30. Жовтневий переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. Іі Всеросійський з’їзд Рад та його нормативно-правові акти.

У лютому 1917 р., коли у Росії розпочалася друга буржуазна рево люція, чисельність більшовицької партії не перевищувала, згідно і уточненими даними, 20 тис. чоловік. Партія була буквально нашпиго­вана провокаторами, лідери її не були широко відомими. Коли в квіт­ні 1917 р. Ленін висунув гасло «жодної підтримки Тимчасовому уря­ду», це зустріло непорозуміння в самій партії. Загострення внутріш­ньополітичної кризи в країні стимулювало радикалізацію суспільства. Серед перших декретів контрольованого більшовиками 2-го Все­російського з'їзду Рад 1917 р.— «Декрет про мир» і «Декрет про зем­лю». До середини лютого 1918 р. радянська влада була встановлена в *>7 губернських центрах та інших великих містах, у 17 випадках це иідбувалося внаслідок збройних повстань. 1 листопада було припине­нії видачу заробітної плати чиновникам, які не виходили на роботу,  В кінці листопада для керівництва народним господарством країни іїула створена ^ Вища Рада Народного господарства (ВРНГ), перед икою постало завдання підготувати перехід від робітничого контролю по безпосереднього управління господарством на основі націоналізації промисловості, транспорту, банків. До березня 1918 р. в 31 губернії було націоналізовано 836 найпотужніших підприємств.За приховування хліба застосовува-нисн найжорстокіші заходи. Це було оголошення війни селянству. За офіційними радянськими джерелами, у цій війні загинув кожний 313п'ятий боєць продовольчих загонів. У червні 1918 р. були запрова джені вже згадані комбіди, члени яких допомагали вилучати хліб \ заможних сільчан. 20 відсотків конфіскованого становила винагороди для цих добровільних помічників. Влітку 1918 р. добровільний принцип комплектування Червоної Армії був замінений загальною військовою повинністю. Це дозволило довести армію на кінець 1918 р. до одного мільйона чоловік. Було створено центральний апарат управління військовими силами - Реио люційну Військову Раду Лібералізація в економіці і національному питанні майже не чи-чепила політичного життя. ^ Партія кадетів була поставлена пом законом уже в листопаді 1917 р., далі настала черга лівих есерів (після заколоту в липні 1918 р.) та анархістів. Розгром меншовиків навесні 1921р. (заарештовано 2 тис. чоловік, включаючи ЦК) завершим справу. Поворот до НЕПу сприяв швидкій відбудові народного господарс­тва. І все-таки перша червоногвардійська атака на капітал не пройшла без сліду. Вона мала колосальний вплив не лише на майбутню долю СРСР, але й на суспільний розвиток, державне і правове будівництво практично усіх країн світу

30. Вибори та розпуск Установчих зборів в Росії.

Питання про Установчі збори формулювалися в програмах ряда політичних партій ще у 1905 році. У серпні – вересні 1917року Тимчасовим урядом був прийнят ряд актів, на основі яких до кінця вересня було розроблено та прийнято Положення про вибори в Установчі збори. Установчі збори у Росії – представницьке, створене на основі загального виборчого права, призначене відповідно з державно-правовими поглядами ради установлення форми управління та вироблення конституції. Було обрано в листопаді-грудні 1917 року зібралось у січні 1918 року. Більшість місць отримали представники партій лівого центру. Бюро більшовицької фракції в Установчих зборах зайняло позицію, яка не збігається з позицією ЦК партії більшовиків в питаннях про відношення до Установчихзборів та радам. У Росії уперше вимога скликання установчих зборів (Великого собору) видвинули декабристи. Після ідея установчих зборів ( Земного собору) пропагувалась „Землей и волей” 1860-х рр. та війшла у програмні документи „Народной воли”. В 1905 р. більшовики ставили скликання Тимчасового революціоного права. Після скинення у лютому 1917 року самодержавства, в умовах озброєного повстання переростання буржуазно-демакратичної революції в соціалістичну, Формально головною задачею Тимчасового уряду вважалося скликання Установчих зборів. Воно згоджувалося на вибори вУстановчі Збори з ціллю відвернути маси від революційної боротьби, але затягувало підготовку до виборів. Про скликання Установчих зборів Тимчасовий уряд заявило у своїй декларації 2 березня 1917 року. Створена 13 березня Особлива нарада по підготовці закону про вибори в Установчі збори почало свою роботу тільки 25 травня. В цю нараду входили представники будь-яких політичних партій , Рад, суспільних організацій національних околиць, але в цілому переважали кадети та безпартійні інтелігенти. Нарада закінчила свою роботу на початку вересня. Тимчасовий уряд тільки 14 червня під впливом Квітневої кризи 1917 року вперше об”явило строки: виборів – 17 вересня, скликання Установчих зборів - 30 вересня 1917 року.  Після Великої Жовтневої революції СНК постановою від 27 жовтня підтвердив дату виборів 12 листопада 1917 року.  Здобуття успіху на виборах більшовиками Розпуск Установчих зборів та становлення єдиним вищим органом влади Всеросійського з'їзду рад робочих та солдатських депутатів У перервах між сесіями Всеросійського з”їзду рад вищим органом влади в країні був Всеросійський центральний виконавчий комітет ( ВЦВК ). Його структура та порядок роботи були затверджені на засідані ВЦВК. Пленарні засідання проходили не ріже одного разу на два тижня. Засідання в вузкому складі скликалися по мірі необхідності, по ініціативі партийних фракцій чи по вимогам групи членів ВЦВК ( не меньш 10 чоловік). Структура ВЦВК включала: президіум, відділи, та комісії. Президиум складався із представників партийних фракцій, готувавматеріали до засідання ВЦВК, контролював роботу комісій та відділів. Його засідання проходило два-три раза на тиждень. Висновок. 5 січня 1918 року відкрилися Установчі збори. Голова ВЦВК зачитав від імені ВЦВК та ЦК партії більшовиків „Декларацию прав трудящегося и эксплуатируемого народа», у якій формувалися головні політичні, соціальні та економічні цілі партії: диктатура пролетаріата, націоналізація землі. Після розпуску Установчих зборів єдиним вищим органом влади став Всеросійський з”їзд рад робочих та солдатських депутатів. Паралельно з ціми радами існувала система рад селянських депутатів, знаходившись під сильним політичним впливом партії есерів.