (ВРНГ), перед икою постало завдання підготувати перехід від робітничого контролю по безпосереднього управління господарством на основі націоналізації промисловості, транспорту, банків. До березня 1918 р. в 31 губернії було націоналізовано 836 найпотужніших підприємств.За приховування хліба застосовува-нисн найжорстокіші заходи. Це було оголошення війни селянству. За офіційними радянськими джерелами, у цій війні загинув кожний 313п'ятий боєць продовольчих загонів. У червні 1918 р. були запрова джені вже згадані комбіди, члени яких допомагали вилучати хліб \ заможних сільчан. 20 відсотків конфіскованого становила винагороди для цих добровільних помічників. Влітку 1918 р. добровільний принцип комплектування Червоної Армії був замінений загальною військовою повинністю. Це дозволило довести армію на кінець 1918 р. до одного мільйона чоловік. Було створено центральний апарат управління військовими силами - Реио люційну Військову Раду Лібералізація в економіці і національному питанні майже не чи-чепила політичного життя. ^ Партія кадетів була поставлена пом законом уже в листопаді 1917 р., далі настала черга лівих есерів (після заколоту в липні 1918 р.) та анархістів. Розгром меншовиків навесні 1921р. (заарештовано 2 тис. чоловік, включаючи ЦК) завершим справу. Поворот до НЕПу сприяв швидкій відбудові народного господарства. І все-таки перша червоногвардійська атака на капітал не пройшла без сліду. Вона мала колосальний вплив не лише на майбутню долю СРСР, але й на суспільний розвиток, державне і правове будівництво практично усіх країн світу
-
Вибори та розпуск Установчих зборів в Росії.
Питання про Установчі збори формулювалися в програмах ряда політичних партій ще у 1905 році. У серпні – вересні 1917року Тимчасовим урядом був прийнят ряд актів, на основі яких до кінця вересня було розроблено та прийнято Положення про вибори в Установчі збори. Установчі збори у Росії – представницьке, створене на основі загального виборчого права, призначене відповідно з державно-правовими поглядами ради установлення форми управління та вироблення конституції. Було обрано в листопаді-грудні 1917 року зібралось у січні 1918 року. Більшість місць отримали представники партій лівого центру. Бюро більшовицької фракції в Установчих зборах зайняло позицію, яка не збігається з позицією ЦК партії більшовиків в питаннях про відношення до Установчихзборів та радам. У Росії уперше вимога скликання установчих зборів (Великого собору) видвинули декабристи. Після ідея установчих зборів ( Земного собору) пропагувалась „Землей и волей” 1860-х рр. та війшла у програмні документи „Народной воли”. В 1905 р. більшовики ставили скликання Тимчасового революціоного права. Після скинення у лютому 1917 року самодержавства, в умовах озброєного повстання переростання буржуазно-демакратичної революції в соціалістичну, Формально головною задачею Тимчасового уряду вважалося скликання Установчих зборів. Воно згоджувалося на вибори вУстановчі Збори з ціллю відвернути маси від революційної боротьби, але затягувало підготовку до виборів. Про скликання Установчих зборів Тимчасовий уряд заявило у своїй декларації 2 березня 1917 року. Створена 13 березня Особлива нарада по підготовці закону про вибори в Установчі збори почало свою роботу тільки 25 травня. В цю нараду входили представники будь-яких політичних партій , Рад, суспільних організацій національних околиць, але в цілому переважали кадети та безпартійні інтелігенти. Нарада закінчила свою роботу на початку вересня. Тимчасовий уряд тільки 14 червня під впливом Квітневої кризи 1917 року вперше об”явило строки: виборів – 17 вересня, скликання Установчих зборів - 30 вересня 1917 року. Після Великої Жовтневої революції СНК постановою від 27 жовтня підтвердив дату виборів 12 листопада 1917 року. Здобуття успіху на виборах більшовиками Розпуск Установчих зборів та становлення єдиним вищим органом влади Всеросійського з'їзду рад робочих та солдатських депутатів У перервах між сесіями Всеросійського з”їзду рад вищим органом влади в країні був Всеросійський центральний виконавчий комітет ( ВЦВК ). Його структура та порядок роботи були затверджені на засідані ВЦВК. Пленарні засідання проходили не ріже одного разу на два тижня. Засідання в вузкому складі скликалися по мірі необхідності, по ініціативі партийних фракцій чи по вимогам групи членів ВЦВК ( не меньш 10 чоловік). Структура ВЦВК включала: президіум, відділи, та комісії. Президиум складався із представників партийних фракцій, готувавматеріали до засідання ВЦВК, контролював роботу комісій та відділів. Його засідання проходило два-три раза на тиждень. Висновок. 5 січня 1918 року відкрилися Установчі збори. Голова ВЦВК зачитав від імені ВЦВК та ЦК партії більшовиків „Декларацию прав трудящегося и эксплуатируемого народа», у якій формувалися головні політичні, соціальні та економічні цілі партії: диктатура пролетаріата, націоналізація землі. Після розпуску Установчих зборів єдиним вищим органом влади став Всеросійський з”їзд рад робочих та солдатських депутатів. Паралельно з ціми радами існувала система рад селянських депутатів, знаходившись під сильним політичним впливом партії есерів.